Новини Мінекономіки
Консультація
№ 261/2024
07.05.2024
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (№261/2024): Суть питання: 1. Вимога про надання ТТН-ліс для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору є необґрунтованою, оскільки ТТН-ліс оформлюється лише лісокористувачами. 2. Вимога про наявність складу на території Червоноградського району Львівської області є дискримінаційною та обмежує коло потенційних учасників. Чи обов'язково вносити зміни в тендерну документацію? Висновки/Відповідь: Щодо надання ТТН-ліс: Оскільки ТТН-ліс формується лише лісокористувачами, вимога її надання учасниками, які не є лісокористувачами, може бути необґрунтованою. В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні. Щодо наявності складу: Встановлення вимоги про наявність складу чи іншого приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області може вважатися дискримінаційною відповідно до частини першої статті 5 та частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а також з урахуванням рекомендацій Антимонопольного комітету України (лист №4-13-рк від 31.03.2020р). Замовник повинен оцінити, чи є така вимога дійсно необхідною та обґрунтованою для успішного виконання договору, враховуючи обсяги закупівлі та місця постачання. У випадку, якщо вимога не є обґрунтованою, її слід виключити з тендерної документації з метою забезпечення дотримання принципів публічних закупівель.
Відкриті торги
Консультація № 261/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№261/2024)
Суть питання:
1. Вимога про надання ТТН-ліс для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору є необґрунтованою, оскільки ТТН-ліс оформлюється лише лісокористувачами.
2. Вимога про наявність складу на території Червоноградського району Львівської області є дискримінаційною та обмежує коло потенційних учасників. Чи обов'язково вносити зміни в тендерну документацію?
Висновки/Відповідь:
Щодо надання ТТН-ліс: Оскільки ТТН-ліс формується лише лісокористувачами, вимога її надання учасниками, які не є лісокористувачами, може бути необґрунтованою. В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні.
Щодо наявності складу: Встановлення вимоги про наявність складу чи іншого приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області може вважатися дискримінаційною відповідно до частини першої статті 5 та частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а також з урахуванням рекомендацій Антимонопольного комітету України (лист №4-13-рк від 31.03.2020р).
Замовник повинен оцінити, чи є така вимога дійсно необхідною та обґрунтованою для успішного виконання договору, враховуючи обсяги закупівлі та місця постачання. У випадку, якщо вимога не є обґрунтованою, її слід виключити з тендерної документації з метою забезпечення дотримання принципів публічних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від "Центр з обслуговування закладів освіти" Сокальської міської ради Львівської області
<b>Суть питання:</b> 1. Додаток 2 Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі” вимагається - На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати, п.п.п.1.1.3. копії/ю документів/а на підтвердження виконання не менше, ніж одного договору, зазначеного в наданій Учасником довідці (усі видаткові накладні та ТТН-ліс). Звертаємо Вашу увагу на той факт , що згідно Наказу від 27.09.2021 № 621 Про затвердження Інструкції з ведення електронного обліку деревини, п. 36. Вивезення деревини із місць заготівлі на склади лісокористувача (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним чи найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс, сформованої в КПК. П. 37. Переміщення деревини між складами підрозділу лісокористувача, де одна і та ж відповідальна особа, здійснюється на підставі ТТН-ліс. Тобто оформлення ТТН ліс здійснюється коли однією з сторін яка переміщує деревину є лісокористувач, в той же час якщо при виконанні постачання товару за аналогічним (аналогічними) за предметом закупівлі договору (договорами), виконується постачання товару між Постачальником який не є лісокористувачем та Замовником, то такий Постачальник не має складати ТТН ліс та надавати їх на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні. Вимагаємо виключити вимогу про надання ТТН-ліс на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
2. Згідно Додатку 3 Технічна специфікація п. Учасник-переможець повинен мати склад чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Встановлюючи зазначену вимогу Ви суттєво обмежуєте кількість потенційних Учасників. Зазначена вимога не є обґрунтованою, оскільки кількість товару та кількість місць постачання є не настільки великими, щоб потребували наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Відповідно до рекомендацій Антимонопольного комітету України (надалі АМКУ), які зазначено у листі №4-13-рк від 31.03.2020р: - частина 60: 1 Дискримінація учасників, це встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізовані порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтовано звуження кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які СПРОМОЖНІ виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Вважаємо, що встановлення вимоги щодо наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області, є дискримінаційною. Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5). На підставі вищенаведеного просимо видалити дискримінаційні вимоги та внести зміни до тендерної документації.
Чи обов’язковим є зміна тендерної документації відповідно до даних вимог, згідно з законодавством???
<b>
Номер відповіді:</b> 261/2024
Консультація
№ 262/2024
07.05.2024
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки № 262/2024: Суть питання: Чи може замовник після відміни відкритих торгів через відсутність учасників (після невдалих спроб закупівлі через електронний каталог) закупити продукти харчування на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей, чи потрібно знову проводити запит пропозицій постачальника? Висновки/Відповідь: 1. Закупівля продуктів харчування через електронний каталог (додаток 2 до Особливостей) шляхом запиту пропозицій постачальників є обов'язком, а не правом замовника. 2. Якщо закупівля через електронний каталог не відбулася, замовник має провести відкриті торги, не збільшуючи очікувану вартість закупівлі, або повторний запит пропозицій в електронному каталозі. 3. Відповідно до пп. 6 п. 13 Особливостей, якщо відкриті торги відмінено через відсутність жодної тендерної пропозиції, замовник може укласти договір без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу. 4. При цьому необхідно дотримуватись умов: * Предмет закупівлі, технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору та вимоги до постачальника не повинні відрізнятися від вимог, визначених у тендерній документації (крім вимог п. 47 Особливостей). * Сума договору не може перевищувати очікувану вартість, зазначену в оголошенні про відмінені відкриті торги, з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни, якщо він був зазначений в тендерній документації. 5. Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства. Посилання на НПА: * Закон України "Про публічні закупівлі" * Постанова КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Особливості) * Стаття 4 Закону України "Про публічні закупівлі" * Наказ Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" * Постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" * Пункт 6 Особливостей * Пункт 13 Особливостей * Підпункт 6 пункту 13 Особливостей * Пункт 47 Особливостей * Пункт 14 Особливостей
Відкриті торги
Консультація № 262/2024Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 262/2024
Суть питання:
Чи може замовник після відміни відкритих торгів через відсутність учасників (після невдалих спроб закупівлі через електронний каталог) закупити продукти харчування на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей, чи потрібно знову проводити запит пропозицій постачальника?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівля продуктів харчування через електронний каталог (додаток 2 до Особливостей) шляхом запиту пропозицій постачальників є обов'язком, а не правом замовника.
2. Якщо закупівля через електронний каталог не відбулася, замовник має провести відкриті торги, не збільшуючи очікувану вартість закупівлі, або повторний запит пропозицій в електронному каталозі.
3. Відповідно до пп. 6 п. 13 Особливостей, якщо відкриті торги відмінено через відсутність жодної тендерної пропозиції, замовник може укласти договір без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу.
4. При цьому необхідно дотримуватись умов:
* Предмет закупівлі, технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору та вимоги до постачальника не повинні відрізнятися від вимог, визначених у тендерній документації (крім вимог п. 47 Особливостей).
* Сума договору не може перевищувати очікувану вартість, зазначену в оголошенні про відмінені відкриті торги, з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни, якщо він був зазначений в тендерній документації.
5. Рішення щодо способу здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства.
Посилання на НПА:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство охорони здоров'я України
<b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, з такого питання:
Ми закуповували продукти харчування за переліком згідно з додатком 2 Особливостей, вартість предмета закупівлі яких становить 900 000 грн. з використанням електронного каталогу, відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу.
При цьому, така закупівля не відбулась. Далі, на виконання вимог пунтку 11-2 Особливостей замовником було здійснено закупівлю шляхом застосування процедури відритих торгів. Така закупівля також не відбулась по причині відсутності учсників.
Питання: чи можемо ми зараз здйснити закупівлю необхідних продуктів харчування на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей, у зв'язку із тим, що було відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у них? чи нам знаву потрібно проводити запит проопзицій постачальника?
Сподіваємося на чітку та вичерпну відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 262/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06
“Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”
(2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117
Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника.
У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей.
Водночас, відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей
придбання замовниками товарів
і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,
може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю
без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі,
коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом.
При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей)
, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації
При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Консультація
№ 263/2024
07.05.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 263/2024 Суть питання: Чи може Східний офіс Держаудитслужби, як відокремлений підрозділ зі статусом юридичної особи, самостійно проводити закупівлі товарів, визначених обов'язковими для закупівлі через ЦЗО (ДП "Українські спеціальні системи") згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р? (Стаття 9 Закону України «Про публічні закупівлі»). Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 260/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=90e20b66-6cea-4c2a-8a66-e5776893957f&lang=uk-UA. Рекомендовано попередньо користуватися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель".
Інше
Консультація № 263/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 263/2024
Суть питання: Чи може Східний офіс Держаудитслужби, як відокремлений підрозділ зі статусом юридичної особи, самостійно проводити закупівлі товарів, визначених обов'язковими для закупівлі через ЦЗО (ДП "Українські спеціальні системи") згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р? (Стаття 9 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 260/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=90e20b66-6cea-4c2a-8a66-e5776893957f&lang=uk-UA. Рекомендовано попередньо користуватися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель".
Суть питання: Чи може Східний офіс Держаудитслужби, як відокремлений підрозділ зі статусом юридичної особи, самостійно проводити закупівлі товарів, визначених обов'язковими для закупівлі через ЦЗО (ДП "Українські спеціальні системи") згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р? (Стаття 9 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 260/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=90e20b66-6cea-4c2a-8a66-e5776893957f&lang=uk-UA. Рекомендовано попередньо користуватися пошуком у розділі "Консультації з питань закупівель".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Східний офіс Держаудитслужби
<b>
Тема розширена:</b> Про здійснення закупівель через центральну закупівельну організацію ДП "Українські спеціальні системи"
<b>Суть питання:</b> Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою.
В свою чергу, Східний офіс Держаудитслужби є відокремленим структурним підрозділом Держаудитслужби зі статусом окремої юридичної особи (код ЕДРПОУ 40477689).
Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення, чи може Східний офіс Держаудитслужби самостійно провести процедури закупівлі по зазначеним у додатку 1 Розпорядження товарів.
<b>
Номер відповіді:</b> 263/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
260/2024
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=90e20b66-6cea-4c2a-8a66-e5776893957f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 264/2024
07.05.2024
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 264/2024 щодо застосування пп. 2 п. 19 Особливостей: Суть питання: Як застосовувати пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якщо договір на закупівлю природного газу укладено в грудні, а постачання почалося в січні? Висновки/Відповідь: Питання стосується застосування пп. 2 п. 19 Особливостей щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю природного газу. Оскільки договір укладено в грудні, а постачання газу почалося в січні, необхідно враховувати наступне: * Застосування Особливостей: Підпункт 2 пункту 19 Особливостей дозволяє збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. * Період застосування: Збільшення ціни можливе, якщо коливання ціни відбулося *після* укладення договору. Тобто, потрібно порівнювати ціну, зафіксовану в договорі, з ринковою ціною на момент постачання газу в січні. * Обґрунтування: Будь-яке збільшення ціни повинно бути обґрунтоване документально, з посиланням на офіційні джерела інформації про ринкові ціни на природний газ (наприклад, дані Української енергетичної біржі або інших авторитетних джерел). * Ліміт збільшення: Навіть за наявності обґрунтованого коливання ціни, збільшення не може перевищувати 10 відсотків від початкової ціни за одиницю товару, визначеної в договорі.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 264/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 264/2024 щодо застосування пп. 2 п. 19 Особливостей
Суть питання: Як застосовувати пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якщо договір на закупівлю природного газу укладено в грудні, а постачання почалося в січні?
Висновки/Відповідь:
Питання стосується застосування пп. 2 п. 19 Особливостей щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю природного газу. Оскільки договір укладено в грудні, а постачання газу почалося в січні, необхідно враховувати наступне:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Калиненко Ірина Євгенівна
<b>
Тема розширена:</b> підпункт 2 пункту 19
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, як коректно застосовувати положення підпункту 2 пункту 19 Особливостей, якщо договір на закупівлю природного газу укладений в грудні, а постачання почалося в січні ?
<b>
Номер відповіді:</b> 264/2024
Консультація
№ 36/2022
06.05.2024
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи підтверджує Мінекономіки свою позицію щодо внесення змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, щодо збільшення ціни на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, не більше ніж на 10% один раз протягом 90 днів? Висновки/Відповідь: Мінекономіки підтверджує свою позицію, викладену у запиті № 36/2022, щодо внесення змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Додаткову інформацію з цього питання можна знайти у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 та запитах №№ 36/2022, 249/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0&lang=uk-UA
Зміна істотних умов договору
Консультація № 36/2022Огляд:
Суть питання:
Чи підтверджує Мінекономіки свою позицію щодо внесення змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, щодо збільшення ціни на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, не більше ніж на 10% один раз протягом 90 днів?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки підтверджує свою позицію, викладену у запиті № 36/2022, щодо внесення змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Додаткову інформацію з цього питання можна знайти у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 та запитах №№ 36/2022, 249/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Внесення замовником змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
<b>Суть питання:</b> Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звертається з наступного питання.
У наданій Вами відповіді на запит № 36/2022 зазначено, що «сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії».
Просимо підтвердити, чи дотримується вищевикладеної позиції Міністерство економіки України під час внесення замовником змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 259/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (
Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю)
та у запитах №№
36/2022
,
249/2024,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0&lang=uk-UA
При цьому позиція Мінекономіки, зокрема викладена у запиті № 36/2022, залишається незмінною.
Консультація
№ 260/2024
06.05.2024
Інше
Консультація Мінекономіки щодо закупівель через ЦЗО: Суть питання: Чи поширюється вимога обов'язкового проведення закупівель товарів (згідно з Додатком 6 до постанови КМУ № 491) через ЦЗО на Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, враховуючи, що він є територіальним відділенням Координаційного центру з надання правничої допомоги, який входить до структури Міністерства юстиції України? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на дві попередні консультації: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=375b3600-3f78-4be9-963f-e7c610137e03&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=979c29d3-0f60-4dfc-bb71-c3befe57f1f6&lang=uk-UA Рекомендується самостійно ознайомитись з відповідями, використовуючи пошук в розділі "Консультації з питань закупівель", щоб знайти аналогічні питання та відповіді.
Інше
Консультація № 260/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо закупівель через ЦЗО
Суть питання: Чи поширюється вимога обов'язкового проведення закупівель товарів (згідно з Додатком 6 до постанови КМУ № 491) через ЦЗО на Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, враховуючи, що він є територіальним відділенням Координаційного центру з надання правничої допомоги, який входить до структури Міністерства юстиції України?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на дві попередні консультації:
Рекомендується самостійно ознайомитись з відповідями, використовуючи пошук в розділі "Консультації з питань закупівель", щоб знайти аналогічні питання та відповіді.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ
<b>
Тема розширена:</b> Проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію
<b>Суть питання:</b> Координаційний центр з надання правничої допомоги звертається до Вас з проханням надати роз’яснення застосування норм розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2016 №846-р «Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією» (із змінами).
Відповідно до постанови КМУ від 16.05.2023 р. № 491 «Про внесення змін до
деяких актів Кабінету Міністрів України щодо проведення централізованими
закупівельними організаціями публічних закупівель», якою внесено зміни в
розпорядження КМУ від 25.09.2016 №846-р, визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим. В цьому переліку є Міністерство юстиції України.
Відповідно до того, що Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (далі – Південний МРЦ) є територіальним відділенням Координаційного центру з надання правничої допомоги, який входить в структуру Міністерства юстиції України, просимо надати роз’яснення чи розповсюджується на Південний МРЦ вимога щодо обов’язковості здійснення закупівель товарів, відповідно
до Додатку 6 зазначеної постанови, шляхом проведення тендерів через централізовану закупівельну організацію.
<b>
Номер відповіді:</b> 260/2024
<b>
Відповідь:</b>
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=375b3600-3f78-4be9-963f-e7c610137e03&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=979c29d3-0f60-4dfc-bb71-c3befe57f1f6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 256/2024
03.05.2024
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 256/2024 щодо встановлення системи відеонагляду: Суть питання: Чи є встановлення системи відеонагляду послугою чи роботою в контексті публічних закупівель? Висновки/Відповідь: Мінекономіки ухиляється від прямої відповіді, посилаючись на попередні роз'яснення та загальні положення законодавства. Ключові моменти: * Предмет закупівлі: Визначається замовником самостійно згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. * Послуги: Будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт (згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону). Включають поточний ремонт та поточний ремонт з розробленням проектної документації. * Роботи: Визначення наведено в пункті 27 частини першої статті 1 Закону, включають розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. * Особливості закупівель під час воєнного стану: Замовники керуються Особливостями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Пункт 15 Особливостей вказує на визначення предмету закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. * Лист Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06: "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06) * Запит № 656/2023: (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA) Підсумок: Замовник повинен самостійно визначити, чи є встановлення системи відеонагляду послугою чи роботою, виходячи з конкретних обставин закупівлі, враховуючи визначення, наведені в Законі та Порядку.
Предмет закупівлі
Консультація № 256/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 256/2024 щодо встановлення системи відеонагляду
Суть питання: Чи є встановлення системи відеонагляду послугою чи роботою в контексті публічних закупівель?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки ухиляється від прямої відповіді, посилаючись на попередні роз'яснення та загальні положення законодавства.
Ключові моменти:
Підсумок: Замовник повинен самостійно визначити, чи є встановлення системи відеонагляду послугою чи роботою, виходячи з конкретних обставин закупівлі, враховуючи визначення, наведені в Законі та Порядку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД"
<b>
Тема розширена:</b> Встановлення системи відеонагляду
<b>Суть питання:</b> Встановлення системи відеонагляду це послуги, чи роботи?
<b>
Номер відповіді:</b> 256/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі
від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель"
, та у запиті № 656/2023
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Водночас відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок).
Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 257/2024
03.05.2024
Інше
Суть питання: 1. Чи потрібно підтверджувати ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлі енергосервісу, враховуючи наявність п. 47 Особливостей (Постанова № 1178)? 2. Який строк (24 години згідно Закону чи відповідно до Особливостей) застосовується для виправлення невідповідностей при закупівлі енергосервісу? Висновки/Відповідь: Відповіді на порушені питання містяться в листах Мінекономіки: * від 03.10.2023 №3323-04/53077-06 "Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу"; * від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей). Для отримання детальної інформації рекомендується ознайомитись із зазначеними листами, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 257/2024Огляд:
Суть питання:
1. Чи потрібно підтверджувати ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлі енергосервісу, враховуючи наявність п. 47 Особливостей (Постанова № 1178)?
2. Який строк (24 години згідно Закону чи відповідно до Особливостей) застосовується для виправлення невідповідностей при закупівлі енергосервісу?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на порушені питання містяться в листах Мінекономіки:
Для отримання детальної інформації рекомендується ознайомитись із зазначеними листами, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> закупівля енергосервісу
<b>Суть питання:</b> 1. При проведенні закупівлі "відкриті торги з енергосервісом" в електронній системі закупівель на майданчиках реалізовано підтвердження пункту 47 Особливостей, які були затверджені Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” ( далі – Особливості), водночас наразі під час проведення відкритих торгів з енергосервісом необхідно підтверджувати статтю 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон),
2. При проведення закупівлі "відкриті торги з енергосервісом" замовники використовують норму «24 години на виправлення невідповідностей» згідно Закону або відповідно до Особливостей? Особливостям?
<b>
Номер відповіді:</b> 257/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2023 №3323-04/53077-06
"Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу"
та від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "
Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей
,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Консультація
№ 258/2024
03.05.2024
Інше
Суть питання: Правомірність дискваліфікації учасника за невідповідність сертифікату ISO 28000:2008 (надано ДСТУ ISO 28001:2009) та невідповідність сфери сертифікатів Додатку №4 тендерної документації (відсутність виробництва шкільних меблів, хоча КВЕД 31.01 включає виробництво меблів для шкіл). Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації відповідно до ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), але не має права встановлювати дискримінаційні вимоги (ч. 4 ст. 5 Закону). 2. Замовник самостійно приймає рішення про відхилення тендерної пропозиції на підставах, визначених пунктом 44 Особливостей, із зазначенням аргументації та посиланням на відповідні положення Особливостей та умови тендерної документації (пункт 46 Особливостей). 3. Учасник може звернутися до замовника за додатковою інформацією про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації (пункт 46 Особливостей). 4. Учасник має право оскаржити рішення замовника в органі оскарження відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону, ст. 18 Закону та пунктів 55-67 Особливостей. 5. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюється Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 4 ст. 7 Закону). З питань здійснення контролю пропонується звертатись до органів, які визначені у статті 7 Закону, зокрема до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. 6. Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках.
Інше
Консультація № 258/2024Огляд:
Суть питання:
Правомірність дискваліфікації учасника за невідповідність сертифікату ISO 28000:2008 (надано ДСТУ ISO 28001:2009) та невідповідність сфери сертифікатів Додатку №4 тендерної документації (відсутність виробництва шкільних меблів, хоча КВЕД 31.01 включає виробництво меблів для шкіл).
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно встановлює вимоги в тендерній документації відповідно до ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), але не має права встановлювати дискримінаційні вимоги (ч. 4 ст. 5 Закону).
2. Замовник самостійно приймає рішення про відхилення тендерної пропозиції на підставах, визначених пунктом 44 Особливостей, із зазначенням аргументації та посиланням на відповідні положення Особливостей та умови тендерної документації (пункт 46 Особливостей).
3. Учасник може звернутися до замовника за додатковою інформацією про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації (пункт 46 Особливостей).
4. Учасник має право оскаржити рішення замовника в органі оскарження відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону, ст. 18 Закону та пунктів 55-67 Особливостей.
5. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюється Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 4 ст. 7 Закону). З питань здійснення контролю пропонується звертатись до органів, які визначені у статті 7 Закону, зокрема до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
6. Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦИТАДЕЛЬ М"
<b>Суть питання:</b> Беремо участь в закупівлі, де є одними із Учасників. Для участі у процедурі закупівлі було подано 3 пропозиції учасників. Найбільш економічно вигідною пропозицією за результатами проведеного аукціону було визначено пропозицію 1 Учасника , якого дискваліфікували, потім розглянули нашу пропозицію, згодом також дискваліфікували. Причина дискваліфікації на нашу думку незаконна.
Однією із вимог Замовника було надання сертифікату ISO 28000:2008 (ДСТУ ISO 28000:2008 Ситеми управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги (ISO 28000:2007, IDT), нами було надано сертифікат ДСТУ ISO 28001:2009 (Системи управління безпекою ланцюга постачання. Найкраща практика запровадження безпеки ланцюга постачання, оцінки та плани. Вимоги та настанови (ISO 28001:2007, IDT), що є більш оновленим сертифікатом. Даний сертифікати є ідентичними по назві та вимогам.
Друге питання полягало в тому, що всі сертифікати не відповідають вимогам Додатку №4 (нова редакція зі змінами) тендерної документації, а саме: сфера сертифікатів не містить обов’язкову, для цієї закупівлі сферу застосування - виробництво шкільних меблів. З приводу цього в тендерній документації було надано лист-роз’яснення щодо того, що дана сфера діяльності входить до класу (КВЕД-2010:Клас 31.01) 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, до якого включаються виробництво меблів для шкіл.
Просимо Вас надати роз’яснення, чи є правомірними дії Замовника?!
<b>
Номер відповіді:</b> 258/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей.
Відповідно до пункту 46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
При цьому відповідно до пункту 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.Так, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатись до органів, які визначені у статті 7 Закону, зокрема до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 254/2024
02.05.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 254/2024: Пов'язаність осіб (керівник замовника): Суть питання: Чи є "здійсненням контролю" фізичною особою (керівником замовника) той факт, що замовник є органом управління учасника процедури закупівлі, враховуючи вимоги статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо пов’язаних осіб? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на попередню консультацію (№ 399/2023) з аналогічного питання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=68c0e899-a084-478c-97f8-a9081b5b5720&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 254/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 254/2024: Пов'язаність осіб (керівник замовника)
Суть питання: Чи є "здійсненням контролю" фізичною особою (керівником замовника) той факт, що замовник є органом управління учасника процедури закупівлі, враховуючи вимоги статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо пов’язаних осіб?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на попередню консультацію (№ 399/2023) з аналогічного питання:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=68c0e899-a084-478c-97f8-a9081b5b5720&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
<b>
Тема розширена:</b> Відмова в участі у процедурі закупівлі за підставою пов’язаністю осіб
<b>Суть питання:</b> Однією з підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі є подання тендерної пропозиції учасником конкурентної процедури, який є пов’язаною особою з керівником замовника. (Стаття 17 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
Так, пов’язана особа - особа,( для цілей цього Закону), це фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі.
Разом з тим, термін «під здійсненням контролю» визначено спільно для фізичних і юридичних осіб і поняття виконання функцій органу управління учасника, може відноситись лише до юридичної особи.
Тому чи є "здійсненням контролю" фізичною особою -керівником замовника, в той час як замовник є орган управління учасника.
<b>
Номер відповіді:</b> 254/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті № 399/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=68c0e899-a084-478c-97f8-a9081b5b5720&lang=uk-UA
Консультація
№ 255/2024
02.05.2024
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки №255/2024: Суть питання: Яку вартісну межу використовувати при визначенні способу закупівлі, якщо річний кошторис передбачає додаткову закупівлю того ж предмета, а п. 14 Особливостей визначає іншу вартісну межу для закупівлі на підставі наявної потреби? Висновки/Відповідь: При визначенні способу закупівлі слід враховувати наступне: 1. Закупівля на підставі наявної потреби: Застосовуються вартісні межі, визначені п. 14 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 2. Річний план закупівель та кошторис: Лист Мінекономіки 3304-04/55366-06 від 10.09.2020 року дозволяє використовувати деталізовану інформацію з розрахунків до кошторису при складанні річного плану. Але, якщо затверджений річний кошторис видатків по предмету закупівлі має іншу вартісну межу, ніж визначена в п. 14 Особливостей, слід враховувати обидва фактори. 3. Додаткова потреба: Абзац третій п. 15 Особливостей визначає, що у разі виникнення додаткової потреби, яку замовник не міг передбачити, очікувана вартість такої закупівлі не додається до вартості вже здійснених закупівель. Вид закупівлі обирається з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Враховуючи зазначене, необхідно проаналізувати ситуацію: * Якщо закупівля проводиться саме у зв'язку з виникненням додаткової потреби, яку неможливо було передбачити, слід керуватися абзацом третім п. 15 Особливостей та вартісними межами, визначеними цими особливостями. * Якщо закупівля була запланована в річному кошторисі, але не відповідає критеріям "додаткової потреби", слід керуватися вартісними межами, визначеними у п. 14 Особливостей, але з урахуванням інформації, відображеної в кошторисі (якщо це впливає на вибір процедури закупівлі).
Планування закупівель
Консультація № 255/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №255/2024
Суть питання: Яку вартісну межу використовувати при визначенні способу закупівлі, якщо річний кошторис передбачає додаткову закупівлю того ж предмета, а п. 14 Особливостей визначає іншу вартісну межу для закупівлі на підставі наявної потреби?
Висновки/Відповідь:
При визначенні способу закупівлі слід враховувати наступне:
1. Закупівля на підставі наявної потреби: Застосовуються вартісні межі, визначені п. 14 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
2. Річний план закупівель та кошторис: Лист Мінекономіки 3304-04/55366-06 від 10.09.2020 року дозволяє використовувати деталізовану інформацію з розрахунків до кошторису при складанні річного плану. Але, якщо затверджений річний кошторис видатків по предмету закупівлі має іншу вартісну межу, ніж визначена в п. 14 Особливостей, слід враховувати обидва фактори.
3. Додаткова потреба: Абзац третій п. 15 Особливостей визначає, що у разі виникнення додаткової потреби, яку замовник не міг передбачити, очікувана вартість такої закупівлі не додається до вартості вже здійснених закупівель. Вид закупівлі обирається з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Враховуючи зазначене, необхідно проаналізувати ситуацію:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
<b>
Тема розширена:</b> Визначення вартісних меж при виборі способу закупівлі
<b>Суть питання:</b> При визначені способу закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених особливостями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) маємо такі складові законодавства:
- п. 14 особливостей щодо здійснення закупівлі на підставі наявної потреби -одна вартісна межа;
- лист Мінекономіки 3304-04/55366-06 від 10.09.2020 року, що під час складання та затвердження річного плану закупівель, можна використати деталізовану інформацію щодо видатків бюджету, що зазначена в розрахунках до кошторису (останній абзац частини під назвою «Щодо передумов здійснення закупівель розпорядниками бюджетних коштів»), а затверджений річний кошторис видатків по цьому предмету закупівлі має іншу вартісну межу;
- абзац третього пункту 15 Особливостей - якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Враховуючи, що річний кошторис видатків передбачає закупівлю цього ж предмета закупівлі додатково в цьому році, яку вартісну межу маємо використовувати при визначені способу закупівлі? Ту що в річному кошторисі видатків затвердженого бюджету або ту що проводиться за наявної потреби?
<b>
Номер відповіді:</b> 255/2024
Консультація
№ 252/2024
01.05.2024
Інше
# Консультація Мінекономіки № 252/2024: Суть питання: Визначення виду закупівлі робіт з монтажу пожежної сигналізації в ліцеї (очікувана вартість 578 тис. грн) з урахуванням раніше проведених закупівель капітального ремонту укриття (1 098,739 тис. грн та 2 163,371 тис. грн). Чи сумуються ці закупівлі для визначення виду процедури закупівлі? Висновки/Відповідь: Рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно, з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства. Відповідь на питання міститься в наступних листах Мінекономіки: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 * Лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані): https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 * Запити №№ 504/2023, 656/2023: * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA * https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 252/2024Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 252/2024
Суть питання: Визначення виду закупівлі робіт з монтажу пожежної сигналізації в ліцеї (очікувана вартість 578 тис. грн) з урахуванням раніше проведених закупівель капітального ремонту укриття (1 098,739 тис. грн та 2 163,371 тис. грн). Чи сумуються ці закупівлі для визначення виду процедури закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно, з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства.
Відповідь на питання міститься в наступних листах Мінекономіки:
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA
* https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Валківської міської ради
<b>Суть питання:</b> Як правильно визначити вид закупівлі на закупівлю робіт за предметом «Монтаж і установка пожежної сигналізації в К. ліцеї» з очікуваною вартістю 578 тис. грн. (монтаж буде проводитися по всьому закладу за виключенням укриття, 400 тис.грн. додатково виділені кошти).
В квітні 2024 року укладено договір (закупівля без використання ЕСЗ) на Капітальний ремонт підвального приміщення (облаштування укриття) К. ліцею вартістю 1 098,739 тис. грн. (улаштування водопостачання та водовідведення в укритті).
В листопаді 2023 року було укладено договір (ВТзО) на Капітальний ремонт підвального приміщення (облаштування укриття) К. ліцею вартістю 2 163,371 тис. грн. (до переліку робіт включено монтаж пожежної сигналізації в укритті).
Чи сумуються закупівлі квітня 2024 р. - 1 098,739 та поточна 2024 р. - 578 тис.грн. при визначенні виду закупівлі?
Чи можна укласти договір на закупівлю робіт (закупівля без використання ЕСЗ) на очікувану вартість 578 тис.грн., без урахування раніше проведених закупівель робіт за даним об’єктом?
<b>
Номер відповіді:</b> 252/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”
, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (
2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), та у запитах №№ 504/2023, 656/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA
Водночас рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.