Запит від: ЗАПИТ ВІД ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОБІРНОГО КОНТРОЛЮ Тема розширена: Частина перша статті 42 доповнити пунктом 13 такого змісту: "13) країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару". Суть: Ми розірвали договір з енергетичною компанією. Згідно Закону про публічні закупівлі для оприлюднення на прозорро ми повинні вказати країну походження товару. В енергетичній компанії нам сповістили що електрична енергія закуповується на всесвітній платформі за добу наперед, і тому вони неможуть надати інформацію про країну походження товару так як інформація може змінюватись. Яку країну походження нам ставити? Номер відповіді: Відповідь на запит 1546/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1452/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=149335bd-0cb1-4a56-abcd-2653c91aee90&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ФОП СЕРГІЄНКО В.І. Тема розширена: підтвердження відмови переможця закупівлі від укладання договору Суть: добрий день. відбулася процедура закупівлі послуг, відповідно до рішення замовника визначено ФОП як переможця процедури закупівлі. однак в електронній системі закупівель наявна інформація про відмову переможця від підписання договору через наявність електронного листа ( направленого нібито з електронної пошти переможця тексту " я відмовляюся від укладання договору") чи можна вважати це відмовою від укладання договору? яким чином має бути направлена відмова від укладання договору? чи потрібно обгрунтування відмови? Номер відповіді: Відповідь на запит 1553/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону. Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю. При цьому спосіб надання інформації щодо відмови від підписання договору про закупівлю переможцем процедури закупівлі, а також форма або зміст такої відмови Законом не визначені. Однак питання документування управлінської діяльності визначаються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (далі - Інструкція з діловодства) та Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання документування управлінської діяльності” від 17 січня 2018 р. № 55 (зі змінами). Цими інструкціями передбачені правила щодо виконання документів, їх надсилання тощо. Інструкція з діловодства поширюється на всі електронні документи, що створюються, відправляються або одержуються Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи). Водночас згідно з пунктом 8 Інструкції з діловодства установи організовують діловодство на підставі власної інструкції з діловодства (далі - інструкція з діловодства установи), що розробляється на підставі Інструкцій, затверджених цією постановою, та з урахуванням інших актів законодавства. Отже, при надсиланні документів установи мають враховувати правила, що передбачені інструкцією з діловодства установи. Крім цього зазначаємо, що будь-які рішення, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю, приймаються замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД САВЧУК АНДРІЙ РОМАНОВИЧ Тема розширена: Ціна за одиницю товару з ПДВ Суть: Доброго дня, підскажіть будь ласка, яку ставити ціну, якщо після аукціону ціна за одиницю товару з ПДВ зазначається з шістьма і більше цифрами після коми, заокруглювати суму до меньшого числа, щоб вийшло після коми дві цифри? Номер відповіді: Відповідь на запит 1565/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Рекомендації щодо правил округлення чисел доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/updates/pdv-v-sistemi-prozorro Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КУЛЬТУРИ "МУНІЦИПАЛЬНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ІНІЦІАТИВ" Тема розширена: Застосування кваліфікайних критеріїв процедури закупівлі Суть: Добрий день! Під час проведення відкритих торгів нашою установою була отримана тендерна пропозиція, яка після проведення електронного аукціону стала найбільш економічно вигідною. Проте у складі тендерної пропозиції учасник надав аналогічний договір, укладений між двома підприємствами, де керівником є одна і та ж сама особа. Підписаний такий договір з обох боків виконачими директорами, тобто різними особами. Поняття "пов'язані особи" в розумінні Закону України "Про побублічні закупівлі" не розповсюджується на учасника закупівлі та його контрагента по аналогічномку договору. Питання: чи має уповноважена особа законодавчі підстави ставити під сумнів такий аналогічний договір. Дякую за відповідь! Номер відповіді: Відповідь на запит 1570/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДАНИЛЕНКО ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ Тема розширена: надання інформації по субпідрядникам Суть: Учасник залучив субпідрядників/співвиконавців для виконання кваліфікаційних вимог визначених Замовником в тендерній документації, про що зазначив в своїй тендерній пропозиції. Водночас в складі тендерної пропозиції цей же Учасник надав лист (вимагався вимогами ТД) що він не планує залучати субпідрядників/співвиконавців до фактичного виконання робіт/послуг. Чи правомірно Учасник підтвердив свої кваліфікаційні критерії субпідрядником/співвиконавцем якого він не планує залучати до фактичного виконання договору. Номер відповіді: Відповідь на запит 1602/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону). Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім цього, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, приймаються замовником самостійно. Своєю чергою, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону. Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб`єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД НОБЕЛЬСЬКИЙ НАЦІЛНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Тема розширена: Відкриті торги Суть: Ми проводили Відкриті торги вибрали переможця, але прийшло оскарження від іншого учасника. Антимонопольний комітет задовільнив цю скаргу.Підкажіть чи можемо відмінити закупівлю в зв'язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі??? Номер відповіді: Відповідь на запит 22/2022 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг відповідно до частини першої статті 32 Закону. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ "ЮВІТЕК" Тема розширена: усунення невідповідностей Суть: Чи вважаються частиною тендерної пропозиції документи, які надані в складі усунення невідповідностей на виконання вимоги, та чи потрібно накладати КЕП (в Розділі "1. Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції" Замовником зазначено, що "Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".), якщо Замовником в Розділі "Інша інформація", що стосується означеного питання виклав вимогу наступним чином: "1. Усунення невідповідностей учасником. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей.". Номер відповіді: Відповідь на запит 30/2022 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Вимога до учасників щодо накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель та що подаються у складі тендерної пропозиції установлюється замовником у тендерній документації відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону, частини п’ятої статті 22 Закону, а також пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. Отже, учасники мають обов’язково накладати КЕП на електронні документи. Своєю чергою, при застосуванні механізму 24 годин на усунення невідповідностей згідно з нормою частини дев’ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі має виправляти невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у його тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель так, щоб такі виправлення відповідали вимогам, встановленим в тендерній документації, у тому числі в частині, що стосується накладення КЕП.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ЦЕНТР ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Тема розширена: розгляд та відхилення тендерних пропозицій Суть: в ч. 16 ст. 29 Закону чітко визначені документи які учасник має право дозавантажити, а саме кваліфікаціні документи та щодо права підпусу. Якщо в пропозиції учасника відсутні і інші документи, технічні розрахунки, або довідки відповідно до частини третьої статті 22 Закону, ЧИ ПОВИНЕН ЗАМОВНИК ДАВАТИ 24 години на дозавантаження документів, якщо всеодно пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації. Номер відповіді: Відповідь на запит 69/2022

Запит від: ЗАПИТ ВІД ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Тема розширена: Назва предмету договору Суть: Замовник на даний час проводить відкриті торги на закупівлю за ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів), але Учасник виклав тендерну пропозицію де зазначена назва предмету договору ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів на 2022 рік). Тобто різниця в тому, що Учасником додано в предмет договору слова ..на 2022 рік. В даному випадку тендерна пропозиція Учасника відхиляється, чи все ж можна визнати переможцем? інших помилок не виявлено Номер відповіді: Відповідь на запит 100/2022 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. При цьому перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. А будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції, приймається замовником самостійно. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД БОЛГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Тема розширена: Закупівля електричної енергії Суть: Доброго дня! В мене наступне питання, ми провели торги на закупівлю електричної енергії, обрали переможця, Переможець пропонує нам зміни, щодо підписання договору, Зміни стосуються можливості розірвання договору в одностороньому порядку, за умовою, якщо ми (замовник) відмовляємось від подписання додаткової угоди на зміну ціни. Чи маємо ми право вносити такі зміни в договір, після того як пройшли торги???? Номер відповіді: Відповідь на запит 135/2022 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ Тема розширена: Продовження строку дії тендерних пропозицій Суть: Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Частиною 6 статті 33 Закону визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції. Тендерною документацією визначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 22 листопада 2021 року та строк дії тендерних пропозицій – не менше 90 днів. Таким чином, тендерна пропозиція учасника дійсна до 19 лютого 2022 року включно. Перший день укладання договору – 22 лютого 2022 року і на день укладання договору тенрмін дії тендерної пропозиція переможця закінчиться. Питання: 1. Чи може замовник скористатись своїм правом вимагати від учасників (в тому числі – переможця) процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій? 2. У випадку, якщо таку вимогу відхилено чи проігноровано, чи можна відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі, оскільки пункт 3 частини 1 статті 31 Закону такої підстави не містить? Номер відповіді: Відповідь на запит 144/2022 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції. При цьому пунктом 2 частини пешої статті 31 Закону установлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема, якщо тендерна пропозиція учасника є такою, строк дії якої закінчився. Отже, у разі якщо учасник процедури закупівлі відхилив вимогу замовника щодо продовження строку дії його тендерної пропозиції, то відповідно тендерна пропозиція є такою, строк дії якої закінчився та підлягає відхиленню на підставі пункту 2 частини першої статті 31 Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ЗАПОРІЗЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ "ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС" Тема розширена: Внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (палива) Суть: Доброго дня! Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» відноситься до замовників, визначених пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, визначених частиною 2 статті 2 Закону, зокрема забезпечення функціонування міського електричного транспорту та перевезення пасажирів автобусами в межах міст. Закупівля пального для потреб Підприємства «Запоріжелектротранс» здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом застосування відкритих торгів з публікацією англійською мовою, так як очікувана вартість закупівлі пального перевищує суму, еквівалентну 133 тисячам євро. Очікувана вартість закупівлі пального на Підприємстві визначається відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості закупівлі, що затверджена наказом Міністрества розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 №275. У січні 2022 року Підприємстом «Запоріжелектротранс» були оголошені відкриті торги з публікацією англійською мовою на закупівлю дизельного палива. Враховуючи орієнтовну вартість закупівлі та обсяг закупівлі ціна за 1 літр дизельного палива складає 32,78 грн. Аукціон призначено на кінець лютого. На офіційному сайті Міністерства економіки України 15.02.2022 було оприлюднено інформацію, що станом на 11.02.2022 на підставі розрахунків акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (лист від 11.02.2022 № 16/2-32-22) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 29,07 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 31,75 гривень. Ціна на паливо встановлюється з урахуванням гранічної торгівельної надбавки, що встановлена Пунктом 414 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Середня вартість дизельного палива на АЗС Запорізької області станом на 22.02.2022 року становить 33,99 грн. за 1 літр. Отже, у зв’язку з різким подорожчанням пального, очікувана вартість закупівлі, що була оголошена підприємством, вже не є актуальною. Наразі вона є заниженою в порівнянні з середньою ціною на ринку нафтопродуктів, що може призвести до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників. Відсутність пропозицій учасників у зв’язку з неактуальною очікуваною вартістю закупівлі, або відмова переможців від підписання договору у зв’язку з подорожчанням пального на момент його підписання, може привезти до зриву закупівельного процесу Підприємства «Запоріжелектротранс» та зупинки громадського транспорту у місті Запоріжжі. У зв’язку з нестабільною ситуацією в країні та на світовому ринку нафтопродуктів паливо продовжує дорожчати. Враховуючи, що процедура закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою триває близько двох місяців до моменту підписання договору про закупівлю, визначити очікуваної вартості предмета закупівлі, що буде актуальна на момент аукціону або підписання договору практично неможливо. З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник з власної ініціативи чи за результатами звернень вносити зміни до інформації, яку вже оприлюднено в електронній системі (зменшення обсягів закупівлі), зокрема до оголошення про проведення процедури закупівлі. Також, просимо надати роз’яснення щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі пального у ситуації значного та тривалого подорожчання пального, що наразі склалася на ринку нафтопродуктів. Дякуємо. Номер відповіді: Відповідь на запит 167/2022 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги статті 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону, зокрема кількість товару. Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів. Разом з тим, початком конкурентної процедури закупівлі є оприлюднення у відповідності до статті 10 Закону оголошення про її проведення, яке має унікальний номер, присвоєний електронною системою закупівель. Зміст оголошення про проведення відкритих торгів визначено частиною другою статті 21 Закону. Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону оголошення повинно містити, зокрема інформацію про кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг. При цьому, Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі після його оприлюднення в електронній системі закупівель. У зв"язку з цим, при внесенні змін до тендерної документації замовнику слід урахувувати інформацію, вказану ним в річному плані та оголошенні для уникнення у подальшому невідповідності між оголошеною та проведеною конкурентною процедурою закупівлі. Водночас визначення потреби у товарах, роботах, послугах, у тому числі щодо кількості або обсягів закупівлі, очіукваної вартості, планування джерел видатків тощо, є необхідними передумовами здійснення закупівель. Крім цього, зазначаємо, що примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Водночас пропонуємо ознайомитися з інформацією, що міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: