Запит від: ЗАПИТ ВІД КП "МАД-1" НМР Тема розширена: перевищення суми, еквівалентної: для товарів і послуг - 133 тис. євро. Суть: Рішення Замовника про проведення закупівлі було прийнято на засіданні тендерного комітету 14 червня 2021 року. На дату засідання тендерного комітету офіційний курс Національного банку України (https://minfin.com.ua/currency/eur/2021-06-14/ ) становив 32,7905 гривень за 1 євро, джерело інформації: офіційний веб- сайт Національного банку України. Відповідно до вищенаведеного, на момент прийняття рішення про внесення змін до річного плану закупівель 133 00,00 євро становило 4 361 136,50 гривень, саме тому тендерним комітетом процедурою закупівлі з очікуваною вартістю 4 340 000,00грн. було обрано відкриті торги. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон (Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього) Замовником 16 червня 2021 року було оприлюднено затверджені зміни до річного плану закупівель та відповідну конкурентну процедуру. Станом на момент оголошення відкритих торгів 16 червня 2021 року відбулось коливання курсу євро в бік зменшення та, відповідно, 133тис. євро становило 4 338 007,80грн.. За рахунок коливання курсу євро в бік зменшення за період від прийняття рішення про проведення закупівлі (14.06.2021) та її оголошенням (16.06.2021р.), виникло перевищення очікуваної вартості предмета закупівлі порогу в 133 000,00 євро. (на 61,08 євро). Як правильні дії Замовника у даній ситуації. Чи вважається перевищення порогу у 133тис. євро за рахунок коливання курсу від дати прийняття змін до річного плану закупівель до оприлюднення закупівлі порушенням ч.3 ст.10 ЗУ"Про публічні закупівлі"? Номер відповіді: Відповідь на запит 937/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з абзацом другим частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ФАЙФЕР ЮЛІЯ ПЕТРІВНА Тема розширена: Відсутність додатку в проекті Договору Суть: В проекті Договору не було передбачено Додаток № 3 до Договору - "Перелік субпідрядних організацій", але при поданні тендерної пропозиції переможець надав інформацію про субпідрядників, яких планує залучати. Чи можна на стадії підписання доповнити Договір Додатком № 3 до Договору - Перелік субпідрядників, якщо такий додаток не був передбачений проектом Договору? Номер відповіді: Відповідь на запит 989/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та запитах №№ 2026/2020, 1216/2020 і 1766/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=61e12689-619e-4da6-948a-c30fe3eba91b https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=9e7854f8-60b6-4301-b742-3c2070ef76b4 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16907495-567f-4442-b2b3-6cc380bc701a&lang=uk-UA Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД УКРАЇНСЬКІЙ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ДСНС УКРАЇНИ ТА НАН УКРАЇНИ Суть: Добрий день. Чи потрібен експертний висновок на оголошення торгів із проведення капітального ремонту (укладання бруківки). Дякую Номер відповіді: Відповідь на запит 995/2021 Відповідь: Разом з тим повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093302-01%2F38216-06%20 розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, які містять відповідь на питання.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ "ОДЕСЬКА ПРАВОВА КОМПАНІЯ" Тема розширена: Застосування ринкових цін при проведенні процедур державних закупівель Суть: На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності останніх ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, визначається конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації. Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання: - чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою? - чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати / дорівнювати ринковій вартості такого майна? - Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю? - чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти? - Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг? Номер відповіді: Відповідь на запит 1013/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 Закону. Разом з тим примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) містить методи визначення очікуваної вартості товарів/послуг, зокрема метод порівняння ринкових цін. У свою чергу, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі та тендерна пропозиція якого визнана найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. При цьому оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни. Крім цього, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Водночас зазначаємо, що підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся визначені статтею 32 Закону та є вичерпними.