<b>Запит від:</b> Запит від ВГ "АС" <b>Суть питання:</b> 1. Поточна ситуація та потреба: «Центр надання соціальних послуг» (ЦНСП) має у своєму складі два стаціонарні відділення для цілодобового перебування підопічних. Розрахункова потреба у фінансуванні закупівлі хліба становить 40 000 грн на місяць. 2. Джерела фінансування: Основним джерелом покриття витрат на харчування є кошти спеціального фонду, що надходять від Головного управління Пенсійного фонду України (ПФУ) у вигляді 75% перерахованих пенсій підопічних стаціонарів. Зарахування коштів на реєстраційний рахунок установи відбувається щомісяця по мірі виплати пенсій. 3. Вибір процедури закупівлі: Оскільки річна сума видатків за даним кодом предмета закупівлі (ДК 021:2015: 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) перевищує встановлений поріг у 100 тисяч гривень, закупівля має здійснюватися шляхом проведення процедури «Запит ціни пропозиції» через електронний каталог (Prozorro Market) згідно з Постановою №1178. Як зареєструвати договір в казначействі на всю суму договору якщо коштів по суті немає вони перераховуються помісячно?. чи можна скористатися п. 15 особливостей ? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 129/2026

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ UMB <b>Суть питання:</b> Питання до Постанови №677 від 04 липня 2023р., Постанови КМУ №822 віl 14 вересня 2020року, у запиті пропозиції постачальника більше 500 тис.грн, Замовнику можливо проводити закупівлі більше чим ці пороги (у 2 млн-20 млн.,грн)? Зробить будь ласка роз'яснення як для Замовника! Мабуть деякі організації як КНП нехтують нормами Закону "Про публічні закупівлі", Порушуються норми Закону та їх прозорість. Немає чіткого поняття норм цього Закону у Постановах, статі, пунктах(які пороги)...Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 130/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 459/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської обласної військової адміністрації <b> Тема розширена:</b> Постачальник змінює ціну електроенергії <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з приводу правильного застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» в частині порядку внесення змін до основних умов договорів закупівель з урахуванням наявної конкуренції норм статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 37 Перехідних та прикінцевих положень Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 та наявного висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 щодо правильного застосування вказаних вище правових норм. <b> Номер відповіді:</b> 132/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №115/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А4770 <b> Тема розширена:</b> Щодо надання консультаційної допомоги <b>Суть питання:</b> За посилання https://blog.zakupivli.pro/pryami-oboronni-zakupivli-shho-mozhna-kupuvaty-bez-tenderiv-za-postanovoyu-%e2%84%96-1275-z-urahuvannyam-zmin-%e2%84%96-215-vid-2025/ опубліковано статтю Прямі оборонні закупівлі: що можна купувати без тендерів за Постановою № 1275 (з урахуванням змін № 215 від 2025) в якій у розділі Принципи та обмеження прямих закупівель за Постановою № 1275 зазначено, що “Постанова № 1275 встановлює порогові суми і категорії, що визначають, коли оборонний замовник має проводити закупівлю через електронну систему, а коли може укласти прямий договір. Ключові принципи такі: 1. Порогові суми для оборонних закупівель: Якщо вартість закупівлі до 200 тис. грн для товарів і послуг, або до 1,5 млн грн для робіт, застосування електронної системи не вимагається. Це означає, що такі відносно невеликі закупівлі можуть здійснюватися без проведення відкритих торгів, чи процедури спрощеної закупівлі. Відповідно, прямі договори є типовим шляхом придбання для потреб оборони на суми, менші зазначених порогів. Замовнику не потрібно навіть звітувати в Prozorro про такі договори на суму до 200 тис. грн​.”. Крім цього, за посиланням https://blog.zakupivli.pro/kategoriyi-tovariv-robit-i-poslug-dozvoleni-dlya-pryamyh-dogovoriv/ у абзаці другому пункту 1 цієї статті зазначено “Таким чином, закупівлі нижче 200 тис. грн для товарів/послуг (або нижче 1,5 млн грн для робіт) фактично завжди здійснюються прямим договором. Жодного звіту про такий договір під час воєнного стану публікувати не потрібно​, хоча замовник може зафіксувати цю закупівлю у себе внутрішнім документом. ”. Приймаючи до уваги вищезазначене, прошу надати роз'яснення щодо відповідності інформації, яка оприлюднена у цих публікаціях вимогам встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”. <b> Номер відповіді:</b> 128/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Абзацом другим частини першої статті 2 Закону встановлено, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі. При цьому, частиною третьою статті 2 Закону визначено, що дія Закону не поширюється на: 1) закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України; 2) закупівлі в рамках програм співпраці щодо досліджень і розробок військового призначення, що проводяться Україною спільно з іншими державами згідно з міжнародними договорами; 3) закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюються на території іншої держави з метою використання за межами території України. Також частиною четвертою статті 2 Закону встановлено, що державним замовникам забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених цим Законом. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм Закону. Крім цього, частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 8 Особливостей № 1275 передбачено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178; 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей  № 1275. Крім цього, пунктом 9 Особливостей № 1275 встановлено, що придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, закупівлі товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається: 1) за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178; 2) у разі відміни державним замовником спрощеної закупівлі, у тому числі частково (за лотом), внаслідок відсутності учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору), що укладається, не повинна перевищувати очікувану вартість, визначену державним замовником в оголошенні про спрощену закупівлю; 3) для здійснення СБУ, її органами та підрозділами закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для технічного обслуговування і ремонту всіх видів транспортних засобів, що використовуються для здійснення та забезпечення заходів з відсічі збройної агресії (в тому числі для участі у бойових діях, проведення спеціальних та оперативно-бойових заходів), заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, проведенні спеціальних та антитерористичних операцій, навчання особового складу, управління і забезпечення їх функціонування, а також для забезпечення функціонування підрозділів з відновлення транспортних засобів; 4) у разі здійснення закупівлі послуг, пов’язаних з перевезенням кандидатів (оформлення документів, що посвідчують особу, віз, проїзних документів, страхування, транспортування тощо) для проходження військової служби з числа іноземців або осіб без громадянства з території іноземних держав, їх харчуванням та проживанням; 5) для здійснення військовими частинами закупівлі таких транспортних засобів, що були в користуванні, за умови наявності їх штатно-табельної потреби: мікроавтобусів та легкових автомобілей підвищеної прохідності, зокрема з типом кузова пікап; мотоциклів та мотовсюдиходів (квадроциклів, зокрема квадроциклів типу багі), в тому числі з електричними або гібридними силовими установками. Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому абзацом першим пункту 43 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. При цьому вимоги пункту 6 Особливостей № 1275 розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей № 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275. Окремо слід зауважити, що відповідно до абзацу першого пункту 10 Особливостей № 1275 закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 особливостей, не включаються до річного плану закупівель. Крім цього, абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено, що під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, з урахуванням Особливостей № 1275. У разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Отже, сфера застосування Закону та Особливостей № 1275 визначається вартісними межами оборонних закупівель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд). При цьому сфера застосування Закону та Особливостей № 1275 до оборонних закупівель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких є меншою 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, якщо їх вартість є меншою 1,5 млн. гривень не визначена. Разом з тим, при здійсненні оборонних закупівель державні замовники зобов’язані забезпечити неухильне дотримання принципів, закріплених статтею 3 Закону. Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 9 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють нових норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Матвієць Ольга Григорівна <b> Тема розширена:</b> зміна фінансування з Юкрейн Фасіліті на місцевий бюджет у договорі <b>Суть питання:</b> Замовник провів закупівлю за процедурою Юкрейн фасіліті - співвідношення фінансування 20 % кошти місцевого бюджету та 80% ЮФ. 20 % передбачені на авансування, тобто на матеріали. Виконання ВСІХ робіт, таким чином, заплановані за кошт ЮФ. Зараз Замовник не отримав коштів за цією програмою. чи може він самостійно фінансувати виконання проекту, якщо кошти на роботи фактично тендерилися за процедурою Юкрейн Фасиліті? <b> Номер відповіді:</b> 126/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. Так, згідно з пунктом 77 Особливостей закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, здійснюються замовниками з урахуванням положень, визначених розділом "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244" Особливостей, незалежно від вартості таких закупівель. Поряд з цим, згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)  договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, у разі якщо замовником за результатами здійснення закупівлі відповідно до вимог розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244", укладено договір про закупівлю, такий договір виконується відповідно до умов, погоджених сторонами з дотриманням положень вказаного розділу Особливостей. При цьому згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у тих випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Разом з тим, у випадку необхідності зміни умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним кодексом України та законодавством в цілому. Водночас пропонуємо ознайомитися з запитами № 556/2023 і № 1365/2021 , у яких розглянуті аналогічні питання щодо зміни джерела фінансування під час здійснення закупівель, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65fa09ab-98e0-43b5-8f64-9985bd7c4153?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Одеський академічний театр музичної комедії ім. М.Водяного" <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії <b>Суть питання:</b> Як діяти Замовнику в ситуації з закупівлею електричної енергії, якщо з 01.01.2026 року постачальниками застосовується новий порядок для площадок групи "А", а саме середньозважена ціна визначається за погодинними цінами та погодинними обсягами споживання, а Законодавство у сфері публічних закупівель не змінилося, а саме пп.7 п.19 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 127/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 26.02.2026 № 3322-07/19624-06 "Щодо застосування стимулюючих коефіцієнтів" та у запиті № 103/2026 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=19624 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6e87f8f3-e09d-4462-bf8d-fe9966644cc6?lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G

<b>Запит від:</b> Запит від Консорціум "НЕКСОР" <b> Тема розширена:</b> Ліцензія <b>Суть питання:</b> Чи є правомірним участь Консорціуму як об’єднання учасників у процедурах публічних закупівель із поданням у складі тендерної пропозиції копії ліцензії одного з його учасників у порядку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з подальшим укладанням та виконанням договору про закупівлю Консорціумом. Так як відповідно до пункту 11 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність з виробництва та продажу засобів індивідуального захисту підлягає ліцензуванню. Згідно з частиною шостою статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» та частиною третьою статті 15 Закону України «Про Національну гвардію України» до засобів індивідуального захисту належать, зокрема, шоломи, бронежилети та інше спеціальне екіпірування. Таким чином, діяльність з виробництва та продажу бронежилетів, складовими яких є бронеплити та плитоноски, може здійснюватися виключно за наявності відповідної ліцензії. Частиною другою статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що суб’єкт господарювання має право здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії Разом із тим, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі якщо переможцем процедури закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або документа дозвільного характеру подається одним з учасників такого об’єднання, за умови якщо вимога про надання такого документа була встановлена замовником. Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» дозволяє консорціуму, як об’єднанню юридичних осіб, приймати участь в публічних закупівлях, укладати та виконувати договори, що укладаються за результатами процедур публічних закупівель без отримання окремої ліцензії, за умови наявності ліцензії в учасника консорціуму. Один з учасників Консорціуму має чинну ліцензію на виробництво та продаж засобів індивідуального захисту. Усі операції, які за своїм змістом можуть бути віднесені до виробництва засобів індивідуального захисту, включаючи виготовлення бронеелементів, зберігання компонентів, комплектацію готових виробів та їх облік, здійснюються виключно на виробничих і складських потужностях учасника Консорціуму, який є суб’єктом господарювання, що має чинну ліцензію на виробництво та продаж засобів індивідуального захисту, видану на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 356 від 30 травня 2024 року. При цьому Консорціум не створює та не планує створювати власної окремої матеріально-технічної бази, не здійснює самостійних виробничих операцій і не провадить діяльність, яка за своїм змістом підлягає ліцензуванню. Крім того, створення Консорціумом окремої матеріально-технічної бази для отримання власної ліцензії фактично призвело б до дублювання функцій учасника, який уже має необхідні виробничі потужності, персонал та інфраструктуру, і нівелювало б саму економічну та правову мету створення консорціуму як форми координації спільної діяльності, а не окремого виробничого суб’єкта. <b> Номер відповіді:</b> 125/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідь на питання міститься в запиті № 950/2020, 877/2022, 308/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a540710-0cc6-450c-82fa-76d35d00e843&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9fc0a33-928e-45fe-8c0e-601aea975a39&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9e8e6263-e6db-4ee7-8efb-70559d9a5e28?lang=uk-UA Зокрема у попередніх відповідях зазначено, що пунктом 2 частини другої статті 41 Закону визначено, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників. Водночас Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Таким чином, у разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі або вимог замовника під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі Відповідь на питання міститься в запиті № 950/2020, 877/2022, 308/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування норм про підвищення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, яке застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а також змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків <b>Суть питання:</b> Постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2025 р. № 1067 (далі – Постанова № 1067) та постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2026 р. № 112 (далі – Постанова № 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Постанова № 1178, Особливості). Зазначеними змінами передбачено можливість збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у кожному окремому випадку зміни ціни (без обмеження кількості таких змін), за умови що змінена ціна за одиницю товару не перевищує початкову ціну, визначену договором про закупівлю, більш ніж на 50 відсотків. Разом з тим пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що ціна за одиницю товару може бути збільшена не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, при цьому загальне збільшення ціни за одиницю товару не повинно перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю. У зв’язку з внесенням зазначених змін під час виконання договорів про закупівлю виникають питання щодо визначення граничного розміру збільшення ціни за одиницю товару. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» закони мають вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти, зокрема постанови Кабінету Міністрів України, та є обов’язковими до виконання на території України. Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» уряд видає постанови і розпорядження на основі та на виконання Конституції і законів України. Крім того, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24 та від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 викладено правову позицію, відповідно до якої загальне збільшення ціни за одиницю товару під час виконання договору про закупівлю не повинно перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору. Суд також звернув увагу, що підвищення ціни понад зазначену межу може призводити до неефективного використання бюджетних коштів та бути підставою для визнання відповідних додаткових угод недійсними. Враховуючи, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України та забезпечує сталість і єдність судової практики, під час застосування норм законодавства необхідно враховувати правові висновки суду. Разом з тим Постанова № 1178 не змінює положень Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану. Нормативні акти, які б призупиняли дію зазначеного Закону на період воєнного стану, відсутні. З огляду на викладене, з метою забезпечення однакового підходу до застосування підпункту 2 пункту 19 Особливостей під час виконання договорів про закупівлю, просимо надати роз’яснення з таких питань: У разі якщо під час виконання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення відкритих торгів з особливостями (наприклад, на закупівлю дизельного пального), відбулося значне коливання ціни товару на ринку (понад 10 %), чи допускається укладення декількох додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару (кожної до 10 %), якщо в результаті таких змін загальне підвищення перевищить 10 % від початкової ціни, але не більше ніж на 50 %? Чи підлягає у таких випадках застосуванню обмеження щодо загального збільшення ціни за одиницю товару в межах 10 % від ціни, визначеної при укладенні договору, як це зазначено у правових висновках Верховного Суду? <b> Номер відповіді:</b> 124/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №115/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UA

Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників --- Документ: 97451ee7-3006-442c-a768-0620c6e09323.pdf --- ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ Держфінмоніторинг вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04050, тел. (044) 594-16-01, факс (044) 594-16-00 E-mail: office@fiu.gov.ua, сайт: https://fiu.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37471802 від___________20___р. № __________ на №___________ від ________20__р. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008 Щодо надання відповіді Державною службою фінансового моніторингу України розглянуто лист Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України від 16.02.2026 № 3323-04/15865-03 щодо надання роз’яснень стосовно внесення відомостей (змін) про кінцевого бенефіціарного власника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та, в межах компетенції, повідомляється наступне. Держфінмоніторинг здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон). З урахуванням частини восьмої статті 18 Закону, Держфінмоніторинг наділений повноваженнями надавати роз’яснення норм законодавства суб’єктам первинного фінансового моніторингу виключно у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Водночас зазначаємо, що частиною третьою статті 5-1 Закону встановлено, що юридичні особи зобов’язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Виключення щодо юридичних осіб на які не поширюються вищезазначені вимоги Закону, передбачені частиною восьмою статті 5-1 Закону. При цьому, пунктом 9 чистини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У випадках, встановлених Законом до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи. В свою чергу, Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань, зокрема державної реєстрації юридичних осіб відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі-Положення) є Міністерство юстиції України. Відповідно до підпункту 83-5 пункту 4 Положення, Міністерство юстиції України відповідно до покладених завдань, здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації. Перший заступник Голови Богдан КОРОЛЬЧУК Тетяна Жолнерук 594-16-12 --- Документ: b5ea3add-6e83-4e1c-baa7-f25eb68c00e9.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель додатково до листа від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 інформує суб’єктів сфери публічних закупівель стосовно інформації про внесення відомостей (змін) про кінцевого бенефіціарного власника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданої листом Державної служби фінансового моніторингу від 09.03.2026 № 1020/8140-04, що додається. Додаток: на 2 арк. в 1 прим. Директор департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина Ряба, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ Білоцерківської міської ради дитячо-юнацька спортивна школа «Зміна»код ЄДРПОУ 38452340 <b> Тема розширена:</b> Закупівля природного газу <b>Суть питання:</b> 31.03.2026 р. закінчується договір на постачання газу з «Нафтогаз Трейдинг». Які наші дії? Зробити відкриті торги на 3 місяці, чи чекати продовження договору? <b> Номер відповіді:</b> 118/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. При цьому перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, наведено у пункті 13 Особливостей. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до Закону та Особливостей, з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Застосування вимог локалізації <b>Суть питання:</b> Вимога локалізації може застосовуватися, зокрема, у разі якщо замовник за результатами надання послуг або виконання робіт набуває у власність товари загальною вартістю 200 тис. грн та більше. У зв’язку з цим просимо уточнити, які саме ознаки свідчать про “набуття у власність товарів” замовником у межах виконання робіт або надання послуг. Зокрема, просимо роз’яснити: Чи пов’язується факт набуття у власність товарів із їх постановкою на баланс замовника або іншим бухгалтерським обліком як активу? Чи вважається набуттям у власність ситуація, коли товари (матеріали) використовуються підрядником під час виконання робіт, але як окремі об’єкти замовнику не передаються (наприклад, кабелі, кріплення, витратні матеріали тощо)? Чи правильно розуміти, що у випадку поточного ремонту, коли матеріали використовуються у процесі виконання робіт і стають складовою результату робіт, але не передаються як окремий товар, це не вважається набуттям у власність товарів у розумінні вимог локалізації? Які критерії або практичні ознаки рекомендується застосовувати замовнику для визначення наявності або відсутності факту набуття у власність товарів у таких випадках? <b> Номер відповіді:</b> 119/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в  Методичних рекомендаціях щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 ( Підрозділ II. Вимоги тендерної документації щодо забезпечення ступеня локалізації виробництва устаткування, що входить до складу технічного завдання (технічної специфікації) предмета закупівлі) . Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://me.gov.ua/view/bac36254-9e62-4e10-bed0-dc21e5a7eafb . А також в листі від 17.07.2025 № 3323-04/49130-07 “Про затвердження додаткового переліку товарів, до яких застосовується локалізація” та запиті № 215/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=49130 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34?lang=uk-UA Крім цього, 09.03.2026 ДУ “Професійні закупівлі” проведено вебінар на тему: "Як купувати з вимогою локалізації", який розміщений за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3Zq-BGjXxvU

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Відмова в участі <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента). Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема: • прізвище, ім’я, по батькові; • дата народження; • країна громадянства; • серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство; • місце проживання; • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме: • прізвище, ім’я, по батькові; • громадянство; • місце проживання; • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону. Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних. При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру. Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме: • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей: 1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника? 2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру? 3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР? 4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу? 5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру? <b> Номер відповіді:</b> 120/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах   від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" , від 13.03.2026 № 3323-04/24640-06 "Щодо додаткового інформування про кінцевих бенефіціарних власників" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24640 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. Водночас згідно з пунком 6 частини першої статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст надає роз’яснення з питань, пов’язаних з його діяльністю та діяльністю його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються. Тому, з порушених питань пропонується звернутися до Мін’юсту.