Новини Мінекономіки
Консультація
№ 202/2024
05.04.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо участі об'єднання учасників у публічних закупівлях: Суть питання: Роз'яснення щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям (досвід, працівники) у випадку участі об'єднання учасників у публічних/спрощених закупівлях згідно з Законом України «Про публічні закупівлі». Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлені питання, а посилається на відповідь, надану у запиті № 877/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (посилання відсутнє в наданому тексті).
Інше
Консультація № 202/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо участі об'єднання учасників у публічних закупівлях
Суть питання: Роз'яснення щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям (досвід, працівники) у випадку участі об'єднання учасників у публічних/спрощених закупівлях згідно з Законом України «Про публічні закупівлі».
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на поставлені питання, а посилається на відповідь, надану у запиті № 877/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу (посилання відсутнє в наданому тексті).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА СЕК`ЮРІТІ"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо надання роз’яснення участі об’єднання учасників у публічних/спрощених закупівлях
<b>Суть питання:</b> Пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено, що учасником процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі може бути об’єднання учасників, яке подало тендерну пропозицію або взяло участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. До об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб – резидентів.
При цьому у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації .
Для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, зазначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Закон України «Про публічні закупівлі» містить конкретизацію лише стосовно кваліфікаційних вимог , відповідність яких може підтверджуватись , ураховуючи показники окремих юридичних осіб у складі об’єднання учасників .
Створення об’єднання учасників для публічних закупівлях є необхідним:
• для документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
• для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
• для підтвердження фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю;
• для підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технології.
Для вірного розуміння в частині відповідності кваліфікаційним вимогам які ставляться для об`єднання учасників ,які беруть участь у публічних/спрощених процедурах закупівель стає питання щодо отримання роз`яснень від Міністерства економіки України.
У зв’язку з чим просимо Вас надати роз`яснення щодо таких питань:
1. Як буде враховуватись наявність досвіду виконання аналогічних за предметом договору (договорів) якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників ?
2. Як буде враховуватись наявність працівників відповідної кваліфікації якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників?
Відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати відповідь на запитувану інформацію протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідь просимо надіслати на електрону адресу:
[email protected]
.
<b>
Номер відповіді:</b> 202/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 877/2022, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 199/2024
04.04.2024
Інше
Суть питання: Чи існують законні способи здійснення доплат працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з публічних закупівель, як оплату за додаткову роботу згідно зі статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 121/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a90c8b27-cf29-42c7-9ee3-28305976e5dd&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 199/2024Огляд:
Суть питання:
Чи існують законні способи здійснення доплат працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з публічних закупівель, як оплату за додаткову роботу згідно зі статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 121/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a90c8b27-cf29-42c7-9ee3-28305976e5dd&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук в розділі "Консультації з питань закупівель" на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "СЦПМСД" СМР
<b>
Тема розширена:</b> Здійснення оплати уповноваженій особі.
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Положення про Національне агентство України з питань
державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
01.10.2014 року № 500 (зі змінами), НАДС є центральним органом виконавчої влади,
який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної
служби. НАДС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє та
вносить в установленому порядку Кабінетові Міністрів України схему посадових
окладів на посадах державної служби, положення про застосування стимулюючих
виплат державним службовцям та здійснює розгляд звернень щодо застосування
законодавства у сфері державної служби.
У зв"язку з цим прошу, надати роз’яснити, яким чином та у який спосіб
можуть бути здійснені доплати працівникам на яких покладені функції
уповноваженої особи, яка проводить закупівлі відповідно до ч. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", як додаткової роботи відповідно до статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі".
<b>
Номер відповіді:</b> 199/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
121/2024
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a90c8b27-cf29-42c7-9ee3-28305976e5dd&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 200/2024
04.04.2024
Інше
Консультація Мінекономіки №200/2024: Суть питання: Чи є "договір про закупівлю", згаданий в пунктах 13, 17, 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період воєнного стану, договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (тобто господарським договором, укладеним за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі), враховуючи, що п. 13 Особливостей передбачає укладення договорів без використання електронної системи закупівель? Висновки/Відповідь: Так, "договір про закупівлю", що згадується в пунктах 13, 17, 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період воєнного стану, є договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Поняття "договір про закупівлю" визначено у пункті шостому частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Незважаючи на те, що пункт 13 Особливостей допускає укладання таких договорів без використання електронної системи закупівель, це не змінює їх сутності як договорів про закупівлю в розумінні Закону. Важливо враховувати, що Особливості діють на період воєнного стану та вносять певні корективи в звичайний порядок закупівель, передбачений Законом, але терміни, що використовуються в Особливостях, мають тлумачитися у значенні, наведеному в Законі України “Про публічні закупівлі”, постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” та від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”.
Інше
Консультація № 200/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №200/2024
Суть питання: Чи є "договір про закупівлю", згаданий в пунктах 13, 17, 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період воєнного стану, договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (тобто господарським договором, укладеним за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі), враховуючи, що п. 13 Особливостей передбачає укладення договорів без використання електронної системи закупівель?
Висновки/Відповідь:
Так, "договір про закупівлю", що згадується в пунктах 13, 17, 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період воєнного стану, є договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Поняття "договір про закупівлю" визначено у пункті шостому частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Незважаючи на те, що пункт 13 Особливостей допускає укладання таких договорів без використання електронної системи закупівель, це не змінює їх сутності як договорів про закупівлю в розумінні Закону. Важливо враховувати, що Особливості діють на період воєнного стану та вносять певні корективи в звичайний порядок закупівель, передбачений Законом, але терміни, що використовуються в Особливостях, мають тлумачитися у значенні, наведеному в Законі України “Про публічні закупівлі”, постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” та від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Галік Володимир Володимирович
<b>
Тема розширена:</b> Договір про закупівлю
<b>Суть питання:</b> В особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування містится словосполучення "договір про закупівлю", зокрема пункт 13, 17, 19 тощо.
При цьому, відповідно до пункту шостого частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівель є: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та як виняток замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Особливості в той же час визначають, що У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).
Враховуючи нведене, прошу надати позицію, щодо того чи є "договора про закупівлю" про якиі зазначено зокрема у пунктаї 13, 17, 19 особливостей, договором про закупівлю у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки наприкоад по пункту 13 вони укладаються без використання електронної системи закупівель
<b>
Номер відповіді:</b> 200/2024
Консультація
№ 201/2024
04.04.2024
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація Мінекономіки (№ 201/2024): Суть питання: Чи можна застосовувати підпункт 6 пункту 13 Особливостей (укладення договору без торгів після їх відміни через відсутність пропозицій) до закупівель, вартість яких менша за 100 тис. грн (для товарів/послуг)? Висновки/Відповідь: * Підпункт 6 пункту 13 Особливостей (договори без торгів після їх відміни через відсутність пропозицій) застосовується лише до закупівель, порогові межі яких становлять або перевищують: * 100 тис. грн для товарів і послуг (крім поточного ремонту) * 200 тис. грн для послуг з поточного ремонту * 1,5 млн. грн для робіт * Для закупівель, вартість яких менша за вказані суми, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (ЕСЗ) відповідно до умов адміністратора ЕСЗ, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. * У разі здійснення таких закупівель без використання ЕСЗ, замовник зобов'язаний дотримуватися принципів публічних закупівель, визначених Законом, вносити інформацію про закупівлю до річного плану та оприлюднювати звіт про договір, укладений без використання ЕСЗ, відповідно до пункту 3-8 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону. * Замовник самостійно приймає рішення щодо потреби та способу закупівлі з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства. Нормативні акти, що згадуються: * Закон України “Про публічні закупівлі” * Особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) * пункти 6, 8, 12-1, 13, 14, 15 * підпункт 6 пункту 13 * Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 * пункт 3 розділу II * Постанова Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” * пункт 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація № 201/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 201/2024)
Суть питання: Чи можна застосовувати підпункт 6 пункту 13 Особливостей (укладення договору без торгів після їх відміни через відсутність пропозицій) до закупівель, вартість яких менша за 100 тис. грн (для товарів/послуг)?
Висновки/Відповідь:
* 100 тис. грн для товарів і послуг (крім поточного ремонту)
* 200 тис. грн для послуг з поточного ремонту
* 1,5 млн. грн для робіт
Нормативні акти, що згадуються:
* пункти 6, 8, 12-1, 13, 14, 15
* підпункт 6 пункту 13
* пункт 3 розділу II
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Галік Володимир Володимирович
<b>
Тема розширена:</b> Договір про закупівлю по пункту 13 особливостей, у разі коли торги не відбулися
<b>Суть питання:</b> Пунктом 13 Особливостей передбачено, що 13. Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
"6) відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. ..."
Прошу надати консультацію, щодо застосування пункту 13 Особливостей, якщо відмінено торги, вартість яких складає мнеше 100 тисяч про які йде мова у пункті 13 Особливостей, Чи можна застосовувати підпункт 6 пункту пункту 13 Особливостей до таких випадків?
<b>
Номер відповіді:</b> 201/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей,
планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі
,
який визначається
замовником
відповідно до
вимог Закону та
Порядку визначення предмета закупівлі
, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі- Порядок).
Замовники здійснюють закупівлі
товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку,
вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень
, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,
шляхом застосування відкритих торгів
у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей,
та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару
відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
При цьому відповідно до пунку 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,
може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу
для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 15, 17, 18 цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього.
Отже, придбання замовниками товарів, робіт і послуг згідно підпункту 6 пункту 13 Особливостей є правом замовника, а не обов'язком, потребує обгрунтування підстави та здійснюється за умови, що порогові межі предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком, становлять або перевищують для товарів і послуг - 100 тис. гривень, для послуг з поточного ремонту - 200 тис. гривень, для робіт - 1,5 млн. гривень.
Натомість для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту),
вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень,
послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень,
замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів
. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Консультація
№ 198/2024
02.04.2024
Предмет закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації з публічних закупівель: Суть питання: Чи визначається предмет закупівлі послуг з поточного ремонту для кожної окремої споруди, якщо вони мають одну загальну юридичну адресу, чи кожна повинна мати окрему? Чи сумуються коди ДК при закупівлі таких послуг для різних споруд з одним кодом ДК, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020 (зі змінами). Питання щодо необхідності окремої юридичної адреси для кожної споруди для визначення предмету закупівлі не розглядається. Щодо сумування кодів ДК, то це залежить від конкретних обставин закупівлі та потреби в різних видах ремонтних робіт. Закон України "Про публічні закупівлі" вимагає визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Предмет закупівлі
Консультація № 198/2024Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації з публічних закупівель:
Суть питання:
Чи визначається предмет закупівлі послуг з поточного ремонту для кожної окремої споруди, якщо вони мають одну загальну юридичну адресу, чи кожна повинна мати окрему? Чи сумуються коди ДК при закупівлі таких послуг для різних споруд з одним кодом ДК, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020 (зі змінами). Питання щодо необхідності окремої юридичної адреси для кожної споруди для визначення предмету закупівлі не розглядається. Щодо сумування кодів ДК, то це залежить від конкретних обставин закупівлі та потреби в різних видах ремонтних робіт. Закон України "Про публічні закупівлі" вимагає визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Суть питання:
Чи визначається предмет закупівлі послуг з поточного ремонту для кожної окремої споруди, якщо вони мають одну загальну юридичну адресу, чи кожна повинна мати окрему? Чи сумуються коди ДК при закупівлі таких послуг для різних споруд з одним кодом ДК, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020 (зі змінами). Питання щодо необхідності окремої юридичної адреси для кожної споруди для визначення предмету закупівлі не розглядається. Щодо сумування кодів ДК, то це залежить від конкретних обставин закупівлі та потреби в різних видах ремонтних робіт. Закон України "Про публічні закупівлі" вимагає визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа
<b>
Тема розширена:</b> Поточний ремонт
<b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020 (зі змінами) здйснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинокм, будівлею, спорудою....Питання: окремі споруди,,,,повинні мати окрему юр.адресуи чи одну загальну? Чи по кожному окремому обєкту сумується код ДК ,як по Закону України " Про публічні закупівлі"? чи не сумуються? Але мають один код ДК? но різні споруди. Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 198/2024
Консультація
№ 196/2024
01.04.2024
Інше
# Аналіз консультації Мінекономіки (Запит 196/2024): Суть питання: Чи вважаються крупи, що закуповуються для годування службових собак, "продуктами харчування" у розумінні п. 11-2 Особливостей, і чи потрібно здійснювати закупівлю через електронний каталог, якщо вартість закупівлі перевищує 100 тис. грн? Висновки/Відповідь: * Загальні положення: Закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. * Закупівля продуктів харчування: Якщо замовники закуповують продукти харчування з переліку додатку 2 вартістю від 100 тис. грн, закупівля здійснюється через електронний каталог. * Відсутність винятків: Особливості не містять винятків щодо призначення продуктів харчування (для людей чи тварин).
Інше
Консультація № 196/2024Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (Запит 196/2024)
Суть питання: Чи вважаються крупи, що закуповуються для годування службових собак, "продуктами харчування" у розумінні п. 11-2 Особливостей, і чи потрібно здійснювати закупівлю через електронний каталог, якщо вартість закупівлі перевищує 100 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
<b>
Тема розширена:</b> Визначення поняття "продукти харчування"
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 11-2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) - у разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Так, в замовника виникла потреба у закупівлі круп вівсяної та пшоняної. які включені до додатку 2 Особливостей.
Проте, придбання даних круп здійснюється з метою годування службових собак, тобто вони споживатимуться тваринами, а не людьми, а сама закупівля здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету (далі - КЕКВ) - 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливості не містять поняття та визначення терміну "продукти харчування".
Однак, відповідно до п. 92 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон про безпеку харчових продуктів), харчовий продукт - речовина або продукт, призначені для споживання ЛЮДЬМИ або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим.
Відповідно до тієї ж норми, термін "харчовий продукт" не включає:
корми;
живих тварин, якщо вони не призначені для введення в обіг з метою споживання людиною;
рослини до збирання врожаю;
лікарські засоби у значенні, наведеному в Законі України "Про лікарські засоби";
косметичну продукцію у значенні, наведеному в Технічному регламенті на косметичну продукцію, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
тютюн у значенні, наведеному в Законі України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", та тютюнові вироби у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
наркотичні засоби у значенні, наведеному в Єдиній конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з поправками, внесеними до неї згідно з Протоколом 1972 року), та психотропні речовини у значенні, наведеному в Конвенції про психотропні речовини 1971 року;
залишки та забруднюючі речовини;
медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Так, придбання в конкретному випадку круп, включених до додатку 2 Особливостей - замовником саме обґрунтовано очікується, що вони НЕ будуть спожиті людиною, а тому здійснюються за КЕКВом 2210. В свою чергу, згідно із п.п. 12 п. 2.2.1. наказу Міністерства Фінансів України № 333 від 13.03.2012 року - код 2210 „Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” включає придбання тварин для вирощування та відгодівлі, для станцій переливання крові, науково-дослідних установ тощо; придбання корму для тварин; видатки, пов’язані з утриманням тварин.
Просимо надати роз'яснення, чи відноситься в такому випадку предмет закупівлі до поняття "продукти харчування" та чи обов'язково закупівля повинна здійснюватись згідно положень п. 11-2 Особливостей, а саме з використанням електронного каталогу?
<b>
Номер відповіді:</b> 196/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06
“Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”
(2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку) та від
03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
та в запиті №
195/2024
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F21117-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4b60a08-6c81-4eff-b0ec-8749c6479a99&lang=uk-UA
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому згідно Особливостей у разі коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування
за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу
відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Водночас Особливості не містять винятків у залежності від призначення продуктів харчування.
Консультація
№ 197/2024
01.04.2024
Інше
Консультація Мінекономіки №197/2024: Суть питання: Чи може розпорядче рішення замовника слугувати належним підтвердженням нагальної потреби для проведення закупівлі без відкритих торгів/електронного каталогу через об'єктивні обставини, що не дозволяють дотриматись звичайних строків закупівлі? Висновки/Відповідь: Згідно з роз'ясненням Мінекономіки, відповідь на питання міститься у листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обґрунтування). Ознайомитись з роз'ясненням можна за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Інше
Консультація № 197/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №197/2024
Суть питання: Чи може розпорядче рішення замовника слугувати належним підтвердженням нагальної потреби для проведення закупівлі без відкритих торгів/електронного каталогу через об'єктивні обставини, що не дозволяють дотриматись звичайних строків закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Згідно з роз'ясненням Мінекономіки, відповідь на питання міститься у листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обґрунтування).
Ознайомитись з роз'ясненням можна за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БК "МІСТО"
<b>
Тема розширена:</b> Чи являється документ у вигляді розпорядчого рішення Замовника належним документальним підтвердженням нагальної потреби у здійсненні закупівлі?
<b>Суть питання:</b> Чи являється документ у вигляді розпорядчого рішення Замовника належним документальним підтвердженням нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу?
<b>
Номер відповіді:</b> 197/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(
щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування)
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Консультація
№ 195/2024
31.03.2024
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 195/2024 (Чернігівська митниця) Суть питання: Можливість закупівлі віконних блоків (металопластикових конструкцій) як товару за КЕКВ 2210, визначення кількості та вартості. Висновки/Відповідь: У відповіді не надано конкретних обмежень щодо кількості віконних блоків або їх вартості, які можна закупити як товар за КЕКВ 2210. Визначення обсягів закупівлі та вартості має здійснюватися замовником самостійно, виходячи з обґрунтованої потреби та наявного фінансування. Слід керуватися загальними принципами здійснення публічних закупівель, зокрема економією, ефективністю, пропорційністю.
Планування закупівель
Консультація № 195/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 195/2024 (Чернігівська митниця)
Суть питання: Можливість закупівлі віконних блоків (металопластикових конструкцій) як товару за КЕКВ 2210, визначення кількості та вартості.
Висновки/Відповідь:
У відповіді не надано конкретних обмежень щодо кількості віконних блоків або їх вартості, які можна закупити як товар за КЕКВ 2210. Визначення обсягів закупівлі та вартості має здійснюватися замовником самостійно, виходячи з обґрунтованої потреби та наявного фінансування. Слід керуватися загальними принципами здійснення публічних закупівель, зокрема економією, ефективністю, пропорційністю.
Суть питання: Можливість закупівлі віконних блоків (металопластикових конструкцій) як товару за КЕКВ 2210, визначення кількості та вартості.
Висновки/Відповідь:
У відповіді не надано конкретних обмежень щодо кількості віконних блоків або їх вартості, які можна закупити як товар за КЕКВ 2210. Визначення обсягів закупівлі та вартості має здійснюватися замовником самостійно, виходячи з обґрунтованої потреби та наявного фінансування. Слід керуватися загальними принципами здійснення публічних закупівель, зокрема економією, ефективністю, пропорційністю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівська митниця
<b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо кількості віконних блоків (металопластикових конструкцій) та їх вартості, яку можна закупити як товар по КЕКВ 2210 (штуки, метри квадратн).
<b>
Номер відповіді:</b> 195/2024
Консультація
№ 194/2024
28.03.2024
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 194/2024): Суть питання: Чи може замовник закупити "Продуктовий набір" (ДК 021:2015 - 15890000-3), частину позицій якого (Крупа гречана, Крупа рисова, Олія рафінована соняшникова, Свинина) він зобов'язаний закупити через запит ціни пропозиції згідно з п. 11-2 Особливостей (Додаток 2), є два варіанти: 1. Провести відкриті торги на весь набір як на один предмет закупівлі. 2. Розбити набір на позиції та закупити все запитами ціни пропозиції. Висновки/Відповідь: 1. Закупівля через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей є обов'язком, а не правом замовника. 2. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями, згідно з пунктом 6 Особливостей. 3. Якщо закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей. 4. Закупівля здійснюється з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. 5. Закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) (пункт 14 Особливостей). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. 6. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Рекомендація: Спочатку необхідно закупити позиції, наведені у додатку 2 до Особливостей, через запит ціни пропозиції в електронному каталозі. Якщо така закупівля не відбулась, то замовник може провести відкриті торги на весь "Продуктовий набір", але не збільшуючи очікувану вартість закупівлі.
Планування закупівель
Консультація № 194/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 194/2024)
Суть питання: Чи може замовник закупити "Продуктовий набір" (ДК 021:2015 - 15890000-3), частину позицій якого (Крупа гречана, Крупа рисова, Олія рафінована соняшникова, Свинина) він зобов'язаний закупити через запит ціни пропозиції згідно з п. 11-2 Особливостей (Додаток 2), є два варіанти:
1. Провести відкриті торги на весь набір як на один предмет закупівлі.
2. Розбити набір на позиції та закупити все запитами ціни пропозиції.
Висновки/Відповідь:
1. Закупівля через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей є обов'язком, а не правом замовника.
2. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями, згідно з пунктом 6 Особливостей.
3. Якщо закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей.
4. Закупівля здійснюється з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
5. Закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) (пункт 14 Особливостей). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
6. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Рекомендація: Спочатку необхідно закупити позиції, наведені у додатку 2 до Особливостей, через запит ціни пропозиції в електронному каталозі. Якщо така закупівля не відбулась, то замовник може провести відкриті торги на весь "Продуктовий набір", але не збільшуючи очікувану вартість закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Tериторіальний центр соціального обслуговування Святошинського району м. Києва
<b>
Тема розширена:</b> Виконання постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 Київ Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (а саме змін з 14.03.2024)
<b>Суть питання:</b> У замовника є завдання купити Товар «Продуктовий набір» ДК 021:2015 - 15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні (номенклатурна назва 15897300-5 Продуктові набори)
В склад продуктового набору входять позиції які замовник відповідно до змін зобов'язаний купити через запит ціни пропозиції.
(пункт 11-2 Особливостей "У разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЗА ПЕРЕЛІКОМ ЗГІДНО З ДОДАТКОМ 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.")
У продуктовий набір входять наступні продукти харчування які присутні і у додатку 2: Крупа гречана, Крупа рисова,Олія рафінована соняшникова, Свинина (в додатку не зазначено яка отже вся включно і консервовану). Інші позиції набору до додатку не входять.
Планувалось закупити продуктовий набір процедурою відкриті торги. Це найзручніший спосіб. У зв’язку зі змінами в законодавстві, виник обов’язок частину набору (те що в додатку2 особливостей) купити через запит ціни пропозиції. Виникли суперечки по трактуванню норми.
Є два шляхи вирішення: купити по старому відкритими торгами розглядаючи цей продуктовий набір як 1 предмет закупівлі не звертаючи уваги на його склад ( та гадати чи буде моніторинг чи ні) або розбити його по позиціям на відповідні ДК 021:2015 та купити увесь набір запитами ціни пропозиції (там 9 договорів) не зменшуючи ранг процедури, щоб замовника не звинуватили у униканні відкритих торгів.
Чи можна проводити відкриті торги або виконувати постанову до останньої крапки?
<b>
Номер відповіді:</b> 194/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06
“Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”
(2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника.
У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей.
Консультація
№ 191/2024
27.03.2024
Зміна істотних умов договору
# Консультація Мінекономіки (№ 191/2024): Суть питання: Чи правомірні дії співробітника ДКСУ, який відмовляє у реєстрації зобов'язань за договором, укладеним за п. 11 Особливостей (прямий договір до 100 тис. грн), через наявність в договорі положення про можливість зміни істотних умов відповідно до п. 19 Особливостей (який, на думку ДКСУ, стосується лише договорів за п. 10 і 13 Особливостей)? Висновки/Відповідь: 1. Пункт 19 Особливостей стосується лише договорів, укладених відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей. 2. Для закупівель до 100 тис. грн (прямі договори) замовники можуть використовувати електронну систему закупівель. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. 3. Такі договори (до 100 тис. грн) укладаються згідно з положеннями Цивільного (ЦКУ) та Господарського кодексів України (ГКУ). 4. Відповідно до статті 628 ЦКУ, зміст договору визначається сторонами. 5. Згідно зі статтею 180 ГКУ, господарський договір вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо усіх його істотних умов. 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, встановлені у статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпними.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 191/2024Огляд:
# Консультація Мінекономіки (№ 191/2024)
Суть питання:
Чи правомірні дії співробітника ДКСУ, який відмовляє у реєстрації зобов'язань за договором, укладеним за п. 11 Особливостей (прямий договір до 100 тис. грн), через наявність в договорі положення про можливість зміни істотних умов відповідно до п. 19 Особливостей (який, на думку ДКСУ, стосується лише договорів за п. 10 і 13 Особливостей)?
Висновки/Відповідь:
1. Пункт 19 Особливостей стосується лише договорів, укладених відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей.
2. Для закупівель до 100 тис. грн (прямі договори) замовники можуть використовувати електронну систему закупівель. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
3. Такі договори (до 100 тис. грн) укладаються згідно з положеннями Цивільного (ЦКУ) та Господарського кодексів України (ГКУ).
4. Відповідно до статті 628 ЦКУ, зміст договору визначається сторонами.
5. Згідно зі статтею 180 ГКУ, господарський договір вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо усіх його істотних умов.
6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, встановлені у статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” та є вичерпними.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (44017322)
<b>
Тема розширена:</b> ДКСУ в Шевченківському р-ні м. Дніпра не приймає на реєстрацію Договірукладений відповідно до п.11 Постанови № 1178 від 22.10.2022, посилаючись , що Замовник не правомірно зазначив в договорі зміну істотних умов відповідно до п. 19 Особливостей.
<b>Суть питання:</b> Адміністрацією Шевченківського району Дніпровської міської ради на підставі п. 11 Особливостей було укладено "прямий" договір на суму 47 400,00 грн., в розділі Інші умови зазначено, що істотні умови договору можуть змінюватись відповідно до п. 19 Особливостей.
Співробітник ДКСУ в Шевченківському р-ні м. Дніпра відмовила в реєстрації зобов'язань за укладеним договором, оскільки, як вона стверджує їх навчали, що п. 19 може застосовуватись тільки при укладанні договору відповідно до п. 10 і 13 Особливостей.
звертаю увагу, що в Особливостях. в п. 19 дійсно зазначено п.10 і 13, та відсутня інформація щодо істотних умов "прямих" договорів.
питання, чи правомірні дії співробітника ДКСУ?
<b>
Номер відповіді:</b> 191/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови
договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13
(крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей,
не можуть змінюватися
після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі,
крім випадків
, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Таким чином, Особливостями встановлено імперативну норму щодо випадків зміни істотних умов договорів про закупівлю укладених відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей. Тому встановлення порядку зміни умов такого договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей, є обов'язковим саме у разі їх застосування при укладанні договору відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей.
Водночас для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Натомість такі договори укладаються сторонами згідно положень Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ГКУ, ЦКУ).
Так, стаття 628 ЦКУ встановлює, що
зміст договору становлять умови
(пункти),
визначені на розсуд сторін і погоджені ними
, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно статті 180 ГКУ
зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,
спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним,
якщо між сторонами
у передбачених законом порядку та формі
досягнуто згоди
щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Водночас звертаємо увагу, що повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, встановлені у статті 7 Закону та є вичерпними.
Консультація
№ 192/2024
27.03.2024
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (192/2024): Суть питання: Чи можливо оголосити відкриті торги з особливостями на закупівлю послуг страхування ОСАГО, де строк надання послуг/дії договору буде: * 1 календарний рік від дати підписання акту виконаних робіт (поліс діє 1 рік); * до 31 грудня 2024 року. * і як закупати на наступний рік, враховуючи обов'язковість страхування? Висновки/Відповідь: 1. Регулювання закупівель: Закупівлі здійснюються згідно Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 2. Договірні умови: Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім певних частин цієї статті. 3. Істотні умови договору: Згідно статті 638 ЦК України та статті 180 ГК України сторони повинні погодити предмет, ціну та строк дії договору. 4. Обов'язковість виконання: Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). 5. Строк дії договору: Строк дії договору (істотна умова) визначається сторонами і не регулюється Законом України "Про публічні закупівлі". Стаття 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки. 6. Бюджетні обмеження: При укладенні договору з бюджетними коштами необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. 7. Додатково рекомендовано ознайомитись із запитами №793/2017, № 504/2023, № 374/2023, та листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Відкриті торги
Консультація № 192/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (192/2024)
Суть питання: Чи можливо оголосити відкриті торги з особливостями на закупівлю послуг страхування ОСАГО, де строк надання послуг/дії договору буде:
Висновки/Відповідь:
1. Регулювання закупівель: Закупівлі здійснюються згідно Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
2. Договірні умови: Договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім певних частин цієї статті.
3. Істотні умови договору: Згідно статті 638 ЦК України та статті 180 ГК України сторони повинні погодити предмет, ціну та строк дії договору.
4. Обов'язковість виконання: Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
5. Строк дії договору: Строк дії договору (істотна умова) визначається сторонами і не регулюється Законом України "Про публічні закупівлі". Стаття 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки.
6. Бюджетні обмеження: При укладенні договору з бюджетними коштами необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
7. Додатково рекомендовано ознайомитись із запитами №793/2017, № 504/2023, № 374/2023, та листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 за посиланнями:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
* https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA
* https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UA
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Медичні закупівлі України"
<b>
Тема розширена:</b> термін дії договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
<b>Суть питання:</b> Вітаю. Нам як Замовнику необхідно провести закупівлю послуг страхування ОСАГО - і стало питання: а який період надання послуг і дії договору страхування? 1. згідно Закону від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. (Ст.17 ЗУ), а згідно Закону Про публічні закупівлі" та постанову 1178 закупівля здійснюється згідно річної потреби. Питання: чи можливо оголошення процедури відкритих торгів з особливостями де Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг буде 1 календарний рік від дати підписання акту виконаних робіт (поліс діє 1 рік) чи до 31 грудня 2024 року. Якщо до 31 грудня 2024 року - то як закупати на наступний рік враховуєчи що це обовязкове страхування - укладати додаткові угоди на 20 % і за цей час проводити відкриті торги на 2025 рік? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 192/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №793/2017, № 504/2023, № 374/2023, та в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення,
виконання, змін та розірвання
договору про закупівлю”,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України
договір є укладеним,
якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору
. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що
при укладенні господарського договору сторони зобов’язані
у будь-якому разі
погодити
предмет, ціну та
строк дії договору.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Консультація
№ 193/2024
27.03.2024
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 193/2024 Суть питання: Чи може замовник укласти прямий договір на закупівлю офісних меблів (CPV 39130000-2) на суму 30,0 тис. грн, якщо фінансування здійснюється з місцевого бюджету окремо від фінансування з державного бюджету, і місцева рада затвердила програму на закупівлю меблів до 100,0 тис. грн? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" визначає вартісні межі для застосування процедур закупівель. У випадку закупівлі товарів, якщо очікувана вартість не перевищує 100 тис. грн, замовник може використовувати спрощену закупівлю або укласти прямий договір, враховуючи вимоги пункту 3 частини 7 статті 3 Закону. Оскільки кошти на закупівлю виділяються з різних бюджетів (місцевий), слід розглядати кожне фінансування окремо. Якщо вартість офісних меблів, що закуповується за кошти місцевого бюджету, не перевищує 100 тис. грн, то замовник може укласти прямий договір.
Предмет закупівлі
Консультація № 193/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 193/2024
Суть питання: Чи може замовник укласти прямий договір на закупівлю офісних меблів (CPV 39130000-2) на суму 30,0 тис. грн, якщо фінансування здійснюється з місцевого бюджету окремо від фінансування з державного бюджету, і місцева рада затвердила програму на закупівлю меблів до 100,0 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає вартісні межі для застосування процедур закупівель. У випадку закупівлі товарів, якщо очікувана вартість не перевищує 100 тис. грн, замовник може використовувати спрощену закупівлю або укласти прямий договір, враховуючи вимоги пункту 3 частини 7 статті 3 Закону.
Оскільки кошти на закупівлю виділяються з різних бюджетів (місцевий), слід розглядати кожне фінансування окремо. Якщо вартість офісних меблів, що закуповується за кошти місцевого бюджету, не перевищує 100 тис. грн, то замовник може укласти прямий договір.
Суть питання: Чи може замовник укласти прямий договір на закупівлю офісних меблів (CPV 39130000-2) на суму 30,0 тис. грн, якщо фінансування здійснюється з місцевого бюджету окремо від фінансування з державного бюджету, і місцева рада затвердила програму на закупівлю меблів до 100,0 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає вартісні межі для застосування процедур закупівель. У випадку закупівлі товарів, якщо очікувана вартість не перевищує 100 тис. грн, замовник може використовувати спрощену закупівлю або укласти прямий договір, враховуючи вимоги пункту 3 частини 7 статті 3 Закону.
Оскільки кошти на закупівлю виділяються з різних бюджетів (місцевий), слід розглядати кожне фінансування окремо. Якщо вартість офісних меблів, що закуповується за кошти місцевого бюджету, не перевищує 100 тис. грн, то замовник може укласти прямий договір.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Плесцова Галина Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Замовник одержує кошти з різних джерел фінансування, а саме: держбюджет, місцевий бюджет. Предмет закупівлі товар. Якщо в різний час здійснюється фінансування з місцевого бюджету по затвердженій програмі в який вказано на які напрями надаються кошти. Наприклад: сільська рада одного села затвердила програму на здійснення закупівлі наприклад меблів до 100, 0 тис. гривень код CPV 39130000-2. Через два – три місяці інша міська рада затверджує і надає фінансування на офісну мебель скажемо 30,0 тис.грн. Чи може Замовник заключити прямий договір без застосування електронної системи закупівель на 30,0 тис.грн. для придбання офісної мебелі (CPV 39130000-2)?
<b>
Номер відповіді:</b> 193/2024