Практика АМКУ 08.10.2026. Дискримінаційні вимоги. Необґрунтовані вимоги. Неправомірне відхилення тендерних пропозицій. Невідповідні вимоги до виду закупівлі. Невідповідність національним стандартам та застаріле законодавство. Неузгодженість тендерної документації та умов договору.

Аналіз рішень АМКУ: Ключові порушення та дискримінаційні практики у публічних закупівлях

Преамбула: Цей аналітичний розбір присвячений розгляду актуальних рішень Антимонопольного комітету України у сфері публічних закупівель. Проаналізовані кейси висвітлюють типові та критичні порушення, допущені замовниками, що призводять до обмеження конкуренції та дискримінації учасників. Серед найпоширеніших проблем – встановлення необґрунтованих технічних вимог, які відповідають продукції лише одного виробника, висування кваліфікаційних критеріїв, що не мають об'єктивного підґрунтя, використання застарілих або нечинних нормативних актів, а також формування умов договору, що надають замовнику надмірні дискреційні повноваження. Особлива увага приділяється випадкам неправомірного відхилення тендерних пропозицій та неузгодженості положень тендерної документації, що створює перешкоди для добросовісних учасників.

Закупівля UA-2026-09-15-015833-a

• Скарга UA-2026-09-15-015833-a.a1 (Рішення №Рішення від 05.10.2026 № 11884):
  1. Питання: Вимога тендерної документації щодо надання листа авторизації від виробника обладнання або його офіційного представництва в Україні на виконання сервісного обслуговування обладнання STOP-Net (системи контролю доступу), що підтверджує статус партнера по сервісній підтримці, з обов'язковим зазначенням номера оголошення торгів на порталі Prozorro, є дискримінаційною та унеможливлює участь Скаржника в закупівлі.
     Обставини: Скаржник повідомляє, що вимога підпункту 5.3 додатку 1 Документації щодо надання листа авторизації від виробника обладнання або офіційного представництва в Україні на виконання сервісного обслуговування обладнання STOP-Net, що підтверджує статус партнера по сервісній підтримці, з обов'язковим зазначенням номера оголошення торгів (UA-2026-09-15-015833-a) є дискримінаційною. Скаржник вже має авторизаційний лист від ТОВ "КС-МЕХАТРОНІКА" (розробника та постачальника обладнання STOP-Net), але він не містить номер оголошення. Цей лист вже був наданий минулого року для аналогічних послуг цьому ж Замовнику, які були успішно виконані. Запит Скаржника від 17.09.2026 до ТОВ "КС-МЕХАТРОНІКА" щодо отримання оновленого листа з номером оголошення не отримав відповіді. Скаржник вважає, що ТОВ "СМАРТ СІНЕРДЖИ", яка є постійним офіційним представником та інсталятором ТОВ "КС-МЕХАТРОНІКА", єдина бере участь у таких закупівлях, що свідчить про систематичну дискримінацію та змову з метою недопущення інших учасників, включаючи Скаржника. Замовник погоджується з доводами Скаржника щодо необхідності зазначення номера оголошення в листі авторизації та зобов'язується внести зміни до Документації.
     Позиція АМКУ: Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації вимоги щодо надання листа авторизації від виробника обладнання або офіційного представництва в Україні на виконання сервісного обслуговування обладнання STOP-Net (системи контролю доступу), що підтверджує статус партнера по сервісній підтримці, з обов’язковим зазначенням номера оголошення торгів на порталі Prozorro. Така вимога є дискримінаційною по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, та порушує вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників.
  2. Питання: Вимога тендерної документації щодо надання копії діючого спеціального дозволу на впровадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, виданого Службою безпеки України (довідку про допуск до державної таємниці), є необґрунтованою, безпідставною та дискримінаційною, оскільки послуги з технічного обслуговування системи контролю доступу не передбачають роботи з державною таємницею.
     Обставини: Скаржник зазначає, що вимога підпункту 5.4 додатку 1 Документації про надання копії діючого спеціального дозволу на впровадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, виданого СБУ (довідку про допуск), є необґрунтованою та дискримінаційною. Така вимога не була зазначена в попередніх аналогічних закупівлях Замовника, а послуги з технічного обслуговування елементів системи контролю доступу (турнікетів, зчитувачів, контролерів STOP-Net) є загальнодоступними інженерно-технічними послугами і не передбачають роботи з державною таємницею. Замовник раніше проводив закупівлю послуг з технічного обслуговування комунікаційного обладнання серверного приміщення (UA-2026-05-14-001347-a), де така вимога не вимагалась, хоча вона була б більш логічною. Скаржник виявив, що ТОВ "СМАРТ СІНЕРДЖИ" вже має такий дозвіл, що, на думку Скаржника, свідчить про змову та недопущення інших учасників. Отримання дозволу є тривалою процедурою. Скаржник стверджує, що послуги, які є предметом закупівлі, не передбачають ознайомлення з документами із грифом "таємно". Замовник, у свою чергу, стверджує, що робочі проєкти охоронних систем містять відомості з грифом "таємно", і виконання робіт може бути пов’язане з отриманням такої інформації, тому вимога обґрунтована. Однак Замовник погоджується уточнити формулювання вимоги. Скаржник заперечує, що робочі проєкти містять відомості "таємно" згідно з Наказом СБУ №383 від 23.12.2020, і стверджує, що Замовником не доведено необхідність такої вимоги. Комісія розглядає цю вимогу.
     Позиція АМКУ: Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації вимоги щодо надання копії діючого спеціального дозволу на впровадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, виданого Службою безпеки України (довідку про допуск до державної таємниці), чим порушив вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону. Зазначена вимога є безпідставною та дискримінуючою по відношенню до потенційних учасників і Скаржника, оскільки технічним завданням не передбачено надання послуг, пов'язаних з державною таємницею та відомостями з грифом обмеження доступу "таємно".

Закупівля UA-2026-09-15-010046-a

• Скарга UA-2026-09-15-010046-a.a1 (Рішення №Рішення від 05.10.2026 № 11888):
  1. Питання: Дискримінаційна вимога щодо кваліфікації працівників з виявлення та пом'якшення наслідків DDOS-атак, яка має підтверджуватися сертифікатами/свідоцтвами про навчання саме від виробника обладнання (або його офіційного представництва в Україні).
     Обставини: Скаржник зазначає, що Додаток І Документації (розділ І 'Інформація та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям') вимагає наявності не менше двох працівників, які мають достатню кваліфікацію з 'виявлення та пом'якшення наслідків DDOS-атак (розподілена атака типу відмови в обслуговуванні)'. Підтвердження такої кваліфікації має бути надано сертифікатами/свідоцтвами (або іншими документами) про проходження відповідного навчання 'по темі пом’якшення та/або усунення наслідків DDos-атак у виробника обладнання (або його офіційного представництва в Україні)'. Скаржник вважає цю умову дискримінаційною та необґрунтованою, оскільки вона штучно звужує коло учасників до тих, хто має документи з конкретною або максимально наближеною назвою навчання, не дозволяючи підтвердити реальні знання та досвід. Скаржник має працівників із сертифікатами за курсом 'Система захисту від DDoS-атак Arbor Sightline/TMS', які, на його думку, підтверджують необхідну кваліфікацію (надано сертифікати Павла Супруна від 16.02.2026 та Владислава Бурилка від 17.02.2026). Скаржник також стверджує, що умова індивідуалізована під ТОВ 'ГІГАТРАНС УКРАЇНА'. Замовник зазначає, що вимога прямо відповідає предмету закупівлі ('захищений вузол', 'захист від DDOS-атак'), а кваліфікації 'щодо захисту від DDoS-атак' та 'щодо виявлення та пом’якшення наслідків DDoS-атак' є тотожними. Формулювання 'або інші документи' знімає обмеження, а навчання від виробника обладнання є найбільш релевантним. Замовник спростовує твердження про 'індивідуалізацію'.
     Позиція АМКУ: Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації вимоги щодо наявності у працівників кваліфікації за напрямом 'виявлення та пом’якшення наслідків DDOS-атак (розподілена атака типу відмови в обслуговуванні)' та проходження відповідного навчання у виробника обладнання (або його офіційного представництва в Україні). Такі умови обмежують коло потенційних учасників лише тими, хто має відповідні документи з конкретним формулюванням, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, зокрема Скаржника.
  2. Питання: Дискримінаційна вимога щодо наявності мінімум двох прямих підключень до закордонних точок обміну трафіком у Європі, кожна з яких налічує не менше 500 підключених мереж-учасників (ASN).
     Обставини: Скаржник зазначає, що пункт 5.13 та підпункт 5.13.1 Додатку 3 Документації вимагають від виконавця мати мінімум два прямих підключення до закордонних точок обміну трафіком у Європі, кожна з яких на дату оголошення закупівлі повинна мати не менше 500 підключених мереж-учасників (ASN), що підтверджується за даними PeeringDB. Скаржник вважає цю вимогу надмірною, необґрунтованою та дискримінаційною, оскільки Замовник не надав належного технічного обґрунтування необхідності саме порогу в 500 ASN. Скаржник стверджує, що цей показник характеризує масштаб точки обміну, а не спроможність оператора, і що міжнародна зв'язність може забезпечуватися іншими механізмами. Скаржник надає дані, що лише 4 точки обміну в Європі мають більше 500 ASN, і що його власні підключення (наприклад, EPIX. Warszawa - 377 peers, Equinix Internet Exchange Warsaw - 239 peers) формально не відповідають вимозі, незважаючи на їхнє фактичне існування. Замовник зазначає, що вимога обґрунтована метою диверсифікації маршрутів та зниження ризиків, а 500 ASN відповідає масштабу провідних європейських IXP. Замовник стверджує, що будь-який кількісний критерій є умовним і що приєднання до великої IXP є підтвердженням технічної спроможності оператора. Замовник відхиляє альтернативи Скаржника (транзит, приватний пірінг) як технічно нерівноцінні та посилається на критичну інфраструктуру в умовах воєнного стану.
     Позиція АМКУ: Замовник не обґрунтував необхідність встановлення вимоги щодо мінімальної кількості 500 підключених мереж-учасників (ASN) для кожної з двох закордонних точок обміну трафіком. Ця вимога є дискримінаційною, оскільки обмежує коло учасників лише тими суб'єктами господарювання, які мають підключення до найбільших європейських точок обміну, без належного технічного та об'єктивного обґрунтування саме цього кількісного показника, а також не передбачає можливості підтвердження еквівалентної спроможності іншими технічними засобами.
  3. Питання: Дискримінаційні положення розділу 10 'НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ' проєкту договору, які передбачають застосування санкції у формі 'відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин' та надають Замовнику необмежений розсуд у визначенні строку її дії (до 3 років), що відтворює механізм скасованого Господарського кодексу України та суперечить спеціальному регулюванню закупівель.
     Обставини: Скаржник зазначає, що розділ 10 (пункти 10.1-10.5) Додатку 4 (проєкт договору) дозволяє Замовнику застосовувати санкцію 'відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин' за невиконання зобов'язань, включаючи порушення строків, порядку та якості послуг. Ця санкція може застосовуватись як протягом дії договору, так і протягом року після його припинення, а строк її дії (до трьох років) визначається Замовником на власний розсуд. Скаржник стверджує, що ці положення відтворюють механізм оперативно-господарської санкції, передбачений Господарським кодексом України, який втратив чинність з 28.08.2025. Скаржник заявляє, що Цивільний кодекс України не передбачає таких наслідків, а встановлення Замовником такого механізму створює альтернативні, не передбачені пунктом 47 Особливостей, підстави для обмеження майбутніх договірних відносин, що нівелює спеціальне регулювання публічних закупівель. Замовник заперечує, посилаючись на частину першу статті 41 Закону, норми Цивільного та Господарського кодексів України та принцип свободи договору (стаття 627 ЦК України), а також на право Замовника визначати умови договору відповідно до частини третьої статті 22 Закону та необхідність забезпечення належного виконання договору. Скаржник у додаткових поясненнях на

     Загальні висновки та рекомендації

     Аналіз розглянутих питань у сфері публічних закупівель виявив системні недоліки у підготовці тендерної документації та проєктів договорів з боку різних замовників. Усі проаналізовані кейси завершилися задоволенням скарг, що свідчить про підтвердження порушень замовниками. Найчастіше замовники допускали дискримінаційні вимоги, що обмежували конкуренцію, встановлювали необґрунтовані або надмірні умови, а також демонстрували невідповідність документації чинному законодавству та національним стандартам. Це призводить до порушення принципів добросовісної конкуренції та прозорості закупівель.
     • Встановлення дискримінаційних вимог: Замовники часто включали до тендерної документації вимоги, що обмежують коло потенційних учасників. Це стосувалося як необхідності надання листів авторизації від виробників або їх офіційних представництв для сервісного обслуговування обладнання (наприклад, STOP-Net), так і вимог щодо кваліфікації працівників з сертифікатами саме від виробника обладнання (для DDOS-атак). Також були випадки дискримінаційних технічних вимог до обладнання (холодильні та морозильні шафи), що обмежували конкуренцію, та вимог щодо наявності специфічних прямих підключень до закордонних точок обміну трафіком. Замовники також встановлювали дискримінаційні вимоги, що забороняли участь платників єдиного податку першої-третьої групи, що не передбачено законодавством як підстава для відхилення.
       Рекомендація: Замовникам слід ретельно обґрунтовувати кожну вимогу тендерної документації, забезпечуючи її відповідність принципам недискримінації та максимальної конкуренції. Слід уникати посилань на конкретних виробників, торгові марки або вимоги, які можуть бути виконані лише обмеженим колом учасників, якщо це не виправдано об'єктивною необхідністю та не передбачено законодавством.
     • Необґрунтовані та надмірні вимоги: Замовники вимагали надання документів або інформації, що не відповідають предмету закупівлі або є надмірними. Прикладами є вимога про надання спеціального дозволу на роботу з державною таємницею для послуг, які такої роботи не передбачають (технічне обслуговування системи контролю доступу), або вимога інформації про субпідрядників для закупівлі товару, що застосовується лише для робіт чи послуг.
       Рекомендація: Замовникам необхідно переглядати всі кваліфікаційні та технічні вимоги на предмет їхньої обґрунтованості, пропорційності та прямої відповідності предмету закупівлі та чинному законодавству, уникаючи надмірних або нерелевантних запитів.
     • Невідповідність документації законодавству та стандартам: Виявлено численні випадки невідповідності тендерної документації вимогам Закону та національних стандартів. Це включає неузгодженість визначення предмета закупівлі (наприклад, тверде паливо з різними марками вугілля та пелетами), відсутність ключової інформації (кількість товару, місце поставки, кінцевий строк подання пропозицій), невідповідність строків дії тендерних пропозицій між оголошенням та документацією, а також посилання на нечинне законодавство (Господарський кодекс України, що втратив чинність) у проєкті договору. Також замовники встановлювали вимоги до товару (кам'яне вугілля, паливні пелети), які не передбачені відповідними ДСТУ, та вимагали непередбачені стандартом документи.
       Рекомендація: Замовникам слід забезпечувати повну відповідність тендерної документації та проєкту договору вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостям здійснення публічних закупівель та національним стандартам (ДСТУ). Необхідно проводити ретельну перевірку на актуальність законодавчих посилань та узгодженість усіх частин документації.
     • Нечіткість формулювань та умов договору: Замовники допускали нечіткі формулювання у проєктах договорів, що може призвести до неоднозначного тлумачення та дискримінації. Зокрема, не розтлумачувалися терміни "невідповідність" товару, "прихованої невідповідності якості", а також не визначалися умови проведення та вартість лабораторних випробувань. Також були дискримінаційні положення щодо санкцій у проєкті договору, які надавали замовнику необмежений розсуд у визначенні строку дії "відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин".
       Рекомендація: Замовникам необхідно забезпечувати максимальну чіткість та однозначність усіх формулювань у тендерній документації та проєкті договору, особливо тих, що стосуються якості товару, умов приймання, відповідальності сторін та процедур врегулювання спорів. Слід уникати положень, які надають необмежений розсуд або можуть бути інтерпретовані на шкоду учасникам.
     • Необґрунтоване відхилення пропозицій: Були випадки відхилення тендерних пропозицій через невідповідність медико-технічним вимогам, які, ймовірно, були сформульовані нечітко або надмірно.
       Рекомендація: Замовникам слід формулювати медико-технічні та інші технічні вимоги максимально чітко, об'єктивно та з можливістю їх підтвердження учасниками. Це допоможе уникнути необґрунтованих відхилень пропозицій та забезпечити справедливу оцінку.