<b>Запит від:</b> Запит від Пуща-Водицький психоневрологічний інтернат <b>Суть питання:</b> Суть питання викладено у вкладеному файлі <b> Номер відповіді:</b> 219/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листах від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (5. Щодо закупівлі лікарських засобів), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 та від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, з питань визначення приналежності суб'єкта до закладів охорони здоров'я пропонуємо  звертатися саме до МОЗ.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Згідно з пунктом 4 Розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822. У разі здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами які належать до одного виду науково-технічних робіт, чи може замовник визначати різні теми науково-технічних робіт як окремі лоти? Водночас з 20.03.2024 скасовано Державний класифікатор України «Класифікація видів науково-технічної діяльності» ДК 015-97, на його заміну не прийнятий інший класифікатор, як наразі бути замовнику? <b> Номер відповіді:</b> 221/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" ( Товари та послуги ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 15 Особливостей  предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Так, виходячи з пункту 3 Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Водночас зазначаємо, що Міністерством підготовлено проект нормативно - правового акту про внесення відповідних змін з урахуванням змін законодавства.

1. Щодо змін, внесених до постанови № 166 2. Щодо змін, внесених до Особливостей 3. Щодо ступеню локалізації 4. Щодо можливості створення ЦЗО для закупівлі робіт 5. Щодо закупівлі лікарських засобів 6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою 7. Щодо права здійснювати закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару 8. Щодо строку для подання тендерних пропозицій під час закупівлі робіт та тендерної документації 9. Щодо надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї та/або оголошення про проведення відкритих торгів --- Документ: 21ec2427-4df7-4ac7-880c-a2944e789b5c.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, інформує, що з 09.04.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 382 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі – постанова № 382), якою внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” (далі - постанова № 166) та від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – Особливості). Згідно з пунктом 2 постанови № 382 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Щодо змін, внесених до постанови № 166 Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 затверджено порядок функціонування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ) та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок № 166). При цьому розгляд питань діяльності ЕСЗ здійснюється постійно діючою комісією, що утворена Уповноваженим органом. Положення про комісію 2 (далі – Комісія) затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381. Припинення публічного доступу до інформації, розміщеної в ЕСЗ, здійснюється відповідно до Порядку № 166. Відповідно до пункту 91 Порядку № 166 (в редакції постанови № 382) у разі оприлюднення користувачем в ЕСЗ інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, який оприлюднив таку інформацію в ЕСЗ та/або який здійснює закупівлю, під час якої була оприлюднена така інформація іншим користувачем, адміністратор вчиняє дії в ЕСЗ з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, зокрема шляхом припинення публічного доступу до інформації про закупівлю, під час якої була оприлюднена інформація з обмеженим доступом або інформація, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. Таким чином, обмеження доступу здійснюється адміністратором на підставі рішення Комісії за зверненням замовника, який оприлюднив таку інформацію в ЕСЗ та/або який здійснює закупівлю, під час якої була оприлюднена така інформація іншим користувачем. Такі звернення слід направляти на електронну адресу meconomy@me.gov.ua або на поштову адресу Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2 та зазначати, що листа адресовано Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель. Звернення розглядається протягом 10 робочих днів з дня їх отримання, за результатами якого, Комісія приймає рішення про надання адміністратору ЕСЗ - ДП “ПРОЗОРРО” дозволу на припинення публічного доступу до інформації. Рішення комісії згідно пункту 91 Порядку № 166 є обов’язковими. Натомість всі інші рішення Комісії, крім передбачених в пункті 91 цього Порядку, мають рекомендаційний характер. Крім цього, виходячи з пункту 20 Порядку № 166, для оптимізації та забезпечення ефективності здійснення операторами доопрацювань авторизованих електронних майданчиків у зв’язку з внесення змін до законодавства у сфері закупівель та/або прийняття нових нормативно-правових актів, та/або у разі здійснення доопрацювання ЕСЗ оператор авторизованого електронного майданчика повинен у строк, визначений адміністратором, привести функціональні характеристики та можливості авторизованого електронного майданчика у відповідність з такими змінами та актами, а також з технічним завданням та/або стандартними сценаріями тестування. Строк для доопрацювання не може бути меншим, ніж п’ять робочих днів. 3 Положення пункту 67 Порядку № 166 також передбачає, що звернення про зміну найменування та/або місцезнаходження оператора реєструється і оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Щодо змін, внесених до Особливостей Постановою № 382 до Особливостей внесено низку змін, які слід врахувати замовникам під час здійснення закупівель. Тому звертаємо увагу, що при здійсненні відкритих торгів згідно Особливостей з 09.04.2024, замовникам необхідно викласти умови тендерної документації з урахуванням цих змін. Оновлено також особливості здійснення процедур закупівлі послуг енергосервісу, зокрема в частині альтернативного способу визначення базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг. Щодо ступеню локалізації У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель товару у складі робіт чи послуг (якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону), у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень. Щодо можливості створення ЦЗО для закупівлі робіт Постановою № 382 передбачено можливість створення Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України централізованої закупівельної організації для закупівлі послуг та/або робіт. Так, згідно з абзацом другим пункту 7 Особливостей за рішенням Кабінету Міністрів України централізована закупівельна організація, що утворюється під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та належить до сфери управління Агентства відновлення, може здійснювати закупівлі послуг та/або робіт в інтересах замовників шляхом проведення відкритих торгів відповідно до цих особливостей та закупівель за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом. 4 Таким чином, Урядом надано можливість створення Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України централізованої закупівельної організації саме для закупівлі робіт та послуг. Щодо закупівлі лікарських засобів Відповідно до пункту 111 Особливостей у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822. Закон України “Про лікарські засоби” регулює зокрема правовідносини, пов’язані із створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів. Згідно статті 9 Закону України “Про лікарські засоби” не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально- профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин. Отже, закупівля лікарських засобів, які містяться в переліку згідно з додатком 1 до Особливостей, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, здійснюються закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу в обов'язковому порядку за умови, що такі лікарські засоби в установленому законом порядку зареєстровані в Україні. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою Відповідно до пункту 121 Особливостей в редакції постанови № 382 замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей. Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом 5 Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 121 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Отже, Особливостями передбачено право, а не обов'язок замовника, для використання процедури закупівлі відкритих торгів з публікацією англійською мовою без застосування вартісних меж, визначених у частині третій статті 10 Закону. При цьому порогові межі для проведення відкритих торгів, а також відкритих торгів з публікацією англійською мовою, встановлені пунктом 10 Особливостей. Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної згідно з Особливостями, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі (згідно порядку проведення відкритих торгів або згідно пункту 121 цих особливостей з публікацією англійською мовою). При цьому Особливостями не передбачена необхідність обґрунтування вибору відкритих торгів з публікацією англійською мовою. Крім того звертаємо увагу, що під час проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою здійснення розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону. Водночас у разі подання для участі менше двох тендерних пропозицій та допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель згідно з абзацом третім пункту 1 та пунктом 2 частини другої статті 32 Закону. Щодо права здійснювати закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару Підпунктом 19 пункту 13 Особливостей передбачена можливість придбання замовниками послуг, пов’язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів, а також послуг, пов’язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, без застосування ЕСЗ, шляхом укладення прямого договору про закупівлю з подальшим оприлюдненням в ЕСЗ звіту про договір 6 про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договору про закупівлю та додатків до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення такої закупівлі. Також, у переліку випадків зміни істотних умов договору наразі міститься два виключення, які передбачені підпунктами 13 та 15 пункту 13 Особливостей та до яких при укладенні договорів не застосовуються положення, визначені пунктом 19 Особливостей. Щодо строку для подання тендерних пропозицій під час закупівлі робіт та тендерної документації Звертаємо увагу, що постановою № 382 розмежовано строк для подання тендерних пропозицій при закупівлі товарів і послуг та робіт. Так, згідно пункту 34 Особливостей строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж: - сім днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів, послуг; - 14 днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт. При цьому постановою № 382 встановлено також, що у тендерній документації не повинно міститися вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі. Разом з тим, постановою № 382 відкориговано застосування пунктів 45 і 47 Особливостей в частині застосування замовником підстав для відхилення тендерної пропозиції (відмови в участі учаснику) стосовно невиконання учасником своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій. Так, згідно з підпунктом 2 пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в ЕСЗ у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. При цьому положення абзацу 14 пункту 47 Особливостей в редакції постанови 382 виключені. 7 Щодо надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї та/або оголошення про проведення відкритих торгів Постановою № 382 передбачено право замовників надавати роз’яснення та вносити зміни не лише до тендерної документації, але також і до оголошення про проведення процедури закупівлі. Так, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через ЕСЗ до замовника за роз’ясненнями як щодо тендерної документації, так і щодо оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі — звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель. Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів. З питаннями технічної реалізації в ЕСЗ у зв’язку з прийняттям постанови № 382 можливо ознайомитися на інфобоксі ДП Прозорро за посиланням: https://numl.org/Rsi. Водночас зазначаємо, що 15.04.2024 на вебінарі, проведеному представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро”, розглянуті основні зміни, що внесені постановою № 382, який доступний за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/wiBhLTigZGpuURzX/. Виконувач обов’язків директора департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А3283 <b> Тема розширена:</b> Застосування положень постанови №1275 від 11.11.2022 р., щодо здійснення військовою частиною оборонних закупівель. <b>Суть питання:</b> Директору департаменту документообігу та контролю Міністерства економіки України 01008, Україна, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2 Е-mail: [email protected] ЗАПИТ Військова частина А3283 всі товари, які закуповує, є товарами оборонного призначення. Відтак, при здійсненні закупівлі може застосовуватись лише постанова КМУ №1275 від 11 листопада 2022 року. В Законі України «Про оборонні закупівлі» п.21 ст.1 розділу 1 вказано що, оборонні закупівлі – це здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Також в Законі України «Про оборонні закупівлі» п.29 ст.1 розділу 1 є визначення товарів оборонного призначення, де вказано, що товари оборонного призначення - це товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками. Отже, можна допустити, що всі товари/роботи/послуги, які закуповуються для потреб військової частини являються товарами/роботами/послугами оборонного призначення і військова частина повинна керуватись лише постановою КМУ №1275 від 11 листопада 2022 року. Прошу Вас надати роз’яснення, на якій підставі (на вимогу деяких посадових осіб Державної казначейської служби України) військова частина А3283 повинна керуватись постановою КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року, адже відповідно наказу Міністра оборони України № 111/нм від 01.03.2023 «Про уповноваження військових частин в системі МОУ» на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану, військова частина А3283 являється уповноваженою установою, яка включена до мережі розпорядників бюджетних коштів МОУ військової частини А0105 на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану? Уповноважена особа із закупівель військової частини А3283 капітан Стефан МЕЛЬНИК <b> Номер відповіді:</b> 217/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Косюга Костянтин Анатолійович <b> Тема розширена:</b> щодо оформлення технічного завдання <b>Суть питання:</b> Вітаю! Прошу надати роз'яснення. Існує потреба закупівлі послуг з технічного обслуговування техніки, однак не є можливим передбачити всі можливі операції та матеріали, які будуть використовуватись в процесі такого ТО. Чи є правомірним неконкретизація в ТЗ та договорі певної частини закупівлі (тобто можливість закупити послуги, які чітко не передбачені в ТЗ, але є необхідними для виконання ТЗ)? Чи відсутність опису або переліку таких послуг або матеріалів у складі ТЗ при проведенні закупівлі у формі відкритих торгів є правомірною? <b> Номер відповіді:</b> 214/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 593/2023 105/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=977c69ba-6e5f-4bf0-83e8-e1625ae14ee3&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=21437f4a-aaa7-4b2a-86aa-287765f1ef45&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Одеська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) <b> Тема розширена:</b> Застосування локалізації в закупівлі робіт чи послуг <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте роз’яснення щодо застосування нової норми стосовно вимог до локалізаційних товарів у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг. 9 квітня 2024 року набули чинності зміни до постанови КМУ від 12.10.2024 р.№1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», якою внесені зміни до абзацу 3 пункту 3 Особливостей. Отже, відтепер «…….У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.» Постає питання, якщо в закупівлі робіт чи послуг наявні умови набуття замовником у власність декілька товарів, які підпали під вимогу локалізації, але ціна за одиницю кожного з цих товарів не дорівнює та не перевищує вартісні межі (200 тис. грн.), а разом, в сукупності, їх вартість дорівнює або перевищує вартісні межі (200 тис. грн.), чи потрібно замовнику в такому разі об’єднувати вартість таких товарів та, відповідно, застосовувати умови локалізації? <b> Номер відповіді:</b> 215/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (3. Щодо ступеню локалізації), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків; 2) особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів, які зокрема наведені в цьому підпункті. Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Так, згідно зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024  № 382 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178”, зокрема згідно абзацу третього пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням Особливостей, встановлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Таким чином, змінами, внесеними до Особливостей, вартісна межа для встановлення замовником вимог щодо ступеню локалізації виробництва товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на які в складі робіт або послуг замовником набувається право власності, прирівняна до ідентичної вартісної межі, яка встановлена Законом. З огляду на зазначене вартісна межа, яка становить або перевищує 200 тисяч гривень для застосування вимог щодо ступеня локалізації розраховується окремо для того товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на який набуватиметься право власності у складі предмета закупівлі робіт або послуг. У разі набуття права власності на декілька одиниць однакового товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в складі робіт або послуг, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі. У разі якщо замовник набуватиме право власності одночасно на декілька товарів в складі робіт або послуг, проте не всі з них містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вимога щодо ступеня локалізації до інших, не включених в перелік товарів не застосовується, їх вартість не сумується з тими товарами, які містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Зміни до постанови 1178 <b>Суть питання:</b> Змінами від 09.04.2024 до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) доповнено пунктом 12-1 такого змісту: 12-1. Замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей. У зв’язку з чим виникють питання: Порядок оскарження міжнародних відкритих торгів відбувається відповідно лише статті 18 Закону, чи відповідно до стаття 18 з врахуванням Особливостей? Які строки на подання пропозицій на міжнародні відкриті торги? Чи застосовується стаття 31 Закону?Або замовник повинен дотримуватись пункту 47 Особливостей і частково пункту 44? <b> Номер відповіді:</b> 216/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Згідно з пунктом 12-1 Особливостей замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей. З огляду на зазначене та ураховуючи, що відповідно до частини третьої статті 10 Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою,  при здійсненні відкритих торгів з публікацією англійською мовою згідно пункту 12-1 Особливостей оголошення про їх проведення оприлюднюється не пізніше 30 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Порядок оскарження процедури закупівлі з публікацією англійською мовою, що проводиться згідно з пунктом 12-1 Особливостей, здійснюється відповідно до статті 18 Закону. Відхилення тендерних пропозицій здійснюється з урахуванням положень абзацу дев’ятого пункту 44 у відповідності до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі є громадянином Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (за винятком товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176). Рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилення його тендерної пропозиції здійснюється у відповідності до пункту 47 Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від Гуманітарний відділ виконавчого комітету Мачухівської сільської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування/не застосування п. 13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Згідно з п. 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, МОЖЕ здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли (підстави перелічені у п. 13) Виходячи зі змісту даної норми, вона є диспозитивною, тобто такою, яка надає свободу вибору поведінки, дозволяє замовнику самому визначати застосовувати її чи ні. Однак в деяких випадках тлумачення норми п. 13 Особливостей викликає неоднозначне розуміння. Тому, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань. 1. Чи обов`язково застосовувати п. 13 Особливостей, якщо наявні підстави, що зазначені в даній нормі? 2. Чи можна проводити закупівлі шляхом відкритих торгів з особливостями, якщо наявні підстави, які викладені в п. 13 Особливостей? Дякуємо за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 205/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктому 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли наявні підстави визначені даним пунктом. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, придбання замовниками товарів, робіт і послуг згідно пункту 13 Особливостей шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, за наявності підстав і обгрунтування, є правом, а не обов'язком замовника. При цьому будь-які  рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" <b> Тема розширена:</b> Застосування процедури публічних закупівель до укладання договору підряду із замовником нестандартного приєднання до мереж ОСР (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу систем розподілу <b>Суть питання:</b> АТ "Хмельницькобленерго" є оператором системи розподілу (далі – ОСР), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1410 від 13.11.2018 року. Діяльність ОСР регулюється Кодексом систем розподілу (далі-Кодекс), затвердженим постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року зі змінами, та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту 4.3.11 Кодексу замовник нестандартного приєднання до мереж ОСР (далі - Замовник) має право у період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, бути замовником робіт з проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання з виконанням будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому Замовник зобов’язаний виконати на підставі відповідного господарського договору на користь ОСР будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від найближчої точки в існуючих електричних мережах ОСР, визначеної згідно з вимогами пункту 4.1.20 глави 4.1 розділу IV Кодексу, до точки приєднання. У разі відсутності прав на виконання зазначених робіт замовник повинен залучити підрядні організації, які мають право на виконання цих робіт. Також, згідно п.4.3.11 Кодексу ОСР не має права відмовити Замовнику у реалізації зазначеного права. Відповідно у ОСР виникає обов’язок укладання прямого договору підряду із Замовником, де Замовник виступає підрядником. Законом України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року не передбачено винятків щодо незастосування процедури закупівель робіт із врахуванням вищевикладених обставин. Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз’яснення чи підлягає застосуванню процедура публічних закупівель до укладання договору підряду із Замовником (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу. <b> Номер відповіді:</b> 206/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частинах п'ятій  та шостій статті 3 Закону. У пункті 3 Особливостей зазначається, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Крім цього, виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. При цьому обґрунтування підстави замовника щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Обгрунтування оприлюднюється в електронній системі закупівель разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Інформуємо також, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звертатися до вказаного органу.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Оператор газторанспортної системи України" <b> Тема розширена:</b> Обгрунтування вибору типу процедури (з особливостями чи євроторги) <b>Суть питання:</b> Згідно п. 10 та п. 12-1 ПКМУ 1178 Замовники МОЖУТЬ здійснювати публічні закупівлі незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” Особливостей, Згідно ч. 3 ст. 10 Закону «3. Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, ОБОВ’ЯЗКОВО додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро;» В зв’язку з цим питання: чи потрібно замовнику під час вибору процедури способу закупівлі (відкриті торги з особливостями чи «євроторги») обґрунтовувати свій вибір? Наприклад, якщо очікувана вартість закупівлі для товарів і послуг буде перевищувати 133 тисячі євро, а замовник обирає відкриті торги з особливостями? <b> Номер відповіді:</b> 207/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ЗПП <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з приводу наступного. В пункті 14 наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. встановлено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Під час здійснення закупівель шляхом використання електронного каталогу законодавством не передбачена публікація оголошення. Але, в деяких специфікаціях товарів в електронному каталозі встановлений код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, і який в подальшому відображається на сторінці закупівлі на сайті prozorro.gov.ua (рис. 1) та в повідомленні про намір укласти договір (рис. 2) Рис. 1 Рис. 2 У зв’язку з чим, просимо роз’яснити, чому в електронному каталозі в деяких специфікаціях товарів встановлений код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі і як це узгоджується із наказами Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. та №708 від 15.04.2020р. <b> Номер відповіді:</b> 209/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором електронного каталогу (далі – адміністратор) є централізована закупівельна організація, що забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в ЕСЗ на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Виходячи з положень Порядку, електронний каталог складається з категорій товару та специфікацій товару. Адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також створює категорії товарів та специфікації товару шляхом визначення переліку характеристик товару з їх точними та/або мінімальними та максимальними значеннями. У специфікації товару зазначається показник від четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (у специфікації лікарського засобу визначається показник від третьої цифри Єдиного закупівельного словника). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р. Тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО та/або до ініціаторів їх створення. Принагідно інформуємо, що за посиланнями: https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-publikuvati-v-prozorro-vidpovidno-do-nakazu-1082 https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaznachiti-v-sistemi-informaciyu-zgidno-z-nakazom-1082 https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaplanuvati-ta-ogolositi-zakupivlyu-zgidno-z-nakazami-708-ta-1082 на Prozorro Інфобокс містяться статті на тему: "Як публікувати інформацію в Прозорро відповідно до Наказу №1082", "Як зазначити в системі інформацію згідно з Наказом № 1082", "Як запланувати та оголосити закупівлю згідно з Наказами 708 та 1082".

<b>Запит від:</b> Запит від Консорціум "Велике Будівництво України" <b> Тема розширена:</b> Правові підстави для переведення грошових коштів <b>Суть питання:</b> Якщо Консорціум, як переможець процедури закупівель, отримав грошові кошти за виконані роботи від Замовника - які існують правові підстави для переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Консорціуму на розрахунковий рахунок одного із Засновників? <b> Номер відповіді:</b> 210/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутись до Мінфіну.