<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> щодо відображення у річному плані та додатку до нього <b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, порогова планка для товарів і послуг – 1 млн. грн., а порогова планка для робіт - 5 млн. грн.. Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» у 2017 році предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником третьої – п’ятої цифр, а робіт із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Як правильно визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо при формуванні додатку до річного плану закупівель роботи та послуги перетинаються згідно Єдиного закупівельного словника, за показником третього знака. <b> Номер відповіді:</b> 148/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Білопільської райдержадміністрації Сумської області <b> Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чи правильно ми розуміємо з Вашого роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі від 22.11.2016р., що визначальним знаком для визначення предмета закупівлі буде - третій. Тобто, наприклад, по проудктах харчування хліб, печиво, цукор, какао і т.д. за третім знаком мають однаковий показник, значить це буде один предмет закупівлі? Тоді сума закупівлі по даному предмету складатиме більше 200000 грн., що потребує проведення тендеру. Взагалі, якщо по продуктах харчування визначати предмет закупівлі за третім знаком, то практично всі продукти згрупуються до чотирьох-пяти предметів. Але за п’ятим знаком вони різняться й кожен окремий складе менше 200000 грн. Підкажіть, чи дійсно визначальним знаком для визначення предмета закупівлі з 01.01.2017р. за ДК 021:2015 буде третій знак? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 149/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.

1. Щодо застосування санкцій --- Документ: 8189ae02-cc3f-41de-96f7-49777d321fa2.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку У країни) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо застосування санкцій Міністерство економічного розвитку і торгівлі України доводить до відома інформацію щодо застосування замовниками вимог Закону України "Про санкції”. Частиною третьою статті 5 Закону України "Про санкції” встановлено, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1 - 21, 23 - 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання. Так, Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016 Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, відповідно до якого РНБО вирішила підтримати 2 пропозиції щодо продовження і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 31 серпня 2016 року № 639-p), Службою безпеки України та Національним банком України. Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі - рішення Ради) встановлено продовжити дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року (із змінами, внесеними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року та від 20 травня 2016 року), уведеним в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549. Застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2. При цьому до суб'єктів, визначених пунктами 23, 30, 100, 101 і 104 додатка 2 до рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом. До суб'єкта, визначеного пунктом 104 додатка 2 до рішення Ради, застосовано заборону здійснення державних закупівель та використання органами державної влади України антивірусних програмних продуктів "Kaspersky" виробництва російських комерційних структур. Водночас пунктом 3 рішення Ради встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 3; 2) юридичних осіб згідно з додатком 4. 3 До суб'єктів, визначених пунктами 316, 317, 318, 319 і 331 додатка 3 до рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом. До суб'єктів, визначених пунктами 35, 37, 38, 39, 40, 132, 133 139 додатка 4 до рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом. Разом з тим частиною другою статті 6 Закону України "Про санкції" встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, при здійсненні закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" замовникам необхідно ураховувати вимоги Закону України "Про санкції та Указу Президента від 17.10.2016 № 467/2016 "Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Анна ТОВКАЙ 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> щодо відображення у річному плані та додатку до нього <b>Суть питання:</b> Замовником було укладено тендерний договір в поточному році, але через відсутність фінансування договір не вибрано на суму, яка перевищує порогову планку для підприємства тобто більше 1 млн.грн. Як відобразити в річному плані невикористану суму, якщо в процедурний план вона не вноситься ( з попередніх роз’яснень «Радника»), а додаток до річного плану передбачає суми допорогових планок. <b> Номер відповіді:</b> 138/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання вам надано відповідь у вашому попередньому запиті 137/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Корсунь-Шевченківський ЦПМСД" <b>Суть питання:</b> В установі на початку 2016 року було куплено бензин на суму 180 грн. В жовтні договір по цьому бензинові було розірвано в звязку зі зміною назви юридичної особи з якою було укладено договір. Використано було коштів до того як розірвали договір на бензин в сумі 103 тис. грн. Виникає питання як бути з 77 тис. грн по яким планується іще два договори на поставку бензин - чи можна їх вважати новими предметами закупівлі в звязку з укладеннями цих договрів в цьому році, так як суму на бензин було заплановано на початку року. І чи потрібно по цим договорам вносити звіти в електронну систему закупівель та заново планувати ? <b> Номер відповіді:</b> 139/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Корсунь-Шевченківський ЦПМСД" <b>Суть питання:</b> В якому разі потрібно вносити в електронну систему закупівель звіт про укладений договір - якщо запланована очікувана вартість предмета закупівлі на початку року перевищує 50 тис грн чи в разі коли покупка в самому договорі, тобто вартість предмета закупілі в ньому перевищує 50 тис. грн ? <b> Номер відповіді:</b> 140/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо щодо оприлюднення звіту про укладені договори” за посиланням (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc ) , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області <b> Тема розширена:</b> Електронний цифровий підпис <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 № 557 визначено, що Секретар тендерного комітету забезпечує, зокрема, розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики. Згідно з пунктом другим наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. З огляду на зазначене підкажіть, будь ласка, хто саме з членів тендерного комітету повинен (має право) накладати свій електронний цифровий підпис на інформацію (документи), яка розміщується в електронній системі закупівель (річний план, додаток до річного плану, оголошення, документація тощо)? Заздалегідь вдячний за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 141/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, згідно частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника . Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення). Положення про тендерний коміте т або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики. Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету . Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Луганській області <b>Суть питання:</b> Замовником було направлено запрошення на участь у переговорній процедурі.На дату проведення переговорів учасник надав лист, у якому просить перенести проведення переговорів на іншу дату та направити щодо цього повідомлення про намір перенести/скасувати вказану закупівлю письмово. Підкажіть будь-ласка, які мають бути дії Замовника у цій ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 133/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення (частина третя статті 35 Закону). Таким чином, оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів, замовник самостійно приймає рішення щодо перенесення дати проведення переговорів.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань транспортного забезпечення та звязку Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.4 ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> п. 4) ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Якщо тендер був двічі відмінено по абз. 6 ч.1 ст 31 ЗУ - відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом, а саме в першому тендері відхилині всі пропозиції, а вдругому тендері відхилино два переможця, чи має право замовник застосувати переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 134/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників , при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Разом з цим згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій , а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій. Таким чином, правові підстави для застосування замовником переговорної процедури закупівлі у відповідності до пункту 4 частини другої статті 35 Закону виникають лише у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через те, що для участі у торгах в обох випадках було подано менше двох тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо подовження терміну дії тендерного договору <b>Суть питання:</b> Чиможе замовник подовжити термін дії тендерного договоруна наступний рік, якщо в поточному році не вибрана повністю сума договору через відсутність фінансування підприємства, якщо так, то на який термін? <b> Номер відповіді:</b> 135/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо річного плану закупівель та додатку донього <b>Суть питання:</b> Якщо замовник подовжує термін дії договору відповідно до ст.40 (договір укладений відповідно до Закону України №1197-VII ), то яким чином це відображати в річному плані закупівель. Чи потрібно відображати 20% від суми договору в річному плані закупівель на 2017р., чи в додатку до річного плану? <b> Номер відповіді:</b> 136/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. У свою чергу, Закон України “Про здійснення державних закупівель”, який встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, втратив чинність на підставі Закону. Відповідно до частини шостої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет. Разом з тим вищевказані закони, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень указаних законів, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених зазначеними законами. Отже, у разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, тендерний комітет складає і затверджує річний план щодо закупівель, які планує провести, без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо тендерного договору <b>Суть питання:</b> Якщо Замовником було укладено тендерний договір в поточному році, але через відсутність фінансування договір не вибрано на всю суму. Чи може Замовник працювати по цьому договору в наступному році ? Якщо так, то як його відображати в річному плані на наступний рік? <b> Номер відповіді:</b> 137/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет. Разом з тим Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених Законом. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов”язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.