1. Щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік розпорядниками бюджетних коштів 2. Щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік підприємствами 3. Щодо визначення очікуваної вартості закупівель --- Документ: 286ebf3c-8553-492a-b8e9-e9a3bb19486b.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ________ На № _________ від _________ Щодо передумов здійснення закупівель Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік розпорядниками бюджетних коштів Згідно статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Річний план складається та затверджується тендерним комітетом або уповноваженою особою замовника відповідно до статті 11 Закону. При цьому Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, яким рекомендовано керуватися замовникам, встановлено, що члени комітету мають право зокрема брати участь у плануванні видатків і визначенні потреби у товарах, роботах 2 та послугах, що будуть закуповуватися; аналізувати та/або отримувати інформацію щодо виконання договорів, укладених відповідно до Закону; одержувати від структурних підрозділів замовника інформацію, необхідну для проведення процедур закупівель; ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, підготовки проектів договорів тощо. Слід зазначити, що складанню річних планів, у яких відображається предмет закупівлі, визначений згідно наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" та орієнтовний початок проведення процедур закупівель, передує процес визначення потреб юридичної особи замовника та планування обсягів і джерел видатків. При цьому відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (далі - Порядок) для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік: встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету та надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів; забезпечують складення проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками. Згідно з пунктом 12 Порядку головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з 3 бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів. Таким чином, при складанні проектів кошторисів тендерні комітети або уповноважені особи замовників наприкінці попереднього року можуть проаналізувати закупівлі, здійснені у попередній рік (роки) та визначити потреби, у тому числі шляхом проведення збору інформації від підпорядкованих (структурних) підрозділів, на наступний рік. Крім того, на даному етапі може формуватися очікувана вартість закупівель, яка у подальшому може коригуватись після розгляду та затвердження кошторисів. Разом з тим, пунктом 13 Порядку встановлено, що на основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку. Відповідно до пункту 20 Порядку під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програмі намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Згідно Порядку під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. Разом з тим відповідно до частини першої статті 35 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог 4 інструкції з підготовки бюджетних запитів, зокрема у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України. У свою чергу, бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Порядок складання проектів місцевих бюджетів визначено статтею 75 Бюджетного кодексу України. Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад. Таким чином, визначення та обгрунтування потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг та необхідного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними організаціями на етапі підготовки до складання бюджетних запитів. З огляду на викладене, тендерний комітет або уповноважена (1) особа (и) замовника, які призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель, можуть завчасно отримувати необхідну інформацію щодо потреб та обсягів видатків юридичної особи-замовника для здійснення у подальшому ефективного планування проведення процедур закупівель відповідно до вимог Закону. Щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік підприємствами Відповідно до частини другої статті 75 Господарського кодексу України фінансовий план є основним плановим документом державного комерційного підприємства, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, 5 визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (стаття 78 Господарського кодексу України). Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом. Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 02.03.2015 № 205 "Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки" (далі - Порядок про складання фінансового плану) фінансовий план підприємства складається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року, планових і прогнозних показників поточного року, а також інформацію згідно із стратегічним планом розвитку підприємства. Абзацом четвертим пункту 4 Порядку про складання фінансового плану встановлено, що до проекту фінансового плану підприємства додається пояснювальна записка, яка містить результати аналізу його фінансовогосподарської діяльності за попередній рік, а також показники фінансовогосподарської діяльності та розвитку підприємства в поточному році та на плановий рік. Таким чином, при складанні фінансового плану та підготовці пояснювальної записки до нього тендерні комітети або уповноважені особи підприємства-замовника можуть проаналізувати закупівлі попереднього року, визначити потреби щодо здійснення закупівель підприємства, у тому числі від підпорядкованих (структурних) підрозділів підприємства на наступний рік та попередньо визначити очікувану вартість закупівель, які планується здійснити. Щодо визначення очікуваної вартості закупівель При визначенні очікуваної вартості закупівлі замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема виходячи із 6 потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, індексу інфляції, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо. Водночас замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, зокрема максимальної економії та ефективності, та мети цього Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org, отримувати дані від органів влади, підприємств, установ організацій згідно їх функцій, а також з інших джерел інформації, яка може бути використана для формування очікуваної вартості предмета закупівлі. При цьому розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється Законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q= (адреса посилання для копіювання в буфер обміну) --- Документ: 0e4e7218-dbba-4a75-a3e1-8c24c6b02835.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, е-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи, що відповідно до статті 8 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель, Міністерством підготовлені узагальнені рекомендації для замовників щодо складання тендерної документації та додаткова інформація щодо вимог законодавства, яка може використовуватись під час розроблення тендерної документації. Принагідно інформуємо, що узагальнені рекомендації для замовників щодо складання тендерної документації, додатково розміщені у зручному форматі на ресурсі ДП Прозорро за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q= . Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додатки: на 23 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

1. Лист Мінекономрозвитку Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії 2. Лист НКРЕКП --- Документ: 4d2306da-11cc-4b2c-a82b-7a30282fcd20.pdf --- НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, тел./факс: (044) 277-30-47, тел.: (044) 204-48-27 17.10.2017 № 10835/31/7-17 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглянула лист Мінекономрозвитку України від 21.07.2017 № 3304-06/25188-03 щодо надання роз'яснень у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та, в межах компетенції, повідомляє. Згідно з чинним законодавством на ринку електричної енергії постачання електричної енергії здійснюють електропостачальники, яким встановлюються ціни (тарифи) на їх послуги (постачальники за регульованим тарифом, далі - ПРТ) та електропостачальники, які здійснюють постачання за вільними цінами (постачальники за нерегульованим тарифом, далі - ПНТ). ПНТ мають право здійснювати постачання електричної енергії непобутовим споживачам на всій території України. На відміну від ПНТ, ПРТ провадять також діяльність з розподілу електричної енергії (передачу місцевими (локальними) електричними мережами), що відноситься до сфери природних монополій, тому діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ПРТ здійснюють на закріпленій території, у межах своїх місцевих локальних) електричних мереж та електричних мереж споживачів, які живляться від їх мереж. Відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442 (далі - Правили, які поширюються на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), споживач має право на вибір постачальника електричної енергії (ПРТ або ПНТ) для отримання послуг з постачання електричної енергії. Зокрема, пунктами 5.8-5.13 Правил визначені умови зміни електропостачальника споживачем 13 квітня 2017 року було прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності (окрім деяких положень) 11 червня 2017 року. Відповідно до Закону через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання 2 електричної енергії в існуючих вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніях. Тобто, один і той самий суб'єкт господарювання не матиме права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії. Так, розподіл електричної енергії будуть здійснювати оператори систем розподілу (суб'єкти природних монополій), а постачання електричної енергії споживачам - окремі від операторів систем розподілу юридичні особи електропостачальники, які будуть обиратися споживачами. Тобто послуги з постачання та розподілу електричної енергії будуть надаватися окремими суб'єктами господарювання. Побутові та малі непобутові споживачі також матимуть право на отримання універсальних послуг. Оскільки оператори систем розподілу не матимуть права здійснювати постачання електричної енергії через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання чинності Законом, ліцензії на постачання за регульованим тарифом на закріпленій території будуть анульовані. Тому споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності Законом постачання здійснював ПРТ, повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде атоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Енергопостачальні компанії (які є вертикально-інтегрованими суб'єктами господарювання) повинні заздалегідь забезпечити інформування споживачів про здійснення заходів з відокремлення, зокрема, щодо умов постачання електричної енергії під час та після відокремлення, шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті ПРТ та на платіжних документах, виписаних споживачам. Побутовим та малим непобутовим споживачам постачання буде здійснювати постачальник універсальних послуг або обраний ними електропостачальник. 3 Таким чином, НКРЕКП вважає зо доцільне звернути увагу замовників товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави, що діяльність постачання електричної енергії не належить до сфери природних монополій, а впровадженням Закону буде юридично відокремленна від діяльності розподілу електричної енергії. 1з 3 3 1 липня 2019 наберуть чинності положення Закону, які додатково розширять можливості споживачів щодо вибору способу закупівлі електричної енергії. Відповідно до Закону в новій моделі ринку (яка має бути впроваджена з 1 липня 2019 року) споживачі матимуть право (крім купівлі електроенергії у електропостачальника за договором про постачання електричної енергії за вільними цінами, з правом вільного вибору та зміни електропостачальника) також купувати електричну енергію: 1) за двосторонніми договорами з правом вільного вибору контрагентів та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін; 2) на організованих сегментах ринку (зокрема, ринок «на добу наперед») за договорами купівлі-продажу з центральним контрагентом (оператором ринку) на умовах, що є однаковими для всіх учасників ринку «на добу наперед», та за ціною, сформованою за результатами проведених торгів. Наразі, з метою впровадження Закону здійснюється розробка низки нормативно-правових актів, якими будуть врегульовані процеси та процедури щодо роботи ринку та взаємовідносин між учасниками ринку, у тому числі і в частині зміни електропостачальника. Актуальна інформації щодо стану підготовки та прийняття нових нормативних актів на виконання Закону оприлюднюється на веб-сайті НКРЕКП (http://www.nerc.gov.ua/). Проте до набрання чинності новими нормативно-правовими актами взаємовідносини між споживачем та електропостачальником регулюються чинними Правилами. Член НКРЕКП Б. Циганенко Соломаха Ю.С. 204-71-76 --- Документ: f03638b9-8dd1-4ef8-8499-8b0a5edc1ab4.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №___________ Ha № ___________ від ____________ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку із надходженням звернень щодо закупівлі електричної енергії, пов'язаних зі змінами законодавства у сфері енергетики та за результатами робочої наради, проведеної 26.09.2017 року за участі представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) повідомляє. 11 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 № 2019 - VIII (далі-Закон № 2019). Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. 2 Водночас частиною першої статті 3 Закону № 2019, якою встановлені принципи функціонування ринку електричної енергії, передбачено, що ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями установленими цим Законом. У зв'язку із цим, інформуємо, що на запит Міністерства як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, НКРЕКП листом від 17.10.2017 № 10835/13.1/7-17 (копія додається) надало відповідні роз'яснення щодо застосування законодавства стосовно функціонування ринку електричної енергії. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону № 2019 через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання чинності Законом № 2019 відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії в існуючих вертикальноінтегрованих енергопостачальних компаніях. Тобто, один і той самий суб'єкт господарювання не матиме права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії. Так, розподіл електричної енергії будуть здійснювати оператори систем розподілу (природні монополії), а постачання електричної енергії споживачам - окремі від операторів систем розподілу юридичні особи - електропостачальники, які будуть обиратися споживачами, за вільними (ринковими) цінами. Тобто, послуги з постачання та розподілу електричної енергії будуть надаватися окремими суб'єктами господарювання. Тому, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності Законом постачання здійснював електропостачальник за регульованим тарифом, повинні до 11 грудня 2018 року обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії. У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі, від 25.12 2015 N 922-VIII (далі – Закон). Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону. 3 Предмет закупівлі визначається замовником У порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Відповідно до Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. 3 огляду на викладене, з метою попередження виникнення проблем із закупівлею електричної енергії споживачами, які є замовниками у розумінні Закону у зв'язку із набранням чинності Закону № 2019, ураховуючи його перехідні положення у частині, що пов'язана зі здійсненням закупівель на конкурентних засадах електричної енергії, як товару та закупівлі послуг з постачання електричної енергії, інформуємо про необхідність дотримання вимог вищевказаних законів та нормативно-правових актів, розроблених на їх виконання. Додатки: копія листа НКРЕКП від 17.10.2017 № 10835/13.1/7-17 Заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель – начальник відділу професіоналізації сфери публічних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА ТОВКАЙ А. М. 596-68-46

Лист МВС --- Документ: 718c7910-0865-462f-ac20-64b949dfc13f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) № ____________Ha № __________ від ____________ вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 Щодо додаткового інформування Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України додатково до листів від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі” та від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, повідомляє. Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України надав інформацію щодо відкритих державних реєстрів листом від 31.07.2017 № 16/1-2002 (копія додається). Додаток: на 2 арк. Заступник директора департаменту регулювання публічних закупівельначальник відділу професіоналізації сфери публічних закупівель Лілія Лахтіонова Меркушева Я.А. 596-67-31 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, тел. 254-97-85, e-mail: dit@mvs.gov.ua Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Департамент регулювання публічних закупівель 31 липня 2017 року № 16/1-2001 16 На № 3304-06/17841-03 від 29.05.2017, Про надання інформації У Департаменті інформаційних технологій у межах компетенції опрацьовано лист Департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку щодо надання інформації про функціонування відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним та які можуть містити інформацію про відсутність не знятої або не погашеної у судовому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів. Повідомляємо, що Порядок доступу до відомостей персональнодовідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України затверджено наказом МВС від 29.11.2016 № 1256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 10 січня 2017 року за № 22/29890. Зокрема, пунктом 6 розділу І цього Порядку визначено перелік суб'єктів, які мають право на запит та отримання відомостей з персонально-довідкового обліку: 1) державні органи, які здійснюють правоохоронні функції; 2) суди всіх рівнів: 3) органи державної влади та їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством; 4) фізичні особи. Відповідно до вимог розділу V Порядку запит фізичної особи може подаватися в письмовій або електронній формі. Запит в електронній формі подається за умови ідентифікації фізичної особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, що відповідає вимогам законодавства України, через офіційний веб-сайт МВС та офіційні веб-сайти територіальних органів з надання сервісних послуг МВС. На даний час Міністерством запроваджено можливість отримання відомостей стосовно наявності судимості в осіб - учасників процедур закупівлі та/або службової (посадової) особи учасника за запитом фізичної особи в електронній формі за умови її ідентифікації з використанням електронного 2 цифрового підпису через офіційний веб-сайт МВС (http://mvs.gov.ua/ua/pages/Dovidka_pro_nesudimist katalog_poslug.htm). Також з'явилася можливість перевірити легітимність виданих довідок про відсутність (наявність) судимості (https://wanted.mvs.gov.ua/test). Перевірка здійснюється шляхом введення даних про номер довідки та дату народження особи, якій надано довідку. У подальшому заявник зможе замовити отримання такої довідки на адресу власної електронної пошти. Довідка буде завірена електронною цифровою печаткою єдиної інформаційної системи МВС. Звертаємо увагу, що з лютого 2017 року функціонує та надає безоплатні послуги електронного цифрового підпису, зокрема суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, Акредитований центр сертифікації ключів МВС України (http://ca.mvs.gov.ua/). Директор В.А. Буржинський

1. Щодо визначення частин предмета закупівлі. 2. Щодо подання пропозицій за лотами. 3. Щодо застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону. 4. Щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом). 5. Щодо укладення договору про закупівлю. --- Документ: 2be4f6c5-1275-4f00-ab21-9de5af54c7c0.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № __________ від _________ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо визначення частин предмета закупівлі Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 1 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного 2 класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу II Порядку). Разом з тим зазначаємо, що у розумінні Закону обсяг та кількість є тотожними Поняттями. Таким чином, за обсягом, номенклатурою та місцем замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг або робіт. Ураховуючи викладене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу II Порядку та є правом, а не обов'язком замовника. Щодо подання пропозицій за лотами Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури 3 закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі. У випадку, якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота). Поряд з цим виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо. При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону. Щодо застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону Тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством. У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. З огляду на викладене, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом) Відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у випадках, встановлених у цій статті Закону. При цьому торги може бути відмінено частково (за лотом). 4 Згідно частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у випадках, встановлених у цій статті Закону. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом). Таким чином, якщо за лотом(ами) торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. Так, у разі якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону. Водночас, у разі якщо вартість таких закупівель є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Щодо укладення договору про закупівлю Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Водночас, оскільки Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб'єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, 5 що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я.А. 596-67-31

1. Щодо документального підтвердження відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) --- Документ: e07241ea-f994-44e0-a5d4-798646755ab1.pdf --- МШІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №___________ На № ___________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сферн публічних закупівель Щодо документального підтвердження відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за результатами наради з представниками Державної фіскальної служби України, яка відбулась 25.04.2017, інформує про наступне. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб- держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 17 Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків ізборів (обов'язкових платежів). При цьому частиною третьою статті 17 Закону визкачено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Разом з тим згідно з пунктом 7 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості 2 затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567, довідка видається у паперовому або електронному вигляді (далі - Довідка). Так, з метою покращення сервісного обслуговування платників, спрощення процесів взаємодії платників податків та контролюючих органів, прискорення електронного документообігу між ними, а також забезпечення зручності для платників в отриманні адміністративної послуги щодо видачі Довідки доопрацьовано електронний сервіс "Електронний кабінет платника". За допомогою зазначеного сервісу надано можливість платникам з використанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів надіслати заяву та отримати Довідку в електронному вигляді, яка підписана ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючого органу. Суб'єкти сфери публічних закупівель, а також будь-які зацікавлені органи/суб'єкти у загальнодоступній (відкритій) частині Електронного кабінету платника, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, після застосування фільтрів для пошуку "Індивідуальний податковий номер", "Номер довідки", "Дата довідки мають можливість переглянути видані платникам Довідки та/або завантажити Довідку у вигляді EML файла з ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючого органу. Ураховуючи викладене, рекомендуємо замовникам визначати в тендерній документації спосіб документального підтвердження відсутності підстави щодо заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з урахуванням зазначеної у листі інформації, з метою забезпечення зручності для платників податків Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права. носять виключно рекомендаційний та інформативний характер Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушена Я. А. 596-67-31

1. Щодо вимог статті 17 Закону. 2. Щодо подання замовнику документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону. 3. Щодо статті 17 Закону під час проведення переговорної процедури закупівлі. --- Документ: 6944a109-0da3-408b-b510-9e85203b50a8.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі " Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо вимог статті 17 Закону Статтею 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник може або зобов'язаний відмовити в участі у процедурі закупівлі. Частиною другою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація повинна містити, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах перш довільній формі. Спосіб 2. документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Згідно з абзацом третім частини третьої статті 17 Закону замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті. Таким чином, тендерна документація повинна містити вимогу про надання учасниками виключно у довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, за винятком пунктів 1 і 7 частини першої статті 17 Закону. Разом з тим, оскільки згідно з пунктом третім частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо зокрема наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону, тендерний комітет або уповноважена особа під час розгляду тендерних пропозицій має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. При цьому для переможця процедури закупівлі замовником визначається та указується у тендерній документації спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених відповідними пунктами частини першої та другої статті 17 Закону (крім документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах) за визначеною законодавством формою документів, які містять відповідну інформацію, передбачену статтею 17 Закону, видані уповноваженими на це органами. Щодо подання замовнику документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону Абзацом другим частини третьої статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених, зокрема статтею 17 Закону. 3 Таким чином, Законом встановлено імперативну норму щодо строку надання переможцем документів, визначених замовником. Разом з тим спосіб надання документів щодо підтвердження відсутності підстав, передбачених у статті 17 Закону, визначається замовником самостійно для подання таких документів переможцем процедури закупівлі. Згідно з частиною третьою статті 32 Закону у разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Отже, якщо такі документи переможцем не надані (не надані/ не надані у строк, встановлений Законом /не відповідають вимогам, встановленим замовником тендерній документації): y - у разі, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує суму для товарів і послуг - 133 тисячі євро; для робіт - 5150 тисяч євро, замовник має правові підстави відхилити тендерну пропозицію, розглянути наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною, визначити переможця та оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір протягом одного дня після прийняття рішення у зв'язку неподанням попереднім переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. 13 - у разі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг - 133 тисячі євро; для робіт - 5150 тисяч євро, замовник має правові підстави відхилити тендерну пропозицію та визначити переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув у зв'язку із неподанням попереднім переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Перебіг строку для подання наступним переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону, розпочинається після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Додатково інформуємо, що у разі неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник 4 може визначити наступного переможця за умови, якщо залишилась хоча б одна тендерна пропозиція, строк дії якої не минув. Щодо статті 17 Закону під час проведення переговорної процедури закупівлі Відповідно до пункту 28 частини першої статті першої Закону тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею, зокрема шляхом застосування переговорної процедури закупівлі. Так, абзацом другим частини першої статті 35 Закону визначено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону. При цьому вимоги, передбачені статтею 17 Закону встановлюються для тендерів з метою здійснення конкурентного відбору учасників, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник відмовляє або може відмовити в участі у процедурі закупівлі та відхиляє тендерні пропозиції. При цьому тендерна пропозиція пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Водночас з огляду на те, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у статті 35 Закону, замовник з дотриманням вимог законодавства та принципів закупівель, закріплених у статті 3 Закону, самостійно визначає перелік документів, необхідних для застосування переговорної процедури закупівлі. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я.А. 396-67-31

1. Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами --- Документ: 2323821e-3c62-4bbd-bdd8-f3827de39b6a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закону. Визначення поняття "замовники" наведено в пункті 9 частини першої статті Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим інвестиційним банком, Північним 2 інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цьог Закону. ΓΟ Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці перершому цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановлевленими відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процецедур відповідно до цього Закону. При цьому відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" надання Верховною Радою України згоди на обов'язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. В іншому випадку при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг замовнику необхідно дотримуватись вимог Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я А. 596-67-31

1. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону 2. Щодо закупівлі послуг фінансових установ 3. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням 4. Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно 5. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат --- Документ: 48991917-2a47-4d4a-9570-f84d83f24f31.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо випадків, наякі не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі " Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), повідомляє. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Разом з тим частиною третьою статті 2 Закону, та додатково для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, частиною четвертою статті 2 Закону встановлено перелік випадків, на які не поширюється дія Закону. При цьому вищезазначений перелік випадків, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними y статті 2 Закону. 2 При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на виконання Закону, також не поширюється на закупівлі предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону. Щодо закупівлі послуг фінансових установ Абзацом дев'ятим частини третьої статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України. Відповідно до Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Державного реєстру фінансових установ. Документом, що підтверджує статус фінансової установи, є свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. 3 Поряд з цим визначення терміну “фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги. При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій статті 4 Закону про фінансові послуги, зокрема фінансовий лізинг, надання коштів позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надання гарантій поручительств. У та Визначення понять "гарантія”, “договір лізингу" та "кредитний договір наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно. Крім того, загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг" Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг". Варто також зазначити, що державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері здійснює в межах своїх повноважень Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Крім того, Національний банк України відповідно до покладених на нього функцій здійснює банківське регулювання, яке полягає зокрема у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків. Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ або міжнародних фінансових організацій, а саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуг, допоміжних до фінансових послуг, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі абзацу дев'ятого частини третьої статті 2 Закону. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". 4 У свою чергу, Закон України "Про державне оборонне замовлення" (далі - Закон про оборонне замовлення) визначає загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги). Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону про оборонне замовлення державне оборонне замовлення (далі — оборонне замовлення) — засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг. При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону про оборонне замовлення державні замовники з оборонного замовлення здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг: якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, - у порядку, передбаченому Законом про оборонне замовлення; в інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі” та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю, державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", державною таємницею і підлягають охороні державою. Варто також зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" забезпечення охорони державної таємниці є завданням Служби безпеки України. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом. 5 Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме Згідно з абзацом сьомим частини третьої статті 2 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. y свою чергу, відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абзацу сьомого частини третьої статті 2 Закону. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. 6 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Діон В.В. 596-67-24

1. Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі 2. Щодо закупівлі лікарських засобів 3. Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту 4. Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього 5. Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону --- Документ: ac0c32c3-3613-4046-a222-706f8364d004.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо порядку визначення предмета закупівлі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінеконом розвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Водночас 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. 2 Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (ХХХ00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (ХХХXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг з дня набрання чинності вищезазначеного наказу про внесення змін до Порядку визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено" із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі. При цьому слід ураховувати, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону). Щодо закупівлі лікарських засобів Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів Зазначені зміни до Порядку ініційовані та запропоновані Міністерством охорони здоров'я України, яке згідно з Положенням про Міністерство охорони 3 здоров'я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. У зв'язку із цим, щодо питань зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу у конкретних випадках пропонуємо звертатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади. Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту Відповідно до Порядку (зі змінами) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Таким чином, оскільки предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, замовник самостійно обирає відповідний показник Єдиного закупівельного словника для зазначення у дужках. Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі - Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником B 4 електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації, при цьому додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Так, при заповненні форми річного плану закупівель та додатку до нього, замовником вноситься інформація про коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). При цьому процедури закупівлі, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до внесення змін, які набрали чинності 17.01.2017, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності наказу Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092. Разом з тим визначення та відображення у річному плані та додатку до нього предмета закупівлі з 17.01.2017 здійснюється замовником з дотриманням Порядку зі змінами. Варто також зазначити, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Так, частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні 5 характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники, посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Поряд з цим, форми документів у сфері закупівель, затверджені Наказом, містять інформацію щодо конкретної назви предмета закупівлі та коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). У свою чергу, оскільки метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до набрання чинності змін, і при цьому такий предмет закупівлі за конкретною назвою, технічними та якісними характеристиками, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону, зазначивши у формах відповідний показник Єдиного закупівельного словника згідно з Порядком зі змінами. Водночас вибір процедури закупівлі у конкретних випадках здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ

1. Щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та вимог в тендерній документації 2. Щодо методики оцінки тендерних пропозицій встановлених в тендерній документації 3. Щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій 4. Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника 5. Щодо строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними та зміни істотних умов договору про закупівлю --- Документ: 1890374f-7ba1-41fd-98d3-80e82fdcd395.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо розробки тендерної документації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо розробки тендерної документації повідомляє. та Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Статтею 22 Закону встановлені обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Крім того, наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 "Про затвердження примірної тендерної документації" затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником шляхом 2 заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. Щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та вимог в тендерній документації Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріальнотехнічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Разом з тим згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної 3 пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, зокрема щодо положень тендерної документації (пункт 27 частини першої статті 1 Закону). Таким чином, якщо особа, яка має намір прийняти участь у торгах, вважає положення тендерної документації такими, що суперечать законодавству або обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації, така особа може звертатись із пропозицією щодо внесення змін до тендерної документації до замовника або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження. Щодо методики оцінки тендерних пропозицій встановлених в тендерній документації Відповідно до пункту 9 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає методику оцінки тендерних пропозицій та передбачає інформацію про врахування податку на додану вартість у тендерній документації. При цьому тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій Забезпечення тендерної пропозиції надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної 4 пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія (пункт 8 частини першої статті 1 Закону). Згідно з абзацом другим частини першої статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції. Поряд з цим частиною першою статті 560 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема гарантією. Водночас за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Ураховуючи викладене, замовник може встановити вимогу надати забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії. При цьому гарантами можуть виступати суб'єкти, визначені Цивільним кодексом України. Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника Відповідно до пункту 17 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов'язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб'єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде 5 залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Таким чином, вищезазначена вимога зазначається замовником у тендерній документації у разі закупівлі робіт або послуг. Щодо строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними та зміни істотних умов договору про закупівлю Згідно з пунктом 10 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Зазначена вимога необхідна для укладання договору у визначений частиною другою статті 32 Закону термін, враховуючи можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, відмови переможця торгів від укладання договору тощо. Ураховуючи викладене, після укладання договору про закупівлю вимога щодо строку дії тендерних пропозицій не розповсюджується на правовідносини між сторонами такого договору. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може відбуватись у випадках, передбачених статтею 36 Закону, після його підписання. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я А. 596-67-31

1. Щодо адміністратора електронної системи закупівель 2. Щодо оператора авторизованого електронного майданчика 3. Щодо діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом --- Документ: d167e8d1-1a3f-483c-8049-6a0725e9cb25.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо електронної системи закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо функціонування електронної системи закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо адміністратора електронної системи закупівель Згідно з частиною другою статті 12 Закону замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою статті 12 Закону, шляхом використання електронної системи закупівель. Електронна система закупівель (далі - система) інформаційнотелекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (стаття 1 Закону). У свою чергу, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої 2 входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Поряд з цим вимоги до функціонування системи, процедура проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Згідно з Порядком функціонування системи адміністратор системи (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Мінекономрозвитку (Уповноваженим органом) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. Наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 (зі змінами) веб-порталом Уповноваженого органу у складі системи визначено інформаційно-телекомунікаційну систему "Prozorro" за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу - Державне підприємство "ПРОЗОРРО". Поряд з цим, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи (абзац п'ятий пункту 2 Порядку функціонування системи). Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП "ПРОЗОРРО", щодо технічних питань, у тому числі пов'язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи. 3 Щодо оператора авторизованого електронного майданчика Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційнотелекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Оператор авторизованого електронного майданчика (далі — оператор) - юридична особа, зареєстрована в установленому законом порядку на території України, що має право на використання такого електронного майданчика (абзац четвертий пункту 2 Порядку функціонування системи). Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонування системи. При цьому, виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи, оператор зокрема повинен забезпечувати усім користувачам на безоплатній основі інформаційну підтримку, рівний доступ до інформації про закупівлі, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі та безперебійний обмін інформацією з веб-порталом Уповноваженого органу. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Крім того, пунктом 6 Порядку розміщення інформації встановлено, що у випадку технічних збоїв під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизовані робочі місця на авторизованих електронних майданчиках, які 4 призводять до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на вебпорталі чи в електронній системі закупівель, замовник учасник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації і документів. Таким чином, оскільки згідно з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів оператор авторизованого електронного майданчика зобов'язаний надавати необхідну інформаційну та технічну підтримку користувачеві, у випадках технічних збоїв та за потреби отримання інформаційної підтримки, користувачам слід звертатись до відповідного оператора авторизованого електронного майданчика, на якому зареєстрований такий користувач. Поряд з цим інформуємо, що Закон та нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, не містять обмежень щодо можливості вибору (зміни) користувачем одного або декількох операторів авторизованих електронних майданчиків. Крім того, оскільки згідно з пунктом 8 Порядку функціонування системи оператор повинен забезпечувати можливість замовнику/учаснику управляти документами, які були створені на одному авторизованому електронному майданчику, у разі перереєстрації замовника/учасника на іншому авторизованому електронному майданчику, наразі ведеться робота щодо тестування зазначеної можливості, яка буде реалізована найближчим часом. Щодо діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом Згідно з пунктом 2 Порядку функціонування системи, з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, прийняття рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до системи, усунення технічних збоїв в системі, Уповноваженим органом утворюється постійно діюча комісія. Уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (стаття 1 Закону). Згідно з Положенням про Мінекономрозвитку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує зокрема формування та реалізує державну політику публічних закупівель. 5 Формою роботи комісії є засідання, які є відкритими. Усі бажаючі можуть взяти участь у засіданні комісії. Основні завдання комісії визначені пунктом Порядку функціонування системи. 13 Так, зокрема комісія отримує та розглядає звернення, скарги та інформацію від адміністратора і користувачів, приймає рішення щодо відключення авторизованих електронних майданчиків від системи відповідно до умов, визначених Порядком функціонування системи, усуває технічні збої в системі, розраховує кількість технічних порушень авторизованого електронного майданчика тощо. Ураховуючи зазначене, у разі наявності збоїв та/або технічних порушень в системі (через адміністратора та/або оператора авторизованого електронного майданчика), користувач має право надіслати відповідне звернення (скаргу, інформацію) на розгляд комісії Уповноваженого органу. на При цьому з інформацією щодо засідань комісії можна ознайомитись офіційному сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) у розділі "Політика" підрубрики "Публічні закупівлі" рубрики "Діяльність". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ