<b>Запит від:</b> Запит від військова частина Т0310 <b> Тема розширена:</b> Можливість закупівлі захисних костюмів демінера та металодетектора за КЕКВ 2260.230 <b>Суть питання:</b> Військовою частиною Т0310 отримані кошторисні призначення за КЕКВ 2260.230 на придбання захисних костюмів демінера та металодетекторів. Будь ласка надайте роз'яснення щодо можливості закупівлі вищевказаних товарів за КЕКВ 2260.230 та проведення процедури закупівлі за п.43-49 Постанови КМУ №1275 від11.11.2022 <b> Номер відповіді:</b> 238/2024

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Гайдаш І.М. 2674809970 <b> Тема розширена:</b> Оборонні закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. Після ознайомлення з усіма листами та відповідями Вашого відомства, зрозуміло, що після 21.07.2023 року пунктом 8 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони… в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 , 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями постанови 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей постанови 1275. ___________________________ Прохання висловити Вашу думку як спеціалістів та відповісти на такі питання: 1) Чи може уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник), крім оборонних, проводити необоронні (не оборонні) закупівлі? 2) Чи має повноваження державний замовник оборонних закупівель (в/ч як Замовник) самостійно визначати яка його закупівля є оборонною, а яка не оборонною? 3) Чи зобов'язана уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник) вказувати у тендерній документації що закупівля є оборонною чи не оборонною) ? 4) Який правовий статус має закупівля ( оборонна чи не оборонна), якщо уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник) оголошує до 21.07.2023 року закупівлю за особливостями постанови 1178 і при цьому не вказує, що вона є оборонною? 5) Який правовий статус має закупівля ( оборонна чи не оборонна), якщо уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник) оголошує після 21.07.2023 року закупівлю за особливостями постанови 1178 і при цьому не вказує, що вона є оборонною? 6) Чи повинен договір укладений в рамках оборонної закупівлі обов'язково мати назву "державний контракт та або державний договір" (як передбачено у законі №808)? 7) Чи має повноваження державний замовник оборонних закупівель (в/ч як Замовник) самостійно визначати яка його закупівля є оборонною, а яка не оборонною. Ці питання зумовлені різними підходами Замовників, <b> Номер відповіді:</b> 239/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Ганчарюк Ксенія Валентинівна <b>Суть питання:</b> Бюджетною установою укладено договір на постачання електричної енергії без розподілу. згідно комерційної пропозиції Ціна за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця розраховується за формулою, де однією зі складових є середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у періоді постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання), Таким чином щомісячно ціна за 1 кВт змінються (може як збільшитися так і зменшитися) відповідно. Чи необхідно у звязку з цим при внесенні змін до Договору (керуючись пп7 п.19 Особливочтей), а саме при зазначенні ціни за одиницю за звітний місяць також вносити зміни в суму договору (збільшувати або зменшувати в залежності від коливання ціни на ринку)? дякую <b> Номер відповіді:</b> 240/2024

<b>Запит від:</b> Запит від 11111111 <b> Тема розширена:</b> Дві закупівлі за одним товаром <b>Суть питання:</b> Замовник провів відкриті торги з особливостями на закупівлю конкретного товару (продукти харчування) на весь 2024 рік і на великий об`єм. В закупівлі я визнаний Переможцем. Через певний проміжок часу Замовник, замовивши в мене надзвичайно малу кількість товару, оголошує запит ціни пропозицій на той самий товар, в якому перемагає інший учасник. Уклавши з іншим учасником договір поставки Замовник замовляє товар виключно в нього, і не здійснює жодних замовлень в мене. Ймовірно, що він просто чекає кінця бюджетного року, щоб просто закрити діючу угоду. Це ж порушення? Як я розумію Замовник спочатку повинен замовити товар в мене? <b> Номер відповіді:</b> 237/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ( 2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України  від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей  закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Водночас будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. ВІдповідно до пункту 22 Особливостей  державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Плесо" <b> Тема розширена:</b> Про надання роз'яснення <b>Суть питання:</b> КП «Плесо», у відповідності до норм ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон), з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі – Постанова) звертається до вас із наступним. 27.03.2024 о 12:45год завершився електронний аукціон щодо процедури відкритих торгів на закупівлю: «Поліетиленові мішки та пакети для сміття (Пакети для сміття)», код ДК 021:2015: 19640000-4 (ідентифікатор закупівлі UA-2024-03-18-000374-a) (далі – Закупівля). Тендерна пропозиція Фізичної особи – підприємця Ткаченко Кирила Едуардовича визначена переможцем та оприлюднено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів на Закупівлю. 15.04.2024 Постійно діючою Адміністративною колегією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз щодо зобов’язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» скасувати рішення про визначення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича переможцем за процедурою Закупівлі. Враховуючи вищевикладене, звертаємось до вас із проханням надати роз’яснення в часині наступного.1.Який алгоритм подальших дій уповноваженої особи?; Чи має право уповноважена особа надати 24 год на виправлення невідповідностей Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу? Дане питання зумовлено наступним. Відповідно до норм п.43 Постанови, Замовником вже використане право на оприлюднення повідомлення про невідповідність в інформації та/або документах, що подані учасником відкритих торгів Фізичною особою – підприємцем Ткаченко Кирилом Едуардовичем. Відповідно до норм абз 3 п. 43 Постанови, Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.При цьому, рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі. Натомість, вищезазначене рішення містить інформацію про: «…Замовник, не виявивши невідповідність в наведених вище документах та не надавши учаснику можливість виправити наведені вище невідповідності, порушив вимоги пункту 43 Особливостей та частини дев'ятої статті 26 Закону.»; 3. Які підстави відхилення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича відповідно до норм Постанови, має право застосувати уповноважена особа у випадку, коли рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 231/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 118/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> спрощена закупівля та локалізація <b>Суть питання:</b> Під час воєнного стану замовник може проводити спрощені закупівлі відповідно до наказу ДП «Прозорро» № 25, яким затверджено Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях. З огляду на п. 1 Інструкції та норми п. 11 Постанови № 1178 Наказ № 25 та затверджена цим наказом Інструкція можуть застосовуватися замовником у разі закупівлі: товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) до 100 тис. грн; послуг з поточного ремонту до 200 тис. грн; робіт, вартість яких до 1,5 млн грн. В разі проведення Спрощеної закупівлі за наказом №25 скажімо на роботи до 1,5 млн, в складі яких є локалізований товар: чи потрібно вимагади довідку/інформацію про локалізацію? Чи потрібно вимагати документи по пункту 13-1 Постанови Уряду №861, зважаючи що у цьому пункті йдеть про тендерну пропозицію та тендерну документацію, при цьому ці поняття не застосовуються при проведенні спрощеної закупівлі за Наказ № 25? <b> Номер відповіді:</b> 234/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання міститься в запитах №№ 215/2024, 692/2023, 624/2023 та у листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень : 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2024 році - 20 відсотків; 2) особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів, що вказані у цьому пункті. Згідно з абзацом третім пункту 3 Особлиостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Так, згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 Розділу Х Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Таким чином, вимога про ступінь локалізації виробництва розповсюджується на закупівлю робіт чи послуг, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень та водночас за умови, що вартість товару з переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу Х Закону у складі цих робіт чи послуг також дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> монтаж в складі товару <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Чи правильно, що в розумінні Закону передбачено тільки послуги пов’язані з постачанням товарів? Чи можна закуповувати послуги монтажу в складі товару? <b> Номер відповіді:</b> 235/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 256/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5459886-15cf-406a-b070-f94f669830a8&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> постанова 1275 <b>Суть питання:</b> Пункт 8 Особливостей № 1275 встановлює, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів зокрема :у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону (частина 11 статті 14 Закону). При цьому, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та / або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та / або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та / або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. При цьому, якщо державний замовник на четверти день розглядає розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника , то він втрачає «24 години» на виправлення не відповідповідностей. Чи планується технічна реалізація продовження строку розгляду пропозицій державними замовниками при проведенні спрощеної закупівлі, задля можливості скористатися нормою 24 години на виправлення. <b> Номер відповіді:</b> 236/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувач! Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про обороні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Крім цього постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Абзацом 6 пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції. Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Вищезазначений порядок виправлення невідповідностей в інформації та/або документах не передбачає права державного замовника на продовження строку розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі. При цьому можливість надання державним замовником відповідної вимоги про усунення невідповідносте в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції, реалізовано в електронній системі закупівель. Також інформуємо, що роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni Звертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Разом з тим листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" НМР ЧО <b> Тема розширена:</b> Критеріі визначення предмету закупівлі для поточного ремонту будівлі та облаштування прибудинкової територіі <b>Суть питання:</b> Заклад охорони здоров'я планує провести поточний ремонт будівлі та облаштування прибудинкової територіі до нього (пішохідна доріжка) Це має бути один об'єкт закупівлі чи різні? <b> Номер відповіді:</b> 229/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6b63458-3918-45df-a124-a4aefffefc17&lang=uk-UA Водночас згідно пункту 6 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство «Адміністративно – технічний центр» <b> Тема розширена:</b> запит про отримання роз’яснень чи відноситься МКП «АТЦ» до категорії «замовників» в розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Суть питання викладене в приєднаних документах <b> Номер відповіді:</b> 230/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" , 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників ", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD&fNum=3302-06%2F12875-06 Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та  Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> щодо пункту 11-1 Особливостей <b>Суть питання:</b> Згідно з пунктом 11-1 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно зі статтею 3акону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації. Також, перелік закладів охорони здоров’я визначено окремими нормативними документами, зокрема: - Перелік закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 14.06.2017 № 507; - Перелік закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 23.03.2017 № 168 - Перелік закладів охорони здоров'я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.10.2002 № 385. При цьому, у переліку закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 23.03.2017 № 168 зазначено, зокрема, наступні заклади: медичний пункт (з ліжковим фондом), медичний пункт (військової частини, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею, державного підприємства, організації та установи Міністерства оборони України). У зв’язку з наведеним просимо надати роз’яснення: 1. Чи розповсюджуються вимоги пункту 11-1 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 на всі заклади, визначені у наведених переліках; 2. Чи потрібно військовим частинам (або іншим військовим формуванням), що здійснюють закупівлі у відповідності до Особливостей 1178 та мають медичний пункт, дотримуватись вимог пункту 11-1 Особливостей при закупівлі товарів, визначених додатком 1 для потреб власного медичного пункту, який не є окремою юридичною особою. <b> Номер відповіді:</b> 226/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Ліцей 17 міста Житомира <b> Тема розширена:</b> Послуги з аварійного ремонту системи опалення; заміна труб каналізації <b>Суть питання:</b> Чи можна бюджетній установі провести аварійний ремонт системи опалення в приміщенні по КЕКВ 2240, як послуга з поточного ремонту без застосування процедури закупівлі? Договір укласти за договірною ціною по КЕКВ 2240 без застосування АВК, аварійний ремонт системи опалення та аварійний ремонт пориву каналізаційних труб? <b> Номер відповіді:</b> 227/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель  товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі, який  визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (зі змінами) (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.