Новини Мінекономіки
Консультація
№ 170/2024
14.03.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№170/2024): Суть питання: Чи повинен замовник повернути грошове забезпечення виконання договору постачання електроенергії, якщо постачання було припинено достроково через простій замовника, зміни до договору не вносились, але суд стягнув з замовника заборгованість за фактично поставлену електроенергію, і строк дії договору минув? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024. 2. Судове рішення є обов'язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України). 3. Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення. 4. Мінекономіки не встановлює правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках закупівель.
Інше
Консультація № 170/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№170/2024)
Суть питання: Чи повинен замовник повернути грошове забезпечення виконання договору постачання електроенергії, якщо постачання було припинено достроково через простій замовника, зміни до договору не вносились, але суд стягнув з замовника заборгованість за фактично поставлену електроенергію, і строк дії договору минув?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024.
2. Судове рішення є обов'язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).
3. Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення.
4. Мінекономіки не встановлює правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Придніпровське міжрайонне управління водного господарства
<b>
Тема розширена:</b> Повернення грошового забезпечення виконання договору
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
22 лютого 2024 року Придніпровське МУВГ звернулось до Мінекономіки України, як Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, з питанням щодо повернення або неповернення грошового забезпечення виконання договору постачання. В даному випадку мова їдеться про закупівлі: UA-2021-10-01-001085-c та UA-2021-10-01-002399-a.
На теперішній час питання не втратило своєї актуальності та управління чекає на отримання консультації від Уповноваженого органу.
Дякуємо!
"Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р.
В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості.
При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались.
В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору.
Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались.
Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?"
<b>
Номер відповіді:</b> 170/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Разом з тим до компетенції Мінекономіки не належить встановлення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Консультація
№ 171/2024
14.03.2024
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 171/2024: Суть питання: Чи може замовник укласти договір з учасником, який посів друге місце у відкритих торгах з особливостями, після розірвання договору з переможцем? Чи необхідно проводити нові торги? Висновки/Відповідь: 1. Укладення договору з наступним учасником: * У випадку відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку, починаючи з найкращої (пункт 49 Особливостей). 2. Розірвання договору та подальші дії: * Після розірвання договору про закупівлю та потреби у здійсненні закупівлі, замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей, керуючись вартісними межами, визначеними Особливостями. 3. Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. 4. Посилання на лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Виконання договору
Консультація № 171/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 171/2024
Суть питання: Чи може замовник укласти договір з учасником, який посів друге місце у відкритих торгах з особливостями, після розірвання договору з переможцем? Чи необхідно проводити нові торги?
Висновки/Відповідь:
1. Укладення договору з наступним учасником:
* У випадку відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку, починаючи з найкращої (пункт 49 Особливостей).
2. Розірвання договору та подальші дії:
* Після розірвання договору про закупівлю та потреби у здійсненні закупівлі, замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей, керуючись вартісними межами, визначеними Особливостями.
3. Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей.
4. Посилання на лист Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Лібро-Трейд"
<b>
Тема розширена:</b> Розірвання договору і подальший перебіг тендеру
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
У відкритих торгах з особливостями брало участь два учасники. Учасник з меншою ставкою був визнаний переможцем і підписав договір із замовником. Але наразі, учасник не може виконати забов`язання, що прописані в умовах договору і хоче його розірвати.
Чи є шанс у тендерної пропозиції учасника, що посягнув 2 місце, бути розглянутою? Чи замовнику доведеться проводити нові торги з особливостями? Завчано дякуємо за відповідь?
<b>
Номер відповіді:</b> 171/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з пункту 49 Особливостей замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється..
У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями.
При цьому договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Водночас
забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу
, крім випадків, передбачених цими особливостями.
Отже, якщо договір про закупівлю було розірвано, та після розірвання договору про закупівлю у замовника є необхідніть здійснення придбання, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Консультація
№ 172/2024
14.03.2024
Предмет закупівлі
Суть питання: Який код ДК 021:2015 використовувати для закупівлі послуги з поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що поточний ремонт згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 вважається послугою, але в Єдиному закупівельному словнику код ДК 021:2015 - 45260000-7 "Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи" відноситься до робіт? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Предмет закупівлі
Консультація № 172/2024Огляд:
Суть питання: Який код ДК 021:2015 використовувати для закупівлі послуги з поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що поточний ремонт згідно з п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 вважається послугою, але в Єдиному закупівельному словнику код ДК 021:2015 - 45260000-7 "Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи" відноситься до робіт?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (44017322)
<b>
Тема розширена:</b> поточний ремонт і код ДК
<b>Суть питання:</b> п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 визначає - Послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Порядок № 708 встановлює, що предмет закупівлі товарів та послуг визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015).
Відповідно до розділу 2 Наказу від 23.12.2015 № 1749 CPV складається з основного словника і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);
перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);
перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);
перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
Єдиний закупівельний словник містить розділ 45000000-7 БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ТА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, але при визначені класу ( 4-ї цифри) зазначаються найменування РОБІТ.
Просимо надати роз’яснення, який код ДК буде вірним для поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що Поточний ремонт – це ПОСЛУГА, а CPV який більше підходить - ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи - РОБОТИ
<b>
Номер відповіді:</b> 172/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті
№ 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 173/2024
14.03.2024
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки №173/2024: Суть питання: Як провести закупівлю товару (матеріально-технічних ресурсів) за Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з неціновим критерієм більше 30%, якщо є лише 3 учасники з різними показниками витрати ресурсу на одиницю обробки, зберігаючи при цьому можливість отримати економічно вигідну пропозицію та необхідну кількість товару? Висновки/Відповідь: Враховуючи, що питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29 Закону), а мета закупівлі - придбання саме товару, а не послуги, рекомендуємо розглянути наступні механізми: 1. Опис об'єкта закупівлі (кількість): Згідно з розділом IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару. Тому при визначенні обсягу закупівлі потрібно виходити з реальних потреб замовника, враховуючи обсяги води, що потребують обробки. 2. Методика оцінки (нецінові критерії): При застосуванні нецінових критеріїв, переконайтеся, що вони чітко визначені в тендерній документації та підлягають об'єктивній оцінці. Прикладами таких критеріїв, які можуть бути враховані, можуть бути: * Ефективність реагенту (обсяг води, який можна обробити одиницею реагенту). Важливо чітко визначити спосіб перевірки та оцінки цього критерію. * Вплив на навколишнє середовище (екологічність). * Термін придатності/зберігання реагенту. 3. Альтернативні пропозиції: Розглянути можливість дозволити учасникам подавати альтернативні пропозиції (якщо це не суперечить предмету закупівлі та іншим вимогам Закону). У тендерній документації необхідно чітко прописати умови подання та оцінки альтернативних пропозицій. Наприклад, учасник може запропонувати обсяг товару, який забезпечить обробку необхідного обсягу води, але при цьому відрізнятиметься від обсягу, зазначеного замовником.
Тендерна документація
Консультація № 173/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №173/2024
Суть питання:
Як провести закупівлю товару (матеріально-технічних ресурсів) за Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з неціновим критерієм більше 30%, якщо є лише 3 учасники з різними показниками витрати ресурсу на одиницю обробки, зберігаючи при цьому можливість отримати економічно вигідну пропозицію та необхідну кількість товару?
Висновки/Відповідь:
Враховуючи, що питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29 Закону), а мета закупівлі - придбання саме товару, а не послуги, рекомендуємо розглянути наступні механізми:
1. Опис об'єкта закупівлі (кількість): Згідно з розділом IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару. Тому при визначенні обсягу закупівлі потрібно виходити з реальних потреб замовника, враховуючи обсяги води, що потребують обробки.
2. Методика оцінки (нецінові критерії): При застосуванні нецінових критеріїв, переконайтеся, що вони чітко визначені в тендерній документації та підлягають об'єктивній оцінці. Прикладами таких критеріїв, які можуть бути враховані, можуть бути:
* Ефективність реагенту (обсяг води, який можна обробити одиницею реагенту). Важливо чітко визначити спосіб перевірки та оцінки цього критерію.
* Вплив на навколишнє середовище (екологічність).
* Термін придатності/зберігання реагенту.
3. Альтернативні пропозиції: Розглянути можливість дозволити учасникам подавати альтернативні пропозиції (якщо це не суперечить предмету закупівлі та іншим вимогам Закону). У тендерній документації необхідно чітко прописати умови подання та оцінки альтернативних пропозицій. Наприклад, учасник може запропонувати обсяг товару, який забезпечить обробку необхідного обсягу води, але при цьому відрізнятиметься від обсягу, зазначеного замовником.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Рудий Сергій Мирославович
<b>
Тема розширена:</b> Проведення конкурентної закупівлі при неціновому критерії більше 30%
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення, яким чином можна провести публічну закупівлю матеріально-технічних ресурсів, згідно ЗУ "Про публічні закупівлю", якщо є тільки три учасники, по прикладу нижче.
Приклад, згідно умов тендеру планується закупити 10т реагенту із очікуваною вартістю 1 млн. грн. Для одного учасника витрата реагенту, по обробці одного кубу води, становить 50 г/т при вартості реагенту 200 тис.грн/т; другого учасника - 100 г/т при вартості 100 тис. грн/т; третього учасника 200 г/т при вартості 50 тис. грн/т. Вказані витрати реагентів задовільняють технічні вимоги по ефективності обробки води. Для компанії вигідна закупівля як 5 т в першого учасника, так і 10т та 20т в другого й третього учасників. Згідно розділу IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару, тобто цією вимогою відсікаються інші учасники, оскільки питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29).
Які механізми можливо застосувати при проведенні закупівлі або яким чином прописати вимоги тендерної документації, щоб можна було провести відкриті торги між трьома учасниками, й як результат отримати найвигіднішу, економічно, пропозицію й відповідну кількість товару на склад (або 5т або 10т або 20т)? Закупівля повинна бути саме товару, а не послуги по обробці води.
<b>
Номер відповіді:</b> 173/2024
Консультація
№ 174/2024
14.03.2024
Інше
# Аналіз консультації Мінекономіки (№174/2024): Суть питання: На якій підставі АТ "ОГХК", як юрособа зі 100% державною часткою, не виконує вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", а лише оприлюднює звіти? Висновки/Відповідь: 1. Загальні засади: Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням принципів, визначених Законом. 2. Сфера застосування Закону: Закупівлі здійснюються замовниками, визначеними статтею 2 Закону, у способи, визначені Особливостями, з урахуванням вартісних меж. Планування закупівель здійснюється відповідно до статті 4 Закону. 3. Відповідальність: За порушення вимог Закону та нормативно-правових актів відповідальність несуть уповноважені та службові особи замовників (стаття 44 Закону). 4. Контроль: Контроль за дотриманням законодавства про закупівлі здійснює Державна аудиторська служба України (згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43). 5. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках (згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 459). 6. Рекомендації: Ознайомитися з листами Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, розміщеними на сайті Мінекономіки.
Інше
Консультація № 174/2024Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (№174/2024)
Суть питання: На якій підставі АТ "ОГХК", як юрособа зі 100% державною часткою, не виконує вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", а лише оприлюднює звіти?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні засади: Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням принципів, визначених Законом.
2. Сфера застосування Закону: Закупівлі здійснюються замовниками, визначеними статтею 2 Закону, у способи, визначені Особливостями, з урахуванням вартісних меж. Планування закупівель здійснюється відповідно до статті 4 Закону.
3. Відповідальність: За порушення вимог Закону та нормативно-правових актів відповідальність несуть уповноважені та службові особи замовників (стаття 44 Закону).
4. Контроль: Контроль за дотриманням законодавства про закупівлі здійснює Державна аудиторська служба України (згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 № 43).
5. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках (згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 459).
6. Рекомендації: Ознайомитися з листами Мінекономіки від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, розміщеними на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Семенов Костянтин Віталійович
<b>
Тема розширена:</b> Дотримання вимог ЗУ Про публічні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Добрий день
Прошу надати інформацію, на якій підставі АТ ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ, як юридична особа у якої у статутному капіталі 100% державна частка акцій не виконує вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», а лише оприлюднює Звіти?
Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 174/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюються замовником на підставі наявної потреби або у разі плановоі потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Статтею 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби.
При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Принагідно пропонуємо ознайомитись з листами від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Консультація
№ 169/2024
13.03.2024
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей (електроенергія): Суть питання: Чи можливо збільшити суму договору про закупівлю електроенергії без зміни обсягів закупівлі на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей, якщо договором передбачено механізм регулювання ціни, що залежить від зміни середньозважених цін на ринку "на добу наперед"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 807/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
Зміна істотних умов договору
Консультація № 169/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей (електроенергія)
Суть питання: Чи можливо збільшити суму договору про закупівлю електроенергії без зміни обсягів закупівлі на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей, якщо договором передбачено механізм регулювання ціни, що залежить від зміни середньозважених цін на ринку "на добу наперед"?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 807/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей
<b>Суть питання:</b> Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради просить надати роз’яснення щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей під час внесення змін до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії у разі зміни (збільшення/зменшення) середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
В договорі про закупівлю визначено механізм регулювання ціни за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця та розраховується за формулою: Ц = (СРДН + Т + П)*1,2. Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної складової Срдн за даними опублікованими Оператором ринку по результатам торгів на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді.
У разі збільшення складової Срдн чи може збільшуватися сума договору про закупівлю без зміни обсягів закупівлі електричної енергії? Постачальник відмовляється збільшувати суму договору пояснюючи це тим, що у чинному законодавстві з питань закупівель не міститься прямої норми про те, що сума договору може бути збільшена у випадку застосування пп.7 п. 19 Особливостей та, що при таких обставинах внесення до договору положення про збільшення суми договору має потенційний ризик настання негативних наслідків порушення чинного законодавства як для Замовника, так і Постачальника.
<b>
Номер відповіді:</b> 169/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
807/2023
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 167/2024
12.03.2024
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації № 167/2024: Суть питання: Чи існує процедура, яка замінює переговорну процедуру закупівлі, враховуючи нагальні потреби медичної сфери. Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо переговорної процедури закупівлі, а саме щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, міститься в листі Мінекономіки від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 167/2024Огляд:
Аналіз консультації № 167/2024
Суть питання: Чи існує процедура, яка замінює переговорну процедуру закупівлі, враховуючи нагальні потреби медичної сфери.
Висновки/Відповідь: Роз'яснення щодо переговорної процедури закупівлі, а саме щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, міститься в листі Мінекономіки від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06, доступному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Олександр Миколайович
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Не має посилення на відміну переговорної процедури!
Як що була, що заміщує її?
Надайте роз'яснення будь ласка за цією процедурою.
Бо виникають нагальні потреби у специфіки роботи (медичні).
<b>
Номер відповіді:</b> 167/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "
Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Консультація
№ 168/2024
12.03.2024
Інше
Суть питання: Чи є обмеження щодо типу об'єкта будівництва (навчальний корпус, котельня, тощо) при укладенні договору згідно з пп. 4 п. 14 Особливостей за нагальної потреби? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 168/2024Огляд:
Суть питання: Чи є обмеження щодо типу об'єкта будівництва (навчальний корпус, котельня, тощо) при укладенні договору згідно з пп. 4 п. 14 Особливостей за нагальної потреби?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "БАГАТОПРОФІЛЬНА КОМПАНІЯ "МІСТО"
<b>
Тема розширена:</b> Чи існують обмеження за назвою чи типом об'єкта будівництва (навчальний корпус, котельня, укриття, покрівля, ін) при укладенні договору за пп. 4 п.14 Особливостей
<b>Суть питання:</b> Чи існують якісь обмеження за назвою чи типом об'єкта будівництва (навчальний корпус, котельня, укриття, покрівля, ін) щодо право замовника на укладення договору за пп. 4 п.14 Особливостей, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником
<b>
Номер відповіді:</b> 168/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 164/2024
11.03.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 164/2024: Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на постачання електроенергії на підставі пп. 7 п. 13 Постанови КМУ № 1178, якщо попередній договір було продовжено відповідно до п. 6 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", але замовник не має коштів для оплати спожитої енергії. Висновки/Відповідь: 1. Законодавча база: * Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). * Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі – Особливості). * Пункт 34 частини першої статті 1 Закону (визначення товару). * Пункт 13 Особливостей (можливість укладення прямих договорів). 2. Позиція Мінекономіки: Мінекономіки у своїх листах, зокрема, від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7-06, від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, надає роз'яснення щодо укладення, виконання, змін та розірвання договорів про закупівлю. 3. Укладення прямих договорів: Пункт 13 Особливостей визначає випадки, коли придбання товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування ЕСЗ. Рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. Замовник повинен самостійно обґрунтувати підставу для здійснення закупівлі шляхом укладення прямого договору згідно з пп. 7 п. 13 Постанови КМУ № 1178. 4. Компетенція Мінекономіки: Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках.
Інше
Консультація № 164/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 164/2024
Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на постачання електроенергії на підставі пп. 7 п. 13 Постанови КМУ № 1178, якщо попередній договір було продовжено відповідно до п. 6 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", але замовник не має коштів для оплати спожитої енергії.
Висновки/Відповідь:
1. Законодавча база:
* Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
* Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі – Особливості).
* Пункт 34 частини першої статті 1 Закону (визначення товару).
* Пункт 13 Особливостей (можливість укладення прямих договорів).
2. Позиція Мінекономіки: Мінекономіки у своїх листах, зокрема, від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-06, від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06, від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06, надає роз'яснення щодо укладення, виконання, змін та розірвання договорів про закупівлю.
3. Укладення прямих договорів: Пункт 13 Особливостей визначає випадки, коли придбання товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування ЕСЗ. Рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. Замовник повинен самостійно обґрунтувати підставу для здійснення закупівлі шляхом укладення прямого договору згідно з пп. 7 п. 13 Постанови КМУ № 1178.
4. Компетенція Мінекономіки: Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙДІНГ ГРУП"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо можливості укладення договору на підставі пп.7 п. 13 Постанови КМУ №1178 від12.10.2022р.
<b>Суть питання:</b> Товариство в 2023 році виграло тендер на постачання електричної енергії зі строком поставки до 31.12.2023р. включно. У грудні 2023 року Замовник звернувся до нас із проханням продовжити договір у зв'язку із необхідністю проведення процедури закупівлі на 2024 рік (підстава - п. 6 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"), договір було продовжено до 28.02.2024р. зі збільшенням його вартості на 20%. Однак, у лютому 2024р. Товариство отримало від Замовника листа, у якому останній повідомив про відсутність коштів по договору для оплати вартості електричної енергії, спожитої за січень та лютий 2024р. та запропонував укласти прямий договір у відповідності до пп.7 п. 13 Постанови № 1178. Враховуючи наведене просимо надати роз'яснення чи можливо укласти прямий договір на підставі пп. 7. п. 13 Постанови № 1178, якщо товаром в даному випадку є електрична енергія
<b>
Номер відповіді:</b> 164/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998
7-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування",
від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Пунктом 13 Особливостей встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, договорів про закупівлю з додатками до них, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 166/2024
11.03.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 166/2024): Суть питання: Чи може комунальне об'єднання ("Київзеленбуд"), яке є одночасно замовником та учасником публічних закупівель, залучати субпідрядників для виконання робіт/надання послуг за договором, укладеним після перемоги в тендері, без застосування процедур закупівель згідно із Законом України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Залучення субпідрядника, зазначеного в тендерній пропозиції: Якщо тендерною пропозицією переможця (Об'єднання) та договором про закупівлю передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не є придбанням у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", то договір про закупівлю має виконуватись відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. Підставою є: * Закон України “Про публічні закупівлі” * Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану) * Пункт 25 частини першої статті 1 Закону (визначення публічної закупівлі) * Пункт 28 Особливостей (формування тендерної документації) * Пункт 18 частини другої статті 22 Закону (інформація про субпідрядників у тендерній пропозиції) * Пункт 6 частини першої статті 1 Закону (визначення договору про закупівлю) * Пункт 18 Особливостей (умови договору про закупівлю) * Частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (обов'язковість договору) * Стаття 526 Цивільного кодексу України (належне виконання зобов'язань) 2. Залучення субпідрядника, не зазначеного в тендерній пропозиції: Якщо тендерною пропозицією переможця (Об'єднання) та договором про закупівлю не передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, Об'єднання має здійснювати закупівлю відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, обираючи спосіб закупівлі, керуючись відповідними вартісними межами.
Інше
Консультація № 166/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 166/2024)
Суть питання: Чи може комунальне об'єднання ("Київзеленбуд"), яке є одночасно замовником та учасником публічних закупівель, залучати субпідрядників для виконання робіт/надання послуг за договором, укладеним після перемоги в тендері, без застосування процедур закупівель згідно із Законом України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Залучення субпідрядника, зазначеного в тендерній пропозиції: Якщо тендерною пропозицією переможця (Об'єднання) та договором про закупівлю передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не є придбанням у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", то договір про закупівлю має виконуватись відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. Підставою є:
* Закон України “Про публічні закупівлі”
* Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану)
* Пункт 25 частини першої статті 1 Закону (визначення публічної закупівлі)
* Пункт 28 Особливостей (формування тендерної документації)
* Пункт 18 частини другої статті 22 Закону (інформація про субпідрядників у тендерній пропозиції)
* Пункт 6 частини першої статті 1 Закону (визначення договору про закупівлю)
* Пункт 18 Особливостей (умови договору про закупівлю)
* Частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (обов'язковість договору)
* Стаття 526 Цивільного кодексу України (належне виконання зобов'язань)
2. Залучення субпідрядника, не зазначеного в тендерній пропозиції: Якщо тендерною пропозицією переможця (Об'єднання) та договором про закупівлю не передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, Об'єднання має здійснювати закупівлю відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, обираючи спосіб закупівлі, керуючись відповідними вартісними межами.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
<b>
Тема розширена:</b> Щодо залучення субпідрядників до договору укладеного Замовником, за результатами процедури закупівлі, у якій виступав учасником процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (далі – Об’єднання) засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації.
Об’єднання одночасно може бути і замовником, і учасником тендерних процедур, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», отримує фінансування для реалізації бюджетно-цільових програм (виступає Замовником торгів) та проводить господарську госпрозрахункову діяльність (виступає Учасником торгів та Виконавцем).
При здійсненні госпрозрахункової діяльності Об’єднання, у якості Учасника торгів, у разі перемоги, за потреби, може виникнути необхідність залучати співвиконавців (субпідрядників) для виконання договірних зобов’язань.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати вичерпну відповідь нерекомендаційного характеру, чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів. .Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладання прямого договору без урахування вартісних меж, встановленим Законом України «Про публічні закупівлі» та без застосування тендерної процедури закупівлі.
Крім цього, просимо зазначити нормативні документи, які підтверджують правомірність укладання прямого договору без застосування процедури торгів для виконання основного договору по якому Об’єднання виступало учасником/переможцем/виконавцем.
11.03.2024 на електронну скриньку
[email protected]
надійшла відповідь, яка не надала відповідь на поставлені запитання, а саме: "Чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів?
Чи може об"єднання залучати субпідрядника(ків) без застосування тендерної процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі"?
<b>
Номер відповіді:</b> 166/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону
публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником
товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 28 особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Консультація
№ 161/2024
08.03.2024
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки №161/2024 щодо допорогових оборонних закупівель: Суть питання: Щодо можливості здійснення допорогових закупівель оборонного призначення без використання електронної системи закупівель (ЕСЗ) та спрощеного оформлення документів. Висновки/Відповідь: 1. Застосування ЕСЗ для допорогових закупівель: Законодавство не зобов'язує замовників застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника у відкритих (нетаємних) закупівлях товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких є меншою за 200 тис. грн, а також робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн. 2. Встановлення окремого порядку здійснення допорогових закупівель: Командир військової частини має право встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), враховуючи особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, а саме: * здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн); * здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн).
Допорогові закупівлі
Консультація № 161/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №161/2024 щодо допорогових оборонних закупівель
Суть питання: Щодо можливості здійснення допорогових закупівель оборонного призначення без використання електронної системи закупівель (ЕСЗ) та спрощеного оформлення документів.
Висновки/Відповідь:
1. Застосування ЕСЗ для допорогових закупівель: Законодавство не зобов'язує замовників застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника у відкритих (нетаємних) закупівлях товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких є меншою за 200 тис. грн, а також робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн.
2. Встановлення окремого порядку здійснення допорогових закупівель: Командир військової частини має право встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), враховуючи особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, а саме:
* здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн);
* здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина Е 6117
<b>
Тема розширена:</b> Способи допорогових закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони
<b>Суть питання:</b> Щодо способів здійснення допорогових оборонних закупівель
Доброго дня! Наша військова частина є Замовником в розумінні Закону та відповідно до відомчого наказу уповноважена на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
З урахуванням ретельного опрацювання усіх раніше наданих роз’яснень Мінекономіки на запити інших військових частин, які стосувались питань планування та здійснення таких допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також роз’яснень, оприлюднених 21.02.2024 на сайті ДП «ПРОЗОРРО» (https://infobox.prozorro.org/articles/osoblivosti-zdiysnennya-oboronnih-zakupivel-do-200-tisyach-griven), просимо надати відповідь:
1) Чи зобов’язує законодавство замовників, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інші товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких менша за 200 тис. грн, роботи оборонного призначення та роботи для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн, застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника?
2) Якщо усі без винятку закупівлі військової частини рішенням командира внесені до переліків і обсягів (закриті й відкриті), чи має право командир, зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни на усіх територіях України в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зокрема:
- здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн);
- здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн)?
<b>
Номер відповіді:</b> 161/2024
Консультація
№ 162/2024
08.03.2024
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 162/2024 щодо допорогових оборонних закупівель: Суть питання: Щодо обов'язковості використання ЕСЗ для допорогових закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та можливості встановлення окремого порядку здійснення таких закупівель рішенням командира військової частини в умовах воєнного стану. Висновки/Відповідь: 1. Замовники, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення (вартість яких менша за 200 тис. грн) та робіт оборонного призначення (вартість яких менша за 1,5 млн. грн), не зобов'язані застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника. 2. Командир військової частини має право встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань в умовах воєнного стану. Такий порядок може передбачати: * Здійснення відбору постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн). * Здійснення оплати фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн).
Допорогові закупівлі
Консультація № 162/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 162/2024 щодо допорогових оборонних закупівель
Суть питання: Щодо обов'язковості використання ЕСЗ для допорогових закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та можливості встановлення окремого порядку здійснення таких закупівель рішенням командира військової частини в умовах воєнного стану.
Висновки/Відповідь:
1. Замовники, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення (вартість яких менша за 200 тис. грн) та робіт оборонного призначення (вартість яких менша за 1,5 млн. грн), не зобов'язані застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника.
2. Командир військової частини має право встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань в умовах воєнного стану. Такий порядок може передбачати:
* Здійснення відбору постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн).
* Здійснення оплати фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина Е 6117
<b>
Тема розширена:</b> Способи допорогових закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони
<b>Суть питання:</b> Щодо способів здійснення допорогових оборонних закупівель
Доброго дня! Наша військова частина є Замовником в розумінні Закону та відповідно до відомчого наказу уповноважена на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель для закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
З урахуванням ретельного опрацювання усіх раніше наданих роз’яснень Мінекономіки на запити інших військових частин, які стосувались питань планування та здійснення таких допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також роз’яснень, оприлюднених 21.02.2024 на сайті ДП «ПРОЗОРРО» (https://infobox.prozorro.org/articles/osoblivosti-zdiysnennya-oboronnih-zakupivel-do-200-tisyach-griven), просимо надати відповідь:
1) Чи зобов’язує законодавство замовників, які здійснюють відкриті (нетаємні) закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інші товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких менша за 200 тис. грн, роботи оборонного призначення та роботи для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість менша за 1,5 млн. грн, застосовувати ЕСЗ для відбору постачальника?
2) Якщо усі без винятку закупівлі військової частини рішенням командира внесені до переліків і обсягів (закриті й відкриті), чи має право командир, зважаючи на особливі умови виконання бойових та інших службових завдань у сфері оборони країни на усіх територіях України в умовах правового режиму воєнного стану, постійної зміни оперативної обстановки та передислокації особового складу для забезпечення своєчасного виконання поставлених завдань, встановити окремий порядок здійснення допорогових закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім таких, що становлять державну таємницю та окремих видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких проводиться за пунктами 43-49 Особливостей № 1275), зокрема:
- здійснювати відбір постачальника товарів, послуг за результатами маркетингового дослідження шляхом запитів до потенційних постачальників і вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, без застосування ЕСЗ (до 200 тис. грн);
- здійснювати оплату фактично наданих послуг, товарів на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, видаткових накладних та без складання договору як цілісного документа (до 50 тис. грн; до 100 тис. грн; до 200 тис. грн)?
<b>
Номер відповіді:</b> 162/2024