<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Постачальник тендерного договору хоче розірвати договір у зв'язку із закриттям АЗС? Чи є законні підстави укласти прямий договір до 50 тис або 100 тис. без проведення відкритих торгів ? <b> Номер відповіді:</b> 156/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 504/2023 та листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( 2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут проблем машинобудування ім. А.М.Підгорного Національної академії наук України <b> Тема розширена:</b> Зміна формули обчислення ціни кіловата електричної енрегії <b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів з особливостями, які відбулися у кінці 2023 року 12.01.2024 року укладено Договір про постачання електричної енергії, де вартість 1 кВт складає 5,99 грн з ПДВ. Зараз електрична енергія різко подешевшала, але у зазначеному договорі прописана формула обчислення ціни лише у разі її збільшення у відповідності до пункту 2 ст.19 Особливостей. Чи є можливість Замовника за узгодженням з постачальником змінити формулу обчислення вартості 1 кВт у зв'язку з коливанням середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед” за пунктом 7 ст.19 Особливостей <b> Номер відповіді:</b> 143/2024 <b> Відповідь:</b> Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівля по поточному ремонту закладу освіти <b>Суть питання:</b> Плануємо закупівлю поточного ремонту відкосів у садочку. Згідно Порядку №708: "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163" у даній нормі є посилання на ДБН по проектній документації, а проектна документація потрібна для капітального ремонту. Роз'ясніть як визначити предмет закупівлі якщо плануємо поточний ремонт відкосів закладу по одному дк коду та поточний ремонт по заміні вікон інший дк код. Згідно Особливостей поточний ремонт до 200 тис.грн. можна укласти прямий договір, Я так розумію, що ми не сумуємо по ДК закупівлю і може укласти 2 договори на один садочок? <b> Номер відповіді:</b> 145/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> відхилення <b>Суть питання:</b> Яка підстава для відхилення учасника у разі виявлення в субпідрядника підстави для відхилення за п. 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) , наприклад, цей субпідрядник є у Зведенених відомостях АМКУ? <b> Номер відповіді:</b> 146/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Антонова Яна Іванівна <b> Тема розширена:</b> Виконання договору підряду з урахуванням внесення змін до твердої Договірної ціни <b>Суть питання:</b> Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на капітальний ремонт будівлі на суму 19 572 635 грн. коп. з ПДВ. Станом на дату звернення, означений договір підряду виконаний на суму 6 842 881 грн. 20 коп., тобто менше ніж на 50%. Однак, у процесі виконання будівельних робіт виникла необхідність у внесенні змін до Договірної ціни (твердої), а саме виникла необхідність у переплануванні площ та у заміні електричного опалення на газове, що спричинило виконання інших супутніх робіт. При цьому, внесення змін до Договірної ціни не спричинило збільшення загальної вартості об`єкта будівництва. Відкоригована Договірна ціна має позитивний експертний звіт. З урахуванням зазначеного, прошу надати відповідь чи, у розумінні пункту 19 Особливостей № 1178 можна змінити істотні умови договору підряду після його підписання шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди із викладенням Договірної ціни (твердої) у новій редакції. Додатково, прошу надати роз`яснення, чи доцільно виокремити із відкоригованої Договірної ціни внесені зміни та зменшити обсяг закупівлі за основним договором підряду, з урахуванням перепланованих площ, заміни електричного опалення на газове та доповнених інших супутніх робіт. У такому випадку, відбудеться зменшення обсягу та вартості основного договору підряду та, відповідно, інші супутні роботи будуть виконуватись як додаткові роботи в межах одного об`єкту будівництва шляхом підписання між сторонами договору без використання електронної системи закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 147/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги, також проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої-дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9  пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно підпунктів 1-9 пункту 19 Особливостей. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас кошторисні норми України у будівництві затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, частини другої статті 17 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850). При цьому відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо договірної ціни слід звертатись до Мінінфраструктури. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги, також проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої-дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9  пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно підпунктів 1-9 пункту 19 Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від Федосєєв Костянтин Євгенович <b> Тема розширена:</b> Запит (ціни) пропозиції <b>Суть питання:</b> Добрий день. Надайте будь-ласка роз'яснення, чи стосується вимога п. 57 Порядку №822 про заборону вимагати від учасників додаткові документи ситуацій коли Замовник в проекті договору передбачає необхідність внесення забезпечення виконання договору у виді банківської гарантії / застави грошових коштів? Чи може Замовник встановлювати вимогу надати такі документи до підписання договору? Чи може замовник відхилити пропозицію переможця, який надіслав підписаний договір, але не надав забезпечення? <b> Номер відповіді:</b> 142/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області <b> Тема розширена:</b> ПКД на поточний ремонт <b>Суть питання:</b> Скажіть, будь ласка, виготовлення ПКД на поточний ремонт сумується по коду ДК чи вартісні межі визначаються за об"єктами? Це роботи чи послуги? <b> Номер відповіді:</b> 139/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> поняття банківські дні <b>Суть питання:</b> Правління НБУ прийняло постанову від 16.09.2021 № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України», згідно з якою в рамках реалізації проєкту Національного банку України «Розвиток платіжної інфраструктури України» з 01.04.2023 запроваджується у платіжній інфраструктурі України міжнародний стандарт ISO 20022 Тобто з 01.04.2023 НБУ запустив нову версію СЕП-4, завдяки якій послуги доступні 24 години на добу 7 днів на тиждень. Отже, виконання міжбанківських платіжних операцій відбувається цілодобово. Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01.04.2023 виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій. Тому поняття «банківський день» з 01.04.2023 є неактуальним. Як бути із застосуванням поняття «банківський день» в Законі України Про публічні закупівлі» ( далі- Закон), на що його заміняти - на календарний чи робочий день? Що робити, коли в Законі, наприклад під час повернення забезпечення, вживається поняття "банківській день" ( пункт 4 частини 2 статті 27 Закону). Як заміняти поняття банківський день? Як календарний чи робочий? <b> Номер відповіді:</b> 140/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону. Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, з порушеного питання пропонуємо звертатися до вказаного органу.

<b>Запит від:</b> Запит від СЛУЖБА ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ <b> Тема розширена:</b> проведення оборонних закупівель до 200 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Служба відновлення проводить оборонні закупівля. Наразі закуповуємо послуги вартісттю до 200 тис. грн. Відповідно до постанови КМУ № 1275 не зрозуміло, як проводити закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн. Питання : 1.Чи потрібно складати та оприлюднювати план закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн.? 2. Чи потрібно звітувати про укладений договір по закупівлі оборонних послуг, а саме влаштування фортифікаційних споруд вартістю до 200 тис. грн. в разі укладання прямого договору? Прохання надати роз”яснення в найкоротший термін. <b> Номер відповіді:</b> 141/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Ліберман Марк Денисович <b>Суть питання:</b> Чи поширюється Закон України "Про публічні закупівлі" на випадки укладання договору комісії між суб'єктом, визначеним статтею 2 Закону, з однієї сторони як Комісіонером, та фізичною особою-підприємцем як Комітентом, з іншої сторони, якщо предметом договору є продаж через торгівельну мережу Комісіонера відповідних товарів? <b> Номер відповіді:</b> 136/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Миколаївська обласна база спеціального медичного постачання <b> Тема розширена:</b> Питання щодо заміни уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня Уповноважена особа довгий час знаходиться на лікарняному та не відомо, чи вийде вона працювати. Заклад своїм наказом визначає іншу уповноважену особу, яка має досвід у закупівлях та свого часу була головою тендерного комітету. Суть питання: Закладу необхідно терміново опубліковати річний план на закупівлі. Тому питання - чи необхідно новій уповноваженій особі проходити безкоштовне тестування на веб-порталі Уповноваженого органу. Чи їй у період дії воєнного стану можна одразу приступати до виконання обов'язків. Обов'язки уповноваженої особи ідуть як додаткові, це не окрема посада. <b> Номер відповіді:</b> 137/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Семенович Владислав Вадимович <b> Тема розширена:</b> Маркетингове дослідження <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення щодо застосування маркетингово дослідження без застосування електронних торгів при виборі найкращої пропозиції на прикладі: "Державне підприємство 1" має у постійному користуванні земельну ділянку державної власності ( не обороного призначення) Так, "ДП 1" організовує так зване маркетингове дослідження шляхом надсилання листів до 5 "СГД" (які вибрав на власний розсуд) з проханння забудувати його земельну ділянку та надати комерційну пропозицію щодо долі "ДП 1". При цьому експертна оцінка вартості землі не робилась. Далі, "ДП 1" створює закриту робочу групу із власних співробітників різного напрямку, які обирають найкращу (на їх розсуд) комерційну пропозицію від "СГД" та укладають договір про право забудови земельної ділянки. вказані дії відбувалися у 2017 році. Питання: Чи зобов'язане Державне підприємство в обов'язковому порядку проводити тендер на вказані роботи ? Якими нормативно-правовими актами передбачено використовувати маркетингове дослідження для визначення найкращих пропозицій (крім для цілей оборони) ? <b> Номер відповіді:</b> 138/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Відповідно пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля  - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснювали діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнювала або перевищувала 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Водночас повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06 , https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F34980-06 розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками ”, від 30.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", від  20.08.2019 № 3301-04/34980-06 " Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі ". Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону. При цьому перелік випадків, на які не поширювалась дія Закону для замовників, був визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, та є вичерпним. В інших випадках замовник здійснював закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. У свою чергу, публічні закупівлі здійснювались за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону. При цьому інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону. Крім того, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.