<b>Запит від:</b> Запит від Прокуратура Харківської області <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення повідомлення про відхилення торгів <b>Суть питання:</b> Просимо надати відповідь щодо виконання замовником норм, визначених частиною третьою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення (відкриті торги відмінені згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 31 Закону: в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій). Чи реалізовано в електронній системі ProZorro розміщення необхідного повідомлення? <b> Номер відповіді:</b> 129/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель. У свою чергу, перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися визначений статтею 31 та є вичерпний. При цьому, у разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій) повідомлення про відміну торгів оприлюднюється та надсилається усім учасникам електронною системою закупівель автоматично.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Бердянський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Обставини для відмови, відповідно до ст.17 Закону <b>Суть питання:</b> Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель. 1) При проведенні допорогової закупівлі, щодо Учасника, виявлені обставини для відмови відповідно до ст.17 Закону. Чи повинен Замовник відхилити пропозицію такого Учасника? 2) Чи може Замовник у своєму Положенні про проведення допорогових закупівель передбачити можливість відхилення пропозицій Учасників щодо яких виявлені обставини для відмови відповідно до ст.17 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 119/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Дніпропетровський орган з сертифікації залізничного траспорту" <b>Суть питання:</b> Чи правомірним є відхилення пропозиції конкурсних торгів юридичної особи, якщо вона здійснює господарську діяльність згідно з незареєстрованими кодами КВЕД? <b> Номер відповіді:</b> 120/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації. При цьому кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону. Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, т акий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації , зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Київський метрополітен" <b> Тема розширена:</b> стаття 17 <b>Суть питання:</b> Чи повинен Замовник відхилити пропозицію переможця торгів у разі, якщо учасник прикріпив документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону в електронній системі закупівель не на п"ятий день, а на шостий. <b> Номер відповіді:</b> 121/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, згідно з абзацом другим статті 17 Закону переможець торгів повинен надати замовнику документи , що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. Так, відповідно до абзацу третього пункту другого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Разом з тим статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний торговельно-економічний університет <b> Тема розширена:</b> Початок процедури закупівлі у 2016 р., аукціон та укладання договору у 2017 р. <b>Суть питання:</b> За класифікатором 016:2010 передбачено п'ять кодів (5-значних) для закупівлі овочів: 01.13.1 Овочі листкові, 01.13.2 Культури баштанні, 01.13.3 Культури овочеві плодоносні, інші, 01.13.4 Овочі коренеплідні, цибулинні та бульбоподібні, 01.13.8 Гриби та трюфелі. За класифікатором 021:2015 передбачений лише один код (5-значний) для закупівлі овочів: 03221000-6 Овочі. У нас є виробнича необхідність розпочати процедуру закупівлі (відкриті торги) овочів та грибів у 2016 році (грудень). Очікувана вартість при цому складає 410,0 тис. грн, аукціон (розкриття пропозицій) та укладання договору планується у 2017 році (січень-лютий). У тимчасовому кошторисі на 2017 рік ці суми будуть передбачені. У 2016 році для визначення предмета закупівлі використовується класифікатор 016:2010, а у 2017 році - класифікатор 021:2015. Питання: чи можемо ми розпочати процедуру закупівлі у 2016 році по одному предмету закупівлі - овочі, не зважаючи на те, що за класифікатором 016:2010 - це п'ять 5-значних кодів, а за класифікатором 021:2015 - один 5-значний код? Наміру ділити закупівлю на окремі лоти в нас немає. Дякую. Чекаю відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 122/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом . Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року . При цьому Згідно з Порядком положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року . Таким чином, при визначенні предмету закупівлі замовникам необхідно керуватись вимогами Закону та Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Агентство "Консалт" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі з 01.01.2017 року <b>Суть питання:</b> Згідно наказу МЕРТУ "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" №454 з 01.01.2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” (далі - CPV), за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Отже, чи має право замовник не проводити одну з процедур, що передбачена згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" (відкриті торги, тощо) у випадку, якщо окремі товари або послуги належать до різних класів за показником четвертої цифри згідно CPV, або так само категорії за п'ятою цифрою, та вартість кожного з яких окремо не перевищує 200 тис. грн., але при цьому такі товари або послуги входять до групи за третьою цифрою CPV/класом за четвертою цифрою CPV, та вартість таких товарів або послуг в сукупності перевищує 200 тис. грн. в межах групи/класу? <b> Номер відповіді:</b> 123/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ"СУМИХІМПРОМ" <b>Суть питання:</b> Підскажіть будь ласка, при складанні річного плану закупівель на 2017 рік визначення предмету закупівлі згідно з ДК 021-2015 проводиться за 3-5 знаком для товарів та послуг, якщо предмет закупівлі не поділений на лоти. Як правильно вести облік коштів? До 200 000 грн. з ПДВ враховувати за третім знаком, чи за п'ятим знаком, щоб не перевищити поріг без тендеру? Сподіваюсь на розуміння та допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 125/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Луганська обласна клінічна лікарня <b> Тема розширена:</b> Відправлення повідомлення про намір укласти договір переможцю <b>Суть питання:</b> Згідно до ст.32 Закону Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Повідомлення про намір укласти договір в свою чергу заповнюється електронною системою. Яким чином Замовник має надіслати повідомлення про намір укласти договір переможцю торгів?Електронна система сама його надсиилає?? <b> Номер відповіді:</b> 126/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до  частини шостої статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Згідно з частиною першою статті 32 Закону  рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Таким чином, повідомлення про намір укласти договір оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу та надсилається переможцю електронною системою закупівель, після визначення переможця та прийняття рішення замовником про намір укласти договір.

<b>Запит від:</b> Запит від приватне підприємство спецкомплект <b>Суть питання:</b> З моменту підписання договору пройшло 2 місяці, підприємство-замовник відмовляється від предмету закупівлі ( не надало заявку на завезення товару). Замовлення виконанане, постачальник потратив кошти на його виконання. Як бути постачальнику? <b> Номер відповіді:</b> 114/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону). При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами . Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки  пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, можна застосувати досудовий порядок вирішення спору або звернутися до суду.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Станція переливання крові" <b>Суть питання:</b> Допорогова закупівля проведена через Прозоро, укладено договір. Чи можна укласти додаткову угоду до цього договору про збільшення суми договору (збільшення кількості товару) на кошти, які виникли внаслідок економії від проведення цієї допорогової закупівлі? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 115/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону). Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Основні вимоги до договору про закупівлю визначені статтею 36 Закону. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону. Поряд з цим Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок), застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону (далі – допорогова закупівля) (пункт 1.1 Порядку). При цьому під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 9.4 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та учасником, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі, поза електронною системою закупівель згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця допорогової закупівлі. Таким чином договірні відносин, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону та Порядку. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі. При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Продовження терміну дії договору відповідно до ч.6 ст. 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014р. №1197-VII. <b>Суть питання:</b> Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради прохає надати роз'яснення з наступного питання. Чи має право Замовник продовжити термін дії договору відповідно до ч.6 ст. 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014р. №1197-VII. (далі - Закон), так, як даний Закон втратив чинність з 1 серпня 2016 р., але відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про публічні закупівлі” процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону? В разі продовження терміну дії договору, чи можливо буде оприлюднити звіт про виконання договору відповідно до ст. 10 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014р. №1197-VII. в натупному році, так як відповідно до ч.5 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 22.03.2016 р. №490, а саме визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 вересня 2014 року № 1106 "Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель". <b> Номер відповіді:</b> 116/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповіді на питання стосовно продовження строку дії договору на початку наступного року та прилюднення звіту про виконання договорів містяться в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” відповідно, які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення предмету за показником третьої – п’ятої цифр <b>Суть питання:</b> ДП «Криворізька теплоцентраль» є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р. Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. « Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року № 1749, за показником третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуг. Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення: За яким знаком доцільніше визначати предмет закупівлі на 2017 рік (СРVвступає в силу з 01.01.2017 р.)(за третім, четвертим або за п’ятим) для того, щоб правильно визначити загальну очікувану вартість предмету закупівлі та необхідність проведення процедури закупівлі у розумінні Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 року. В таблиці на прикладі показано визначення предмету закупівлі за показниками третьої та п’ятої цифри основного словника. Тому не зрозуміло при визначені предмету закупівлі за показником третього знаку є необхідність проведення відкритих торгів, а при визначенні за п’ятим знаком вартість предмету закупівлі є меншою порогової вартості. Як бути замовнику, тачи не планується внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі ? Відповідь просимо надіслати за адресою: 50014, м.КривийРіг, вул.Електрична,1, ДП «Криворізька теплоцентраль». <b> Номер відповіді:</b> 117/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону з амовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону. Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України опрацьовується питання внесення  змін до Порядку в частині конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі.