<b>Запит від:</b> Запит від виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області <b> Тема розширена:</b> порушення термінів поставки товару, передбачених конкурсними умовами та договором <b>Суть питання:</b> Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір. Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору : Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку. Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ). Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку . Дякуємо за відповідь . <b> Номер відповіді:</b> 74/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону). При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону. Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження , у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки  пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, для вирішення питання сторонам  необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.

<b>Запит від:</b> Запит від 30828120 <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості заміни файлу pdf ( укладеного договору) до накладення ЕЦП <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Нещодавно виникла абсолютно безглузда ситуація. Після завершення закупівлі нами було опубліковано підписаний договір в електронну ситему, як це передбачено законом. Однак, в силу певних обставин (зависання сервісу) випадково після декількох спроб було підкріплено договір до ЛОТу який відноситься до цієї ж закупівлі але до іншого ЛОТу, але відмінити таку дію як виявилося уже не можливо. Користувачам системи необхідно надати можливість робити поверталні кроки принаймі до накладення ЕЦП. По - перше система ще удосконалена і вииникають технічні проблеми, по - друге якщо система і надалі удосконалюється, невже не можна надати розширений функціонал? В будь якому випадку усізамовники повинні дотримуватись законодавства і в терміни оприлюднювати інформацію. Однак система не дає права на банальну помилку. <b> Номер відповіді:</b> 75/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель. У зв’язку з цим надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут водного господарства та природокористування <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення звіту про укладені договори відповідно вимог ч.4. ст. 1 Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”. Відповідно вимог ч.4. ст. 1 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Враховуючи вищевказані положення нормативно-правових актів чи необхідно замовнику оприлюднювати звіт про укладені договори у випадках придбання товарів (послуг) протягом року у різних постачальників в межах третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, якщо загальна сума закупівель перевищує 50 тис. грн. Наприклад: у березні було придбано у Постачальника 1 папір формату А4 на суму 30 тис. грн., у вересні для потреб установи придбано у Постачальника 2 папір формату B5 на суму 18 тис. грн., у жовтні у Постачальника 3 придбано паперу формату А1 на суму 4 тис. грн. Предмет закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” у всіх трьох випадках був 30197630-1, загальна сума закупівлі склала 52 тис. грн. Чи потрібно у вказаному випадку оприлюднювати звіт про укладені договори у відповідності до ч.4. ст. 1 Закону, якщо потрібно, то чи всі вказані договори відображати у звіті, чи останній, відповідно до якого закупівля по вказаному предмету перевищила 50 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 76/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут водного господарства та природокористування <b> Тема розширена:</b> Щодо діяльності тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Згідно з ч. 5 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Чи можуть відокремлені підрозділи без права юридичної особи мати право створювати власний тендерний комітет, проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для власних потреб в тому випадку, якщо це право передбачено в Положенні про цей структурний підрозділ, а їх керівники мають право на укладення договорів, підпису фінансових документів від імені головної організації. Крім того, кожному відокремленому підрозділу без статусу юридичної особи, кошторис доходів і видатків затверджує Міністерство (головний розпорядник коштів), а не головна організація, видатки та доходи по яких, не входять у затверджений Міністерством кошторис головної організації. Річні плани закупівель відповідно формуються в межах кошторисних призначень (окремо за кожним затвердженим кошторисом). Також, слід зазначити, що коди програмної класифікації видатків головної організації та відокремлених підрозділів різні: у нашому випадку головна організація фінансується за КПКВ 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ та ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики», а відокремлені підрозділи за КПКВ 2201150 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І та ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики». <b> Номер відповіді:</b> 77/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут водного господарства та природокористування <b> Тема розширена:</b> Не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів <b>Суть питання:</b> На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів та відповідно підкріпляти укладені договори із переможцями (у випадках коли за кожним окремим лотом визначено різних переможців). Зокрема, у 2017 році буде застосуватись переговорна процедура на придбання послуг із електропостачання, яка у нашому випадку буде розподілена за лотами так як об'єкти географічно відділені і мають різних постачальників (монополістів) <b> Номер відповіді:</b> 78/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. На даний момент в електронній системі закупівель (далі – система) реалізовано можливість здійснення закупівлі з визначеними частинами предмета закупівлі (лотами) в межах єдиної переговорної процедури. Інформацію про те, на яких електронних майданчиках реалізовано зазначену можливість, рекомендуємо уточняти у адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Штепа Каріна Олексіївна <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, в ЗУ "Про публічні закупівлі" у ст.17 ч.3 вказано переможець повинен протягом 5 днів надати замовнику справку про несудимість та справку про відсутність заборгованості. Але за ЗУ "Про персональні дані" справка про несудимість робиться до 10 днів, а справка про відстуність заборгованості дійсна всього 10 днів. Як прорахувати дату коли потрібно звернутись щоб встигнути подати вказані справки чинні на дату подачі? <b> Номер відповіді:</b> 68/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом другим частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим  вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Таким чином, перелік документів, якими переможець повинен підтвердити свою відповідність вимогам, які встановлені статтею 17 Закону, та зокрема вимоги щодо терміну видачі зазначених документів, визначаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Разом з тим кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації , виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону. Крім того, за результатами звернень замовник має право внести зміни до тендерної документації. З огляду на викладене, щодо вимог конкретної тендерної документації рекомендуємо звертатись безпосередньо до замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від СКП "Харківзеленбуд" ХМР <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Тендерний комітет планує проведення відкритих торгів на закупівлю робіт. Серед вимог до банківської гарантії, з метою відбору лише відповідальних та зданих якісно і своєчасно виконати великий обсяг робіт, пропонується встановити вимогу, щодо оформлення її в банку, який має ліцензію НБУ та відноситься до банків перших трьох груп (рішення Комітету з питань нагляду та регулюванням діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ від 31.12.2015 року).Чи не є дана вимога дискримінаційною? <b> Номер відповіді:</b> 69/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Так, тендерна документація повинна містити, зокрема розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Згідно з абзацом другим частини першої статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції. При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/ або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Крім того, статтею 18 Законом передбачено порядок оскарження процедури закупівлі та встановлено, що скарги, які стосуються зокрема тендерної документації , можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Ураховуючи викладене та мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі,  необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет радіоелектроніки <b>Суть питання:</b> Харківський національний університет радіоелектроніки просить надати роз’яснення з наступного питання. Сума предмету закупівлі, яка була запланована згідно додатку до річного плану затвердженого до 01.08.2016, складала 49 000,00 грн., з них 48 000,00 грн. було використано. На даний час виникла додаткова потреба в закупівлі товарів на 10 000,00 грн., яка була не передбачена у 2016 р. Питання: ми маємо можливість внести зміни в додаток до річного плану, провести допорогову закупівлю з опублікуванням звіту, якщо звіт за попереднім договором був не опублікований (менш 50 000,00 грн.) <b> Номер відповіді:</b> 62/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ПП "ОККО-Бізнес Контракт" <b> Тема розширена:</b> Акцепт тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Для участі у відкритих торгах (сума закупівлі до 133 тис. євро)подали пропозиції три учасники. Після аукціону було відхилено пропозиції кращого по ціні учасника, а пізніше і наступного по черзі. Залишився один учасник. Чи вправі замовник акцептувати його пропозицію за умови відповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації? Чи все таки Замовник повинен відмінити торги, керуючись п. 6 ч.1 ст. 31 ЗУ "Про публічні закупівлі" (допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій)? <b> Номер відповіді:</b> 63/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке обласне управління водних ресурсів <b> Тема розширена:</b> Відшкодування вартості комунальних послуг (електро-, водопостачання тощо) <b>Суть питання:</b> Чи є відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг предметом закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи потрібно зазначати його у додатку до річного плану закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 65/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Вінницький обласний центр технічної творчості учнівської молоді <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, як можна вирішити таке питання. Комунальний заклад оголосив закупівлю "Послуги з виконання історико-містобудівного обґрунтування" два рази - перший раз на 16 000 грн., а другий на 20000 грн. Закупівля не відбулась у зв"язку з відсутністю пропозицій. Що нам робити дальше? Чи маємо ми право заключити договір без оголошення тендера? <b> Номер відповіді:</b> 66/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Велігура Надія Василівна <b> Тема розширена:</b> Чи може Замовник відхилити нашу пропозицію через помилку <b>Суть питання:</b> Предметом закупівлі є багатономенклатурна продукція. Пропозиція відсканована та зареєєстрована на майданчику Prozorro з загальною ціною 307 000грн. За результатами аукціону остаточна вартість пропозиції склала 305 000грн. При складанні пропозиції за результатами аукціону ми помітили помилку у цінах попередньої нашої цінової пропозиції, а саме загальна вартість тоді могла бути 307 045 грн. Чи буде правомірним відхилення Замовником нашої пропозиції через таку помилку, яка ніяк не впливає на остаточну понижену ціну та чи є ця помилка технічною? <b> Номер відповіді:</b> 67/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. У свою чергу згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Таким чином, після проведення електронного аукціону замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з Законом.