<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Центр публічних закупівель" Запорізької обласної ради <b> Тема розширена:</b> порядок проведення процедури закупівель за рамковими угодами <b>Суть питання:</b> Рішенням сесії Запорізької обласної ради від 27.07.2016 № 13 створено комунальну установу «Центр публічних закупівель» Запорізької обласної ради та затверджено Статут установи. Метою діяльності установи визначено організацію та проведення процедур закупівель (в тому числі централізовано) та закупівель товарів і послуг за рамковими угодами в інтересах замовників за рахунок коштів обласного бюджету. Рішенням Запорізької обласної ради від 05.10.2016 № 10 визначено комунальну установу «Центр публічних закупівель» Запорізької обласної ради централізованою закупівельною організацією, яка організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за кошти обласного бюджету за рамковими угодами. Установі необхідно здійснювати процедури торгів за рамковими угодами на 2017 рік в інтересах більш ніж 150 замовників. Проте механізм проведення даної процедури не визначено. З метою організації відповідної процедури у межах чинного законодавства у найкоротші терміни, просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення процедури закупівель за рамковими угодами з використанням електронної системи. <b> Номер відповіді:</b> 108/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. У свою чергу, відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації – юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. На даний час Мінекономрозвитку ведеться робота щодо розроблення проектів відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості укладення і виконання рамкових угод та регулюватимуть питання створення та діяльності централізованих закупівельних організацій. Так, 23.11.2016 Кабінет Міністрів України затвердив постанову про запуск пілотного проекту із організації діяльності Централізованої закупівельної організації. Участь в централізованих закупівлях в пілотному проекті зокрема будуть брати Секретаріат Кабінету Міністрів України, а також Донецька обласна військово-цивільна адміністрація. За результатами реалізації пілотного проекту досвід Централізованої закупівельної організації буде розповсюджено, зокрема на регіональному рівні.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Чи є правомірними встановлення замовниками в тендерній документації вимог до переможця процедури закупівлі щодо надання документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ч.1,2 Закону України "Про публічні закупівлі", також і у паперовому вигляді? <b> Номер відповіді:</b> 109/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено. Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Таким чином, перелік документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а також форма надання такого підтвердження переможцем процедури закупівлі визначається замовником. Варто також зазначити, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

<b>Запит від:</b> Запит від Луцька центральна районна лікарня <b>Суть питання:</b> Доброго дня. З 1 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг буде визначатись замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, а окремі частини предмета закупівлі (лоти) - за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Скажіть будь ласка, що означає "за показниками третьої – п'ятої цифр" та "за показниками четвертої – восьмої цифр"? Мається наувазі тільки третя, п'ята, четверта і восьма цифра? Чи з третьої по п'яту (тобто можна визначати предмет за третьою,четвертою або п'ятою цифрою)? І лоти - тільки четверта або восьма чи можна визначати за будь якою - четвертою, шостою, сьомою, восьмою? Заздалегідь вдячна за відповідь <b> Номер відповіді:</b> 111/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону з амовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону. При цьому визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) замовник зможе за показниками або четвертої, або п”ятої, або шостої, або сьомої, або восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління Солом'янського району" м. Києва <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару внаслідок коливання цін <b>Суть питання:</b> Просимо допомогти в наступній ситуації. Внаслідок динамічного зростання цін на паливо, газ та дизпаливо, ціна за одиницю товару з моменту моніторингу цін для виведення очікуваної вартості предмета закупівлі і публікації оголошення до моменту акцепту вважається неактуальною, що призводить до необхідності за проханням постачальника змінити ціну за одиницю товару відповідно до цін на ринку. Чи можливе укладання додаткової угоди про зміну ціни за одиницю товару в межах 10%, як прописано в ст. 36 Закону, в день підписання договору? Та на підставі якого документу (про коливання цін) і за який період (чи береться до уваги період з моменту подання оголошення до моменту укладання договору)? Вдячні за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 112/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від квартирно-експлуатаційний відділ м.Чернівці <b> Тема розширена:</b> додатки до річного плану <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення, чи входить до компетенції тендерного комітету складання та оприлюднення додатку до річного плану закупівель, оскільки статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» такий функціональний обов’язок не передбачено. <b> Номер відповіді:</b> 113/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. При цьому згідно з пунктом другим Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель, а також забезпечення оприлюднення інформації щодо публічних закупівель, належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи. Ураховуючи зазначене, у разі якщо замовником заплановано проведення закупівель у порядку, встановленому Законом, та утворено тендерний комітет або визначено уповноважену особу, відповідні функції щодо складання та оприлюднення річного плану та додатку до нього покладаються на тендерний комітет або уповноважену особу. Разом з тим, виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом. Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.

<b>Запит від:</b> Запит від міська дитяча лікарня № 2 <b>Суть питання:</b> Що саме в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" слід вважати виконанням договору про закупівлю: факт вручення замовнику товару, факт оплати поставленого товару, інше. Конкертна ситуація. Договором передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом 14 днів з дня вручення йому товару. Що в цьму випадку вважається виконанням договору вручення товару чи його оплата? <b> Номер відповіді:</b> 105/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 629  ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Водночас за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України). Разом з тим згідно з частиною першою та другою статті 629 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. При цьому відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Відповідно до частини першої статті  527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Білопільської райдержадміністрації Сумської області <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до тендерної документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, з наступного питання: Замовником оголошені торги на 2017 рік на очікувану суму закупівлі, та виходячи з очікуваної ціни товару визначено кількість. Але з моменту оприлюдненого оголошення на ринку продажу даного товару відбувся різкий ріст ціни, в результаті чого замовник не зможе закупити визначену кількість товару на очікувану суму. Чи можна внести зміни до тендерної документації на підставі ч.2 ст.23 Закону "Про публічні закупівлі", зменшивши кількість товару, що закуповується? Суму закупівлі залишити без змін. До закінчення строку подання тендерних пропозицій залишилось 17 днів. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 106/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc  розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”. При цьому відповідно до статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації . У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Водночас перелік таких змін Законом не визначений та не обмежений. З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо внесення змін до тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Білопільської райдержадміністрації Сумської області <b> Тема розширена:</b> ліцензія на постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь ласка, чи має право замовник, здійснюючи закупівлю природного газу, вимагати у переможця при підписанні договору на постачання (продаж)природного газу (товар)ліцензію на постачання природного газу, так як в Законі "Про ринок природного газу" визначено, що постачальник природного газу здійснює діяльність на підставі ліцензії, про що Уповноважений орган посилається в розясненні від 01.12.2015р. Але Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензування постачання природного газу не передбачене. Тому вимога замовника може оскаржуватися переможцем. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 107/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконком НМР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! До тендерного комітету виконкому міської ради мають наміри долучитися представники громадськості для контролю. Чи правильно я розумію, що згідно ст. 9 та 11 ЗУ Про публічні закупівлі, громадяни не можуть бути членами тендерного комітету замовника?Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 100/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з статтею 9 Закону замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України “Про громадські об’єднання”, “Про звернення громадян” і “Про інформацію”. При цьому громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель. Водночас громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у процедуру закупівлі. Так, статтею 11 Закону визначено, що  проведення процедури закупівель належить, зокрема до функцій тендерного комітету,  до складу якого мають входять службові (посадові) особи замовника, які є у штатній чисельності працівників замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Станція переливання крові" <b>Суть питання:</b> В закладі є спеціальний рахунок, кошти якого не плануються, а затверджуються довідками по мірі надходження. Згідно доручення голови облдержадміністрації, закупівлі від 3000 грн. необхідно проводити в прозоро. ПИТАННЯ. Чи потрібно проводити закупівлі в Прозоро від 3000 до 50000 грн. в прозоро за кошти нашого спеціального рахунку? <b> Номер відповіді:</b> 101/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Бердянський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Проведення оплати у 2017 році за товар без затвердженого фінансового плану на 2017 рік <b>Суть питання:</b> У 2016 році за процедурою відкритих торгів була здійснена закупівля товару відповідно до річного плану закупівель на 2016 рік та фінансового плану/плану інвестицій підприємства на 2016 рік. За результатами проведених торгів укладено відповідний договір на поставку товару. Часткова передплата за умовами цього договору була зроблена у 2016 році. Строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару за цим договором припадає на початок 2017 року. Придбання цього товару включено в проект фінансового плану підприємства на 2017 рік. Ймовірно що на початку 2017 року року фінансовий план підприємства ще не буде затверджено. Чи порушує норми законодавства проведення остаточних розрахунків у 2017 році за товар без затвердженого фінансового плану на 2017 рік. <b> Номер відповіді:</b> 102/2016 <b> Відповідь:</b> На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист       від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить відповідь на питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю « Будівельно-монтажне управління» <b> Тема розширена:</b> надання документів Учасником переможцем <b>Суть питання:</b> Яким чином Переможець торгів повинен надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII? У електронному вигляді через електронну систему закупівель або у паперовому вигляді безпосередньо на адресу Замовника? Подання якої інформації під час проведення процедури закупівлі передбачено у паперовому вигляді безпосередньо на адресу Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 103/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено. Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Таким чином, перелік документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а також форма надання такого підтвердження переможцем процедури закупівлі визначається замовником. Варто також зазначити, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.