<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа <b> Тема розширена:</b> Поточний ремонт <b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 708 від 15.04.2020 (зі змінами) здйснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинокм, будівлею, спорудою....Питання: окремі споруди,,,,повинні мати окрему юр.адресуи чи одну загальну? Чи по кожному окремому обєкту сумується код ДК ,як по Закону України " Про публічні закупівлі"? чи не сумуються? Але мають один код ДК? но різні споруди. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 198/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького <b> Тема розширена:</b> Визначення поняття "продукти харчування" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 11-2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) - у разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Так, в замовника виникла потреба у закупівлі круп вівсяної та пшоняної. які включені до додатку 2 Особливостей. Проте, придбання даних круп здійснюється з метою годування службових собак, тобто вони споживатимуться тваринами, а не людьми, а сама закупівля здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету (далі - КЕКВ) - 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливості не містять поняття та визначення терміну "продукти харчування". Однак, відповідно до п. 92 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон про безпеку харчових продуктів), харчовий продукт - речовина або продукт, призначені для споживання ЛЮДЬМИ або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим. Відповідно до тієї ж норми, термін "харчовий продукт" не включає: корми; живих тварин, якщо вони не призначені для введення в обіг з метою споживання людиною; рослини до збирання врожаю; лікарські засоби у значенні, наведеному в Законі України "Про лікарські засоби"; косметичну продукцію у значенні, наведеному в Технічному регламенті на косметичну продукцію, затвердженому Кабінетом Міністрів України; тютюн у значенні, наведеному в Законі України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", та тютюнові вироби у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"; наркотичні засоби у значенні, наведеному в Єдиній конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з поправками, внесеними до неї згідно з Протоколом 1972 року), та психотропні речовини у значенні, наведеному в Конвенції про психотропні речовини 1971 року; залишки та забруднюючі речовини; медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Так, придбання в конкретному випадку круп, включених до додатку 2 Особливостей - замовником саме обґрунтовано очікується, що вони НЕ будуть спожиті людиною, а тому здійснюються за КЕКВом 2210. В свою чергу, згідно із п.п. 12 п. 2.2.1. наказу Міністерства Фінансів України № 333 від 13.03.2012 року - код 2210 „Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” включає придбання тварин для вирощування та відгодівлі, для станцій переливання крові, науково-дослідних установ тощо; придбання корму для тварин; видатки, пов’язані з утриманням тварин. Просимо надати роз'яснення, чи відноситься в такому випадку предмет закупівлі до поняття "продукти харчування" та чи обов'язково закупівля повинна здійснюватись згідно положень п. 11-2 Особливостей, а саме з використанням електронного каталогу? <b> Номер відповіді:</b> 196/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку) та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та в запиті № 195/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F21117-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4b60a08-6c81-4eff-b0ec-8749c6479a99&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому згідно Особливостей у разі коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Водночас Особливості не містять винятків у залежності від призначення продуктів харчування.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "БК "МІСТО" <b> Тема розширена:</b> Чи являється документ у вигляді розпорядчого рішення Замовника належним документальним підтвердженням нагальної потреби у здійсненні закупівлі? <b>Суть питання:</b> Чи являється документ у вигляді розпорядчого рішення Замовника належним документальним підтвердженням нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу? <b> Номер відповіді:</b> 197/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098

<b>Запит від:</b> Запит від Чернігівська митниця <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо кількості віконних блоків (металопластикових конструкцій) та їх вартості, яку можна закупити як товар по КЕКВ 2210 (штуки, метри квадратн). <b> Номер відповіді:</b> 195/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Tериторіальний центр соціального обслуговування Святошинського району м. Києва <b> Тема розширена:</b> Виконання постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 Київ Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (а саме змін з 14.03.2024) <b>Суть питання:</b> У замовника є завдання купити Товар «Продуктовий набір» ДК 021:2015 - 15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні (номенклатурна назва 15897300-5 Продуктові набори) В склад продуктового набору входять позиції які замовник відповідно до змін зобов'язаний купити через запит ціни пропозиції. (пункт 11-2 Особливостей "У разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЗА ПЕРЕЛІКОМ ЗГІДНО З ДОДАТКОМ 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.") У продуктовий набір входять наступні продукти харчування які присутні і у додатку 2: Крупа гречана, Крупа рисова,Олія рафінована соняшникова, Свинина (в додатку не зазначено яка отже вся включно і консервовану). Інші позиції набору до додатку не входять. Планувалось закупити продуктовий набір процедурою відкриті торги. Це найзручніший спосіб. У зв’язку зі змінами в законодавстві, виник обов’язок частину набору (те що в додатку2 особливостей) купити через запит ціни пропозиції. Виникли суперечки по трактуванню норми. Є два шляхи вирішення: купити по старому відкритими торгами розглядаючи цей продуктовий набір як 1 предмет закупівлі не звертаючи уваги на його склад ( та гадати чи буде моніторинг чи ні) або розбити його по позиціям на відповідні ДК 021:2015 та купити увесь набір запитами ціни пропозиції (там 9 договорів) не зменшуючи ранг процедури, щоб замовника не звинуватили у униканні відкритих торгів. Чи можна проводити відкриті торги або виконувати постанову до останньої крапки? <b> Номер відповіді:</b> 194/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника. У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (44017322) <b> Тема розширена:</b> ДКСУ в Шевченківському р-ні м. Дніпра не приймає на реєстрацію Договірукладений відповідно до п.11 Постанови № 1178 від 22.10.2022, посилаючись , що Замовник не правомірно зазначив в договорі зміну істотних умов відповідно до п. 19 Особливостей. <b>Суть питання:</b> Адміністрацією Шевченківського району Дніпровської міської ради на підставі п. 11 Особливостей було укладено "прямий" договір на суму 47 400,00 грн., в розділі Інші умови зазначено, що істотні умови договору можуть змінюватись відповідно до п. 19 Особливостей. Співробітник ДКСУ в Шевченківському р-ні м. Дніпра відмовила в реєстрації зобов'язань за укладеним договором, оскільки, як вона стверджує їх навчали, що п. 19 може застосовуватись тільки при укладанні договору відповідно до п. 10 і 13 Особливостей. звертаю увагу, що в Особливостях. в п. 19 дійсно зазначено п.10 і 13, та відсутня інформація щодо істотних умов "прямих" договорів. питання, чи правомірні дії співробітника ДКСУ? <b> Номер відповіді:</b> 191/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків , передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Таким чином, Особливостями встановлено імперативну норму щодо випадків зміни істотних умов договорів про закупівлю укладених відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей. Тому встановлення порядку зміни умов такого договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей, є обов'язковим саме у разі їх застосування при укладанні договору відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей. Водночас для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Натомість такі договори укладаються сторонами згідно положень Цивільного та Господарського кодексів України (далі - ГКУ, ЦКУ). Так, стаття 628 ЦКУ встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно статті 180 ГКУ зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Водночас звертаємо увагу, що повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, встановлені у статті 7 Закону та є вичерпними.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Медичні закупівлі України" <b> Тема розширена:</b> термін дії договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів <b>Суть питання:</b> Вітаю. Нам як Замовнику необхідно провести закупівлю послуг страхування ОСАГО - і стало питання: а який період надання послуг і дії договору страхування? 1. згідно Закону від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. (Ст.17 ЗУ), а згідно Закону Про публічні закупівлі" та постанову 1178 закупівля здійснюється згідно річної потреби. Питання: чи можливо оголошення процедури відкритих торгів з особливостями де Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг буде 1 календарний рік від дати підписання акту виконаних робіт (поліс діє 1 рік) чи до 31 грудня 2024 року. Якщо до 31 грудня 2024 року - то як закупати на наступний рік враховуєчи що це обовязкове страхування - укладати додаткові угоди на 20 % і за цей час проводити відкриті торги на 2025 рік? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 192/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №793/2017, № 504/2023, № 374/2023, та в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Плесцова Галина Вікторівна <b>Суть питання:</b> Замовник одержує кошти з різних джерел фінансування, а саме: держбюджет, місцевий бюджет. Предмет закупівлі товар. Якщо в різний час здійснюється фінансування з місцевого бюджету по затвердженій програмі в який вказано на які напрями надаються кошти. Наприклад: сільська рада одного села затвердила програму на здійснення закупівлі наприклад меблів до 100, 0 тис. гривень код CPV 39130000-2. Через два – три місяці інша міська рада затверджує і надає фінансування на офісну мебель скажемо 30,0 тис.грн. Чи може Замовник заключити прямий договір без застосування електронної системи закупівель на 30,0 тис.грн. для придбання офісної мебелі (CPV 39130000-2)? <b> Номер відповіді:</b> 193/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> нотаріальні послуги <b>Суть питання:</b> Виходячи з листа «Правова позиція Нотаріальної палати України щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, в якому зазначено: НОТАРІУС та вчинювані нотаріусом нотаріальні дії за суб’єктним та об’єктним складом не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі». НОТАРІУС не є суб’єктом процедури публічних закупівель. НОТАРІУС не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі». Нотаріус вчиняє нотаріальні дії та стягує плату за вчинення нотаріальної дії. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить поняття «закупівлі нотаріальних дій» і не може їх містити, оскільки нотаріальні дії не є послугами. Сплата фізичними та юридичними особами нотаріусу плати за вчинення нотаріальної дії здійснюється не на підставі Закону України «Про публічні закупівлі», а на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат». Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі"на надання нотаріальних послуг ? <b> Номер відповіді:</b> 189/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання надано у запиті № 983/2021 , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fefcc3ee-fc35-4a49-9c05-16459ee6b7f6&lang=uk-UA Разом з тим повідомляємо, що народним депутатом України Фросом Ігорем Павловичем (IX скликання) розроблено та підготовлено проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель". Законопроект має на меті вдосконалення правового регулювання предмету закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Так, законопроектом передбачається доповнити пункти двадцять перший та двадцять другий частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» змінами, згідно з якими не є предметом закупівлі - вчинення нотаріальних дій нотаріусом, як уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій, з метою надання їм юридичної вірогідності, в межах, визначених Законом України "Про нотаріат". Пропонуємо ознайомитись з текстом проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель" за посиланням: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=69638

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> пп. 19 п. 13 <b>Суть питання:</b> Підпунктом 19 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачено що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: здійснюється закупівля послуг, пов’язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, а також послуг, пов’язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів. Чи стосується створення /залучення фінансових інструментів саме відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів або може бути застосовуватись самостійно без прив’язки до відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів? <b> Номер відповіді:</b> 190/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (Щодо права здійснювати закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару) та від від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей, щодо форми і змісту обгрунтування), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Положення підпункту 19 пункту 13 Особливостей щодо можливості пидбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, зокрема послуг, пов’язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів, внесено до Особливостей згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2023 р. № 1140 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для гарантування безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень" (зі змінами). Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокремау сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті та у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Тому з питань реалізації механізму, пов'язаного з гарантуванням безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень, слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Шаркаді Іван Іванович <b> Тема розширена:</b> Цивільно-правовий договір з фізичною особою <b>Суть питання:</b> Добрий день! У разі укладення цивільно-правового договору з фізичною особою (не підприємцем), предметом якого є надання послуг на суму більше 100 000 грн., чи потрібно проводити процедуру закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (із змінами). <b> Номер відповіді:</b> 187/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 274/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Закон України “Про публічні закупівлі”(далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа , фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах . Отже, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Юкреініан Дефенс Технолоджі" <b> Тема розширена:</b> Рівень прибутку (граничний рівень прибутку) обороних закупівель <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024 ( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:: ... - у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору); Який гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на момент 25.03.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)? Дякую за відповідь. Директор ТОВ "ЮДТ" Михайло Клюєв <b> Номер відповіді:</b> 188/2024