<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення в окремому документі переліку змін, що вносяться до тендерної документації. <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі повинен оприлюднити перелік змін, що вносяться. Жодним нормативним документом не встановлено вимоги до зазначеного переліку змін. Тендерним комітетом відображено цей перелік у протоколі і оприлюднено протокол. Однак, під час внесення наступних змін до тендерної документації та оприлюдненні протоколу з переліком цих змін, попередній протокол відображається у вигляді закреслених даних та з надписом «Видалено». Майданчик «E-tender». Прошу надати відповідні рекомендації щодо правильного виконання зазначеноі вище норми Закону. <b> Номер відповіді:</b> 263/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації. При цьому перелік таких змін Законом не визначений та не обмежений. Відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації .

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області <b> Тема розширена:</b> Порядок надання переможцем дозвілу або ліцензії. <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Як правильно розуміти замовнику і учаснику слово «надати», яким чином необхідно «надати», які дії замовника у разі ненадання та які наслідки ненадання. Чи правильно буде в тендерній документації зазначити, що ненадання учасником-переможцем під час укладення договору дозволу або ліцензії, якщо отримання такого дозволу або ліцензії передбачено законодавством, прирівнюється до відмови учасника-переможця від підписання договору. <b> Номер відповіді:</b> 264/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону). Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов”язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський апеляційний господарський суд <b> Тема розширена:</b> Виконання вимог частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Харківським апеляційним господарським судом 02.12.2016 року було оголошено закупівлю природного газу № UA-2016-12-02-001694-а у встановленому Законом порядку через авторизований електронний майданчик Smarttender.biz на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. За результатами проведеного аукціону було визначено тендерну пропозицію з найменшою ціною. Проте після розгляду тендерних пропозицій учасників аукціону згідно вимог частини 1 статті 30 Закону Харківський апеляційний господарський суд вимушений був відхилити всі пропозиції через невідповідність їх кваліфікаційним критеріям та умовам тендерної документації. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України замовник відміняє торги в разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Однак, технічні можливості електронного майданчика не надають можливості замовникові самостійно відмінити торги. Просимо надати роз’яснення, яким чином нам, як замовнику відмінити тоги, та виконати вимоги частини 1 статті 31 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 265/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що інформація із зазначеного питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний вищий навчальний заклад "Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г.С. Протасевича" Житомирської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Закупівля природного газу <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла, зокрема як бути при розгляді пропозицій учасників в публічних закупівлях стосовно вимоги до наявності ліцензій, зокрема на здійснення господарської діяльності з постачання природного газу. Оскільки на даний час чинні ліцензій мають лише постачальники за регульованим тарифом, а більшість постачальників здійснюють таку діяльність без ліцензій, оскільки отримати їх не має юридичної можливості, основна мета закупівель це нижча ціна та зекономлені бюджетні кошти, тому виникає слушне питання стосовно або проведення відкритих торгів і допуск якнайбільше учасників для участі в аукціоні, або просто переговорна процедура, хоча для замовників єдиною підставою є лише наявність ліцензії у однієї компанії в області, більше підстав для проведення переговорних процедур з закупівлі газу не має. <b> Номер відповіді:</b> 266/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015  № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715. Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.

<b>Запит від:</b> Запит від Дружківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Дружківської міської ради Донецької област <b>Суть питання:</b> 1. Якщо постачальники є монополістами, потрібно проводити закупівлю в електронній системі, повинні постачальники брати участь в закупівлі? 2. Якщо закупівля з Монополістами не відбулася, потрібно проводити другу процедуру закупівлі, або ми маємо право заключити договір? <b> Номер відповіді:</b> 267/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі. При цьому вибір процедури здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (частина третя статті 11 Закону). Таким чином, у разі якщо вартість предмету закупівлі перевищує межі, встановлені статтею 2 Закону, закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону. Водночас повідомляємо, що у листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc міститься інформація щодо застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Бізнесбудмонтаж" <b>Суть питання:</b> прошу надати роз'снення чи повинен замовник на будівельні роботи, в складі тендерної документації, надавати весь перелік проектно-кошторисної документації (кошторис в електронному вигляді) яка в ноього є, чи учасник повинен самостійно разробляти кошторис згідно технічного завдання. <b> Номер відповіді:</b> 268/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Андріїшина Наталія Петрівна <b> Тема розширена:</b> Порядок подання електронної скарги за ст.18: технічна сторона <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Підкажіть, будь ласка, на якому ресурсі працює електронний сервіс з прийняття електронних скарг, в порядку ст. 18 Закону. Чи можливо надіслати покрокову інструкцію подання, а радше, реєстрації такої скарги для її правильного відображення та прийняття. Можливо розроблялась презентація, чи методичка з відповідними фото інтерфейсу. Якщо можливо, скиньте, будь ласка, на мейл запитувача. Заздалегідь вдячна та з повагою, <b> Номер відповіді:</b> 269/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики , між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною електронної системи закупівель та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Порядок авторизації електронних майданчиків визначається Кабінетом Міністрів України. Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, оператор авторизованого електронного майданчика, зокрема може надавати послуги учасникам відповідно до рівня акредитації, визначеного у пункті 12 цього Порядку, і повинен забезпечувати на безоплатній основі рівний доступ усім користувачам до інформації про закупівлі, включаючи надання можливості спостерігати за перебігом аукціону в інтерактивному режимі реального часу, інформаційну підтримку , зокрема ознайомлення з переліком замовників, інформацією про процедури закупівлі, точне визначення часу та дати подання і зміни будь-яких документів, які підлягають оприлюдненню. Ураховуючи зазначене, щодо конкретних дій в електронній системі закупівель користувач може звернутись до оператора авторизованого електронного майданчика.

<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний економічний університет <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації по договорах без суми і укладених кілька років тому (комуналка) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 1) Прошу підказати правильний алгоритм дій щодо оприлюднення інформації по довгострокових договорах, які укладені кілька років тому а ще виконуються і будуть виконуватись (електроенергія і водопостачання). Ці договори, як я вже написав, укладались ще в "нульових" роках, суми договору у них немає, але відомо, що за рік по них буде оплачено більше 50 тис. грн. Тож виходить, що з початку 2017 року по цих договорах будуть реєструватись бюджетні зобов'язання, річна сума яких буде перевищувати 50 тис. грн. - тобто з метою виконання Закону 922 потрібно оприлюднити звіт про укладення договору. Але як його оприлюднити, якщо дата договору кількарічної давності, а суми договору немає? 2) Інше питання стосується договорів про відшкодування вартості комунальних послуг орендарем. Ситуація майже аналогічна - хоч дата договору буде першими числами січня, проте суми договору немає? Потрібно звіт про укладення договору оприлюднювати (очікувана сума річна буде більше 50 тис. грн.). 3) Ну і ще питання, яке випливає із попереднього - як визначити предмет закупівлі для договорів відшкодування? Який код ДК використовувати - код відповідного енергоносія/компослуги чи для відшкодування окремий якийсь використовувати? 4) З 01.01.2017 р. укладається багато річних договорів по утриманню будівель і прибудинкової території (вивезення сміття, охорона, профдезінфекція тощо). Відповідно, потрібно внести ці закупівлі в додаток до РПЗ і оприлюднити звіти про укладення договорів (суми більше 50 тис. грн.). Інформація ця буде оприлюднюватись вже в перших днях січня, отже мав би використовуватись тільки код ДК 021:2015. Яку форму додатку до РПЗ використовувати, якщо врахувати, що в теперішній є ще колонка із кодом ДК 016:2010? Просто залишати її порожноьою? З паперовим варіантом з цим проблем не буде, а от в електронній формі така можливість буде? 5) Чи обов'язковим є прикріплення скан-копії самого підписаного договору при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи прикріпити можна і певне рішення замовника про укладення цього договору? Якщо це рішення то якої форми воно мало б бути (протокол ТК якщо допороги закріплені за ним чи якесь "рішення про укладення договору", яке можна було б прикріпити нескановане)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 260/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1-3 Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Щодо питань 4 та 5 Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель (в тому числі форми річного плану закупівель та звіту про укладені договори) затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою Ураховуючи зазначене, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми звіту про укладені договори, передбачені системою. У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі, оскільки згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону, відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління охорони здоровья Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Чи можливо на рівні Міської ради або його виконкому організувати один (єдиний) тендерний комітет, який би проводив публічні закупівлі (закупівлю товарів, робіт і послуг) для розпорядників нижчого рівня (як от: управління соц. захисту, управління охорони здоровья, відділ освіти і таке інше)? Чи відповідає це чинному законодавству? <b> Номер відповіді:</b> 261/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах  18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, виходячи зі змісту пункту 20 частини першої статті 1 Закону у разі якщо замовником є головний розпорядник бюджетних коштів, придбання товарів, робіт або послуг у порядку, встановленому Законом, здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою такого замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від лукашова олена борисівна <b>Суть питання:</b> чи є предметом закупівлі витрати, що компенсуються при відряджені (покупка квитків на проїзд до міста відрядження та назад, проживання в гостиниці, вартість палива, якщо відрядження на автомобілі та інші) ? <b> Номер відповіді:</b> 262/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 255/2016 відповідь надавалась, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62e25a58-adf3-4e40-a227-99f3cdb92072&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> На даний час діючими є декілька ТЕНДЕРНИХ договорів, заключених за результатами проведених процедур закупівлі ВІДКРИТІ ТОРГИ за ЗУ "Про здійснення державних закупівель". В яких, при складанні тендерних пропозицій УЧАСНИКАМИ/ПЕРЕМОЖЦЯМИ врахований рівень заробітної плати на 1 робітника (розряд робіт - 3,8) в режимі повної зайнятості 3000,00 грн. Законом України №5000 "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено підняття рівня мінімальної зарплати до 3200 грн. з 1 січня 2017р. ПИТАННЯ: Чи повинен/має право ЗАМОВНИК, за результатами розгляду письмових звернень відповідних підрядних оганізацій, вносити зміни в діючі тендерні договора в частині підвишення рівня заробітної плати до рівня не менше встановленого вищезазначеним Законом, що призведе до збільшення суми договору (зміна договірної ціни)??? <b> Номер відповіді:</b> 256/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КНП КДЦ Святошинського р-ну м.Києва <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть,будь ласка, чи буде вважатися порушенням, якщо ми зараз оголошуємо закупівлю враховуючи ДК 016:2010 як основний,ДК 021:2015 як додатковий, якщо закупівля стосується вже 2017 року (тобто проводимо закупівлю на очікувану вартість для задоволення потреб 2017)? <b> Номер відповіді:</b> 257/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі № 3302-06/37708-07 від 22.11.2016 “Щодо визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc