<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна <b> Тема розширена:</b> Як обчислюються строки відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема щодо строку розгляду замовником тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною. Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону строк розгляду цієї пропозиції не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня її визначення. З якого дня починається відлік 5 робочих днів: з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції чи з наступного після цієї дати (події) дня? <b> Номер відповіді:</b> 226/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури Бахмутської міської ради <b> Тема розширена:</b> Загальне питання по Закону України "Про публічні закупівлі" на прикладі укладання договорів на комунальні послуги (тепло, воду, світло) <b>Суть питання:</b> Сума договорів на воду та світло від 50 до 200 тис.грн., підприємство - монополіст. Чи можна укласти договори напряму, а потім просто викласти звіт про укладенний договір? Сума договору на тепло перевищує 200 тис.грн., підприємство - монополіст. Яку процедуру проводити у цьому випадку? Переговорну процедуру на електроному майданчику закупівель або укласти напряму? <b> Номер відповіді:</b> 228/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber =2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист   від 30.09.2016  № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, а також за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, які містять відповіді на порушені питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> Документи на відповідність кваліфікаційним критеріям згідно ст.16 Закону "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Відкриті торги на закупівлю "Послуги їдалень" Чи має право Замовник для підтвердження працівників відповідної кваліфікації вимагати від учасників надати у складі своєї пропозиції копію сертифікату на систему управляння якістю ДСТУ ISO 9001 та копію сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів. <b> Номер відповіді:</b> 229/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Таким чином, у разі якщо замовником в тендерній документації встановлюється вимога щодо наявності документально підтвердженої інформації про  відповідність кваліфікаційним критеріям, то учасникам процедури закупівлі необхідно надавати тендерні пропозиції відповідно до вимог тендерної документації. Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону). Крім того, відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Піонтковська Людмила Миколаївна <b>Суть питання:</b> Вилілені кошти на закупівлю поштових послуг, електроенергії у 2016. Чи потрібно їх включати до річного плату закупівель на 2016 чи 2017 рік? <b> Номер відповіді:</b> 224/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи). Форму річного плану закупівель затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”. Відповідно до частин першої і третьої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) які, зокрема планують  та проводять процедури закупівель. Таким чином, замовник самостійно приймає рішення щодо внесення змін до річного плану закупівель поточного року або складання та затвердження річного плану закупівель на наступний рік. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня!в листопаді 2016 року, ми провели допорогову закупівлю згідно ДК 021:2015- 30200000-1 - Комп"ютерного обладнання та приладдя на суму 100тис. гривень через систему Prozorro.В грудні рішенням районної ради нам додатково виділили 150 тис.грн. на закупівлю комп"ютерного обладнання.Чи потрібно нам знову проводити допорогову закупівлю, через систему Prozorro.Чи маємо ми право здійснити закупівлю на виділені кошти прямим договором? <b> Номер відповіді:</b> 212/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький національний технічний університет <b>Суть питання:</b> Добрый день!У мене до вас питання, сума запланована згідно річного плану на наступний рік"Послуги міського телефонного зв'язку" перевущують вартісь предмета або послуг статті 2 Закону "Про публічні закупівлі" мова ведеться про послуги "Укртелеком"!Питання чи треба проводити процедуру закупівлі згідно чинного законодавства і яку! Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 213/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc  та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент праці та соціального захситу населення Житомирської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Департамент є виконавцем ряду загальнодержавних програм, де відбувається відшкодування установам та організаціям за навчання атошників, за отримані ліки тощо, а в деяких випадках є лише платником за тристоронньою угодою по відшкодуванню. Чи потрібно проводити такі договори з використанням системи прозоро? Вдячні за найшвидшу відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 214/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюються відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. У свою чергу, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауфбау" <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення звіту про укладені договори <b>Суть питання:</b> В електронній системі закупівель ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "ЛЬВІВ" ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО" опублікував звіт про укладений договір, номер у ЦБД UA-2016-09-27-000495-a. Згідно завантаженого у систему договору купівлі-продажу ОД/2016/09/27/1 від 27.09.2016 р. загальна вартість товару становить 349 440,00 грн. Відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до вищенаведеного, вартість товару згідно договору перевищує вартість встановлену в п.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже Замовник мав проводити процедуру відкритих торгів в електронній системі закупівель відповідно до Закону. В електронній системі закупівель prozorro.gov.ua, а також на електронних майданчиках зазначена форма проведення закупівлі - звіт про укладений договір; не визначені дати подачі пропозицій та аукціону; відсутня тендерна документація; перегляд аукціону не доступний. Відповідно до вищенаведеного відкриті торги по даній процедурі закупівлі не проводились. Просимо роз’яснити: 1. Відповідно до якої процедури Замовник провів зазначену вище закупівлю? 2. Чи є правомірним оприлюднення звіту про укладений договір та непроведення відкритих торгів у електронній системі закупівель, якщо очікувана вартість товару становить 350 000 грн? <b> Номер відповіді:</b> 215/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас з метою надання методологічної допомоги на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону (частина перша статті 1 Закону). Таким чином, у разі якщо  суб”єкт, який  є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці третьому частини першої статті 1 Закону, такому замовнику необхідно оприлюднити звіт про укладений договір в системі електронних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Відсутність в новому класифікаторі кодів для закупівлі <b>Суть питання:</b> При визначенні коду за новим класифікатором ДК 021:2015 не знайшли коди на закупівлю послуг: 1) з утримання дренажних насосних станцій; 2) знесення (розбирання) елементів благоустро; 3) розбирання металевих новорічних конструкцій та світлових прикрас на об'єктах благоустрою. Звертаємося до Вас з проханням внести зміни до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, або допомогти з визначенням кодів в діючому Єдиному закупівельному словнику ДК 021:2015. <b> Номер відповіді:</b> 218/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що інформація стосовно питання визначення предмета закупівлі  міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.

<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" <b>Суть питання:</b> За результатом проведення процедури державної закупівлі послуг з технічного обслуговування морських пошуково-рятувальних катерів державним підприємством (далі по тексту – «Замовник») був укладений договір про закупівлю вищенаведених послуг з переможцем процедури закупівлі, який також є державним підприємством (далі по тексту – «Учасник»), який є діючим станом на сьогоднішній день. Замовник, якому належать ці морські пошуково-рятувальні катери, планує передати їх іншому підприємству, що є казенним підприємством (далі по тексту – «Казенне підприємство»). Чи мають можливість Замовник, Учасник та Казенне підприємство, шляхом укладення договору провести заміну однієї сторони цього договору, а саме Замовника, на іншу особу – Казенне підприємство? <b> Номер відповіді:</b> 220/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України). Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи  згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.

<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" <b>Суть питання:</b> В переліку органів, уповноважених на здійснення контролю у сфері закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", відсутні органи Національної поліції України, просимо роз’яснити, чи уповноважені будь-які органи (структурні підрозділи) Національної поліції України здійснювати контроль у сфері закупівель, в тому числі: надсилати листи (запити, повідомлення, пропозиції тощо) та вимагати надання інформації про прийняті рішення під час проведення процедури закупівлі та після її закінчення та у який спосіб? <b> Номер відповіді:</b> 221/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Положенні про Національну поліцію. З огляду на викладене та виходячи з норм частини другої статті 19 Конституції України, інформація та/або документи з питань публічних закупівель можуть бути надані правоохоронним органам у разі, якщо запит на отримання такої інформації оформлений у відповідності до чинного законодавства України та містить посилання на відповідні нормативно-правові акти, якими визначені повноваження таких органів та підстави, у зв’язку із якими проводиться ознайомлення, перевірка або витребування документів тощо. Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики. Разом з тим, виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть саме члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Криворізька установа виконання покарань Управління ДПтС України (№ 3) <b> Тема розширена:</b> з постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Чи має прово постачальник природного газу за нерегульованим тарифом здійснювати постачання природного газу на підставі ліцензії(строк дії ліцензії з 2014-2019рр), яка була видана під час дії Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299 із наступними змінами) яка втратила чинність з дня набрання Закону України"Про ліцензування видів господарської діяльності"(Верховна Рада України) від 02.03.2015 № 222-VIII. <b> Номер відповіді:</b> 222/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015  № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715. Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.