<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Агентство "Консалт" <b> Тема розширена:</b> Подання пропозиції згідно лотів <b>Суть питання:</b> Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Запитання: якщо замовником визначено окремі частини предмету закупівлі (лоти), а учасник процедури закупівлі подає пропозицію щодо декількох лотів, чи повинен такий учасник завантажувати всі документи тендерної пропозиції, що вимагаються згідно тендерної документації (довідки про відповідність вимогам ст. 16-17 Закону, тощо), до кожного лоту окремо? Відповідно чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника щодо окремого з декількох лотів, якщо за таким лотом учасником не завантажено відповідних документів тендерної пропозиції, але при цьому учасником завантажено всі необхідні документи щодо іншого лоту (лотів), згідно якого (яких) учасником подано тендерну пропозицію, та такі документи у повній мірі відповідають вимогам тендерної документації, підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 187/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції , у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) , яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі. При цьому, у випадку якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота). Поряд з цим виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо. При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі для будівельних та проектних робіт <b>Суть питання:</b> Замовник має в наявності робочий проект (стадія "П"), згідно якого планує провести відкриті торги. Чи можливо в межах однієї процедури відкритих торгів здійснити закупівлю "будівельних робіт+проектні роботи (Стадія "Робоча документація")"? <b> Номер відповіді:</b> 174/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb  , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку  визначення предмета закупівлі робіт. При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно. Разом з тим, оскільки  відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах,  пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство" <b> Тема розширена:</b> Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? Через великі коливання ціни на ринку, наші Учасники тільки те й роблять, що підвищують ціну перед кожним нашим замовленням товару, а от знижувати її і не думають. Для нас, як для комунального підприємства, якому доводиться дану закупівлю проводити за власні кошти, але через державні закупівлі в Прозоро, не виходить економити ніяк, навпаки, коли ціни на ринку приходять в норму і після зниження стабільно тримаються - то наші Учасники нам ціни не знижують. Для цього, на нашу думку, було б краще нам проводити дану закупівлю хоча б поквартально ( чи на півріччя) Дуже Вам дякую!!! <b> Номер відповіді:</b> 175/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. При цьому відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. У свою чергу частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства (частини перша статті 526 Цивільного кодексу України). При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зокрема зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство" <b> Тема розширена:</b> Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? <b>Суть питання:</b> Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? Через великі коливання ціни на ринку, наші Учасники тільки те й роблять, що підвищують ціну перед кожним нашим замовленням товару, а от знижувати її і не думають... Для нас, як для комунального підприємства, якому доводиться дану закупівлю проводити за власні кошти, але через державні закупівлі в Прозоро, не виходить економити ніяк, навпаки, коли ціни на ринку приходять в норму і після зниження стабільно тримаються - то наші Учасники нам ціни не знижують. Для цього, на нашу думку, було б краще нам проводити дану закупівлю хоча б поквартально ( чи на півріччя) Дуже Вам дякую!!! <b> Номер відповіді:</b> 176/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 175/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2666207-2913-4492-ae4f-1596e0ff526e&lang=uk-UA.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУ ДКСУ у Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Просимо надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання. У статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), міститься вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій. Так в пп.4 п.1 ст. 30 Закону зазначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника якщо вона не відповідає умовам тендерної документації. При проведені Замовником відкритих торгів за результатами аукціону визначено пропозицію з найменшою ціною, підстав щодо відхилення її по ст. 16 та 17 Закону в Замовника не має, при перевірці відповідності товару умовам визначеним в Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі виявлено відсутність одного документу, який вимагався замовником, а саме будь-якого підтвердження від виробника товару, що постачається, на право постачальника розповсюджувати даний товар. У всьому іншому (у тому числі технічні параметри та можливості товару, що пропонується)відповідають вимогам замовника. Питання: Чи повинен Замовник в даному випадку відхилити пропозицію учасника, що має наймешу ціну, як таку що не відповідає умовам тендерної документації чи повинен прийняти його пропозицію вважаючі відсутність такого документу не суттєвим, та не впливаючим в цілому на відповідність товару технічним вимогам? <b> Номер відповіді:</b> 178/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації . Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Луцький національний технічний університет <b> Тема розширена:</b> про структурні підрозділи <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка. Наш університет має структурні підрозділи (Коледжі) вони не являються юридичними особами. Ми надали їм доручення на підписання договорів. Створили в кожному коледжі тендерний комітет, затвердили в університеті. Склали їм положення тендерного комітету, порядок проведення допорогових електронних закупівель. І наказом дозволили проводити допорогові закупівлі і надпорогові закупівлі. Тепер вони можуть самостійно робити всі закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 180/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> чи відшкодування коштів за спожиту електроенергію є предметом закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо дії Закону України «Про публічні закупівлі» за наявності наступних обставин. Балансоутримувачами мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів є комунальні підприємства. Вказані підприємства для забезпечення мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів електроенергією здійснюють закупівлю електроенергії у постачальника-монополіста за переговорною процедурою. Департамент міської ради, як розпорядник коштів відшкодовує кошти за електроенергію для мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів. Поясніть чи буде в даному випадку відшкодування коштів за спожиту електроенергію мережею зовнішнього освітлення та світлофорними об’єктами предметом закупівлі. Яким чином розпорядник коштів повинен проводити відшкодовання коштів за електроенергію. <b> Номер відповіді:</b> 181/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Поряд з цим, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України зокрема надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції казначейства,  з питань здійснення відшкодування витрат рекомендуємо додатково звернутись до вищевказаних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка, у разі внесення змін до тендерної документації, чи потрібно змінювати дату кінцевого строку подання пропозицій, якщо до цієї дати залишилось більше ніж сім днів <b> Номер відповіді:</b> 170/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Таким чином, Законом передбачено обов”язок продовження строку подання тендерних пропозицій у разі внесення змін до тендерної документації, якщо до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишається менше ніж сім днів. При цьому у разі, якщо до закінчення строку залишається сім та більше днів, необхідність продовження строку подання тендерних пропозицій відсутня.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НЕК "Укренерго" <b>Суть питання:</b> Згідно зі ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено встановлення такого кваліфікаційного критерію як "Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору". Чи буде порушенням, якщо Замовник в тендерній документації зазначить на підтвердження зазначеного критерію надання двох та більше аналогічних договорів? <b> Номер відповіді:</b> 171/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не містить визначення терміну “аналогічний договір”. Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно . Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> застосування пункту 7 частини 3 статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> просимо надати рекомендації щодо зміни ціни договору відповідно до зміни індексу споживчих цін за формулою: ЦДн=Цра*(ПВвп*ІСЦпх+ПВве*Кзце+ПВів), де: ЦДн - ціна договору нова, Цра - ціна за результатами аукціону, ПВвп - питома вага вартості продуктів, ІСЦпх - індекс споживчих цін продуктів харчування, ПВве - питома вага вартості електроенергії, Кзце - коефіцієнт зміни ціни на електроенергію, ПВів - питома вага інших витрат <b> Номер відповіді:</b> 172/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін , зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону,  може здійснюватись у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни. При цьому порядок зміни ціни відповідно до змін індексу споживчих цін визначається замовником у проекті договору про закупівлю, ураховуючи вимоги пункту 7 частини другої статті 22 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважає, що вимоги тендерної документації  не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. Разом з тим умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (частина четверта статті 36 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Лазаренко Світлана Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Відповідальність електронних майданчиків <b>Суть питання:</b> Ст. 38 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону тільки для членів тендерного комітету замовника, уповноваженої особи (осіб), членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючего банку). Якими саме законами та яка відповідальність передбачена для Операторів елктронних майданчиків та Адміністратора системи PROZORRO? <b> Номер відповіді:</b> 162/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області <b>Суть питання:</b> Що діяти, якщо договір, укладений за результатами аукціону (допорогова закупівля), був розірваний? <b> Номер відповіді:</b> 163/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. При цьому, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону та Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому у разі розірвання договору та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник може провести зазначену закупівлю після відповідного внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.