<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" <b>Суть питання:</b> ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" - госп.розрахункове підприємство. Використання бюджетних коштів немає. Підприємство не являється монополістом в своєму виді діяльності. Питання: Потрібно нам проводити закупівлі через "прозоро" і оприлюднювати їх? <b> Номер відповіді:</b> 11/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі згідно ДК021:2015 за третім-п’ятим знаком <b>Суть питання:</b> На 2017 рік предмет закупівлі товарів/послуг визначається по ДК 021:2015 за третім-п’ятим знаком . Але Мінекономрозвиткурозробило проект змін до Порядку визначення предмета закупівлізатвердженого наказом від 17.03.2016 № 454. Проект знаходиться на погодженні і післяйогореєстрації в Мінюсті буде введено в дію. Відповідно до даного проекту предмет закупівлі буде визначатись по четвертому знаку ДК 021:2015. Як бути Замовникусьогодні адже закупівля потребує затвердження річного плану, а зміни ще не набули чинності? <b> Номер відповіді:</b> 3/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області <b>Суть питання:</b> Планується проведення відкритих торгів щодо закупівлі за кодом CPV за ДК 021:2015- 50300000-8 – Ремонт, технічне обслуговування персональних комп»ютерів, офісного, телекомунікаційного та аудіовізуального обладнання, а також супутні послуги (послуги по відновленню та заправці картриджів, ремонту комп»ютерної техніки). Кількість обслуговуємої техніки: 480-одиниць комп’ютерів; 567- одиниць принтерів; 93- одиниці копіювальних апаратів та багатофункціональних пристроїв; 28- одиниць систем відеоконференцзв’язку, 97 - одиниць технічних засобів фіксації судового процесу. На початку року практично неможливо передбачити яка саме техніка(її деталь) і скільки разів вийде з ладу і буде ремонтуватися. У разі закупівлі визначеної кількості ремонту конкретних вузлів техніки, кількості заправок і регенерації конкретних картриджів, корегувати проведення ремонтів в процесі виконання договору не буде можливим. Питання: 1. Чи можливо в тендерній документації зазначити, щоб учасники надали пропозиції на вартість всіх найменувань послуг згідно з переліком зазначеним в тендерній документації за одиницю , а договір укласти на очікувану вартість закупівлі, що відповідає річній сумі кошторисних призначень? (при цьому б договір містив вартість всіх найменувань послуг за одиницю, що відповідало б пропозиції учасника та ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»). 2. Якщо це можливо, то в яких формах документів у сфері публічних закупівель, що підлягають оприлюдненню необхідно зазначити інформацію щодо загальної суми договору(яка б відповідала річним кошторисним призначенням), для наступного її відображення у звіті про результати проведення процедури закупівлі?(Оскільки органи ДКС України перевіряють інформацію зазначену у звіті про результати проведення процедури закупівлі при реєстрації договору). <b> Номер відповіді:</b> 4/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити , зокрема: - місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги ; - проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому зазначаємо, що обсяг закупівлі може включати в себе як кількісне, так і вартісне вираження. Таким чином, у разі необхідності закупівлі послуг замовник самостійно з дотриманням законодавства визначає їх обсяг. У свою чергу,  учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації. Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Щодо питання 2 Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” затверджено форми документів, зокрема форму повідомлення про намір укласти договір (далі – Повідомлення) та форму звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі – Звіт). Так, в пункті 10 Повідомлення зазначається інформація про ціну пропозиції. Разом з тим, в пункті 20 Звіту зазначається сума, визначена в договорі про закупівлю. При цьому Повідомлення та Звіт заповнюються електронною системою закупівель автоматично.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти молоді та спорту ЯРДА <b> Тема розширена:</b> Про бажання вийти з тендерного комітету одного із членів тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Про бажання вийти з тендерного комітету одного із членів тендерного комітету. <b> Номер відповіді:</b> 5/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). При цьому частиною другою статті 11 Закону та пунктом 2.1 розділу ІІ Примірного положення визначено, що склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника . Таким чином, питання членства у тендерному комітеті регулюється рішенням замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедури закупівлі відміняється замовником у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Чи означає це, що зазначений вище строк стосується лише учасника переговорної процедури закупівлі, а з боку замовника договір може бути підписаний пізніше, ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір? <b> Номер відповіді:</b> 6/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту частини третьої статті 35 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі , зокрема непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, сторони укладають договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі не раніше ніж через 10 днів та не пізніше ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Принагідно інформуємо, що згідно зі статтею 3 Закону одним із принципів здійснення закупівель є запобігання, зокрема зловживанням.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Державної Фіскальної служби у Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> Застосування ст.2 Закону України від 25.12.2015р. №922-VII «Про публічні закупівлі» зі змінами (далі Закон №922) та абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 «Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі» (далі Наказ №454). <b>Суть питання:</b> ГУ ДФС у Запорізькій області планує здійснити закупівлю телекомунікаційних послуг за напрямками: - Послуги громадського телефонного зв'язку - за кодом CPV за ДК 021:2015-64211000-8 (Надання телекомунікаційних послуг) на суму 90 000,00 грн. ; - Послуги телефонного зв'язку та передачі даних - за кодом CPV за ДК 021:2015-64210000-1 (Послуги доступи до місця ККК та з користування ККЕ) на суму 20 000,00 грн. - Інтегровані телекомунікаційні послуги - за кодом CPV за ДК 021:2015-64227000-3(Послуги інтегрованого зв'язку) на суму 180 000,00 грн. Загальна сума запланованих послуг складає 300 000,00 грн. Абзацем 2 та абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі затвердженого Наказом №454 визначено, що: «Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.» В нашому випадку перші три цифри основного словника співпадають, а 4 та 5 цифри мають різне значення. ПИТАННЯ: 1. При зазначених кодах СРV чи підпадають вищезазначені процедури разом під вимоги Закону №922 (ст.2 та ст.12) або їх необхідно розглядати окремо? <b> Номер відповіді:</b> 7/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Державної Фіскальної служби у Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> Застосування абз. 5 ч.1 ст.2 Закону України від 25.12.2015р. №922-VII «Про публічні закупівлі» зі змінами (далі Закон №922). <b>Суть питання:</b> ГУ ДФС у Запорізькій області планує здійснити закупівлю електричної енергії у 2017 році на суму 140 000,00 грн. Відповідно до абз. 5 ч.1 ст.2 Закону №922 у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону №922. Договір на закупівлю за предметом: Електрична енергія - за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 (Електрична енергія) укладено у 2001 році та одним із пунктом договору визначено, що якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії цього договору кожна із сторін письмово не вимагає його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожен подальший календарний рік на тих самих умовах. ПИТАННЯ: 1. Чи потрібно у нашому випадку оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону №922? <b> Номер відповіді:</b> 8/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Зазначаємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу КМР (КМДА) <b> Тема розширена:</b> оприлюднення звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу КМР (КМДА) просить надати роз’яснення щодо механізму оприлюднення звіту про виконання договору (завершення процедури закупівлі) у разі, якщо акти виконаних робіт надані на суму меншу, ніж сума договору закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 1/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Форма звіту про виконання договору про закупівлю затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. При цьому поле “Ціна договору про закупівлю” форми звіту про виконання договору про закупівлю заповнюється електронною системою закупівель автоматично. Водночас в поле “Сума оплати за договором договору” вноситься сума, яка фактично була сплачена замовником за результатами виконання договору. Крім того, зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> Розміщення інформації про відхилення тендерної пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник опрлюднює інформацію про закупівлю, зокрема, протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження, а також інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення. З урахуванням викладеного, які саме документи має оприлюднити замовник за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника (не європороги)? Чи достатньо розміщувати в електронній системі закупівель протокол засідання тендерного комітету, в якому є інформація про відхилення пропозицій (із зазначенням підстав) або визначення переможця? Що розуміє законодавець під поняттям "інформація про відхилення тендерної пропозиції учасника"? <b> Номер відповіді:</b> 2/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. При цьому виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У свою чергу, відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону. Форма протоколу розгляду тендерних пропозицій затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. При цьому в поле “Результат розгляду тендерної пропозиції” форми протоколу розгляду тендерних пропозицій може вноситись інформація про відхилення тендерної пропозиції або допущення тендерної пропозиції до аукціону.

1. Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій 2. Щодо закупівель за рамковими угодами --- Документ: 1cb4782e-8298-4fe0-a37c-d2acd4e6a7bd.pdf --- | і; и МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій та закупівель за рамковими угодами Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій та закупівель за рамковими угодами повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо створення та діяльності централізованих закупівельних організацій Відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації — юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов'язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. 2 Принагідно інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 928 (далі - постанова КМУ) Уряд затвердив Порядок реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації (далі – Порядок). Порядок визначає особливості діяльності централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади в рамках реалізації зазначеного пілотного проекту. При цьому на виконання пункту 4 постанови КМУ наказом Мінекономрозвитку від 30.11.2016 № 2015 створено державну установу "Професійні закупівлі, яка виконуватиме функції ЦЗО. За результатами реалізації зазначеного пілотного проекту Мінекономрозвитку буде опрацьовано питання можливості впровадження на регіональному рівні досвіду пілотного проекту. Таким чином, правові підстави здійснення діяльності централізованими закупівельними організаціями, визначеними органами місцевого самоврядування, виникатимуть після затвердження Кабінетом Міністрів України та набрання чинності відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості створення та діяльності таких організацій. Щодо закупівель за рамковими угодами Пунктом 21 частини першої статті 1 Закону визначено, що рамковою угодою є правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. i Так, на даний час Мінекономрозвитку ведеться робота щодо розроблення відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості укладення і виконання рамкових угод. З огляду на викладене інформуємо, що правові підстави для укладення та виконання рамкових угод замовниками (в тому числі централізованими 3 закупівельними організаціями) виникатимуть після затвердження та набрання чинності відповідних нормативно-правових актів. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Ціон В.В. 596-67-24

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Щодо повідомлення про внесення змін <b>Суть питання:</b> Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) було оголошено проведення тендеру із закупівлі Код ДК 016-2010 33.15.1 «Ремонтування та технічне обслуговування суден і човнів» (код СРV ДК021:2015 50241000-6 Послуги з ремонту і технічного обслуговування суден) (Послуги з ремонту м/б "Могучий") (номер тендеру у ЦБД: UA-2016-09-30-000913-b). За результатами проведення процедури було укладено договір про закупівлю з переможцем торгів та оприлюднено його скан-копію у електронній системі закупівель у строки, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Частина 1 статті 10 Закону містить імперативну вимогу про необхідність також оприлюднення Замовником й повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. Так, при публікації відповідного повідомлення через інтерфейс авторизованого електронного майданчика Zakupki.Prom.ua (далі – Оператор), розташованого за адресою в мережі Інтернет: https://zakupki.prom.ua/, ДП «Одеський порт» зіткнувся із наступною ситуацією. Функціональні можливості майданчика Zakupki.Prom.ua дозволяють оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору, завантажити скановану копію додаткової угоди, а також зазначити інформацію про завантажений документ, а саме: номер завантаженого документа та причину внесення змін у відповідності до ч.4 ст.36 Закону. Втім, оприлюднити повідомлення про внесення інших змін до договору з причин, не освітлених ч. 4 ст.36 Закону, однак передбачених чинним законодавством, можливості майданчика Zakupki.Prom.ua не дозволяють. Так, до зазначеного договору про закупівлю були внесені зміни в частині банківських реквізитів сторін. ДП «Одеський порт», як Замовник, згідно чинного законодавства, зобов’язаний оприлюднити відповідне повідомлення про внесення змін до договору. Однак при публікації відповідних даних ДП «Одеський порт» був змушений в будь-якому разі обрати одну із причин відповідно до ч.4 ст. 36 Закону. Інакше, система не дозволить оприлюднити таке повідомлення (що було підтверджено й співпрацівниками майданчика Zakupki.Prom.ua у телефонному режимі). Між тим, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, зокрема за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства. Також, відповідно до положень абз. 6 п.п. 1 п. 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166, Оператор авторизованого електронного майданчика, окрім іншого, повинен надавати замовникам можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі. На підставі вищевикладеного, з метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства України в сфері публічних закупівель, просимо у найкоротший термін розглянути можливість щодо здійснення заходів по приведенню функціоналу Оператора у відповідність до норм чинного законодавства шляхом його доповнення можливістю, при публікації повідомлення про внесення змін до договору та завантаженні додаткової угоди, зазначати й інші причини внесення змін (не передбачені статтею 36 Закону, однак передбачені чинним законодавством). Заздалегідь вдячні за Вашу оперативність та плідну співпрацю <b> Номер відповіді:</b> 284/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору. Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю у розумінні Закону оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону замовником саме у разі внесення змін до істотних умов такого договору у випадках, передбачених частиною четвертою статті 36 Закону. Додатково інформуємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі для їх подальшого опрацювання під час підготовки законопроекту щодо внесення відповідних змін. У зв”язку із цим повідомляємо, що інформація, зазначена у зверненні взята до відома.

1. Щодо укладення договору про закупівлю 2. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю --- Документ: 574b1ec3-6ee1-48ce-9e32-95dfce139b50.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71 Е-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо укладення договору про закупівлю Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями звернутися до замовника з 2 вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Таким чином, у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження, або звернутись до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. При цьому, оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, статтею 30 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити тендерну пропозицію у разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця 3 процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю саме відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договіре обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 4 Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 217 ГК України, зокрема господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Статтею 218 ГК України визначені підстави господарсько-правової відповідальності. Так, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарськоправову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами 5 правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Таким чином, оскільки проект договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, замовникам слід ураховувати можливість застосування господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, керуючись при цьому принципами здійснення закупівель, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням, та передбачати відповідні умови їх застосування у проекті договору про закупівлю. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я. А. 596-67-31