Новини Мінекономіки
Консультація
№ 214/2024
12.04.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 214/2024 щодо оформлення технічного завдання Суть питання: Чи правомірно не конкретизувати в ТЗ та договорі частину закупівлі послуг з технічного обслуговування техніки, якщо неможливо передбачити всі необхідні операції та матеріали? Чи правомірна відсутність опису або переліку таких послуг/матеріалів у ТЗ при відкритих торгах? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічні питання міститься у запитах №№ 593/2023 та 105/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=977c69ba-6e5f-4bf0-83e8-e1625ae14ee3&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=21437f4a-aaa7-4b2a-86aa-287765f1ef45&lang=uk-UA Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Відкриті торги
Консультація № 214/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 214/2024 щодо оформлення технічного завдання
Суть питання: Чи правомірно не конкретизувати в ТЗ та договорі частину закупівлі послуг з технічного обслуговування техніки, якщо неможливо передбачити всі необхідні операції та матеріали? Чи правомірна відсутність опису або переліку таких послуг/матеріалів у ТЗ при відкритих торгах?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічні питання міститься у запитах №№ 593/2023 та 105/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=977c69ba-6e5f-4bf0-83e8-e1625ae14ee3&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=21437f4a-aaa7-4b2a-86aa-287765f1ef45&lang=uk-UA
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Суть питання: Чи правомірно не конкретизувати в ТЗ та договорі частину закупівлі послуг з технічного обслуговування техніки, якщо неможливо передбачити всі необхідні операції та матеріали? Чи правомірна відсутність опису або переліку таких послуг/матеріалів у ТЗ при відкритих торгах?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічні питання міститься у запитах №№ 593/2023 та 105/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Рекомендовано використовувати пошук у розділі "Консультації з питань закупівель" на сайті Мінекономіки для знаходження відповідей на аналогічні питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Косюга Костянтин Анатолійович
<b>
Тема розширена:</b> щодо оформлення технічного завдання
<b>Суть питання:</b> Вітаю! Прошу надати роз'яснення. Існує потреба закупівлі послуг з технічного обслуговування техніки, однак не є можливим передбачити всі можливі операції та матеріали, які будуть використовуватись в процесі такого ТО. Чи є правомірним неконкретизація в ТЗ та договорі певної частини закупівлі (тобто можливість закупити послуги, які чітко не передбачені в ТЗ, але є необхідними для виконання ТЗ)? Чи відсутність опису або переліку таких послуг або матеріалів у складі ТЗ при проведенні закупівлі у формі відкритих торгів є правомірною?
<b>
Номер відповіді:</b> 214/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 593/2023 105/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=977c69ba-6e5f-4bf0-83e8-e1625ae14ee3&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=21437f4a-aaa7-4b2a-86aa-287765f1ef45&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 215/2024
12.04.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо локалізації в закупівлі робіт/послуг: Суть питання: Чи потрібно замовнику об'єднувати вартість декількох товарів, що підпадають під вимогу локалізації, але ціна за одиницю кожного з цих товарів не перевищує 200 тис. грн, а їх сукупна вартість перевищує цю межу, щоб застосувати вимоги локалізації при закупівлі робіт/послуг? Висновки/Відповідь: 1. Змінами до Особливостей вартісна межа для встановлення вимог щодо ступеню локалізації виробництва товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на які в складі робіт або послуг замовником набувається право власності, прирівняна до ідентичної вартісної межі, яка встановлена Законом. 2. Вартісна межа у 200 тис. грн для застосування вимог щодо ступеня локалізації розраховується ОКРЕМО для кожного товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на який набувається право власності у складі робіт/послуг. 3. У разі набуття права власності на декілька одиниць ОДНАКОВОГО товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням ЗАГАЛЬНОЇ вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі. 4. Якщо замовник набуває право власності одночасно на декілька товарів у складі робіт/послуг, але не всі з них містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вимога щодо ступеня локалізації до інших, не включених в перелік товарів не застосовується, їх вартість не сумується з тими товарами, які містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Нормативні акти, що згадуються: * Закон України “Про публічні закупівлі” * Пункт 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” * Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Особливості) * Абзац перший пункту 3 Особливостей * Абзац третій пункту 3 Особливостей * Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 382 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” * Лист Мінекономіки від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06
Відкриті торги
Консультація № 215/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо локалізації в закупівлі робіт/послуг
Суть питання: Чи потрібно замовнику об'єднувати вартість декількох товарів, що підпадають під вимогу локалізації, але ціна за одиницю кожного з цих товарів не перевищує 200 тис. грн, а їх сукупна вартість перевищує цю межу, щоб застосувати вимоги локалізації при закупівлі робіт/послуг?
Висновки/Відповідь:
1. Змінами до Особливостей вартісна межа для встановлення вимог щодо ступеню локалізації виробництва товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на які в складі робіт або послуг замовником набувається право власності, прирівняна до ідентичної вартісної межі, яка встановлена Законом.
2. Вартісна межа у 200 тис. грн для застосування вимог щодо ступеня локалізації розраховується ОКРЕМО для кожного товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на який набувається право власності у складі робіт/послуг.
3. У разі набуття права власності на декілька одиниць ОДНАКОВОГО товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням ЗАГАЛЬНОЇ вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі.
4. Якщо замовник набуває право власності одночасно на декілька товарів у складі робіт/послуг, але не всі з них містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вимога щодо ступеня локалізації до інших, не включених в перелік товарів не застосовується, їх вартість не сумується з тими товарами, які містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Нормативні акти, що згадуються:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Одеська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)
<b>
Тема розширена:</b> Застосування локалізації в закупівлі робіт чи послуг
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Надайте роз’яснення щодо застосування нової норми стосовно вимог до локалізаційних товарів у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг.
9 квітня 2024 року набули чинності зміни до постанови КМУ від 12.10.2024 р.№1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», якою внесені зміни до абзацу 3 пункту 3 Особливостей.
Отже, відтепер «…….У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.»
Постає питання, якщо в закупівлі робіт чи послуг наявні умови набуття замовником у власність декілька товарів, які підпали під вимогу локалізації, але ціна за одиницю кожного з цих товарів не дорівнює та не перевищує вартісні межі (200 тис. грн.), а разом, в сукупності, їх вартість дорівнює або перевищує вартісні межі (200 тис. грн.), чи потрібно замовнику в такому разі об’єднувати вартість таких товарів та, відповідно, застосовувати умови локалізації?
<b>
Номер відповіді:</b> 215/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (3. Щодо ступеню локалізації), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:
1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:
у 2024 році - 20 відсотків;
2) особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів, які зокрема наведені в цьому підпункті.
Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Так, згідно зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 382 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178”, зокрема згідно абзацу третього пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням Особливостей, встановлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Таким чином, змінами, внесеними до Особливостей, вартісна межа для встановлення замовником вимог щодо ступеню локалізації виробництва товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на які в складі робіт або послуг замовником набувається право власності, прирівняна до ідентичної вартісної межі, яка встановлена Законом.
З огляду на зазначене вартісна межа, яка становить або перевищує 200 тисяч гривень для застосування вимог щодо ступеня локалізації розраховується окремо для того товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, на який набуватиметься право власності у складі предмета закупівлі робіт або послуг.
У разі набуття права власності на декілька одиниць однакового товару з переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в складі робіт або послуг, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі.
У разі якщо замовник набуватиме право власності одночасно на декілька товарів в складі робіт або послуг, проте не всі з них містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вимога щодо ступеня локалізації до інших, не включених в перелік товарів не застосовується, їх вартість не сумується з тими товарами, які містяться в переліку пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Консультація
№ 216/2024
12.04.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 216/2024 щодо змін до постанови 1178: Суть питання: Роз'яснення порядку проведення відкритих торгів (зокрема, міжнародних) після внесення змін до Особливостей здійснення публічних закупівель (постанова КМУ № 1178) пунктом 12-1, зокрема щодо оскарження, строків подання пропозицій та застосування ст. 31 Закону. Висновки/Відповідь: * Оскарження: Порядок оскарження процедури закупівлі з публікацією англійською мовою, що проводиться згідно з пунктом 12-1 Особливостей, здійснюється відповідно до статті 18 Закону. * Строки подання пропозицій: При здійсненні відкритих торгів з публікацією англійською мовою згідно пункту 12-1 Особливостей оголошення про їх проведення оприлюднюється не пізніше 30 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій (згідно частини третьої статті 10 Закону). * Застосування ст. 31 Закону/п. 47 та п. 44 Особливостей: Відхилення тендерних пропозицій здійснюється з урахуванням положень абзацу дев’ятого пункту 44 Особливостей, відповідно до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію у визначених цим абзацом випадках. Рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилення його тендерної пропозиції здійснюється у відповідності до пункту 47 Особливостей. Додатково: Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою), розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06
Інше
Консультація № 216/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 216/2024 щодо змін до постанови 1178
Суть питання:
Роз'яснення порядку проведення відкритих торгів (зокрема, міжнародних) після внесення змін до Особливостей здійснення публічних закупівель (постанова КМУ № 1178) пунктом 12-1, зокрема щодо оскарження, строків подання пропозицій та застосування ст. 31 Закону.
Висновки/Відповідь:
Додатково: Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою), розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> Зміни до постанови 1178
<b>Суть питання:</b> Змінами від 09.04.2024 до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) доповнено пунктом 12-1 такого змісту:
12-1. Замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей.
У зв’язку з чим виникють питання:
Порядок оскарження міжнародних відкритих торгів відбувається відповідно лише статті 18 Закону, чи відповідно до стаття 18 з врахуванням Особливостей?
Які строки на подання пропозицій на міжнародні відкриті торги?
Чи застосовується стаття 31 Закону?Або замовник повинен дотримуватись пункту 47 Особливостей і частково пункту 44?
<b>
Номер відповіді:</b> 216/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Згідно з пунктом 12-1 Особливостей замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей.
З огляду на зазначене та ураховуючи, що відповідно до частини третьої статті 10 Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, при здійсненні відкритих торгів з публікацією англійською мовою згідно пункту 12-1 Особливостей оголошення про їх проведення оприлюднюється не пізніше 30 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Порядок оскарження процедури закупівлі з публікацією англійською мовою, що проводиться згідно з пунктом 12-1 Особливостей, здійснюється відповідно до статті 18 Закону.
Відхилення тендерних пропозицій здійснюється з урахуванням положень абзацу дев’ятого пункту 44 у відповідності до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі є громадянином Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (за винятком товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176).
Рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилення його тендерної пропозиції здійснюється у відповідності до пункту 47 Особливостей.
Консультація
№ 205/2024
11.04.2024
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 205/2024: Суть питання: Чи обов'язково замовнику застосовувати п. 13 Особливостей (укладати прямий договір), якщо є підстави, перелічені в ньому, чи можна проводити відкриті торги з особливостями в такому випадку? Висновки/Відповідь: * Пункт 13 Особливостей є правом, а не обов'язком замовника. За наявності підстав, визначених у п. 13 Особливостей, та відповідного обґрунтування, замовник *може* укласти договір без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу. * Замовник має право проводити закупівлі шляхом відкритих торгів з особливостями, навіть якщо існують підстави для застосування п. 13 Особливостей. Рішення щодо способу закупівлі приймається замовником самостійно. * Слід пам'ятати про необхідність оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договору та додатків до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення такої закупівлі відповідно до п. 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Нормативні акти, що згадуються: * Закон України “Про публічні закупівлі”. * Особливості здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). * пункту 13 Особливостей. * пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Відкриті торги
Консультація № 205/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 205/2024
Суть питання: Чи обов'язково замовнику застосовувати п. 13 Особливостей (укладати прямий договір), якщо є підстави, перелічені в ньому, чи можна проводити відкриті торги з особливостями в такому випадку?
Висновки/Відповідь:
Нормативні акти, що згадуються:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гуманітарний відділ виконавчого комітету Мачухівської сільської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо застосування/не застосування п. 13 Особливостей
<b>Суть питання:</b> Згідно з п. 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, МОЖЕ здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли (підстави перелічені у п. 13)
Виходячи зі змісту даної норми, вона є диспозитивною, тобто такою, яка надає свободу вибору поведінки, дозволяє замовнику самому визначати застосовувати її чи ні.
Однак в деяких випадках тлумачення норми п. 13 Особливостей викликає неоднозначне розуміння.
Тому, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань.
1. Чи обов`язково застосовувати п. 13 Особливостей, якщо наявні підстави, що зазначені в даній нормі?
2. Чи можна проводити закупівлі шляхом відкритих торгів з особливостями, якщо наявні підстави, які викладені в п. 13 Особливостей?
Дякуємо за співпрацю!
<b>
Номер відповіді:</b> 205/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктому 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,
може здійснюватися
шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли наявні підстави визначені даним пунктом. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Отже, придбання замовниками товарів, робіт і послуг згідно пункту 13 Особливостей шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, за наявності підстав і обгрунтування, є правом, а не обов'язком замовника. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Консультація
№ 206/2024
11.04.2024
Інше
Суть питання: Чи зобов'язане АТ "Хмельницькобленерго" застосовувати процедуру публічних закупівель при укладанні договору підряду із замовником нестандартного приєднання, який виступає підрядником відповідно до п. 4.3.11 Кодексу систем розподілу? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. 2. На період воєнного стану та 90 днів після нього закупівлі проводяться з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. 3. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону, а перелік винятків - у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. 4. Відповідно до пункту 13 Особливостей, якщо вартість робіт становить або перевищує 1,5 млн гривень, придбання може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей, з подальшим оприлюдненням звіту. 5. Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймається замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель. 6. З питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП (зокрема Кодексу систем розподілу) рекомендовано звертатись до НКРЕКП.
Інше
Консультація № 206/2024Огляд:
Суть питання:
Чи зобов'язане АТ "Хмельницькобленерго" застосовувати процедуру публічних закупівель при укладанні договору підряду із замовником нестандартного приєднання, який виступає підрядником відповідно до п. 4.3.11 Кодексу систем розподілу?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
2. На період воєнного стану та 90 днів після нього закупівлі проводяться з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
3. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону, а перелік винятків - у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону.
4. Відповідно до пункту 13 Особливостей, якщо вартість робіт становить або перевищує 1,5 млн гривень, придбання може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей, з подальшим оприлюдненням звіту.
5. Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймається замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель.
6. З питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП (зокрема Кодексу систем розподілу) рекомендовано звертатись до НКРЕКП.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго"
<b>
Тема розширена:</b> Застосування процедури публічних закупівель до укладання договору підряду із замовником нестандартного приєднання до мереж ОСР (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу систем розподілу
<b>Суть питання:</b> АТ "Хмельницькобленерго" є оператором системи розподілу (далі – ОСР), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1410 від 13.11.2018 року.
Діяльність ОСР регулюється Кодексом систем розподілу (далі-Кодекс), затвердженим постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року зі змінами, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4.3.11 Кодексу замовник нестандартного приєднання до мереж ОСР (далі - Замовник) має право у період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, бути замовником робіт з проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання з виконанням будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому Замовник зобов’язаний виконати на підставі відповідного господарського договору на користь ОСР будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від найближчої точки в існуючих електричних мережах ОСР, визначеної згідно з вимогами пункту 4.1.20 глави 4.1 розділу IV Кодексу, до точки приєднання. У разі відсутності прав на виконання зазначених робіт замовник повинен залучити підрядні організації, які мають право на виконання цих робіт.
Також, згідно п.4.3.11 Кодексу ОСР не має права відмовити Замовнику у реалізації зазначеного права.
Відповідно у ОСР виникає обов’язок укладання прямого договору підряду із Замовником, де Замовник виступає підрядником.
Законом України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року не передбачено винятків щодо незастосування процедури закупівель робіт із врахуванням вищевикладених обставин.
Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз’яснення чи підлягає застосуванню процедура публічних закупівель до укладання договору підряду із Замовником (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу.
<b>
Номер відповіді:</b> 206/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону.
У пункті 3 Особливостей зазначається, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.
Крім цього, виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей.
За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. При цьому обґрунтування підстави замовника щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Обгрунтування оприлюднюється в електронній системі закупівель разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
Інформуємо також, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звертатися до вказаного органу.
Консультація
№ 207/2024
11.04.2024
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 207/2024: Суть питання: Чи потрібно замовнику обґрунтовувати вибір процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями чи "євроторги"), якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суми, визначені ч. 3 ст. 10 Закону, і замовник обирає відкриті торги з особливостями, керуючись п. 10 та п. 12-1 ПКМУ 1178. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Планування закупівель
Консультація № 207/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 207/2024
Суть питання: Чи потрібно замовнику обґрунтовувати вибір процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями чи "євроторги"), якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суми, визначені ч. 3 ст. 10 Закону, і замовник обирає відкриті торги з особливостями, керуючись п. 10 та п. 12-1 ПКМУ 1178.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6. Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Оператор газторанспортної системи України"
<b>
Тема розширена:</b> Обгрунтування вибору типу процедури (з особливостями чи євроторги)
<b>Суть питання:</b> Згідно п. 10 та п. 12-1 ПКМУ 1178 Замовники МОЖУТЬ здійснювати публічні закупівлі незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” Особливостей,
Згідно ч. 3 ст. 10 Закону «3. Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, ОБОВ’ЯЗКОВО додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів і послуг - 133 тисячам євро;»
В зв’язку з цим питання: чи потрібно замовнику під час вибору процедури способу закупівлі (відкриті торги з особливостями чи «євроторги») обґрунтовувати свій вибір? Наприклад, якщо очікувана вартість закупівлі для товарів і послуг буде перевищувати 133 тисячі євро, а замовник обирає відкриті торги з особливостями?
<b>
Номер відповіді:</b> 207/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (6.
Щодо відкритих торгів з публікацією англійською мовою
), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 209/2024
11.04.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 209/2024: Суть питання: Чому в деяких специфікаціях товарів в електронному каталозі вказується код товару згідно з Єдиним закупівельним словником, враховуючи, що при закупівлях через електронний каталог публікація оголошення не передбачена, і як це узгоджується з наказами Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. та №708 від 15.04.2020р.? Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі проводяться з урахуванням Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. 2. Предмет закупівлі визначається відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки № 708 від 15 квітня 2020 р. 3. Формування та використання електронного каталогу регулюється Порядком, затвердженим постановою КМУ № 822 від 14.09.2020. 4. Адміністратор електронного каталогу (централізована закупівельна організація) формує каталог, створює категорії та специфікації товарів, вказуючи показник від четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (для лікарських засобів - від третьої). 5. З питань щодо формування електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до відповідних централізованих закупівельних організацій (ДП “Медичні закупівлі України”, ДУ “Професійні закупівлі”, ДП “Українські спеціальні системи”) та/або до ініціаторів їх створення. 6. Додатково надано посилання на статті Prozorro Інфобокс щодо публікації інформації згідно з Наказами №1082 та №708: * https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-publikuvati-v-prozorro-vidpovidno-do-nakazu-1082 * https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaznachiti-v-sistemi-informaciyu-zgidno-z-nakazom-1082 * https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaplanuvati-ta-ogolositi-zakupivlyu-zgidno-z-nakazami-708-ta-1082
Інше
Консультація № 209/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 209/2024
Суть питання: Чому в деяких специфікаціях товарів в електронному каталозі вказується код товару згідно з Єдиним закупівельним словником, враховуючи, що при закупівлях через електронний каталог публікація оголошення не передбачена, і як це узгоджується з наказами Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. та №708 від 15.04.2020р.?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі проводяться з урахуванням Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178.
2. Предмет закупівлі визначається відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки № 708 від 15 квітня 2020 р.
3. Формування та використання електронного каталогу регулюється Порядком, затвердженим постановою КМУ № 822 від 14.09.2020.
4. Адміністратор електронного каталогу (централізована закупівельна організація) формує каталог, створює категорії та специфікації товарів, вказуючи показник від четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (для лікарських засобів - від третьої).
5. З питань щодо формування електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до відповідних централізованих закупівельних організацій (ДП “Медичні закупівлі України”, ДУ “Професійні закупівлі”, ДП “Українські спеціальні системи”) та/або до ініціаторів їх створення.
6. Додатково надано посилання на статті Prozorro Інфобокс щодо публікації інформації згідно з Наказами №1082 та №708:
* https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-publikuvati-v-prozorro-vidpovidno-do-nakazu-1082
* https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaznachiti-v-sistemi-informaciyu-zgidno-z-nakazom-1082
* https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaplanuvati-ta-ogolositi-zakupivlyu-zgidno-z-nakazami-708-ta-1082
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> ЗПП
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з приводу наступного.
В пункті 14 наказу Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. встановлено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Під час здійснення закупівель шляхом використання електронного каталогу законодавством не передбачена публікація оголошення. Але, в деяких специфікаціях товарів в електронному каталозі встановлений код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, і який в подальшому відображається на сторінці закупівлі на сайті prozorro.gov.ua (рис. 1) та в повідомленні про намір укласти договір (рис. 2)
Рис. 1
Рис. 2
У зв’язку з чим, просимо роз’яснити, чому в електронному каталозі в деяких специфікаціях товарів встановлений код товару, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі і як це узгоджується із наказами Мінекономіки №1082 від 11.06.2020р. та №708 від 15.04.2020р.
<b>
Номер відповіді:</b> 209/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог.
Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором електронного каталогу (далі – адміністратор) є централізована закупівельна організація, що забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в ЕСЗ на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель.
Виходячи з положень Порядку, електронний каталог складається з категорій товару та специфікацій товару. Адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також створює категорії товарів та специфікації товару шляхом визначення переліку характеристик товару з їх точними та/або мінімальними та максимальними значеннями.
У специфікації товару зазначається показник від четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (у специфікації лікарського засобу визначається показник від третьої цифри Єдиного закупівельного словника).
Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р.
Тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО та/або до ініціаторів їх створення.
Принагідно інформуємо, що за посиланнями:
https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-publikuvati-v-prozorro-vidpovidno-do-nakazu-1082
https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaznachiti-v-sistemi-informaciyu-zgidno-z-nakazom-1082
https://infobox.prozorro.org/articles/yak-zaplanuvati-ta-ogolositi-zakupivlyu-zgidno-z-nakazami-708-ta-1082
на Prozorro Інфобокс містяться статті на тему: "Як публікувати інформацію в Прозорро відповідно до Наказу №1082", "Як зазначити в системі інформацію згідно з Наказом № 1082", "Як запланувати та оголосити закупівлю згідно з Наказами 708 та 1082".
Консультація
№ 210/2024
11.04.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 210/2024 щодо переведення коштів Консорціумом засновнику: Суть питання: Які правові підстави для переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Консорціуму (переможця закупівлі) на розрахунковий рахунок одного із його Засновників після отримання оплати від Замовника за виконані роботи? Висновки/Відповідь: З огляду на те, що питання стосується фінансової діяльності Консорціуму та можливості переведення коштів його Засновнику, та враховуючи компетенцію органів влади, рекомендовано звернутися до Міністерства фінансів України (Мінфін). Мінфін, згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та політику у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає загальні правові та економічні засади закупівель.
Інше
Консультація № 210/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 210/2024 щодо переведення коштів Консорціумом засновнику
Суть питання: Які правові підстави для переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Консорціуму (переможця закупівлі) на розрахунковий рахунок одного із його Засновників після отримання оплати від Замовника за виконані роботи?
Висновки/Відповідь:
З огляду на те, що питання стосується фінансової діяльності Консорціуму та можливості переведення коштів його Засновнику, та враховуючи компетенцію органів влади, рекомендовано звернутися до Міністерства фінансів України (Мінфін).
Мінфін, згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та політику у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає загальні правові та економічні засади закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Консорціум "Велике Будівництво України"
<b>
Тема розширена:</b> Правові підстави для переведення грошових коштів
<b>Суть питання:</b> Якщо Консорціум, як переможець процедури закупівель, отримав грошові кошти за виконані роботи від Замовника - які існують правові підстави для переведення грошових коштів з розрахункового рахунку Консорціуму на розрахунковий рахунок одного із Засновників?
<b>
Номер відповіді:</b> 210/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутись до Мінфіну.
Консультація
№ 211/2024
11.04.2024
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки (211/2024): Суть питання: Чи має право замовник при закупівлі товару до 500 тис. грн. через запит пропозицій визначати торговельну марку, що нібито обмежує конкуренцію та призводить до завищених цін? Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі здійснюються згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”. 2. На період воєнного стану діють Особливості, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 3. Згідно з пунктом 12 Особливостей, у запиті пропозицій постачальників щодо товару вартістю до 500 тис. грн., замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу. 4. Порядок формування та використання електронного каталогу регулюється постановою КМУ від 14.09.2020 № 822 (зі змінами). 5. Адміністратор електронного каталогу (згідно з пунктом 2 Порядку) – централізована закупівельна організація, яка формує та супроводжує електронний каталог в ЕСЗ. Специфікація товару - сукупність характеристик товару та їх допустимих значень в межах визначеної адміністратором категорії товару, яким може відповідати один або кілька товарів. 6. Відповідно до пункту 18 Порядку адміністратор визначає перелік характеристик товару з їх точними та/або мінімальними та максимальними значеннями. 7. Характеристики товару та їх допустимі значення формує адміністратор електронного каталогу. 8. З питань формування електронного каталогу (характеристики товару та допустимі значення) слід звертатися до відповідних централізованих закупівельних організацій (ЦЗО): * Медичні вироби та ліки - ДП “Медичні закупівлі України” (постанова КМУ від 11.10.2021 № 1093). * Товари широкого вжитку, продукти харчування - ДУ “Професійні закупівлі” (розпорядження КМУ від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами)). * Комп’ютерне обладнання та ПЗ - ДП “Українські спеціальні системи” (розпорядження КМУ від 24.03.2021 № 233-р). Додатково: Лист Мінекономіки від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
Планування закупівель
Консультація № 211/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки (211/2024)
Суть питання: Чи має право замовник при закупівлі товару до 500 тис. грн. через запит пропозицій визначати торговельну марку, що нібито обмежує конкуренцію та призводить до завищених цін?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі здійснюються згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”.
2. На період воєнного стану діють Особливості, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
3. Згідно з пунктом 12 Особливостей, у запиті пропозицій постачальників щодо товару вартістю до 500 тис. грн., замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу.
4. Порядок формування та використання електронного каталогу регулюється постановою КМУ від 14.09.2020 № 822 (зі змінами).
5. Адміністратор електронного каталогу (згідно з пунктом 2 Порядку) – централізована закупівельна організація, яка формує та супроводжує електронний каталог в ЕСЗ. Специфікація товару - сукупність характеристик товару та їх допустимих значень в межах визначеної адміністратором категорії товару, яким може відповідати один або кілька товарів.
6. Відповідно до пункту 18 Порядку адміністратор визначає перелік характеристик товару з їх точними та/або мінімальними та максимальними значеннями.
7. Характеристики товару та їх допустимі значення формує адміністратор електронного каталогу.
8. З питань формування електронного каталогу (характеристики товару та допустимі значення) слід звертатися до відповідних централізованих закупівельних організацій (ЦЗО):
* Медичні вироби та ліки - ДП “Медичні закупівлі України” (постанова КМУ від 11.10.2021 № 1093).
* Товари широкого вжитку, продукти харчування - ДУ “Професійні закупівлі” (розпорядження КМУ від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами)).
* Комп’ютерне обладнання та ПЗ - ДП “Українські спеціальні системи” (розпорядження КМУ від 24.03.2021 № 233-р).
Додатково: Лист Мінекономіки від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ ТВК Марля Клуб Калита
<b>Суть питання:</b> Постанова КМУ від 04,07.2023 номер 677 читаємо абзац
в запиті пропозицій постачальників ,щодо закупівлі товару,вартістьякого не перевищує 500 тис,гривень,,,,,,,замовник,може визначати в тому числі торгівельну марку(це фактично узаконений шлях до коррупції)Так бинти виробляють більш ніж сім вітчизніних виробників ,а оріентація на конкретного виробника обмежує конкуренцію і як правило закупівля відбувається на 30 -40 відсотків дорожче від реально можливих цін,
<b>
Номер відповіді:</b> 211/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 12 Особливостей у запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу. Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.
У свою чергу, порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог.
Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором електронного каталогу (далі – адміністратор) є централізована закупівельна організація, що забезпечує формування та супроводження електронного каталогу в ЕСЗ на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель, а специфікація товару - сукупність характеристик товару та їх допустимих значень в межах визначеної адміністратором категорії товару, яким може відповідати один або кілька товарів.
Відповідно до пункту 18 Порядку адміністратор створює категорії товарів та специфікації товару шляхом визначення переліку характеристик товару з їх точними та/або мінімальними та максимальними значеннями.
З огляду на зазначене, характеристики товару та їх допустимі значення формує адміністратор електронного каталогу.
Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють: для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093; для товарів широкого вжитку, у тому числі щодо продуктів харчування - ДУ “Професійні закупівлі”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р (зі змінами); для комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення - ДП “Українські спеціальні системи”, що визначено ЦЗО відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р.
Тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, у тому числі щодо характеристики товару та його допустимих значень, в залежності від предмета закупівлі, необхідно звертатися до зазначених ЦЗО та/або до ініціаторів їх створення.
Консультація
№ 212/2024
11.04.2024
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 212/2024 (Народицька селищна рада): Суть питання: Чи може замовник вимагати внесення деревини (дров для опалення) в загальнодержавну систему електронного обліку деревини в тендерній документації? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації, передбачені законодавством, з дотриманням принципів публічних закупівель (згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі"). При цьому, не допускаються дискримінаційні вимоги до учасників (частина четверта статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі"), а також не повинні призводити до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Рекомендовано ознайомитись з відповідями № 91/2024 та № 593/2023.
Тендерна документація
Консультація № 212/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 212/2024 (Народицька селищна рада)
Суть питання: Чи може замовник вимагати внесення деревини (дров для опалення) в загальнодержавну систему електронного обліку деревини в тендерній документації?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації, передбачені законодавством, з дотриманням принципів публічних закупівель (згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі"). При цьому, не допускаються дискримінаційні вимоги до учасників (частина четверта статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі"), а також не повинні призводити до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Рекомендовано ознайомитись з відповідями № 91/2024 та № 593/2023.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Народицька селищна рада
<b>Суть питання:</b> При закупівлі деревини (дров для опалення) чи можемо включити до тендерної документації таку вимогу: деревина (дрова для опалення) повинні бути внесені в загальнодержавну систему електронного обліку деревини????
<b>
Номер відповіді:</b> 212/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 91/2024 та № 593/2023, що розміщенені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Водночас зазначаємо, що замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
Консультація
№ 203/2024
09.04.2024
Планування закупівель
Суть питання: Скільки разів протягом року замовник може здійснювати закупівлі пального через запит пропозицій постачальників, якщо вартість кожної закупівлі менша за 500 тис. грн? Висновки/Відповідь: * Загальні засади: Закупівлі здійснюються на підставі наявної або планової потреби (п. 14 Особливостей). * Річний план: Заплановані закупівлі вносяться до річного плану закупівель (ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Предмет закупівлі: Визначається згідно з вимогами Закону та Порядком, затвердженим наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. * Неділимість предмета закупівлі: Замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення відкритих торгів або використання електронного каталогу (п. 6 Особливостей). * Запит пропозицій постачальників: Здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж та кількості закупівель через запит пропозицій постачальників, у тому числі щодо предмета закупівлі товару, вартість якого менша/дорівнює/перевищує 500 тис. гривень. * Самостійність замовника: Рішення щодо закупівлі, включаючи визначення потреби та способу закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та законодавства. * Лист Мінекономіки: Додаткову інформацію можна знайти у листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
Планування закупівель
Консультація № 203/2024Огляд:
Суть питання: Скільки разів протягом року замовник може здійснювати закупівлі пального через запит пропозицій постачальників, якщо вартість кожної закупівлі менша за 500 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ»
<b>
Тема розширена:</b> Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чинним законодавством передбачено право для Замовників (при закупівлі товарів) здійснювати Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару.
У п.12. Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зазначено що у запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість товару може бути меншою або більшою ніж 500 тис. гривень.
Роз'ясніть будь ласка, скільки разів протягом року Замовник може оголошувати Запит пропозицій щодо предмета закупівлі товару (пальне) вартість якого є меншою ніж 500 тис. грн.?
<b>
Номер відповіді:</b> 203/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщено на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей
закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів)
. Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку
визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Згідно з пунктом 6 Особливостей
замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу
(у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Особливостями передбачено можливість здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу без обмеження граничних вартісних меж та кількості закупівель через запит пропозицій постачальників, у тому числі щодо предмета закупівлі товару, вартість якого менша/дорівнює/перевищує 500 тис. гривень. Використання електронного каталогу наразі є альтернативою відкритим торгам, крім закупівель за переліками згідно з додатками 1 і 2 до Особливостей, відповідно до яких здійснення закупівлі через електронний каталог є обов'язком, а не правом замовника.
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
Консультація
№ 204/2024
09.04.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 204/2024: Суть питання: Чи відноситься Міське комунальне підприємство «Адміністративно – технічний центр» (МКП «АТЦ») до категорії «замовників» у розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: 1. Визначення приналежності до замовників, згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", здійснюється суб'єктами самостійно на підставі наявних документів та нормативно-правових актів. 2. Мінекономіки, як Уповноважений орган, не відносить суб'єктів до замовників у конкретних випадках (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459). 3. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки: * від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) * від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0) * від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09) 4. Рекомендовано ознайомитись з матеріалом "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (https://cutt.ly/d0Vtfrw) в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=61ef9479-7eb5-4dcd-985e-3f5215813d52&title=InformatsiiniDzherelaTaAnalitichniInstrumentiSferiPublichnikhZakupivel) на сайті Мінекономіки.
Інше
Консультація № 204/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 204/2024
Суть питання: Чи відноситься Міське комунальне підприємство «Адміністративно – технічний центр» (МКП «АТЦ») до категорії «замовників» у розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
1. Визначення приналежності до замовників, згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", здійснюється суб'єктами самостійно на підставі наявних документів та нормативно-правових актів.
2. Мінекономіки, як Уповноважений орган, не відносить суб'єктів до замовників у конкретних випадках (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
3. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки:
* від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06)
* від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0)
* від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09)
4. Рекомендовано ознайомитись з матеріалом "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (https://cutt.ly/d0Vtfrw) в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" (https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=61ef9479-7eb5-4dcd-985e-3f5215813d52&title=InformatsiiniDzherelaTaAnalitichniInstrumentiSferiPublichnikhZakupivel) на сайті Мінекономіки.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство «Адміністративно – технічний центр»
<b>
Тема розширена:</b> запит про отримання роз’яснень чи відноситься МКП «АТЦ» до категорії «замовників» в розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»
<b>Суть питання:</b> запит про отримання роз’яснень чи відноситься МКП «АТЦ» до категорії «замовників» в розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»
суть питання детально визначене в приєднаному паперовому документі.
<b>
Номер відповіді:</b> 204/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "
Щодо визначення замовників
", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "
Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
" та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06
"Щодо здійснення закупівель замовниками"
, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09
Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється суб"єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки
в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація"
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=61ef9479-7eb5-4dcd-985e-3f5215813d52&title=InformatsiiniDzherelaTaAnalitichniInstrumentiSferiPublichnikhZakupivel
розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал
"Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель"
(ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження за посиланням:
https://cutt.ly/d0Vtfrw