<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Укрмедпроектбуд" <b> Тема розширена:</b> Розгляд тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> До участіу процедурі подало 4 учасники. Оцінка здійснюється системою автоматично. До оцінки допущено всі 4 учасника. Замовник провів розгляд пропозицій і виявив, що три учасника не відповідають кваліфікаційним критеріям а один відповідає. Чи можна акцептувати одного учасника, чи необхідно відмінити торги? <b> Номер відповіді:</b> 28/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на  звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" <b> Тема розширена:</b> Підвантаження документів <b>Суть питання:</b> Чи має право Учасник, пропозиція якого є найбільш економічно вигідною, додатково підвантажувати документи після проведення аукціону? Чи може Замовник брати підвантажені після проведення аукціону документи до уваги при розгляді пропозиції та прийнятті рішення щодо укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 29/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Таким чином, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Конституційний Суд України <b> Тема розширена:</b> договори вартість яких перевищує 50 тис грн <b>Суть питання:</b> Доброго дня, підкажіть будь ласко? Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник договори вартість яких більш 50 тис грн. та які укладаються без використання електронної системи закупівель оприлюднює тільки звіт про їх укладання в системі електронних закупівель. В подальшому замовник відповідно до статті 10 Закону не повинен по цих договорах оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору? <b> Номер відповіді:</b> 30/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Бахмутський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" <b> Тема розширена:</b> дискримінаційні умови <b>Суть питання:</b> Процедура відкритих торгів була ще розпочата згідно норм ЗУ "Про здійснення державних закупівель". Чи вважається дискримінаційною умовою вказання у документації з конкурсних торгів, вимогу: ціна за одиницю товару повинна відповідати ціні офіційного діллера цього товару <b> Номер відповіді:</b> 31/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 5 частини першої статті 1 Закону, документація конкурсних торгів розроблялась та затверджувалась замовником самостійно і повинна була містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників , тобто не могли передбачатися в документації конкурсних торгів вимоги, які ставлять учасників в нерівні умови в рамках одних і тих же торгів (конкурсних торгів). Крім того, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснювались за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників ; об’єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням. При цьому учасником процедури закупівлі могла бути будь-яка фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, замовники самостійно встановлювали вимоги у документації конкурсних торгів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з дотриманням статті 5 Закону та принципів, встановлених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників. Поряд з цим слід ураховувати, що статтею 43 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.Водночас статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі, зокрема вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Єфремова А.Л. <b> Тема розширена:</b> електронний цифровий підпис <b>Суть питання:</b> Чи потрібно учаснику публічних закупівель отримати електронний цифровий підпис для подачі документів щодо участі у публічних закупівлях? <b> Номер відповіді:</b> 33/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Водночас згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації . При цьому тендерна документація розробляється та затверджується замовником згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону. Статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій . Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (частина 1 статті 23 Закону). Разом з тим згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації .

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ <b> Тема розширена:</b> ПКМУ № 65 від 01.03.14 <b>Суть питання:</b> Чи можлива закупівля меблів (шафи, ліжка, стільці) за процедурою відкритих торгів для потреб вищого навчального закладу, в якому курсанти перебувають на державному утриманні та цілодобово розміщуються в казармених приміщеннях? <b> Номер відповіді:</b> 34/2016

<b>Запит від:</b> Запит від Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" <b> Тема розширена:</b> Умови застосування переговорної процедури <b>Суть питання:</b> 10.08.2016 року було подано оголошення на закупівлю с-г техніки(6 лотів) - закупівля не відбулась по всім лотам, в звязку з недостатньою кількістю учасників. 15.09.2016 було повторно подано оголошення на закупівлю с-г техніки(6 лотів).В результаті по одному з лотів було подано тендерні пропозиції двох учасників, по решті лотів - торги відмінені в звязку з недостатньою кількістю учасників. Чи має право Замовник проводити переговорну процедуру закупівлі по лотах, які були двічі відмінені по причині подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій? <b> Номер відповіді:</b> 35/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”               (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону). Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Одеський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> щодо звіту про укладені договори <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі " зазначено необхідність оприлюднення звіту про укладені договори. Просимо надати уточнення чи необхідно Замовнику оприлюднювати такий звіт про укладеним ТЕНДЕРНИМ договорам чи ця норма розповсюджується тільки на договори, що були укладені без використання електронної системи та вартість предмета закупівлі по яких у межах від 50 тис. грн до 1000000 (ск вказано у ст. 2 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 36/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Разом з тим обов’язку замовника оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель, у разі укладення договору про закупівлю у розумінні Закону за результатами проведення процедури закупівлі, Законом не встановлено.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" <b> Тема розширена:</b> Зміна джерел фінансування закупівлі <b>Суть питання:</b> 26 квітня 2016 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» уклало Договіру про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р. з переможцем процедури закпівлі щодо поставки пального. Відповідно до річного плану дана закупівля здійснювалась за принципом змішаного фінансування - частина коштів підприємства, а частина кошти місцевого бюджету. Тому у пункті вищенаведеного договору вказувалось, що фінансування закупівлі здійснюється коштами місцевого бюджету та власними коштами підприємство з визначенням конкретних сум фінансування. На теперішній час на підставі рішення Ізюмської міської ради Харківської області збільшено фінансування витрат підприємства на закупівлю пального, що призводить до змін пропорцій витрачання коштів на закупівлю пального при відсутності змін як об'ємів закупівлі, так і загальної ціни Договору. Просимо роз'яснити чи повинно КП “Благоустрій міста Ізюма” знов проводити процедуру торгів на закупівлію пального на додаткову суму фінансування, що була виділена з місцевого бюджету рішенням Ізюмської міської ради, або має право внести зміни до Договору про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р., укладеного з переможцем процедури закпівлі щодо поставки пального, в частині джерел фінансування закупівлі, а саме змінити в Договорі суми фінансування закупівлі за рахунок коштів місцевого бюджету (збільшити) та за рахунок власних коштів підприємства (зменшити) без зміни загальної ціни Договору. <b> Номер відповіді:</b> 25/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; Відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ураховуючи викладене, у разі зміни джерела фінансування за договором про закупівлю, укладеним замовником за результатами процедури закупівлі, зазначений договір є обов’язковим до виконання та не потребує проведення нової процедури закупівлі. У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону. Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю. Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванова Лариса Іванівна <b> Тема розширена:</b> Щодо оскарження процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовник відхилив тендерну пропозицію Учасника. Учасник подав до антимонопольного комітету оскаржувати це рішення. Замовник в той самий час розпочав ще одну процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі. Питання: Чи має право Замовник одразу після відхилення розпочати нову процедуру з того самого предмету закупівлі? Чи зобов'язаний Замовник витримати терміни для оскарження і лише після цього розпочинати нову процедуру закупівлі? Яким чином діяти Замовнику якщо Антимонопольний комітет зобов'яже Замовника скасувати рішення щодо відхилення тендерної пропозиції Учасника, а вже розпочата нова процедура з того самого предмету закупівлі??? <b> Номер відповіді:</b> 23/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від   14.09.2016 No 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель. Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. При цьому статтею 18 Закону встановлено, що у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Крім того, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. Таким чином, у разі якщо процедура закупівлі оскаржується, замовнику необхідно дотримуватись вимог статті 18 Закону, мети Закону та принципів за якими здійснюються закупівлі, встановлених статтею 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство "Вінницязеленбуд" <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозицій <b>Суть питання:</b> Учасником у подпній пропозиції зазаначається, що термін дії пропозиції становить 30 календарних днів з дати розкриття пропозицій. У Документації Замовника та у Законі зазначається, що строк дії пропозицій не менше ніж 90 днів. У даному випадку пропозиція відхиляється як така, що не відпдвідає кваліфікаційним вимогам? <b> Номер відповіді:</b> 21/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Водночас згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Таким чином, якщо строк дії тендерної пропозиції учасника не відповідає строку, встановленому у тендерній документації замовник відхиляє таку тендерну пропозицію, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти,молоді та спорту Богородчанської РДА <b>Суть питання:</b> Управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області просить надати роз’яснення з наступного питання: 04 березня 2016року за результатами переговорної процедури нами було укладено договір з ТОВ «Біоальтернатива», код ЄДРПОУ 37582308 на закупівлю теплової енергії. Тариф на постачання 1ГКал становив – 1097,24 грн. без ПДВ згідно середньозваженого тарифу затвердженого Постановою НКРЕКП №906 від 19.12.2014року. 01 липня 2016 року зазначений учасник став платником ПДВ. Чи маємо ми право купляти, а учасник відповідно продавати теплову енергію вартістю 1316,69 грн.. за 1 ГКал з ПДВ(1097,24грн –ціна без ПДВ плюс 219,45грн.ПДВ(20%)).Чи зазначена ціна повинна бути погоджена з НКРЕКП? <b> Номер відповіді:</b> 22/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 6 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Ураховуючи, що зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. У свою чергу інформуємо, що відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів. Тому, з питання віднесення зміни системи оподаткування постачальника до зміни ставок податків і зборів, передбачених статтею 40 Закону, необхідно звернутись до вищезазначеної  служби. Разом з тим, оскільки відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, з питання необхідності погодження ціни на закупівлю теплової енергії, слід  звернутись до НКРЕКП.