Новини Мінекономіки
Консультація
№ 178/2024
18.03.2024
Планування закупівель
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи має право військова частина проводити закупівлі без використання електронної системи закупівель при вартості закупівлі понад 200 тис. грн? Чи поширюється на військову частину дія Закону України "Про оборонні закупівлі" та постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року? Висновки/Відповідь: * Військова частина може здійснювати закупівлі без використання електронної системи закупівель, якщо вартість закупівлі перевищує 200 тис. грн, у випадках, передбачених законодавством, що регулює оборонні закупівлі, зокрема у період дії правового режиму воєнного стану. * Дія Закону України "Про оборонні закупівлі" поширюється на військові частини. * Дія постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" поширюється на військові частини.
Планування закупівель
Консультація № 178/2024Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання: Чи має право військова частина проводити закупівлі без використання електронної системи закупівель при вартості закупівлі понад 200 тис. грн? Чи поширюється на військову частину дія Закону України "Про оборонні закупівлі" та постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року?
Висновки/Відповідь:
Військова частина може здійснювати закупівлі без використання електронної системи закупівель, якщо вартість закупівлі перевищує 200 тис. грн, у випадках, передбачених законодавством, що регулює оборонні закупівлі, зокрема у період дії правового режиму воєнного стану.
Дія Закону України "Про оборонні закупівлі" поширюється на військові частини.
Дія постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" поширюється на військові частини.
Суть питання: Чи має право військова частина проводити закупівлі без використання електронної системи закупівель при вартості закупівлі понад 200 тис. грн? Чи поширюється на військову частину дія Закону України "Про оборонні закупівлі" та постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Титор Руслан Миколайович
<b>Суть питання:</b> У який випадках військова частини має право провести закупівлю без використання електронної системи закупівель, якщо вартість закупівлі більше 200 тис. грн.; Та чи поширює свою дію Закон Украни "Про оборонні закупівлі" на військову частину, та чи поширює свою дію постанова КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 р. Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, на військову частину? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 178/2024
Консультація
№ 179/2024
18.03.2024
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 179/2024: Суть питання: Чи правомірно укладати додаткову угоду на збільшення суми договору, укладеного за переговорною процедурою (ст. 40 ч. 2 Закону "Про публічні закупівлі"), якщо коштів недостатньо? Також питання щодо вибору причини внесення змін до договору на електронному майданчику. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06) * Лист від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ("Щодо переговорної процедури закупівлі"). Рекомендується ознайомитися з зазначеними листами для отримання повної відповіді на питання.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 179/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 179/2024
Суть питання:
Чи правомірно укладати додаткову угоду на збільшення суми договору, укладеного за переговорною процедурою (ст. 40 ч. 2 Закону "Про публічні закупівлі"), якщо коштів недостатньо? Також питання щодо вибору причини внесення змін до договору на електронному майданчику.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Рекомендується ознайомитися з зазначеними листами для отримання повної відповіді на питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Чи не порушення укладення додаткової угоди на збільшення суми договору
<b>Суть питання:</b> Проведено переговорну процедуру закупівлі згідно ст. 40 ч. 2 (відсутність конкуренції з технічних причин) з Киїітеплоенерго (опалення). Коштів не достатньо, чи укладати ду чи проводити нову переговорну процедуру. На торговельному майданчику для опублікування ду необхідно з перечня вибрати причину змін до договору, а потрібної немає в перечні, як бути? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 179/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
від 17.05.2023 №3323-04/22523-06
"
Щ
одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
("Щодо переговорної процедури закупівлі")
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Консультація
№ 176/2024
16.03.2024
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 176/2024: Суть питання: Як врегулювати питання недотримання постачальником графіку постачання м'яса за договором, не розриваючи договір. Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Договір про закупівлю укладається згідно з [Цивільним кодексом України (ЦК України)] та [Господарським кодексом України (ГК України)] з урахуванням положень [статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон)], крім окремих частин, та [Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178]. 2. Проект договору: У тендерній документації (ст. 22 Закону) зазначається проект договору, де необхідно передбачити порядок змін його умов. 3. Господарсько-правова відповідальність: За правопорушення у сфері господарювання передбачена відповідальність (Розділ V ГК України). Можливе застосування господарських санкцій до правопорушників ([стаття 216 ГК України]): відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції ([стаття 217 ГК України]). 4. Претензійна робота: Передбачено досудовий порядок врегулювання спорів шляхом направлення письмової претензії ([стаття 222 ГК України]). 5. Заходи впливу: У договорі про закупівлю можна встановити заходи впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій. 6. Відхилення пропозиції: Замовник має право відхилити тендерну пропозицію, якщо учасник не виконав зобов'язання за попереднім договором, що призвело до дострокового розірвання та застосування санкцій. Учасник може підтвердити свою надійність, сплативши зобов'язання. 7. Забезпечення виконання договору: Можливість вимагати забезпечення виконання договору від переможця процедури закупівлі (ст. 27 Закону). 8. Висновок: Замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання. Також у відповіді згадується Лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, розміщений за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Виконання договору
Консультація № 176/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 176/2024
Суть питання:
Як врегулювати питання недотримання постачальником графіку постачання м'яса за договором, не розриваючи договір.
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Договір про закупівлю укладається згідно з [Цивільним кодексом України (ЦК України)] та [Господарським кодексом України (ГК України)] з урахуванням положень [статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон)], крім окремих частин, та [Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178].
2. Проект договору: У тендерній документації (ст. 22 Закону) зазначається проект договору, де необхідно передбачити порядок змін його умов.
3. Господарсько-правова відповідальність: За правопорушення у сфері господарювання передбачена відповідальність (Розділ V ГК України). Можливе застосування господарських санкцій до правопорушників ([стаття 216 ГК України]): відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції ([стаття 217 ГК України]).
4. Претензійна робота: Передбачено досудовий порядок врегулювання спорів шляхом направлення письмової претензії ([стаття 222 ГК України]).
5. Заходи впливу: У договорі про закупівлю можна встановити заходи впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій.
6. Відхилення пропозиції: Замовник має право відхилити тендерну пропозицію, якщо учасник не виконав зобов'язання за попереднім договором, що призвело до дострокового розірвання та застосування санкцій. Учасник може підтвердити свою надійність, сплативши зобов'язання.
7. Забезпечення виконання договору: Можливість вимагати забезпечення виконання договору від переможця процедури закупівлі (ст. 27 Закону).
8. Висновок: Замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання.
Також у відповіді згадується Лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, розміщений за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від НВК Престиж
<b>Суть питання:</b> Було укладено договір з постачальником ФОП на постачання м'яса 3 рази на тиждень (понеділок, вівторок,четвер) до 7.30 але постачальник не дотримується даного графіку згідно договору. Розмови, прохання, пояснення не допомагають. Як можна врегулювати питання не розриваючи договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 176/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю"
(
Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей
укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України
(далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Згідно статті 22 Закону
у тендерній документації зазначаються
такі відомості як зокрема
проект договору про закупівлю
з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України
учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушенн
я у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій
на підставах і в порядку, передбачених
цим Кодексом, іншими законами та
договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій.
Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли
учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій
у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків
протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.
Також, статтею 27 Закону передбачено
право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним
не пізніше дати укладення договору про закупівлю з
абезпечення виконання такого договору,
якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі,
яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю.
З огляду на викладене, замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання.
Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей
укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України
(далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Згідно статті 22 Закону
у тендерній документації зазначаються
такі відомості як зокрема
проект договору про закупівлю
з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України
учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушенн
я у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій
на підставах і в порядку, передбачених
цим Кодексом, іншими законами та
договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій.
Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли
учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій
у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків
протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.
Також, статтею 27 Закону передбачено
право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним
не пізніше дати укладення договору про закупівлю з
абезпечення виконання такого договору,
якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі,
яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю.
З огляду на викладене, замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання.
Консультація
№ 177/2024
16.03.2024
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 177/2024) щодо зміни ціни договору закупівлі: Суть питання: Чи можливо зменшити ціну за одиницю товару (яйця) в укладеному договорі про закупівлю, якщо постачальник відмовляється через небажання надавати довідку зі статистики, посилаючись на підписаний договір? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Процедура закупівель регулюється Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями здійснення публічних закупівель, затвердженими постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 (зі змінами). 2. Тендерна документація: Згідно з пунктом 28 Особливостей, тендерна документація формується відповідно до статті 22 Закону, та повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. 3. Зміна істотних умов договору: Пункт 19 Особливостей визначає, що істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 цього ж пункту. 4. Цивільний та Господарський кодекси: Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. 5. Згода сторін: Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 6. Виконання зобов'язань: Стаття 526 ЦК України вимагає належного виконання зобов'язань відповідно до умов договору. 7. Одностороння відмова: Частина перша статті 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не передбачено договором або законом. 8. Порядок зміни: Замовник має право при формуванні тендерної документації та проекту договору встановити порядок зміни умов договору, згідно з яким сторони можуть ініціювати зміни, у тому числі на підставі певних документів. 9. Листи Мінекономіки: Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 та запитом № 357/2023, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe0cb60a-3966-4cc7-8120-7cb77f750888&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 177/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 177/2024) щодо зміни ціни договору закупівлі
Суть питання: Чи можливо зменшити ціну за одиницю товару (яйця) в укладеному договорі про закупівлю, якщо постачальник відмовляється через небажання надавати довідку зі статистики, посилаючись на підписаний договір?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Процедура закупівель регулюється Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями здійснення публічних закупівель, затвердженими постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 (зі змінами).
2. Тендерна документація: Згідно з пунктом 28 Особливостей, тендерна документація формується відповідно до статті 22 Закону, та повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
3. Зміна істотних умов договору: Пункт 19 Особливостей визначає, що істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 цього ж пункту.
4. Цивільний та Господарський кодекси: Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України.
5. Згода сторін: Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
6. Виконання зобов'язань: Стаття 526 ЦК України вимагає належного виконання зобов'язань відповідно до умов договору.
7. Одностороння відмова: Частина перша статті 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не передбачено договором або законом.
8. Порядок зміни: Замовник має право при формуванні тендерної документації та проекту договору встановити порядок зміни умов договору, згідно з яким сторони можуть ініціювати зміни, у тому числі на підставі певних документів.
9. Листи Мінекономіки: Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 та запитом № 357/2023, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe0cb60a-3966-4cc7-8120-7cb77f750888&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від НВК Престиж
<b>Суть питання:</b> При укладанні договору було зазначено вартість товарів (а саме яйця) з ціною 5.47 грн за шт на прохання знизити вартість у зв'язку із зменшенням ціни в магазинах постачальник відмовляється так як не хоче брати довідку з статистики...+ Позиція постачальника "Договір підписано і ціну міняти не хочу, купляйте по тій яка в договорі". Як врегулювати питання щоб зменшити ціну?
<b>
Номер відповіді:</b> 177/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
та у запиті № 357/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe0cb60a-3966-4cc7-8120-7cb77f750888&lang=uk-UA
При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, статтею 22 Закону встановлено, що у тендерній документації зазначаються зокрема такі відомості як інструкція з підготовки тендерних пропозицій та
проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Водночас договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що
зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом
. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, замовник при формуванні тендерної документації та проекту договору може встановити порядок зміни умов договору, згідно якого сторони договору можуть ініціювати зміни, у тому числі на підставі документів, визначених в такому порядку.
Консультація
№ 175/2024
15.03.2024
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо Департаменту молоді і спорту Дніпропетровської ОДА закуповувати послуги з надання транспортних послуг (перевезення човнів причепом) для участі спортсменів у змаганнях (код ДК 021:2015: 60180000-3) шляхом укладання прямих договорів без ProZorro на суму 25000,00 грн за поїздку (4-8 поїздок на рік), посилаючись на пп. 11 п. 13 Особливостей №1178? Висновки/Відповідь: Зазначене питання можливо вирішити, керуючись підпунктом 11 пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178
Інше
Консультація № 175/2024Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи можливо Департаменту молоді і спорту Дніпропетровської ОДА закуповувати послуги з надання транспортних послуг (перевезення човнів причепом) для участі спортсменів у змаганнях (код ДК 021:2015: 60180000-3) шляхом укладання прямих договорів без ProZorro на суму 25000,00 грн за поїздку (4-8 поїздок на рік), посилаючись на пп. 11 п. 13 Особливостей №1178?
Висновки/Відповідь:
Зазначене питання можливо вирішити, керуючись підпунктом 11 пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178
Суть питання:
Чи можливо Департаменту молоді і спорту Дніпропетровської ОДА закуповувати послуги з надання транспортних послуг (перевезення човнів причепом) для участі спортсменів у змаганнях (код ДК 021:2015: 60180000-3) шляхом укладання прямих договорів без ProZorro на суму 25000,00 грн за поїздку (4-8 поїздок на рік), посилаючись на пп. 11 п. 13 Особливостей №1178?
Висновки/Відповідь:
Зазначене питання можливо вирішити, керуючись підпунктом 11 пункту 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент молоді і спорту Дніпропетровської облдержадміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля послуг відповідно до підпункту 11 пункту 13 Особливостей ,затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178
<b>Суть питання:</b> Керуючись підпунктом 11 пункту 13 Особливостей, чи можемо ми закупати Послуги з організації і проведення спортивних заходів в частині надання транспортних послуг з перевезення човнів спеціальним причепом з водієм з м. Дніпро до м. Київ, для забезпечення участі спортсменів у Всеукраїнських відбіркових змаганнях, чемпіонаті Європи з веслування академічного код 60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» на суму 25000,00 грн за кожну поїздку (4-8 поїздок протягом року ) шляхом заключення прямих договорів без використання системи електронних закупівель «ProZorro» у відповідності з вимогами Закону за рахунок обласного бюджету ?
<b>
Номер відповіді:</b> 175/2024
Консультація
№ 170/2024
14.03.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№170/2024): Суть питання: Чи повинен замовник повернути грошове забезпечення виконання договору постачання електроенергії, якщо постачання було припинено достроково через простій замовника, зміни до договору не вносились, але суд стягнув з замовника заборгованість за фактично поставлену електроенергію, і строк дії договору минув? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024. 2. Судове рішення є обов'язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України). 3. Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення. 4. Мінекономіки не встановлює правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках закупівель.
Інше
Консультація № 170/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№170/2024)
Суть питання: Чи повинен замовник повернути грошове забезпечення виконання договору постачання електроенергії, якщо постачання було припинено достроково через простій замовника, зміни до договору не вносились, але суд стягнув з замовника заборгованість за фактично поставлену електроенергію, і строк дії договору минув?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024.
2. Судове рішення є обов'язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).
3. Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення.
4. Мінекономіки не встановлює правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Придніпровське міжрайонне управління водного господарства
<b>
Тема розширена:</b> Повернення грошового забезпечення виконання договору
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
22 лютого 2024 року Придніпровське МУВГ звернулось до Мінекономіки України, як Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, з питанням щодо повернення або неповернення грошового забезпечення виконання договору постачання. В даному випадку мова їдеться про закупівлі: UA-2021-10-01-001085-c та UA-2021-10-01-002399-a.
На теперішній час питання не втратило своєї актуальності та управління чекає на отримання консультації від Уповноваженого органу.
Дякуємо!
"Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р.
В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості.
При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались.
В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору.
Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались.
Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?"
<b>
Номер відповіді:</b> 170/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Разом з тим до компетенції Мінекономіки не належить встановлення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Консультація
№ 171/2024
14.03.2024
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 171/2024: Суть питання: Чи може замовник укласти договір з учасником, який посів друге місце у відкритих торгах з особливостями, після розірвання договору з переможцем? Чи необхідно проводити нові торги? Висновки/Відповідь: 1. Укладення договору з наступним учасником: * У випадку відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку, починаючи з найкращої (пункт 49 Особливостей). 2. Розірвання договору та подальші дії: * Після розірвання договору про закупівлю та потреби у здійсненні закупівлі, замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей, керуючись вартісними межами, визначеними Особливостями. 3. Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. 4. Посилання на лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Виконання договору
Консультація № 171/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 171/2024
Суть питання: Чи може замовник укласти договір з учасником, який посів друге місце у відкритих торгах з особливостями, після розірвання договору з переможцем? Чи необхідно проводити нові торги?
Висновки/Відповідь:
1. Укладення договору з наступним учасником:
* У випадку відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку, починаючи з найкращої (пункт 49 Особливостей).
2. Розірвання договору та подальші дії:
* Після розірвання договору про закупівлю та потреби у здійсненні закупівлі, замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей, керуючись вартісними межами, визначеними Особливостями.
3. Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей.
4. Посилання на лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Лібро-Трейд"
<b>
Тема розширена:</b> Розірвання договору і подальший перебіг тендеру
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
У відкритих торгах з особливостями брало участь два учасники. Учасник з меншою ставкою був визнаний переможцем і підписав договір із замовником. Але наразі, учасник не може виконати забов`язання, що прописані в умовах договору і хоче його розірвати.
Чи є шанс у тендерної пропозиції учасника, що посягнув 2 місце, бути розглянутою? Чи замовнику доведеться проводити нові торги з особливостями? Завчано дякуємо за відповідь?
<b>
Номер відповіді:</b> 171/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з пункту 49 Особливостей замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється..
У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями.
При цьому договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Водночас
забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу
, крім випадків, передбачених цими особливостями.
Отже, якщо договір про закупівлю було розірвано, та після розірвання договору про закупівлю у замовника є необхідніть здійснення придбання, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Консультація
№ 172/2024
14.03.2024
Предмет закупівлі
Суть питання: Який код ДК 021:2015 використовувати для закупівлі послуги з поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що поточний ремонт згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 вважається послугою, але в Єдиному закупівельному словнику код ДК 021:2015 - 45260000-7 "Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи" відноситься до робіт? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Предмет закупівлі
Консультація № 172/2024Огляд:
Суть питання: Який код ДК 021:2015 використовувати для закупівлі послуги з поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що поточний ремонт згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 вважається послугою, але в Єдиному закупівельному словнику код ДК 021:2015 - 45260000-7 "Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи" відноситься до робіт?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (44017322)
<b>
Тема розширена:</b> поточний ремонт і код ДК
<b>Суть питання:</b> п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 визначає - Послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Порядок № 708 встановлює, що предмет закупівлі товарів та послуг визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015).
Відповідно до розділу 2 Наказу від 23.12.2015 № 1749 CPV складається з основного словника і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);
перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);
перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);
перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
Єдиний закупівельний словник містить розділ 45000000-7 БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ТА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, але при визначені класу ( 4-ї цифри) зазначаються найменування РОБІТ.
Просимо надати роз’яснення, який код ДК буде вірним для поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що Поточний ремонт – це ПОСЛУГА, а CPV який більше підходить - ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи - РОБОТИ
<b>
Номер відповіді:</b> 172/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті
№ 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 173/2024
14.03.2024
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки №173/2024: Суть питання: Як провести закупівлю товару (матеріально-технічних ресурсів) за Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з неціновим критерієм більше 30%, якщо є лише 3 учасники з різними показниками витрати ресурсу на одиницю обробки, зберігаючи при цьому можливість отримати економічно вигідну пропозицію та необхідну кількість товару? Висновки/Відповідь: Враховуючи, що питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29 Закону), а мета закупівлі - придбання саме товару, а не послуги, рекомендуємо розглянути наступні механізми: 1. Опис об'єкта закупівлі (кількість): Згідно з розділом IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару. Тому при визначенні обсягу закупівлі потрібно виходити з реальних потреб замовника, враховуючи обсяги води, що потребують обробки. 2. Методика оцінки (нецінові критерії): При застосуванні нецінових критеріїв, переконайтеся, що вони чітко визначені в тендерній документації та підлягають об'єктивній оцінці. Прикладами таких критеріїв, які можуть бути враховані, можуть бути: * Ефективність реагенту (обсяг води, який можна обробити одиницею реагенту). Важливо чітко визначити спосіб перевірки та оцінки цього критерію. * Вплив на навколишнє середовище (екологічність). * Термін придатності/зберігання реагенту. 3. Альтернативні пропозиції: Розглянути можливість дозволити учасникам подавати альтернативні пропозиції (якщо це не суперечить предмету закупівлі та іншим вимогам Закону). У тендерній документації необхідно чітко прописати умови подання та оцінки альтернативних пропозицій. Наприклад, учасник може запропонувати обсяг товару, який забезпечить обробку необхідного обсягу води, але при цьому відрізнятиметься від обсягу, зазначеного замовником.
Тендерна документація
Консультація № 173/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №173/2024
Суть питання:
Як провести закупівлю товару (матеріально-технічних ресурсів) за Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з неціновим критерієм більше 30%, якщо є лише 3 учасники з різними показниками витрати ресурсу на одиницю обробки, зберігаючи при цьому можливість отримати економічно вигідну пропозицію та необхідну кількість товару?
Висновки/Відповідь:
Враховуючи, що питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29 Закону), а мета закупівлі - придбання саме товару, а не послуги, рекомендуємо розглянути наступні механізми:
1. Опис об'єкта закупівлі (кількість): Згідно з розділом IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару. Тому при визначенні обсягу закупівлі потрібно виходити з реальних потреб замовника, враховуючи обсяги води, що потребують обробки.
2. Методика оцінки (нецінові критерії): При застосуванні нецінових критеріїв, переконайтеся, що вони чітко визначені в тендерній документації та підлягають об'єктивній оцінці. Прикладами таких критеріїв, які можуть бути враховані, можуть бути:
* Ефективність реагенту (обсяг води, який можна обробити одиницею реагенту). Важливо чітко визначити спосіб перевірки та оцінки цього критерію.
* Вплив на навколишнє середовище (екологічність).
* Термін придатності/зберігання реагенту.
3. Альтернативні пропозиції: Розглянути можливість дозволити учасникам подавати альтернативні пропозиції (якщо це не суперечить предмету закупівлі та іншим вимогам Закону). У тендерній документації необхідно чітко прописати умови подання та оцінки альтернативних пропозицій. Наприклад, учасник може запропонувати обсяг товару, який забезпечить обробку необхідного обсягу води, але при цьому відрізнятиметься від обсягу, зазначеного замовником.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Рудий Сергій Мирославович
<b>
Тема розширена:</b> Проведення конкурентної закупівлі при неціновому критерії більше 30%
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення, яким чином можна провести публічну закупівлю матеріально-технічних ресурсів, згідно ЗУ "Про публічні закупівлю", якщо є тільки три учасники, по прикладу нижче.
Приклад, згідно умов тендеру планується закупити 10т реагенту із очікуваною вартістю 1 млн. грн. Для одного учасника витрата реагенту, по обробці одного кубу води, становить 50 г/т при вартості реагенту 200 тис.грн/т; другого учасника - 100 г/т при вартості 100 тис. грн/т; третього учасника 200 г/т при вартості 50 тис. грн/т. Вказані витрати реагентів задовільняють технічні вимоги по ефективності обробки води. Для компанії вигідна закупівля як 5 т в першого учасника, так і 10т та 20т в другого й третього учасників. Згідно розділу IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару, тобто цією вимогою відсікаються інші учасники, оскільки питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29).
Які механізми можливо застосувати при проведенні закупівлі або яким чином прописати вимоги тендерної документації, щоб можна було провести відкриті торги між трьома учасниками, й як результат отримати найвигіднішу, економічно, пропозицію й відповідну кількість товару на склад (або 5т або 10т або 20т)? Закупівля повинна бути саме товару, а не послуги по обробці води.
<b>
Номер відповіді:</b> 173/2024
Консультація
№ 174/2024
14.03.2024
Інше
# Аналіз консультації Мінекономіки (№174/2024): Суть питання: На якій підставі АТ "ОГХК", як юрособа зі 100% державною часткою, не виконує вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", а лише оприлюднює звіти? Висновки/Відповідь: 1. Загальні засади: Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням принципів, визначених Законом. 2. Сфера застосування Закону: Закупівлі здійснюються замовниками, визначеними статтею 2 Закону, у способи, визначені Особливостями, з урахуванням вартісних меж. Планування закупівель здійснюється відповідно до статті 4 Закону. 3. Відповідальність: За порушення вимог Закону та нормативно-правових актів відповідальність несуть уповноважені та службові особи замовників (стаття 44 Закону). 4. Контроль: Контроль за дотриманням законодавства про закупівлі здійснює Державна аудиторська служба України (згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43). 5. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках (згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 459). 6. Рекомендації: Ознайомитися з листами Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, розміщеними на сайті Мінекономіки.
Інше
Консультація № 174/2024Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (№174/2024)
Суть питання: На якій підставі АТ "ОГХК", як юрособа зі 100% державною часткою, не виконує вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", а лише оприлюднює звіти?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні засади: Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням принципів, визначених Законом.
2. Сфера застосування Закону: Закупівлі здійснюються замовниками, визначеними статтею 2 Закону, у способи, визначені Особливостями, з урахуванням вартісних меж. Планування закупівель здійснюється відповідно до статті 4 Закону.
3. Відповідальність: За порушення вимог Закону та нормативно-правових актів відповідальність несуть уповноважені та службові особи замовників (стаття 44 Закону).
4. Контроль: Контроль за дотриманням законодавства про закупівлі здійснює Державна аудиторська служба України (згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43).
5. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках (згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 459).
6. Рекомендації: Ознайомитися з листами Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, розміщеними на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Семенов Костянтин Віталійович
<b>
Тема розширена:</b> Дотримання вимог ЗУ Про публічні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Добрий день
Прошу надати інформацію, на якій підставі АТ ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ, як юридична особа у якої у статутному капіталі 100% державна частка акцій не виконує вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», а лише оприлюднює Звіти?
Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 174/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюються замовником на підставі наявної потреби або у разі плановоі потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Статтею 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби.
При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Принагідно пропонуємо ознайомитись з листами від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Консультація
№ 169/2024
13.03.2024
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей (електроенергія): Суть питання: Чи можливо збільшити суму договору про закупівлю електроенергії без зміни обсягів закупівлі на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей, якщо договором передбачено механізм регулювання ціни, що залежить від зміни середньозважених цін на ринку "на добу наперед"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 807/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
Зміна істотних умов договору
Консультація № 169/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей (електроенергія)
Суть питання: Чи можливо збільшити суму договору про закупівлю електроенергії без зміни обсягів закупівлі на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей, якщо договором передбачено механізм регулювання ціни, що залежить від зміни середньозважених цін на ринку "на добу наперед"?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 807/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей
<b>Суть питання:</b> Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради просить надати роз’яснення щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей під час внесення змін до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії у разі зміни (збільшення/зменшення) середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
В договорі про закупівлю визначено механізм регулювання ціни за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця та розраховується за формулою: Ц = (СРДН + Т + П)*1,2. Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної складової Срдн за даними опублікованими Оператором ринку по результатам торгів на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді.
У разі збільшення складової Срдн чи може збільшуватися сума договору про закупівлю без зміни обсягів закупівлі електричної енергії? Постачальник відмовляється збільшувати суму договору пояснюючи це тим, що у чинному законодавстві з питань закупівель не міститься прямої норми про те, що сума договору може бути збільшена у випадку застосування пп.7 п. 19 Особливостей та, що при таких обставинах внесення до договору положення про збільшення суми договору має потенційний ризик настання негативних наслідків порушення чинного законодавства як для Замовника, так і Постачальника.
<b>
Номер відповіді:</b> 169/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
807/2023
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 167/2024
12.03.2024
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації № 167/2024: Суть питання: Чи існує процедура, яка замінює переговорну процедуру закупівлі, враховуючи нагальні потреби медичної сфери. Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо переговорної процедури закупівлі, а саме щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, міститься в листі Мінекономіки від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 167/2024Огляд:
Аналіз консультації № 167/2024
Суть питання: Чи існує процедура, яка замінює переговорну процедуру закупівлі, враховуючи нагальні потреби медичної сфери.
Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо переговорної процедури закупівлі, а саме щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, міститься в листі Мінекономіки від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Олександр Миколайович
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Не має посилення на відміну переговорної процедури!
Як що була, що заміщує її?
Надайте роз'яснення будь ласка за цією процедурою.
Бо виникають нагальні потреби у специфіки роботи (медичні).
<b>
Номер відповіді:</b> 167/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "
Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523