<b>Запит від:</b> Запит від Центр державного земельного кадастру <b>Суть питання:</b> Питання по суті викладено у вкладенні <b> Номер відповіді:</b> 7/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у  зверненні, міститься в листах  від 12.09.2016 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи” та  від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. При цьому повідомляємо, що, виходячи зі змісту норм Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, замовник може одночасно створювати тендерний комітет, а також  визначати уповноважену особу (осіб), за умови, що вони не будуть визначені відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Великописарівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області <b>Суть питання:</b> При закупівлі бензину на суму 9 тис.грн. аукціон не відбувся два рази. Чи можна заключити прямий договір на закупівлю без PROZORRO? <b> Номер відповіді:</b> 8/2016

<b>Запит від:</b> Запит від Спеціалізований Одеський санаторій "Салют" <b> Тема розширена:</b> Додаткове фінансування <b>Суть питання:</b> Додатково затверджені кошти на продукти харчування. Чи можливо заключити разові договори ( на підставі додаткових коштів), якщо за цими кодами ДК було проведено в поточному році ВТ (ЗЦП)? Заздалегідь дякую. <b> Номер відповіді:</b> 9/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне виробниче підприємство «Кременчуцьке міське управління капітального будівництва» <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції учасника на підставі ч. 7 ст. 28 Закону <b>Суть питання:</b> Комунальне виробниче підприємство „Кременчуцьке міське управління капітального будівництва”, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається з проханням надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання. Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016, щодо здійснення закупівлі робіт — Замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт. За результатами аукціону ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись, а остаточна договірна ціна погоджується сторонами під час укладання договору про закупівлю робіт. Згідно ч. 7 ст. 28 Закону: “Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо останній вніс до розрахунку договірної ціни завідомо недостовірну інформацію в частині вартості матеріальних ресурсів. Зокрема, ціни на матеріальні ресурси необгрунтовано занижені, або завищені, та не відповідають середньорегіональному рівню цін, що склався на момент проведення закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 10/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим  лист Мінекономрозвитку від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 містить інформацію щодо можливості зазначення вимоги стосовно надання учасниками у складі тендерних пропозицій переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт, у зв”язку із можливістю зниження ціни під час аукціону. Разом з тим виходячи з норм Закону, тендерна  пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації. При цьому обгрунтування відповідності ціни тендерної пропозиції (або її складових)  середньорегіональному рівню цін Законом не передбачено. Крім того, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі зокрема самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Закупівля по закону "Про здійснення державних закупівель". До оцінки допущені пропозиції 2 - х учасників. Переможець (один із них) в строк не надав документи відп. ст.17. Чи маємо ми право акцептувати пропозицію, яка залишилася, бо вона одна? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”, який набрав чинності 19.02.2016 року та введенний в дію з 01.08.2016 для всіх замовників, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у  зверненні, міститься в листі від 04.11.2015 № 3302-05/36541-06 “Щодо питань застосування статей 17, 23, 31 Закону України  “Про здійснення державних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.

<b>Запит від:</b> Запит від Фісінчук Семен Олександрович <b> Тема розширена:</b> Закупка палива <b>Суть питання:</b> Якщо на початку 2016 року юридичною особою Замовником за результатами тендеру було укладено договір із Продавцем про закупівлю палива із строком дії до 31.12.2016 року за однією ціною. Чи може цей Замовник за результатами тендеру укласти з тим самим Продавцем договір про закупівлю тогож самого палива із строком дії до 31.12.2016, за ціною меншої ніж у попередньому договорі? Незважаючі на те, що дія першого договору не закінчилась, паливо у повному обємі Замовником по цьому договору не придбано. Заздалегіть дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 2/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

1.Щодо прийняття рішення стосовно використання замовником електронної системи закупівель 2.Щодо проведення допорогових закупівель 3.Щодо дотримання принципів здійснення закупівель --- Документ: 785d9d45-a116-47e1-a112-e1af70d2d258.pdf --- М МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівель товарів, робіті послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), повідомляє. Щодо прийняття рішення стосовно використання замовником електронної системи закупівель Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Таким чином, замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою статті 12 Закону, шляхом використання електронної системи закупівель (далі - система), керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість визначену в абзаці третьому частини першої 2 статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати систему з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону). • При цьому у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (далі - допорогові закупівлі), застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі — Порядок), який затверджено наказом ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 № 35. Таким чином, замовник самостійно приймає рішення про використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо надання рекомендацій стосовно використання електронної системи закупівель не є предметом регулювання Закону. Так, повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України "Про місцеві державні адміністрації” та іншими нормативноправовими актами. Крім того інформуємо, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 № 501-р "Про реалізацію пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів" втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України 23.08.2016 № 610-р Про визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Щодо проведення допорогових закупівель Відповідно до абзацу п'ятого статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є 3 меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Визначення термінів "тендерний комітет" та "Уповноважена особа", наведено пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону. Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. При цьому забезпечення оприлюднення інформації щодо публічних закупівель належить до обов'язків тендерного комітету або уповноваженої особи. B Ураховуючи зазначене, у разі якщо замовником заплановано проведення закупівель у порядку, встановленому Законом, та утворено тендерний комітет або визначено уповноважену особу, відповідні функції щодо проведення допорогових закупівель та оприлюднення звіту про укладені договори можуть бути покладені на осіб, які є членами тендерного комітету або уповноваженими особами. Разом з тим, виходячи з визначення термінів "тендерний комітет" та "уповноважена особа, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону. Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов'язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), Законом не встановлено. З огляду на викладене та ураховуючи, що Законом не регулюється здійснення допорогових закупівель, замовник у такому разі самостійно визначає відповідальних за проведення допорогових закупівель, а також за оприлюднення звітів про укладені договори. Щодо дотримання принципів здійснення закупівель Принципи здійснення закупівель визначені частиною першою статті 3 Закону. При цьому, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 1 Закону. 4 Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ необмеженого кола потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт до інформації про закупівлю та можливість взяти участь у аукціоні. Таким чином, використання електронної системи закупівель замовниками під час здійснення допорогових закупівель може забезпечити дотримання принципів, визначених в Законі. Водночас під час здійснення допорогових закупівель без використання електронної системи, замовники також повинні дотримуватися принципів здійснення закупівель, закріплених Законом, сприяючи своїми діями розширенню кола потенційних постачальників товарів (надавачів послуг/ виконавців робіт) та забезпечуючи здійснення таких закупівель відкрито, прозоро і неупереджено. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту У регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Ціон В.В. 596-67-24

1.Щодо закупівель філіями (представництвами, відокремленими підрозділами) 2.Щодо участі у процедурах закупівель відокремлених підрозділів --- Документ: 472d739f-9b97-4fa0-a830-7a3776b52871.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку із введенням в дію для всіх замовників Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з питань щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. . Щодо закупівель філіями (представництвами, відокремленими підрозділами) Визначення поняття "замовники" наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця 2 процедури закупівлі. Уповноважена особа (особи) під час організації та проведення процедур закупівель повинна забезпечити об'єктивність та неупередженість під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника. При цьому частиною третьою статті 11 Закону передбачено, що тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру. З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична особа, яка здійснює закупівлю через уповноважений належним чином відокремлений підрозділ. Крім того, договір про закупівлю від імені юридичної особи-замовника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства. Таким чином, головна організація може створювати тендерні комітети або визначати уповноважену особу (осіб) у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування роботи замовника та його підрозділів як єдиного цілого. 3 Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур закупівель, передбачених Законом, головною організацією, що утворила такий відокремлений підрозділ. Разом з тим наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 затверджено форми документів у сфері публічних закупівель. Так, у формах документів у сфері публічних закупівель зазначається, зокрема найменування юридичної особи. Тому, у разі якщо закупівля здійснюється відокремленим підрозділом юридичної особи, у формах документів у сфері публічних закупівель вказується найменування юридичної особи із зазначенням такого відокремленого підрозділу або найменування відокремленого підрозділу із зазначенням такої юридичної особи. Таким чином, у відповідності до указаного наказу, інформація про замовника, зокрема найменування замовника, код згідно з ЄДРПОУ замовника, заповнюється електронною системою закупівель автоматично, тобто на підставі інформації, внесеної при реєстрації. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель. Водночас цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити 4 предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Тому, у разі якщо запланована очікувана вартість предмета закупівлі по філіям (відокремленим підрозділам) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує межі, визначені в частині першій статті 2 Закону, придбанню такого предмета має передувати проведення процедури закупівлі, яку може здійснювати як головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи), так і уповноважена(ні) філія (1) в інтересах інших філій та/або головної організації. Крім того, з метою уникнення штучного поділу предмета закупівлі на частини головна організації (замовник) має володіти інформацією щодо запланованих філіями (відокремленими підрозділами) закупівель. Щодо участі у процедурах закупівель відокремлених підрозділів Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Поряд з цим згідно з частиною шостою статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. 3 огляду на викладене, відокремлені підрозділи підприємства, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівель відповідно до норм Закону. Договір про закупівлю від імені юридичної 5 особи-учасника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства. Таким чином, філії та представництва можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ ТОВКАЙ А. М. 596-68-46

1. Щодо проведення процедур закупівель на наступний рік 2. Щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного кошторисів 3. Щодо здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі --- Документ: d7bd0d95-5296-4000-99c5-c14d9fd6a836.pdf --- г МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про публічні закупівлі, від 25.12.2015 № 922-VIII з 1 серпня 2016 року для всіх замовників та на численні звернення щодо здійснення закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що утворюється/визначається замовником для організації та проведення процедур закупівель та планує проведення процедур закупівель. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель". 2 Ураховуючи викладене, планування та проведення процедур закупівель належить виключно до повноважень тендерного комітету або уповноваженої особи (осіб). Щодо проведення процедур закупівель на наступний рік Законом не встановлено обов'язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів). При визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема виходячи із потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо. за Разом з тим відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю дотриманням бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України (стаття 1 Бюджетного кодексу України). Статтею 41 Бюджетного кодексу України визначені особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності Законом про Державний бюджет України. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (зі змінами) (далі - Порядок). Поряд з цим відповідно до частини другої статті 75 Господарського кодексу України фінансовий план є основним плановим документом державного комерційного підприємства, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом. Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.0303.2015 № 205 (зі змінами). 3 Таким чином, ураховуючи, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування. Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов'язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України, оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону. Щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного кошторисів Пунктом 45 Порядку визначено, що у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних 4 бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду. 3 огляду на викладене та ураховуючи, що планування закупівель здійснюється замовником самостійно, у разі якщо замовником було здійснено закупівлі відповідно до тимчасового кошторису, після затвердження та доведення кошторису на рік (у разі якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів) обрання і проведення процедур закупівель здійснюється без урахування обсягів закупівель, здійснених відповідно до тимчасового кошторису, керуючись вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. При цьому у разі здійснення закупівлі з урахуванням планової потреби у товарах, роботах і послугах на рік за наявності тимчасового індивідуального кошторису (тимчасового індивідуального плану використання бюджетних коштів) замовник у договорах про закупівлю може зазначити суму договору відповідно до ціни тендерної пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами аукціону або ціни пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури), та взяти зобов'язання щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми, передбачивши умову щодо оплати залишку предмета закупівлі виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів). Водночас інформуємо, що відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених завдань надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції Казначейства України. Щодо здійснення закупівель, які замовник об'єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити 5 предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є 6 розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обгрунтованим та документально підтвердженим. Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону). Таким чином, Законом передбачено право замовників використовувати електронну систему закупівель у зазначеному випадку. При цьому порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 № 35. Ураховуючи викладене, замовник самостійно приймає рішення про використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я А. 596-67-31

1. Щодо визначення Уповноваженої особи 2. Щодо створення окремого структурного підрозділу 3. Щодо права підпису договору про закупівлю уповноваженою особою 4. Щодо особливостей укладення трудових договорів --- Документ: 45d915aa-2b15-4d9f-8a54-f443566d885a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо визначення Уповноваженої особи Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) з 1 серпня 2016 року для всіх замовників та на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо визначення уповноваженої особи повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту). При цьому повноваження та функції уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)". 2 Абзацом третім частини першої статті 11 Закону визначено, що членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Уповноважена особа (особи) під час організації та проведення процедур закупівель повинна забезпечити об'єктивність та неупередженість під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника. Згідно з частиною другою статті 11 Закону зокрема уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Разом з тим відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Ураховуючи зміст статті 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк або на 3 визначений строк, встановлений за погодженням сторін, чи таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 Кодексу законів про працю України). Разом з тим відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема при укладенні контракту, при укладенні трудового договору з фізичною особою. Таким чином, замовник має право визначати будь-яку (будь-яких) уповноважену особу (уповноважених осіб) для організації та проведення процедур закупівель, шляхом укладення із такою особою саме трудового договору (контракту), з дотриманням вимог статті 11 Закону, Кодексу законів про працю України та законодавства в цілому. Щодо створення окремого структурного підрозділу Згідно з пунктом 3.8. Розділу III Положення про комітет у разі визначення двох більше уповноважених осіб замовник може прийняти рішення щодо створення відповідного окремого структурного підрозділу та визначити керівника, який організовує роботу такого підрозділу. Таким чином, у разі якщо замовник визначив декілька уповноважених осіб, y такому випадку замовник може створити окремий структурний підрозділ для організації та проведення процедур закупівель. Щодо права підпису договору про закупівлю уповноваженою особою Відповідно до пункту 3.1 Розділу III Положення про комітет уповноважена особа здійснює діяльність на підставі рішення (наказу) замовника або трудового договору (контракту) у відповідності до норм трудового законодавства. У разі укладення трудового договору, такий договір може укладатися на встановлений чи невизначений строк за погодженням замовника та уповноваженої особи (осіб) або на час організації та проведення процедур (процедури) закупівель. Уповноважена особа (особи) може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. 4 Так, згідно з частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства Тому, право на підписання договорів про закупівлю з'являється уповноваженої особи у разі, якщо таке право надано їй законодавством порядку. Щодо особливостей укладення трудових договорів Додатково інформуємо, що відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі - Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин та відповідно надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції. Отже, з питань щодо трудових правовідносин та особливостей укладення трудових договорів необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-30

1. Закупівля робіт --- Документ: 949f1e3a-a42a-4d17-a6a6-a4946cacc9b4.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівлі робіт Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) 3 1 серпня 2016 року для всіх замовників та на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо здійснення закупівлі робіт повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. При цьому виходячи зі змісту пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником. Водночас тендерна пропозиція подається замовнику учасником відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. 2 Пунктом 3 частини другої статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація повинна містити, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики, вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники, посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Крім того, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (далі - ДСТУ), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293. При цьому Закон не містить вимоги щодо подання учасником у складі тендерної пропозиції розрахунку договірної ціни до проведення електронного аукціону. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є роботи, замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт. У свою чергу, частиною шостою статті 28 Закону встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про 3 закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасникапереможця. Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так, згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об'єкт будівництва, яка формується генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником. Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду. Таким чином, оскільки ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку учасником кошторису та ураховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, у випадку закупівлі робіт договірна ціна (кошторис) може погоджуватись сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону та Цивільного кодексу України. Зазначений порядок погодження договірної ціни (кошторису) переможця процедури закупівлі може бути застосований також при закупівлі проектних робіт, послуг з поточного ремонту, інших послуг, вартість яких розраховується згідно встановлених нормативних документів. Разом з тим, виходячи зі змісту частини третьої статті 32 Закону, у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого 4 учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркуцієва Я.А. 596-67-31

1. Алгоритм здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій, у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт --- Документ: 0eb26d78-b11c-4b69-b051-ca7f9e9c0795.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) 3 1 серпня 2016 року для всіх замовників та на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом. У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій статті 10 Закону, обов'язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. 2 Разом з тим Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації у залежності від очікуваної вартості закупівлі. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у теңдерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено. Виходячи зі змісту частин третьої та п'ятої статті 25 Закону учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Зміни до тендерної пропозиції, які отримані після закінчення строку подання тендерних пропозицій, електронною системою закупівель не враховуються. Відповідно до частини шостої статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу другого частини п'ятої статті 28 Закону за результатами розгляду теңдерних пропозицій учасників складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом. Після оприлюднення зазначеного протоколу електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з Законом. При цьому згідно із частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою на основі критеріїв і методики оцінки зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. 3 Таким чином, оскільки у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт, до оцінки допускаються лише тендерні пропозиції учасників, які не було відхилено згідно з Законом, здійснення розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону. Водночас підстави для відміни торгів визначені частиною першою статті 31 Закону. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою та оформлюються протоколом. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Ціон В.В. 596-67-24