<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Городищенське Районне територіальне медичне об'єднання" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про укладені договори <b>Суть питання:</b> ст. 19 Конституції Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків комісія — постійно діюча комісія, що утворюється Уповноваженим органом з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель; ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Украхни від 22.03.2016 № 490"Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму звіту про укладені договори. На сьогоднішній день оприлюднення звіту про укладені договори - це проведення "мінізакупівлі" (пройдення етапів закупівлі, викладення документів які не передбачені Законом), що суперечить вимогам ЗУ "Про публічні закупівлі" та ст. 19 Конституції України. Таким чином, замовники позбавлені можливості оприлюднити звіт про укладені договори в системі Прозоро відповідно до законодавства України. <b> Номер відповіді:</b> 47/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу п’ятого статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма звіту про укладені договори, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.

<b>Запит від:</b> Запит від Томашпільська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь-ласка рояснення. чи можна ставити електронний цифровий підпис селищного голови на закупівлі (відкриті торги)через електронний майданчик "Прозоро", чи то має бути підпис голови тендерного комітету? або ж головного бухгалтера, яка є членом тендерного комітету і в неї вже є еклектронний цифровий підпис. В нас відповідальний за закупівлю - тендерний комітет. хто може (яка посадова особа) накладати свій електронний цифровий підпис на закупівлі (відкриті торги)?. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 48/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку  від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель та передбачає використання замовником електронного цифрового підпису. У свою чергу, згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення). Положення про тендерний коміте т або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики. Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету . Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КП ШЕУ Соломянського району м. Києва <b> Тема розширена:</b> пункт 2 частини п'ятої ст.40 <b>Суть питання:</b> За результатами проведеної закупівлі за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю Товару-БензинуА-92 за ціною 18,18 грн. з ПДВ/літр. Під час виконання договірних зобов'язань на ринку відбулось подорожчаня бензину, про що Постачальник повідомим Замовникалистом та надав довідку ДП "Держзовнішінформ" з цінами від 20,71 грн з ПДВ/1 літр до 23,45грн з ПДВ/1 літр.Тобто ціна бензину зросла на 29 %. На підставі цієї довідки Змовник і Учасник уклали додаткову угоду на підвищення до 19,98 грн. з ПДВ/1 літр, і на наступний день ще одну - підвищення до 21,96 грн. з ПДВ/1 літр.(тобто в кожній угоді підняття ціни за 1 літр було в межах 10%). Проте обидва підвищення було зроблено виходячи з даних однієї вищезгаданої довідки, що підтверджує не коливання багаторазове, а одне зростання цін на ринку відповідного товару. Чи є дії Замовника стосовно підвищення ціни на бензин двічі (кожне в межах 10 %) порущенням, оскільки Замовник опирався на данні, вказані в одній довідці (зростання цін одразу на 29%)?Чи підвищення повинно відбуватись протягом більш довгого часового проміжку та для підтвердження повинні надаватись декілька довідок, кожна з яких повинна інформувати по ріст цін? Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 46/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листах від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”)  та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський національний університетет імені Б. Хмелницького <b>Суть питання:</b> Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького просе надати роз’яснення з наступного питання. Ми здійснили закупівлю комп’ютерної техніки на суму 195 тис. грн. яка була запланована річним планом, а у жовтні нам вділили субвенцію 43 тис. грн. на закупівлю даної техніки. Чи потрібно проводити тендер на 43 тис. грн. які не були заплановані. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 41/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство "Вінницязеленбуд" <b>Суть питання:</b> Чи можливо внести зміни до ціни договору, укладеного за результатом відкритих торгів, на виконання капітального ремонту обєкту, а саме: збільшити загальну вартість договору, так як, збільшилась вартість матеріалів (основних конструкцій), які будуть використані при виконанні робіт. <b> Номер відповіді:</b> 43/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Останнім часом заклади нашої області, які забезпечуються природним газом місцевим газзбутом (далі – постачальник), почали отримувати від постачальника листи з вимогою укладення з ним договорів на постачання природного газу на 2017 рік до 12.12.2016 року (розпочати процедури закупівлі не пізніше 1 листопада 2016 року). У випадку відсутності зазначених договорів газорозподільними підприємствами буде припинено газопостачання закладів. Беручи до уваги, що постачальник природного газу на 2017 рік може буде визначений виключно за результатами відкритих торгів у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», на нашу думку вимога щодо укладення договору з постачальником необґрунтована та безпідставна. Ще одна вимога постачальника щодо реєстрації таких договорів в органах казначейської служби до 20.12.2016 також є порушенням законодавства. Оскільки на зазначений момент у замовників будуть відсутні затверджені кошториси на 2017 рік. Відповідно до частини 3 статті 48 Бюджетного Кодексу України укладення договору без відповідних бюджетних асигнувань є недійсним. Просимо надати роз'яснення чи правомірні дії та вимоги постачальника в умовах чинного законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 44/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015  № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕПАРТАМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ <b> Тема розширена:</b> Накладення ЕЦП та оприлюднення інформації <b>Суть питання:</b> Доброго дня. При розміщенні оголошення "відкриті торги" та ТД нами було накладено ЕЦП. Оголошення було розміщено на сайті Прозоро та зазначено, що ЕЦП накладено, дату ауціону призначено (№ тендера 378115, наш ЄДРПОУ-03491286, майданчик - Смарттендер). Однак при спробі перевірки ЕЦП зявляється інформація про помилку підпису (при цьому Прізвище підписанта визначається вірно): "Підпис не вірний, відмінності :{"enquiryPeriod":{"endDate":["2016-10-25T13:00:00+03:00","2016-10-25T12:00:00+02:00"]}} Підписувач: Тертишна І.А." З ключем і сертифікатом ЕЦП все добре - перевіряли. Технічна підтримка майданчика каже що проблема в Прозоро і порадила спробувати ще раз. Зробили декілька спроб - результат такий же. Написали електронного листа Прозоро, вони нам відповіли, що наше питання направлено до Ай-ті відділу для розгляду, коли буде результат не відомо. Просимо надати розяснення про наші подальші дії і чи вважається в даному випадку оголошення та документи оприлюдненними? Адже строки йдуть? P.S.: в ПРОЗОРО знайшли декілька тендерів (понадпорогових) де така ж ситуація, а процедури закупівлі вже проведено і навіть успішно завершено. Не зрозуміло як на це пізніше будуть реагувати контролюючі органи. <b> Номер відповіді:</b> 45/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог. Крім того, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена Уповноваженим органом адміністратором електронної системи закупівель (абзац другий пункту 2 Порядку функціонування системи). У свою чергу, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку  від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. При цьому розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку).

<b>Запит від:</b> Запит від Лєгусова Ірина Володимирівна <b>Суть питання:</b> В Україні існують комунальні підприємства, створені місцевими радами. В оперативне управління таким комунальним підприрємствам передані адміністративні будівлі. Установи, в основному бюджетні, орендують у місцевих державних адміністрацій в цих будівлях кабінети для здійснення своєї діяльності. А комунальні підприємства з цими установами укладають договори на постачання послуг з утримання нерухомого майна, за якими отримують свій основний дохід. З набранням чинності Законом України "Про публічні закупівлі" введено проведення допорогових закупівель, використання електронної системи закупівель (ч.1 ст.2). Розмір оплати за договорами на постачання послуг з утримання нерухомого майна в основному перевищують 50 тис. грн на рік, а в деяких випадках і дорівнюють або перевищують 200 тис. грн на рік. Внаслідок чого виникають наступні питання. Яким чином комунальним підприємствам укладати зазначені договори? Чи обов'язково проводити допорогові закупівлі з використання електронної системи? Чи є законним проведення переговорної процедури закупівлі на підставі п.2 ч.2 ст.35 Закону України "Про пцблічні закупівлі" - "відсутность конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи", оскільки лише у комунального підприємства є право оперативного управління адміністративними будівлями на підставі рішення місцевої ради? <b> Номер відповіді:</b> 38/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Разом з тим відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. У свою чергу, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Згідно з частиною другою статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. При цьому згідно з пунктом 3 методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно. У свою чергу, відповідно до пункту 5.13 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774 (зі змінами), орендар зобов’язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю. Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються. В іншому випадку закупівля (придбання) здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом проведення однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Крім того, оскільки відповідно до статті 1 Закону України “Про Фонд державного майна України”  центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику зокрема у сфері оренди та використання державного майна є Фонд державного майна України, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Бокій Олена Євгенівна <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладені договори <b>Суть питання:</b> Добрий день, підкажіть, будь ласка, по наступному. В державній установі прийнято рішення здійснювати допорогові закупівлі на суму від 50 тис.грн. При закупівлі послуг з розподілу природного газу в мономоліста на суму 130 тис.грн. необхідно оприлюднювати звіт про укладений договір і скан-копію договору на електронному майданчику? При закупівлю постачання природного газу на суму 150 тис.грн. необхідно робити допорогову закупівлю через електронний майданчик, якщо в області зареєстрований лише 1 постачальник природного газу, чи можливо укласти прямий договір і оприлюднити звіт про укладений договір і його скан-копією? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 39/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація стосовно проведення допорогових закупівель міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. Інформація стосовно оприлюднення звіту про укладені договори міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Левін Дмитро Вікторович <b> Тема розширена:</b> Стосовно залучення субпідрядників <b>Суть питання:</b> Добрий день, звертаюся до вас у зв'язку з частими випадками дискредитації прав великої групи учасників закупівель в зв'язку з неоднозначністю тлумачення закону про державні закупівлі, а також з небажанням багатьох замовників враховувати права всіх учасників, які пропонують однаково якісний товар, послугу, роботу. Опис ситуації. Закон про державні закупівлі з Статтею 16, частина 2 вказує на наступне: Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних крітеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Виходячи з цього тексту вимоги пред'являються до учасників, якими є юридичні або фізичні особи, які подають заявку в тендер, в якому зазначено одне або більше з цих вимог. Таким чином у разі, коли кваліфікації учасника досить то він бере участь, але є поширені ситуації, коли права наступних типів учасників обмежені: -учасник став дистриб'ютором компанії, яка продає товари і надає послуги, але не займається продажами своїх товарів і послуг -учасник може виконати 99% предмета закупівлі крім виконання ліцензованих видів робіт (будівництво, установка пожежної сигналізації, виконанні небезпечних видів робіт і т.п.), так як це не його основний вид діяльності, але раз на рік є тендери, в яких він є. -учасник став представництвом великої компанії виробника товарів інтерес, до яких є в основному у державного замовника, але ще не зробив жодної продажі -учасник, який бере участь в великій закупівлі, де потрібно комплексне виконання, але профіль закупівлі має кілька сфер. Замовник, читаючи закон не розуміє чи може він висувати вимоги кваліфікаційних критеріїв тільки до учасника або якщо учасник через договір субпідряду, договоір ЦПХ, інші форми договорів залучає інші юридичні або фізичні особи, то чи можуть кваліфікації цих субпідрядників розцінюватися також як кваліфікації учасників. Колізія також виникає в тому, що некоректно буде з боку замовника вказувати додаткові вимоги до субпідрядників, так як ті компанії, які не мають субпідрядників можуть подумати, що замовник вимагає обов'язкової участі субпідрядників. Тобто якщо компанія дуже велика за розмірами і кваліфікаціям, то для багатьох описаних вище випадків її права не порушуються, на відміну від тих, хто не має можливості або бажання утримувати штат співробітників на всі випадки кваліфікаційних вимог, та хоче в разі рідкісної необхідності залучати на субпідряд спеціалізовану юридичну або фізичну особу. Матеріали з всеукраїнських видань, які після публікації кваліфікаційних критеріїв, надаються для вивчення замовникам не дають результату, так як видання не є відповідальними за роз'яснення в сфері державних закупівель. Матеріали з видань додаю вкладенням. Пропозиція. Прошу дати роз'яснення з цієї ситуації в закупівлях (до порогових і понад порогових) товарів, послуг, робіт. Публікація відповіді на офіційному сайті могла б виключити звинувачення в підробці документів, написаних МЕРТ. <b> Номер відповіді:</b> 40/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством. При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону. Водночас звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону. Крім того, замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації (частина друга статті 23 Закону). У свою чергу, статтею 18 Закону визначено порядок оскарження процедур закупівель. При цьому у разі здійснення допорогових закупівель, застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35. Додатково з питань оскарження та контролю у сфері закупівель пропонуємо ознайомитись із листом від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" УМГ "КИЇВТРАНСГАЗ" <b> Тема розширена:</b> Подання документів Учасниками <b>Суть питання:</b> Відкриті торги з публікацією на англ.мові. Учасник (Приватне АТ) не надав тільки довідку щодо власників цінних паперів (акціонерів), яка вимагалась тендерною документацією. Які дії Замовника: дискваліфікувати цього учасника, або дати йому можливість дозавісити цю довідку. Та чи не буде порушенням Закону другий варіант. <b> Номер відповіді:</b> 27/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація стосовно подання документів тендерної пропозиції міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. Виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Отже, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Укрмедпроектбуд" <b> Тема розширена:</b> Розгляд тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> До участіу процедурі подало 4 учасники. Оцінка здійснюється системою автоматично. До оцінки допущено всі 4 учасника. Замовник провів розгляд пропозицій і виявив, що три учасника не відповідають кваліфікаційним критеріям а один відповідає. Чи можна акцептувати одного учасника, чи необхідно відмінити торги? <b> Номер відповіді:</b> 28/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на  звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.