<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат" <b> Тема розширена:</b> про остаточну пропозицію <b>Суть питання:</b> Замовник проводить процедуру відкритих торгів, предмет закупівлі передбачає специфікацію яка включає 1500 найменувань. За результатами аукціону Переможець надає пропозицію, яка по сумі відрізняється від пропозиції аукціону. Причому в меншу сторону.Чи має право Замовник укласти договір з Переможцем на суму, яка є меншою від суми,зазначеній в результатах аукціону.? <b> Номер відповіді:</b> 197/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону . Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. При цьому зміна істотних умов договору може здійснюватися сторонами після укладення такого договору, зокрема у випадку, передбаченому пунктом 5 частини четвертої статті 36 Закону у разі  узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).

<b>Запит від:</b> Запит від Таращанська районна державна адміністрація <b>Суть питання:</b> Замовник оголосив відкриті торги.Двічі вони не відбулися.Відповідно закону можна проводити переговорну процедуру, але під час переговорів учасник просить змінити деякі вимоги до учасника, чи можемо в такому випадку згодитись з ним і підписати договір?? Чи в такому випадку ми не зможемо використовувати переговорну процедуру і повинні оголошувати відкриті торги внесши зміни до тендерної документації??? <b> Номер відповіді:</b> 198/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також  за посиланням                                            http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”. Так,  відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації .

<b>Запит від:</b> Запит від Державна фіскальна служба Україна <b> Тема розширена:</b> Укладання додаткової угоди <b>Суть питання:</b> У березні 2016 року відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" був підписаний договір про надання послуг, термін дії якого закінчується 31.12.2016. На даний час планується укласти додаткову угоду відповідно до вимог частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» на продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному у 2016 році. Де потрібно оприлюднювати цю додаткову угоду? На веб-порталі www.tender.me.gov.ua або на prozorro.gov.ua? <b> Номер відповіді:</b> 199/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Деде Дмитро Борисович <b> Тема розширена:</b> Доповнення договору про закупівлю порядком зміни ціни. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. У складі тендерної документації є проект договору, змісту якого містить положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Виникає питання щодо можливості доповнення відповідного пункту Договору, під час його укладання, шляхом визначення порядку зміни ціни за умови зміни курсу іноземної валюти, наступного змісту: "У разі зміни міжбанківський курс продажу долара США (виходячи з ASK котирувань USD/UAH, що публікуються на сайті Укрділинг http://www.udinform.com/) по відношенню до Гривні більш ніж на 3 (три)% від курсу продажу чинного на момент підписання цього договору, Сторони в праві переглянути ціну цього Договору шляхом її коригування пропорційної такій зміні, але у частині зміни ціни ресурсів (матеріалів, обладнання). Зміна ціни ресурсів (матеріалів, обладнання), у випадку визначеному цим пунктом договору, можлива лише стосовно ціни ресурсів (матеріалів, обладнання), які заплановані до використання Учасником протягом дії Договору на майбутньому етапі і відповідно до календарного графіку виконання робіт. Положення цього пункту договору не стосується зміни ціни ресурсів, які вже використано на попередніх етапах робіт та тих, які використовуються протягом поточного етапу робіт. У цьому випадку, зміна ціни Договору оформлюється додатковою угодою, що є невід'ємною частиною цього Договору.". Вимушені до Вас звернутись із таким питанням, оскільки працівники казначейства стверджують про можливість такої зміни ціни договору лише у договорах поставки укладених з нерезидентом. Зазначене питання стосується конкретної закупівлі: UA-2016-11-07-001397-b Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 200/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням  http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc  розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” . При цьому відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі  - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа ( резидент або нерезидент ), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Згідно з частиною першою статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Ураховуючи викладене, випадки зміни істотних умов договору про закупівлю, зазначені в статті 36 Закону можуть застосовуватись сторонами договору про закупівлю, укладеного з будь-яким учасником - переможцем процедури закупівлі - фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, юридичною особою (резидентом або нерезидентом).

<b>Запит від:</b> Запит від Головний сервісний центр МВС <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), оголошення № UA-2016-11-18-001303-c, Головний сервісний центр МВС (далі – ГСЦ МВС) у листопаді 2016 року розпочав процедуру закупівлі товару за предметом: «Машини обчислювальні, частини та приладдя до них – за кодом ДК 016:2010 – 26.20.1 (лазерні принтери – за кодом ДК 021:2015 – 30200000-1), (пристрій для друку)». Кінцевий строк подання тендерних пропозиціє становив 05.12.2016 об 10 год. 00 хв. 25.11.2016 об 09 год. 32 хв. фізична/юридична особа звернулось із питанням щодо вищевказаної закупівлі, а саме: «24.11.16 у Вас був аналогічний аукціон UA-2016-11-07-001314-c Ця закупівля є повторною від того аукціону чи Ви додатково закупаєте ще 300 од БФП ?». Відповідно до частини третьої статті 23 Закону Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення щодо тендерної документації та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. За думкою ГСЦ МВС, вищевказане звернення не є по суті запитанням по роз’ясненню щодо тендерної документації та Замовник не повинен надавати та оприлюднювати роз’яснення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. ГСЦ МВС 30.11.2016 об 17 год. 49 хв. через Кабінет на авторизованому електронному майданчику «Е-tender» (адреса в мережі Інтернет – https://bid.e-tender.biz/) в електронній системі закупівель «Prozorro» намагався надати відповідь на звернення, але електронна система закупівель «Prozorro» не прийняла нашу відповідь, та система надала наступне роз’яснення: «Увага! Виникли помилки експорту відповіді до ЦБД». Прошу врахувати, що ГСЦ МВС своєчасно надавав відповідь на звернення в електронній системі закупівель «Prozorro». Прошу надати роз’яснення: - щодо надання Замовником відповідей на звернення фізичних/юридичних осіб, які не є по суті запитанням щодо роз’ясненню до тендерної документації; - яким чином рахується перебіг строків у нашому випадку, протягом якого Замовник повинен оприлюднити роз’яснення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 189/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому Законом не визначений та не обмежений зміст і перелік питань фізичних/юридичних осіб щодо роз’яснень стосовно тендерної документації  та звернень щодо усунення порушень. Разом з тим, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель, з технічних питань пропонуємо звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя <b>Суть питання:</b> Чи можемо ми провести переговорну процедуру на період січень-квітень включно. Оскільки плануємо влітку встановити власну мінікотельню, що заощадить значну кількість Гкал. А потім провести переговорну процедуру в жовтні по грудень включно? <b> Номер відповіді:</b> 190/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Просимо надати роз’яснення щодо правомірності застосування переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Управлінням економічного розвитку міста проводились відкриті торги із закупівлі 26.20.1 Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя (Робоча станція (РС) для оформлення та видачі паспортних документів, зняття біометричних даних і реєстрації місць проживання)) (далі – робоча станція). Очікувана вартість цієї закупівлі була визначена відповідно до кошторисних призначень на 2016 рік. Зазначені торги не відбулися у відповідності до положень частини 1 статті 31 Закону – відсутність поданих пропозицій. Відкриті торги із закупівлі робочої станції були оголошені вдруге на очікувану вартість передбачену кошторисом на 2017 рік та знову не відбулися внаслідок відсутності учасників. Просимо надати роз’яснення щодо правомірності застосування переговорної процедури для закупівлі робочої станції у 2017 році відповідно до положень пункту 4 частини 2 статті 35 Закону - замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Зазначаємо, що технічні та якісні характеристики станції, а також вимоги до учасника не були змінені при проведенні двох відкритих торгів і не будуть змінюватись у переговорній процедурі. Кошторисні призначення на закупівлю робочої станції передбачені кошторисом на 2017 рік. <b> Номер відповіді:</b> 191/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також  за посиланням   http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016         № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі, зокрема, якщо було двічі відмінено тендер у розумінні Закону через відсутність достатньої кількості учасників, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.

<b>Запит від:</b> Запит від УДППЗ "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі паливно-енергетичних ресурсів для виробництва теплової енергії <b>Суть питання:</b> Стаття 4 Закону "Про публічні закупівлі" передбачає: "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:... 2) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів);". Чи означає цей пункт, що у разі закупівлі газу виключно для потреб обігріву власних приміщень підприємства, УДППЗ "Укрпошта" може не проводити процедуру закупівлі, і укласти договір без застосування Закону? <b> Номер відповіді:</b> 192/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів). Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону. При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197,  Мінрегіон України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі ,   з питання віднесення газу  до паливно-енергетичних ресурсів для виробництва теплової енергії пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> щодо застосування п. 5 ст. 28 Закону, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує розмір визначений п. 4 ст. 10 Закону <b>Суть питання:</b> Управлінням капітального будівництва була проведена процедура відкритих торгів з закупівлі робіт, очікувана вартість яких не повинна була перевищувати 65 млн. грн. Було заявлено дві тенедерні пропозиції. Після аукціону система розтавила участників відповідно до Закону. Під час дослідження документів на їх відповідність ст.ст. 16 та 17 Закону, одна тенедерна пропозиція була відхилена, а за результатом розгляду другої - виявлено намір укласти договір. Після підписання договору та формування звіту, він був переданий для реєстраціїї казначейській службі. В реєстраціїї договору відмовлено з посиланням на п. 5 ст. 28: якщо за результатами розгляду ТП до оцінки допущено ТП меньше ніж двох участників, процедура закупівель відміняється. На думку Замовника правила цього пункту повинні застосовуватись якщо очікуванна вартість закупівлі відповідає п. 4 ст. 10 Закону. Просимо надати розяснення з цього питання та висловити свою думку щодо дій казначейської служби. <b> Номер відповіді:</b> 188/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке обласне управління водних ресурсів <b> Тема розширена:</b> Продовження дії договору про закупівлю, укладеного на початку 2016 року. Оприлюднення повідомлення про внесення змін до зазначеного договору та звіту про його виконання. <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 7 Прикінцевих положень Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» - «Процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону». Тобто, замовник має право дію договору про закупівлю, укладеного на початку 2016 року згідно з Законом України «Про здійснення державних закупівель», продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в вищезазначеному договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Тоді ми повинні вже після 01.01.2017 оприлюднити Повідомлення про внесення змін до договору та Звіт про виконання договору на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель tender.me.gov.ua, який з 01.01.2017 не буде приймати ніяких повідомлень. До того ж, з 01.01.2017 втрачає чинність і наказ Мінекономрозвитку від 15.09.2014 № 1106 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель». У своїх відповідях на численні запитання замовників з цього питання Ви відповідаєте узагальнено та направляєте до листа від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Чи правильно я зрозуміла, узагальнюючи інформацію з листів Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 «Щодо застосування законодавства у сфері закупівель»: - замовники мають право продовжити дію договору про закупівлю, укладеного на початку 2016 року згідно з Законом України «Про здійснення державних закупівель», на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в вищезазначеному договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку; - повідомлення про внесення змін до зазначеного договору та звіт про його виконання не потрібно ніде оприлюднювати? <b> Номер відповіді:</b> 183/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06  “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, які містять вичерпну відповідь щодо можливості продовження строку дії договору на початку наступного року та щодо відсутності підстав для оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”, у зв”язку із  втратою ним чинності.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть, будь ласка, замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповуючи електроенергію за бюджетні кошти, для виробництва теплової енергії повинен проводити тенедрную процедуру? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 185/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів). Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону. При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197,  Мінрегіон Укрїни є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі ,  пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b> Тема розширена:</b> Визначення обєкта в поточному ремонті доріг <b>Суть питання:</b> Згідно Наказу №454 "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури", яким чином визначити саме лінійний обєкт дороги та чи можливо проводити процедуру лотово у рамках однієї процедури? дякую. <b> Номер відповіді:</b> 186/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. Щодо поділу предмета закупівлі на лоти Визначення термінів “предмет закупівлі” та “частина предмета закупівлі (лот)” наведено в пунктах 18 та 37 частини першої статті 1 Закону відповідно. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (далі –Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Згідно з пунктом 2 Розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку). Разом з тим, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац третій пункту 1 розділу ІІ Порядку). Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі та окремих частин предмета закупівлі (лотів), здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.