1. Щодо оскарження 2. Щодо вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель 3. Щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель --- Документ: 57389374-90bf-4c49-a61d-c3f5a9528315.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організанії, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні скарги та звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо можливих порушень під час здійснення закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо оскарження Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону органом оскарження є Антимо но польний комітет України. Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Відповідно до пункту 27 части першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка 2 звернулася звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Так, відповідно до статті 18 Закону скарга до органу Оскарженння подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через елелектронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в елелектронній систстемі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і мується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Скарга суб'єкта оскарження подається до органу оскарження з урахуван вимог щодо її змісту та строків, передбачених частинами першою та другою статті 18 Закону. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. При цьому частиною четвертої статті 18 Закону передбачено, що орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку. Таким чином, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернення до органу оскарження або суду. Щодо вирішення спорів, пов'язаних із проведенням допорогових закупівель Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом державного підприємства "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35 (далі - Порядок). Порядок застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, 3 вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону (пункт 1.1 Порядку). Разом з тим пунктом 13 Порядку визначено, що усі спори між учасником допорогової закупівлі та замовником, що виникли при проведенні допорогової закупівлі, вирішуються згідно з положеннями, наведеними у Порядку, або згідно діючого законодавства України. При цьому пунктом 14 Порядку визначено порядок усунення порушень в процесі проведення допорогової закупівлі. Водночас, оскільки Порядком встановлено, що під час здійснення закупівель замовники повинні дотримуватися таких принципів, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням, суб'єкти, які вважають, що замовником не дотримуються указані принципи, можуть застосовувати механізми громадського контролю, користуючись правами, передбаченими Законами України "Про громадські об'єднання", "Про звернення громадян", "Про інформацію" тощо. У свою чергу, відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України, виходячи зі змісту норм якого управління бюджетними коштами передбачає сукупність дій учасника бюджетного процесу, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів. При виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають дотримуватись принципу ефективності та результативності, тобто прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує, зокрема цільове та ефективне використання бюджетних коштів. 4 Статтею 113 Бюджетного кодексу України встановлено, що до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудиту). Щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. При цьому згідно із абзацом другим частини четвертої статті 7 Закону моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. Порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким чином, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спососіб, що передбачені Конституцією та законами України, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, у тому числі щодо допорогових закупівель, здійснення контролю у сфері публічних закупівель, а також проведення моніторингу закупівель. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Анна ТОВКАЙ 596-68-46

1. Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; 2. Щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; 3. Щодо оприлюднення звіту про укладені договори. --- Документ: 572054ef-6265-48e3-bd71-4aadcad46693.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер Щодо використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не є замовниками у розумінні Закону Щодо оприлюднення звіту про укладені договори Мінекономрозвитку України у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 1 Розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" цей Закон вводиться в дію: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів одним або кількома учасниками. 2 Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником тендерній документації. При цьому згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Ураховуючи викладене та вимоги частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 35 Закону, якщо ним було двічі відмінено тендер у розумінні цього Закону через відсутність достатньої кількості учасників. Щодо використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не е замовниками у розумінні Закону. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконанняня робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону, закупівлі товарів, робіт або послуг здійснюють виключно суб'єкти, які с замовниками у розумінні Закону. Водночас наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35 затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), згідно з яким, зокрема замовниками допорогових закупівель є замовники у розумінні Закону, також державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, 3 господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків. Так, відповідно до пунктів 1.2 та 1.9 Порядку державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35. Щодо оприлюднення звіту про укладені договори Відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму звіту про укладені договори (далі - Звіт). Відповідно до пункту 15 Звіту замовники зазначають ціну договору. Таким чином, замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Заступник директора департаменту регулювання державних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА

1. Щодо визначення замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; 2. Щодо спеціальних або ексклюзивних прав; 3. Щодо вартісних меж, річного плану закупівель та додатку. --- Документ: 81d42cc5-bc76-43fc-a4b8-b5d0b6a0da8b.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо здійснення закупівель замовниками, . які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Мінекономрозвитку України у зв'язку із введенням в дію Закону України "Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) з 1 квітня 2016 року для замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, повідомляє. Закон України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" втратив чинність 1 квітня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення" Закону. Щодо визначення замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа е розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи, у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток) 2 До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Діяльністю в окремих сферах господарювання є діяльність, що здійснюється одній або декількох з сфер, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону, виходячи зі змісту Закону. Разом з тим звертаємо увагу на виключення, у разі наявності яких діяльність не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання така діяльність: виробництво та постачання теплової енергії до мереж загального користування, якщо таке виробництво є наслідком іншої виробничої діяльності замовника, крім діяльності, що здійснюється у сферах, визначених у цьому пункті, при цьому постачання теплової енергії здійснюється лише в цілях економної експлуатації виробничих потужностей замовника, а доходи від цієї діяльності не перевищують 20 відсотків середньорічного доходу за попередні три роки, включаючи дохід за поточний рік, виробництво, передача та постачання електричної енергії до мереж загального користування, якщо таке виробництво, передача та постачання є необхідними для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяльності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг постачання електричної енергії замовником до мереж загального користування залежить від рівня його власного споживання, за умови, що власне споживання є не меншим ніж 70 відсотків загального обсягу виробленої замовником електроенергії, розрахованого за середньорічними показниками виробництва за попередні три роки, включаючи показники за поточний рік, 3 виробництво, транспортування та постачання питної води в мереж загального користування, якщо таке виробництво, транспортування та постачання є необхідними для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяльності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг постачання питної води замовником для загального користування залежить від рівня його власного споживання, за умови, що власне споживання є не меншим ніж 70 відсотків загального обсягу виробленої замовником питної води, розрахованого за середньорічними показниками виробництва за попередні три роки, включаючи показники за поточний рік. Разом з тим юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, самостійно визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників у розумінні абзацу п'ятого пункту 9 частини першої статті 1 Закону. Таким чином, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом та одночасно відповідають хоча б одній з ознак, визначених у абзацах шостому та сьомому пункту 9 частини першої статті 1 Закону, то такі суб'єкти є замовниками у розумінні абзацу п'ятого пункту 9 частини першої статті 1 Закону та мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону. При цьому, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, але не відповідають жодній з ознак, визначених цим Законом, то такі суб'єкти не є замовниками у розумінні абзацу п'ятого пункту 9 частини першої статті 1 Закону. Крім того, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом та одночасно відповідає хоча б одній з ознак, визначених абзацами шостим та сьомим пункту 9 частини першої статті 1 Закону одночасно є замовником відповідно до абзацу першого пункту 9 частини першої статті 1 Закону, то такий суб'єкт керується вартісними межами, визначеними абзацом третім частини першої статті 2 Закону та випадками, на які додатково не поширюється дія цього Закону, встановленими частиною четвертою статті 2 Закону. Щодо спеціальних або ексклюзивних прав Поняття спеціального і ексклюзивного права в контексті закупівель нове для України та має своє походження з права Європейського Союзу. 4 Визначення терміну "спеціальні та ексклюзивні права" наведене в пункті 25 частини першої статті 1 Закону. Так, відповідно до статті 1 Закону спеціальні або ексклюзивні права права, надані в межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Разом з тим не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, надані за результатами конкурсів (тендерів), інформація про проведення яких попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав здійснювалося на основі об'єктивних критеріїв (пункт 25 частини першої статті 1 Закону). У будь-якому випадку конкретні критерії для визначення наявності спеціальних і ексклюзивних прав в контексті Закону можна сформулювати на підставі таких міркувань, які побудовані на логіці "від зворотного", тобто через розуміння випадків, коли спеціальне/ексклюзивне право не виникає. Отже, спеціальне/ексклюзивне право не виникає у разі якщо 1) особи володіють такими правами не на підставі нормативно-правових актів та/або актів індивідуальної дії органів державної влади або органів місцевого самоврядування; 2) особи володіють такими правами, однак такі права не обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, та не впливають істотно на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах, 3) особи отримали такі права за результатами конкурсів (тендерів), інформація про проведення яких попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав здійснювалося на основі об'єктивних критеріїв. Відповідним прикладом для України є рішення Кабінету Міністрів України про покладання виконання функцій національного оператора поштового зв'язку на Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01. 2002 року № 10). Внаслідок такого рішення лише ДП "Укрпошта", як національному оператору поштового зв'язку, надані виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку. 5 У свою чергу, Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIII регулюються суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Разом з тим, виходячи зі змісту статей 1, 2, 3, 7, 9, 10 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та принципів державної політики у сфері ліцензування, право провадження суб'єктом господарювання визначеного виду господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку, не обмежує провадження діяльності у сферах, визначених Законом, однією чи кількома особами, у зв'язку із однаковими умовами для отримання ліцензії будь-яким суб'єктом господарювання у разі дотримання ним встановлених відповідним законодавством вимог, тому не може розглядатись як спеціальне чи ексклюзивне право. Щодо вартісних меж, річного плану закупівель та додатку Відповідно до частини першої статті 2 Закону цей Закон застосовується, зокрема до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти), замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у абзаці третьому частини першої статті Закону незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена, зокрема в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно 6 оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 449/28579 (далі - Наказ), затверджено форму річного плану закупівель. Згідно з абзацом третім пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених, зокрема в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. У свою чергу, частиною третьою статті 2 Закону встановлено перелік випадків, на які дія Закону не поширюється. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи, послуги визначені у частині четвертій статті 2 Закону. Замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання здійснюють закупівлю предметів закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону без застосування вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не вносять такі закупівлі до річного плану та додатку до нього, та не оприлюднюють звіт про укладені щодо таких закупівель договори в системі електронних закупівель. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств носять виключно рекомендаційний та інформативний характер і не встановлюють норм права. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В., тел. 596-67-30

1. Щодо відображення закупівель у річному плані; 2. Щодо забезпечення потреб держави або територіальної громади; 3. Щодо діяльності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій)та їх об’єднань; 4. Щодо наявності ознак; 5. Додаток “Тест”. --- Документ: 90c53191-bf3f-43b4-a309-a60bd9f9fe2a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінпекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо здійснення закупівель замовниками Мінекономрозвитку України у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 1 Розділу ІХ “Прикінцеві та перехідні положення" Цей Закон вводиться в дію: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Щодо відображення закупівель у річному плані Згідно зі статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження (стаття 4 Закону). Форму річного плану закупівель затверджено Мінекономрозвитку наказом Мінекономрозвитку від від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм 2 документів у сфері публічних закупівель". Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі. Таким чином, ті закупівлі, що планують здійснити замовники після введення в дію для них Закону, відображаються у річному плані (додатку до річного плану), що безоплатно оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на вебпорталі Уповноваженого органу. У свою чергу, визначення поняття “замовники" наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким замовниками є, зокрема органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи, у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Для однозначного правозастосування поняття "замовники" у розумінні абзацу першого пункту 9 частини першої статті 1 Закону необхідно розглянути елементи, з яких складається це поняття, та ознаки, за якими суб'єкти належать до замовників у розумінні Закону. Щодо забезпечення потреб держави або територіальної громади Потреби держави та територіальної громади в розумінні Закону потрібно розглядати в широкому значенні, оскільки такі потреби є поняттям динамічним та не охоплені нормативно-правовим визначенням. Проте потреби держави та територіальної громади характеризуються тим, що для їх забезпечення держава або органи місцевого самоврядування приймають нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, у яких фактично констатується обов'язок або функція державної інституції/місцевого самоврядування забезпечити певну функцію держави чи загальні потреби територіальної громади, серед яких є 3 організація освіти, охорони здоров'я громадян, охорони громадського правопорядку тощо. При цьому юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України). Тому, оскільки безпосередню участь держава бере у створенні юридичних осіб публічного права, які створюються з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, так як держава чи територіальні громади не можуть управляти належними їм цінностями, закріплюючи майно за окремими підприємствами, установами та організаціями, держава, територіальні громади, як власники, дозволяють їм управляти цим майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави чи територіальної громади. Щодо діяльності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) та їх об'єднань Важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов'язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах. 3 огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Різниця в забезпеченні потреб у вищеперелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують 4 публічні функції та зобов'язання перед державою чи громадою, установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією. Таким чином, у разі якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються не на комерційній чи промисловій основі, необхідно визначитись щодо наявності ознак, встановлених Законом. Щодо наявності ознак Ознаку, передбачену абзацом другим пункту 9 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів необхідно розглядати в контексті бюджетного законодавства, оскільки поняття "одержувач бюджетних коштів" та "розпорядник бюджетних коштів визначені у пунктах 38 та 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України відповідно. Так, розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. При цьому одержувач бюджетних коштів суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Тобто, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, такі юридичні особи є замовниками в розумінні Закону незалежно від розміру такого фінансування і повинні дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою. Ознаку, передбачену абзацом третім пункту 9 частини першої Закону, згідно з яким органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної 5 особи, можна розглядати грунтуючись на положеннях Цивільного кодексу України, статтею 92 якого визначено цивільну дієздатність юридичної особи, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Так, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені, при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах такої юридичної особи. Тобто, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління такої юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, зазначені суб'єкти вважаються замовниками в розумінні Закону та повинні дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Ознаку, передбачену абзацом четвертим пункту 9 частини першої Закону, згідно з яким у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, потрібно розглядати в контексті положень Господарського кодексу України, оскільки відповідно до статті 55 цього Кодексу суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, до яких належать, зокрема господарські організації державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу. Тобто, у разі якщо господарські організації (державні, комунальні та інші підприємства) та їх об'єднання забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону і 6 мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Отже, замовниками, разом з органами державної влади та органами місцевого самоврядування є також юридичні особи та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави та територіальної громади, у спосіб, що не є комерційною або промисловою діяльністю в умовах конкуренції та одночасно відповідають хоча б одній із передбачених Законом ознак. При цьому зазначаємо, що юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання самостійно визначають приналежність до замовників розумінні абзацу першого пункту 9 частини 1 статті 1 Закону. особам Водночас пропонуємо тестові питання, які допоможуть юридичним визначитися щодо приналежності до замовників у розумінні абзацу першого пункту 9 частини першої статті 1 Закону, що додаються. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств носять виключно рекомендаційний та інформативний характер і не встановлюють норм права. Додаток: на 1 арк. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ 7 Додаток 1) Чи забезпечує юридична особа потреби держави або територіальної громади не на комерційній або промисловій основі, а на підставі того, що держава (органи місцевого самоврядування) зобов'язала (створила, уповноважила, визначила) саме цю юридичну особу забезпечувати таку потребу? (Наприклад, своїм рішенням створила (про що зазначено у засновницьких документах) та уповноважила юридичну особу на видачу обов'язкових документів встановленого державою зразка; ведення реєстрів правовстановлюючих рішень (майнових прав, юридичних осіб визнаних в установленому законом порядку банкрутом та відносно якого відкрита ліквідаційна процедура тощо). Для відповіді на питання вивчаємо законодавчі, розпорядчі, нормативно-правові акти, статут, тощо, тобто документи, які містять інформацію про мету створення та діяльність юридичної особи). ТАК – дивись питання 2 НІ - юридична особа не є замовником у розумінні абзацу першого пункту 9 частини першої статті 1 Закону 2) Чи юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та така її діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, відповідає таким ознакам: - є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів ТАК -юридична особа є замовником у розумінні Закону НІ - дивись наступну ознаку органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи ТАК-юридична особа є замовником у розумінні Закону НІ - дивись наступну ознаку - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків ТАК-юридична особа є замовником у розумінні Закону НІ - юридична особа не є замовником, у разі якщо не підпадає під жодну з ознак.

1. Щодо введення в дію Закону; 2. Щодо загальних положень Закону; 3. Щодо процедур закупівель; 4. Щодо централізованих закупівельних організацій та уповноважених осіб; 5. Щодо авторизації електронних майданчиків. --- Документ: 063e67dc-fae0-4d39-a82c-477e472687b9.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери державних закупівель Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України "Про публічні закупівлі " Мінекономрозвитку України як Уповноважений орган, що здійснює регулювання та координацію у сфері державних закупівель, повідомляє. 19.02.2016 року набрав чинності Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), проект якого був розроблений Мінекономрозвитку України з метою оптимізації процедур закупівель, підвищення рівня прозорості та відкритості здійснення закупівель, рівня конкуренції у сфері публічних закупівель та зниження рівня корупції шляхом запровадження системи електронних закупівель та електронної системи оскарження, підвищення професійності закупівельників. Цей Закон містить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних закупівель замовниками із обов'язковим використанням електронної системи закупівель, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Щодо введення в дію Закону Інформуємо, що згідно з Розділом ІХ "Прикінцеві та перехідні положення” Закону, цей Закон вводиться в дію поетапно: 2 3 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 серпня 2016 року для всіх замовників. Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Згідно з Розділом III Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством. Крім того, центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом згідно зі статтею 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" с Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України. При цьому визначення поняття "замовники" наведене у пункті 9 частини першої статті 1 Закону. До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону та відповідають хоча б одній з ознак, встановлених у пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим звертаємо увагу суб'єктів господарювання на нововведені виключення, у разі наявності яких діяльність не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання (пункт 4 частини першої статті 1 Закону). Щодо загальних положень Закону Статтею 1 Закону визначені основні терміни, що вживаються у Законі. Слід зазначити, що цим Законом змінено низку термінів, які використовуватимуться у сфері публічних закупівель та введено ряд нових. Тому, замовникам для яких Закон вводиться в дію з 1 квітня 2016 року, під час проведення закупівель необхідно використовувати терміни, визначені у статті 1 цього Закону. 3 Крім того, на відміну від Закону України "Про здійснення державних закупівель", цим Законом змінено сферу застосування Закону. Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти), замовники та замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у частині першій статті 2 Закону незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. Водночас Законом передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому звертаємо увагу замовників, що цим Законом змінено перелік випадків на які дія цього Закону не поширюється. Крім того, дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є визначені у частині четвертій статті 2 Закону. Тому замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання 4 здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону без застосування процедур закупівель. Поряд з цим інформуємо, що статтею 4 Закону встановлено обов'язок безоплатно оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель річний план, додаток до річного плану та зміни до них протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Тому замовникам, які до введення в дію цього Закону, не складали річний план та/або додаток до нього, у разі їх затвердження з дати введення Закону в дію необхідно керуватись вимогами статті 4 Закону. При цьому у разі якщо замовником було складено та затверджено річний план та додаток до нього до введення в дію цього Закону, необхідність у повторному їх оприлюдненні відсутня. Водночас, у разі внесення змін до річного плану та/або додатку до нього після введення в дію Закону, такі зміни оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Щодо процедур закупівель Статтею 12 Закону передбачено здійснення публічних закупівель із застосуванням таких процедур, як відкриті торги, конкурентний діалог, а також переговорної процедури закупівлі. Частиною другою статті 12 Закону встановлено, що замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Разом з тим Закон містить деякі відмінності проведення тендеру, зокрема : обов'язкове застосування замовником електронного аукціону під час відкритих торгів та конкурентного діалогу, різний порядок здійснення оцінки тендерних пропозицій учасників в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, скасування попереднього оприлюднення оголошення про закупівлю, у разі застосування переговорної процедури закупівлі та оприлюднення лише повідомлення про намір укласти договір за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками). Звертаємо увагу замовників, що згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою 5 закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. При цьому розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником після оцінки пропозицій та починаючи з того учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. При цьому у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Разом з тим частиною четвертою статті 10 Закону встановлено, що оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Таким чином, у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує вищезазначені межі замовник до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям. Згідно з частиною п'ятою статті 28 Закону за результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються 6 електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Щодо централізованих закупівельних організацій та уповноважених осіб Законом передбачена можливість створення централізованих закупівельних організацій та здійснення закупівель уповноваженими особами замовника. Згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону, централізовані закупівельні організації юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов'язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому, виходячи зі змісту статей 1 та 11 Закону, уповноважена особа (особи) є службовою, посадовою та іншою фізичною особою замовника, яка визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) і повинна мати вищу освіту. Разом з тим згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови 7 матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону примірне положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб) затверджується Уповноваженим органом. Щодо авторизації електронних майданчиків Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 "Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків" затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків. Згідно з вимогами зазначеної постанови авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії, персональний та кількісний склад якої затверджений наказом Мінекономрозвитку від 15.03.2016 № 440 "Про утворення комісії із забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень щодо їх підключення/відключення до /від електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель" (далі - Комісія). Інформація щодо діяльності Комісії розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) y підрубриці "Комісія із забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень щодо їх підключення/відключення до/від електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель" рубрики "Державні закупівлі розділу "Діяльність". Заявка на авторизацію подається на адресу Уповноваженого органу та реєструється і оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-30

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ХМІЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Суть: Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів? Номер відповіді: Відповідь на запит 1027/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Пунктом 6 частини другої статті 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається інформація про кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Поряд з цим, виходячи зі змісту частини восьмої статті 26 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Таким чином, замовник розглядає документи, що були завантажені учасником процедури закупівлі саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Водночас Законом передбачена можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН - СТАЙЛ» Суть: Питання по суті во вкладенні Додаткові матеріали: Звернення Номер відповіді: Відповідь на запит 1051/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 899/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269e1cd0-4228-43f2-9cc7-6c2e574f5ba3 Крім цього, зазначаємо, що випадки відхилення тендерних пропозицій установлені частиною першою статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Водночас відповідно до частини другої та третьої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. При цьому, кількість відхилень залежить від конкретної ситуації, що виникає у замовника під час проведення процедури закупівлі, у тому числі, пов'язаної з оскарженням та виконанням рішень органу оскарження. Своєю чергою, від цього також залежить і кількість протоколів рішень замовника щодо переможця. Разом з цим, питання щодо перебігу строків під час оскарження та строку дії тендерних пропозицій розглянуто в запиті № 732/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6578505-ac56-4768-9228-6631af23817a&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПІДГОРОДЕЦЬКА АНАСТАСІЯ Тема розширена: Надання учасником аналогічного договору та відгука Суть: Підскажіть будь ласка, чи являється порушенням те, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від тієї ж самої організації, яка і проводить закупівлю? Номер відповіді: Відповідь на запит 1052/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документаціі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, а також розгляд тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною на відповідність вимогам тендерної документаціїі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИРЕКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ" Тема розширена: Укладення прямого договору під час оскарження процедури відкритих торгів після оцінки пропозицій Суть: 1) Чи можливо укласти договір без застосування порядку проведення спрощених закупівель (прямий договір), на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки очікувана вартість процедури закупівлі (відкриті торги) становить понад 900 тисяч гривень, та 20% від очікуваної вартості не перевищує 200 тисяч гривень.? Номер відповіді: Відповідь на запит 1069/2021 Відповідь: При цьому звертаємо увагу, що закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КНП «ТМО «БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ ІНТЕНСИВНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ММР ЗО Суть: Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, якщо у процедурі "Відкриті торги" за результатами аукціону вийграв Учасник, у якого в ЄДРПОУ у графі "вид діяльності" вказано квед тільки на роздрібну торгівлю, а оптової та виробництва товару немає, що роботи? Чи потрібно перевіряти Вид діяльності у процедурах закупівля у Учасників? Номер відповіді: Відповідь на запит 1076/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Виходячи зі змісту частини девятої статті 29 Закону замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації визначається замовником.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ХАЛДАЙ ІЛЛЯ ВІТАЛІЙОВИЧ Тема розширена: Застосування ринкових цін при проведенні процедур державних закупівель Суть: Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації. Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання: - чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою? - чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна. - Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю? - чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти? - Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг? Номер відповіді: Відповідь на запит 1097/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпну відповідь на питання надано у запиті № 1013/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=052f0c2f-8ae3-484d-809d-fe84dc86e2d9&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД КП "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ЗАУПІВЕЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ" Тема розширена: Спосіб публікації закупівлі Суть: Доброго дня! Потрібна допомога у визначенні типу процедури закупівлі. Закупівля вперше була оголошена, як відкриті торги відповідно до річного плану. Але була скарга в АМКУ та процедура була заблокована. На цей час сума річного плану зобов'язує оголошення подальших закупівель, як відкриті торги з публікацією англійською мовою (міжнародні). При повторному оголошенні закупівлі змінене технічне завдання. При виборі типу закупівель, необхідно керуватись тим що, сума в річному плані була раніше запланована і публікувати закупівлю як відкриті торги, чи керуватись тим, що сума в річному плані на даний момент більше ніж 133 тис.євро і оголошувати закупівлю як відкриті торги з публікацією англійською мовою (міжнародні)? Номер відповіді: Відповідь на запит 1110/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli