<b>Запит від:</b> Запит від КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ <b> Тема розширена:</b> Проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію <b>Суть питання:</b> Координаційний центр з надання правничої допомоги звертається до Вас з проханням надати роз’яснення застосування норм розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2016 №846-р «Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією» (із змінами). Відповідно до постанови КМУ від 16.05.2023 р. № 491 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо проведення централізованими закупівельними організаціями публічних закупівель», якою внесено зміни в розпорядження КМУ від 25.09.2016 №846-р, визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим. В цьому переліку є Міністерство юстиції України. Відповідно до того, що Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (далі – Південний МРЦ) є територіальним відділенням Координаційного центру з надання правничої допомоги, який входить в структуру Міністерства юстиції України, просимо надати роз’яснення чи розповсюджується на Південний МРЦ вимога щодо обов’язковості здійснення закупівель товарів, відповідно до Додатку 6 зазначеної постанови, шляхом проведення тендерів через централізовану закупівельну організацію. <b> Номер відповіді:</b> 260/2024 <b> Відповідь:</b> https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=375b3600-3f78-4be9-963f-e7c610137e03&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=979c29d3-0f60-4dfc-bb71-c3befe57f1f6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД" <b> Тема розширена:</b> Встановлення системи відеонагляду <b>Суть питання:</b> Встановлення системи відеонагляду це послуги, чи роботи? <b> Номер відповіді:</b> 256/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , та у запиті № 656/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Водночас відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> закупівля енергосервісу <b>Суть питання:</b> 1. При проведенні закупівлі "відкриті торги з енергосервісом" в електронній системі закупівель на майданчиках реалізовано підтвердження пункту 47 Особливостей, які були затверджені Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” ( далі – Особливості), водночас наразі під час проведення відкритих торгів з енергосервісом необхідно підтверджувати статтю 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), 2. При проведення закупівлі "відкриті торги з енергосервісом" замовники використовують норму «24 години на виправлення невідповідностей» згідно Закону або відповідно до Особливостей? Особливостям? <b> Номер відповіді:</b> 257/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2023 №3323-04/53077-06 "Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу" та від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦИТАДЕЛЬ М" <b>Суть питання:</b> Беремо участь в закупівлі, де є одними із Учасників. Для участі у процедурі закупівлі було подано 3 пропозиції учасників. Найбільш економічно вигідною пропозицією за результатами проведеного аукціону було визначено пропозицію 1 Учасника , якого дискваліфікували, потім розглянули нашу пропозицію, згодом також дискваліфікували. Причина дискваліфікації на нашу думку незаконна. Однією із вимог Замовника було надання сертифікату ISO 28000:2008 (ДСТУ ISO 28000:2008 Ситеми управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги (ISO 28000:2007, IDT), нами було надано сертифікат ДСТУ ISO 28001:2009 (Системи управління безпекою ланцюга постачання. Найкраща практика запровадження безпеки ланцюга постачання, оцінки та плани. Вимоги та настанови (ISO 28001:2007, IDT), що є більш оновленим сертифікатом. Даний сертифікати є ідентичними по назві та вимогам. Друге питання полягало в тому, що всі сертифікати не відповідають вимогам Додатку №4 (нова редакція зі змінами) тендерної документації, а саме: сфера сертифікатів не містить обов’язкову, для цієї закупівлі сферу застосування - виробництво шкільних меблів. З приводу цього в тендерній документації було надано лист-роз’яснення щодо того, що дана сфера діяльності входить до класу (КВЕД-2010:Клас 31.01) 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, до якого включаються виробництво меблів для шкіл. Просимо Вас надати роз’яснення, чи є правомірними дії Замовника?! <b> Номер відповіді:</b> 258/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей. Відповідно до пункту 46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому відповідно до пункту 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.Так, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатись до органів, які визначені у статті 7 Закону, зокрема до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Відмова в участі у процедурі закупівлі за підставою пов’язаністю осіб <b>Суть питання:</b> Однією з підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі є подання тендерної пропозиції учасником конкурентної процедури, який є пов’язаною особою з керівником замовника. (Стаття 17 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Так, пов’язана особа - особа,( для цілей цього Закону), це фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі. Разом з тим, термін «під здійсненням контролю» визначено спільно для фізичних і юридичних осіб і поняття виконання функцій органу управління учасника, може відноситись лише до юридичної особи. Тому чи є "здійсненням контролю" фізичною особою -керівником замовника, в той час як замовник є орган управління учасника. <b> Номер відповіді:</b> 254/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті № 399/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=68c0e899-a084-478c-97f8-a9081b5b5720&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Визначення вартісних меж при виборі способу закупівлі <b>Суть питання:</b> При визначені способу закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених особливостями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) маємо такі складові законодавства: - п. 14 особливостей щодо здійснення закупівлі на підставі наявної потреби -одна вартісна межа; - лист Мінекономіки 3304-04/55366-06 від 10.09.2020 року, що під час складання та затвердження річного плану закупівель, можна використати деталізовану інформацію щодо видатків бюджету, що зазначена в розрахунках до кошторису (останній абзац частини під назвою «Щодо передумов здійснення закупівель розпорядниками бюджетних коштів»), а затверджений річний кошторис видатків по цьому предмету закупівлі має іншу вартісну межу; - абзац третього пункту 15 Особливостей - якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Враховуючи, що річний кошторис видатків передбачає закупівлю цього ж предмета закупівлі додатково в цьому році, яку вартісну межу маємо використовувати при визначені способу закупівлі? Ту що в річному кошторисі видатків затвердженого бюджету або ту що проводиться за наявної потреби? <b> Номер відповіді:</b> 255/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Валківської міської ради <b>Суть питання:</b> Як правильно визначити вид закупівлі на закупівлю робіт за предметом «Монтаж і установка пожежної сигналізації в К. ліцеї» з очікуваною вартістю 578 тис. грн. (монтаж буде проводитися по всьому закладу за виключенням укриття, 400 тис.грн. додатково виділені кошти). В квітні 2024 року укладено договір (закупівля без використання ЕСЗ) на Капітальний ремонт підвального приміщення (облаштування укриття) К. ліцею вартістю 1 098,739 тис. грн. (улаштування водопостачання та водовідведення в укритті). В листопаді 2023 року було укладено договір (ВТзО) на Капітальний ремонт підвального приміщення (облаштування укриття) К. ліцею вартістю 2 163,371 тис. грн. (до переліку робіт включено монтаж пожежної сигналізації в укритті). Чи сумуються закупівлі квітня 2024 р. - 1 098,739 та поточна 2024 р. - 578 тис.грн. при визначенні виду закупівлі? Чи можна укласти договір на закупівлю робіт (закупівля без використання ЕСЗ) на очікувану вартість 578 тис.грн., без урахування раніше проведених закупівель робіт за даним об’єктом? <b> Номер відповіді:</b> 252/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( 2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), та у запитах №№ 504/2023, 656/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA Водночас рішення щодо публічної закупівлі  приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та  вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" <b> Тема розширена:</b> Можливість співпраці Замовника із фізичною особою-підприємцем платником податків 2 групи <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник підписати договір за результатами запиту цінових пропозицій із фізичною особою-підприємцем платником податків 2 групи на постачання Товару (туалетний папір)? https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-04-15-009415-a <b> Номер відповіді:</b> 253/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок) , з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Водночас, оскільки відповідно до Положення про Державну податкову службу України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (із змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з питань щодо можливості укладення договору комунальним підприємством із фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку другої групи, слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Малин" Малинської міської ради Житомирської області <b> Тема розширена:</b> Підвищення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Учасник процедури закупівлі надав довідку торгово-промислової палати про орієнтовну ціну товару (бітумної емульсії). В пукті 10.1 п. 2. Договору вказано " погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення". В довідці торгово промислової палати не вказано процент коливання. Чи правомірна така довідка? (скан Довідки ТПП додається) <b> Номер відповіді:</b> 249/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Так, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. При цьому слід розуміти, що оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, то сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей відповідно до коливання ціни на ринку. Виходячи з Особливостей, зміна ціни у разі коливання ціни на ринку наразі може відбуватись не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, пропорційно до такого коливання, яке фактично відбувається і є документально підтвердженим. Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Благоустрій" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області <b> Тема розширена:</b> Чи плюсуються предмети закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Закуповуємо поточний ремонт дорожнього покриття проїзної частина по вул. Князя Володимира за кодом ДК 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь - на суму 198 957,60 грн. паралельно з цим по цій вулиці планується послуга з нанесення дорожньої розмітки теж за кодом ДК 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь - на суму 100 000,00 грн. Питання, чи сумуються ці два предмета закупівлі разом і нам необхідно проводити відкриті торги як по поточному ремонту так і по нанесенню дорожньої розмітки чи це окремі предмети закупівлі не дивлячись на спільний код ДК. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 250/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання щодо локалізації. 1. Якщо під час закупівлі робіт планується придбання різних товарів, які є в переліку пункту 6-1 розділу Х "Прикінцевих та перехідних положень" ЗУ "Про публічні закупівлі" (наприклад, насоси, трансформатори та генератори), вартісну межу, яка становить або перевищує 200 тис.грн. для застосування вимог щодо ступеню локалізації розраховувати, виходячи із загальної вартості всіх одиниць таких товарів чи окремо за кожним найменуванням таких товарів? 2. Чи розповсюджуються умови пункту 43 Особливостей на виправлення невідповідностей, пов'язаних з інформацією та/або документами, які вимагаються замовником на підтвердження ступеня локалізації? <b> Номер відповіді:</b> 251/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання міститься в запиті № 215/2024 та листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області <b> Тема розширена:</b> Зміна динамічної ціни на тверду <b>Суть питання:</b> Комишанська сільська рада просить роз’яснити Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель щодо наступного питання. За результатами закупівлі між Комишанською сільською радою та переможцем закупівлі (в подальшому – підрядник) був укладений договір підряду з динамічною договірною ціною. Динамічна договірна ціна — договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду. Проте, в ході виконання робіт за договором виникла необхідність змінити вид договірної ціни із динамічною на тверду. Тверда договірна ціна — договірна ціна, визначена на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду. За таких обставин просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи мають право Сторони змінювати вид договірної ціни на етапі виконання договору підряду з динамічної на тверду ? 2. Чи будуть вважатися такі зміни покращенням якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю відповідно до пп.3 п.19 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 247/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція – тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої , сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1- 9 пункту 19 Особливостей. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, які стосуються положень кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва“ та "Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01 листопада 2021 року № 281, пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.