<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Щодо зміни ціни за одиницю послуг <b>Суть питання:</b> Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області за результатами переговорної процедури закупівлі укладено в квітні п.р. договір з державним підприємством НАІС на закупівлю послуг щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інші послуги щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою, код Державного класифікатора продукції та послуг – 63.11.1 (ДК 021:2015 – 72315). Договором передбачено, що за кожну послугу внесення до державного реєстру даних нами сплачується 12 грн. 72 коп. В договорі прописано, що цей тариф встановлено наказом Міністерства юстиції України. 23.09.2016 Міністерством юстиції України видано наказ № 2779/5 про збільшення ціни за кожне внесення даних до Реєстру до 36,00 грн. Договором передбачено внесення 23584 рази даних до Реєстру, за 9 місяців внесено 19029 разів даних, залишок складає 4555 разів. Чи можна розглядати наказ Міністерства юстиції України, яким встановлено ціну за кожне внесення до державного реєстру інформації, таким, що встановлює регульований тариф в розумінні Закону Про здійснення державних закупівель? Які можуть бути подальші дії тендерного комітету: 1. Внести зміни в договір, збільшивши його ціну, не змінюючи кількість послуг, пропорційно до залишку кількості послуг, відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197-VII(зміна ціни договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, посилаючись на п. 7 Перехідних положень нового Закону № 922-VIII? 2. розірвати договір та розпочати нову закупівлю? 3. внести зміни до пункту, де прописана ціна за одну послугу, зменшивши кількість послуг, не збільшуючи ціну договору та дочекатися виконання цього договору та виплату усієї грошової суми по ньому і лише потім провести нову закупівлю? І останнє: проводити закупівлю відповідно до процедури, визначеної Законом Про публічні закупівлі, або укласти прямий договір на допорогову суму, оскільки кошти на оплату цих послуг будуть додатковими і це вже буде новий предмет закупівлі? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 19/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель”, встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”)” за посиланнями (http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel та http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel&pageNumber=1 ) . Отже, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (із змінами, внесеними згідно із Законом № 679-VIII від 15.09.2015) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зокрема зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення”.  Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону України “Про ціни і ціноутворення”. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, може здійснюватись зокрема у разі застосування в договорі про закупівлю регульованих цін (тарифів). У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначеному випадку можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Тульчинське лісомисливське господарство" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування переговорної процедури у випадку відміни торгів через неявку учасників. <b>Суть питання:</b> Двічі проводилась процедура торгів на закупівлю послуг. Торги були "Відкриті" з поділом обєкту закупівель на лоти. Перший раз торги відмінено через відсутність учасників, другий раз було оголошено процедуру закупівлі та піднято вартість послуг (по окремих лотах. Інші критерії без змін). Аукціон відбувся лише по двох із девяти лотів. Чи має право замовник провести переговорну процедуру по лотам по яких не відбулись торги, відповідно до ст.35 Закону, якщо при другому аукціоні було піднято ціну лоту порівняно з першим, але учасники не заявились? Чи може бути піднята ціна лота від вартості закупівлі, оголошеної в тендерній документації, за переговорною процедурою? <b> Номер відповіді:</b> 16/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості  предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону. Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону). Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).

<b>Запит від:</b> Запит від Луганський обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> оприлюднення додатку до річного плану <b>Суть питання:</b> Згідно зі ст. 4 Закону №922 від 25.12.2015(далі-Закон) «Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження». У Законі не встановлено прямої вимоги по оприлюдненню додатка до річного плану, якщо не плануються тендерні закупівлі. Крім того, в роз’ясненні МЕРТУ від 27.03.2015 №3302-05/9771-07 визначено, що додаток до річного плану складається у разі, якщо комітетом складено та затверджено річний план. Відповідно до п.2 Наказу МЕРТУ №490 від 22.03.16 в додаток до річного плану вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, визначених в абз.2,3 ч.1ст.2 Закону. Для нашої установи закон вступив в дію з 01.08.2016. Ми не будемо проводити в цьому році тендерні закупівлі, тобто річного плану в нас немає, проте ми проводимо допорогові закупівлі через систему «прозоро» або укладаємо прямі договори. Чи повинна установа по Закону № 922, не маючи річного плану, розміщувати на електронному майданчику додаток до річного плану чи все ж таки можна складати реєстр допорогових закупівель в довільній формі? <b> Номер відповіді:</b> 18/2016

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Харківській області <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення сканкопії договору в "новій редакції" <b>Суть питання:</b> Після перевірки завантаженого договору про закупівлю (переговорна процедура - комунальні послуги)казначейство виявило деякі розбіжності завантаженого договору та сформованого електронною системою звіту. Казначейство відмовляється приймати договір на реєстрацію, аргументуя тим, що все повинно співпадати в договрі та в звіті. Для того щоб прийняти договір на реєстрацію казначейство вимагає внести виправлення в паперовий вигляд договору, згідно сформованого звіту, та ще раз оприлюднити сканкопію на веб-порталі Уповноваженого органу. Оскільки Законом не передбачена можливість заміни сканової копії договору та відповідний функціонал заміни документа не розроблений, казаначейство наполягає щоб зміни були оприлюднені через функцію "Робота з договором". Але такі зміни можуть бути внесені тільки у випадках, встановлених в пунктах 1-8 частини 4 статті 36 Закону. Правомірні будуть дії Замовника, якщо ми так зробимо вказавши один із пунктів, наприклад - "Заміна сторонніх показників (курсу, тарифів), хоча ми тільки створимо "нову редакцію договору"? Правомірні вимоги казначейства у цьому випадку? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую, чекаю на відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 12/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так, статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, статтею 36 Закону встановлено, що і стотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків , передбачених частиною четвертою цієї статті Закону. Разом з цим частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу. Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наша підпорядкована організація нещодавно зіткнулася з проблемою невідповідності роботи веб-порталу вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), а саме: Організацією були оголошені відкриті торги (українські пороги), на участь у яких було подано дві тендерні пропозиції. Під час розгляду пропозицій було встановлено, що жодна з них не відповідає вимогам тендерної документації. Тендерним комітетом замовника було прийнято рішення про відміну торгів, яке у відповідності до частини третьї статті 31 Закону було подано на оприлюднення на веб-портал. Однак зазначене рішення не було оприлюднено на веб-порталі, прийшло наступне повідомлення "Ошибка публикации данных. Обратитесь в службу поддержки +380 800 500 011". Замовник звернувся до служби підтримки, де йому відповіли, що викласти зазначене рішення не можливо у зв'язку з тим, що система автоматично заблокувала закупівлю на 10 днів для можливого оскарження. На зауваження, що такими діями електронна ситема змушує замовника порушувати вимоги частити тертьої статті 31 Закону, де вказано, що рішення про відміну торгів повинно бути оприлюднене замовником в електронній системі протягом одного дня з дня прийняття такого рішення, фахівці техпідтримки відповіли, що блокування системи на 10 днів передбачено частиною другою статті 18 Закону. Проте у зазначеній частині мова йде виключно про можливість оскарження протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Тобто у випадку з відміною торгів без визначення переможця, зазначена умова не може застосовуватися. Просимо надати роз'яснення з приводу вищенаведеного та внести відповідні зміни до Закону. <b> Номер відповіді:</b> 13/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель. У зв’язку з цим надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.

<b>Запит від:</b> Запит від Покровська міська рада <b> Тема розширена:</b> Допорогові закупівлі <b>Суть питання:</b> Яким чином (в якому вигляді)оформлюється рішення замовника щодо відповідності пропозиції заявленим вимогам по допороговій закупівлі, якщо таку закупівлю проводе фактично одна людина (відповідальна особа)? <b> Номер відповіді:</b> 14/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 9.3 Порядку якщо пропозиція учасника відповідає умовам допорогової закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням. При цьому, оскільки Порядок не містить вимог щодо оформлення такого документа, замовник може складати його у довільній формі.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Васильківської місої ради <b> Тема розширена:</b> газ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи може наша організація проводити закупівлю природного газу (як товар) за переговорною процедурою, зважаючи на те, що згідно переліку суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензії на постачання природного газу по Київській області є ТОВ "Київоблгаз Збут". <b> Номер відповіді:</b> 15/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel. При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону. Разом з тим вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "спільне українсько-німецьке підприємство "Електронтранс" <b> Тема розширена:</b> Щодо участі у процедурі закупівлі консорціуму двох юридичних осіб <b>Суть питання:</b> Підприємство-резидент України планує брати участь у тендері в складі консорціуму з іноземною компанією (нерезидентом). Даний консорціум є новоствореною юридичною особою. Прошу Вас повідомити, чи буде враховуватися Замовником документально підтверджена інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям, що передбачені ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», що буде надана одним із учасників Консорціуму (виконавцем робіт) від імені новоствореного Консорціуму. <b> Номер відповіді:</b> 11/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою. У свою чергу, консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 Господарського кодексу України). Таким чином, у разі якщо учасником процедури закупівлі є консорціум, утворений відповідно до норм Господарського кодексу України, документальне підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо відповідності таким кваліфікаційним критеріям підприємством-учасником консорціуму та консорціум має документальне підтвердження того, що у підприємства-учасника консорціуму виникнуть обов’язки щодо виконання зобов’язань перед консорціумом у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі. Водночас така можливість має бути передбачена в тендерній документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Нікопольське медичне училище засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської обл <b> Тема розширена:</b> Закупівля теплової енергії <b>Суть питання:</b> Нікопольське медичне училище на початку 2016 року через Кабінет замовника Зовнішторгвидав України провело переговорну процедуру по закупівлі теплової енергії в КП "Нікопольтеплоенерго". В лютому 2016 р. було прийнято рішення Виконкомом Нікопольської міськради про розформування КП "Нікопольтеплоенерго". В липні місяці договір з ним було розірвано. На кінець поточного року залишились невикористаними 207 тис. грн. з попереднього договору. У жовтні місяці монополистом по постачанню теплової енергії буде виступати інший постачальник з яким буде укладено договір. Питання: "Чи треба проводити переговорну процедуру на майданчику на цю суму?" <b> Номер відповіді:</b> 3/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Таким чином, у разі якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону. Разом з тим, за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально (частина друга статті 38 Закону). Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься  також у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ МЕНАС <b> Тема розширена:</b> оскарження дій Замовника (допорогова закупівля) <b>Суть питання:</b> Товариством подана скарга на дії Замовника (Київській міський центр крові м. Київ). Допорогові закупівлі Просимо надати можливість приймати участь в розгляді нашої скарги комісією <b> Номер відповіді:</b> 4/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель здійснюється у відповідності до Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”)  від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок). Пунктом 13 Порядку визначено, що усі спори між учасником допорогової закупівлі та замовником, що виникли при проведенні допорогової закупівлі, вирішуються згідно з положеннями, наведеними у Порядку, або згідно діючого законодавства України. Пунктом 14 Порядку визначено порядок усунення порушень в процесі проведення допорогової закупівлі, зокрема порядок розгляду звернень учасників допорогової закупівлі Комісією з розгляду звернень (далі – Комісія). Функціонування Комісії та реалізований на веб - порталі Уповноваженого органу функціонал для розгляду звернень щодо закупівель з очікуваною вартістю предмета закупівлі вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснюється за спільної  ініціативи та за підтримки  ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, ДП “ПРОЗОРРО” і Мінекономрозвитку України. Водночас зазначаємо, що ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” забезпечує незалежність Комісії та стежить за неупередженістю її рішень. Таким чином, оскільки Комісія з розгляду звернень від учасників закупівель щодо усунення можливих порушень була створена ГО “Трансперенсі Інтернешнл України”, з питання можливої участі у засіданні вищезазначеної комісії пропонуємо звернутись до  ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Строк дії Договору на закупівлю <b>Суть питання:</b> Чи може бути строк дії договору за результатами процедури закупівлі (кошти підприємства) бути більший ніж один рік? <b> Номер відповіді:</b> 5/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи). Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону. Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України, зокрема особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом. Так, відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, зокрема основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (стаття 631 Цивільного кодексу України). Таким чином, у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов пропозиції  учасника-переможця процедури закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області <b>Суть питання:</b> У разі зміни суми предмета закупівлі, що була запланована згідно додатку до річного плану затвердженого до 01.08.2016 року чи потрібно оприлюднювати в електронній системі зміни до додатку до річного плану <b> Номер відповіді:</b> 6/2016