<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка, у разі внесення змін до тендерної документації, чи потрібно змінювати дату кінцевого строку подання пропозицій, якщо до цієї дати залишилось більше ніж сім днів <b> Номер відповіді:</b> 170/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Таким чином, Законом передбачено обов”язок продовження строку подання тендерних пропозицій у разі внесення змін до тендерної документації, якщо до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишається менше ніж сім днів. При цьому у разі, якщо до закінчення строку залишається сім та більше днів, необхідність продовження строку подання тендерних пропозицій відсутня.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НЕК "Укренерго" <b>Суть питання:</b> Згідно зі ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено встановлення такого кваліфікаційного критерію як "Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору". Чи буде порушенням, якщо Замовник в тендерній документації зазначить на підтвердження зазначеного критерію надання двох та більше аналогічних договорів? <b> Номер відповіді:</b> 171/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не містить визначення терміну “аналогічний договір”. Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно . Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> застосування пункту 7 частини 3 статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> просимо надати рекомендації щодо зміни ціни договору відповідно до зміни індексу споживчих цін за формулою: ЦДн=Цра*(ПВвп*ІСЦпх+ПВве*Кзце+ПВів), де: ЦДн - ціна договору нова, Цра - ціна за результатами аукціону, ПВвп - питома вага вартості продуктів, ІСЦпх - індекс споживчих цін продуктів харчування, ПВве - питома вага вартості електроенергії, Кзце - коефіцієнт зміни ціни на електроенергію, ПВів - питома вага інших витрат <b> Номер відповіді:</b> 172/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін , зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону,  може здійснюватись у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни. При цьому порядок зміни ціни відповідно до змін індексу споживчих цін визначається замовником у проекті договору про закупівлю, ураховуючи вимоги пункту 7 частини другої статті 22 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважає, що вимоги тендерної документації  не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України. Разом з тим умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (частина четверта статті 36 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Лазаренко Світлана Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Відповідальність електронних майданчиків <b>Суть питання:</b> Ст. 38 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону тільки для членів тендерного комітету замовника, уповноваженої особи (осіб), членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючего банку). Якими саме законами та яка відповідальність передбачена для Операторів елктронних майданчиків та Адміністратора системи PROZORRO? <b> Номер відповіді:</b> 162/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області <b>Суть питання:</b> Що діяти, якщо договір, укладений за результатами аукціону (допорогова закупівля), був розірваний? <b> Номер відповіді:</b> 163/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. При цьому, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону та Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому у разі розірвання договору та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник може провести зазначену закупівлю після відповідного внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ДКСУ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення чи може замовник приймати до розгляду до завантаженні файли - документи після закінчення строку подання тендерних пропозицій? Чому завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками і після закінчення строку подання тендерних пропозицій? Заздалегідь дякую за відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 164/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України" <b> Тема розширена:</b> укладання договору <b>Суть питання:</b> Тендерний комітет Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» звертається до Вас з питанням : чи дійсно при повторному проведенні переговорної процедури закупівлі послуг з розподілу природного газу відповідно до Кодексу газорозподільних систем неможливо укласти договір, як того потребує Закон України «Про публічні закупівлі»? Це питання з’явилось тому, що на початку 2016 р. Державним закладом «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» було проведено переговорну процедуру закупівлі послуг з розподілу природного газу, але обсягів, зазначених в договорі ( в заяві- приєднанні) не вистачає на весь рік. Тобто необхідно проводити нову процедуру закупівлі. Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» результатом процедури є укладання договору. Учасник переговорної процедури, Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз», відмовляється укладати новий договір,а пропонує підписати додаткову угоду до договору, укладеного на початку року, посилаючись на особливості укладання договорів у сфері розподілу природного газу відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 165/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015  № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel. При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715. Інформація щодо питання застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. При цьому за результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає, зокрема надання послуг або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Дніпропетровськгаз" <b>Суть питання:</b> Згідно розяснення мін.економіки №3302-01/38216-06 від 25.11.2016 "Щодо закупівлі робіт" вказувалось, що якщо роботи проводяться по окремому обєкту, на який складений окремий обєктний кошторис, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2Закону. Чи правильно я розумію, що якщо у мене є однотипні види робіт (роботи з встановлення лічильників газу, але у цих робіт є окремий проект на кожні роботи з встановлення (на кожну квартиру для встановлення лічильника робиться окремий проект)я роблю додаток до річного плану і вказую кожну роботу в окремій колонці, прицому ці роботи не потрібно обєднувати в один предмет закупівлі і оголошувати відкриті торги оскільки кожна робота з встановлення лічильника має свій окремий проект і адресу? <b> Номер відповіді:</b> 166/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну інформацію щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.

<b>Запит від:</b> Запит від Косинський <b>Суть питання:</b> У абзаці 15 Частини 3 Статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" говориться про те що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями. Чи означає це, що підприємства, які відповідно до угод, укладених з Міністерством оборони України, на розроблення, виготовлення, реалізацію, ремонт, модернізацію та утилізацію озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організацію, координацію, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення, звільняються від обов’язкового проведення процедури публічних закупівель (тендерів) на авторизованих електронних майданчиках? <b> Номер відповіді:</b> 167/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Частиною сьомою статті 2 Закону передбачено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 2 Закону виключно цим Законом можуть установлюватися або змінюватися умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому відповідно до абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями. Разом з тим спеціалізовані організації, що здійснюють закупівлі, - спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об'єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management), Агенція НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency), які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов'язаних з цим послуг, а також товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій (пункт 24 частини першої статті 1 Закону). Таким чином, ураховуючи вимоги абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону виключно центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва може укладати угоди щодо надання послуг з організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави із спеціалізованими організаціями. В іншому випадку, у разі якщо замовнику у розумінні Закону необхідно здійснити придбання товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені в частині першій статті 2 Закону, таку закупівлю замовник здійснює відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля <b> Тема розширена:</b> Щодо виконання вимог статті 75 Господарського кодексу України <b>Суть питання:</b> З метою запобігання порушень законодавства України, в частині виконання вимог статті 75 Господарського кодексу України, просимо надати роз'яснення стосовно форм і порядку публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів. У Інформаційному листі МЕРТ “Щодо надання роз’яснень” №3302-06/26924-07 від 19.08.2016 повідомлялося, що суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 75 Господарського Кодексу України в разі закупівлі ними товарів, робіт, послуг на понадпорогові суми (згідно Закону України “Про публічні закупівлі”), повинні публікувати звіти про укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств, а також інформацію щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу. Також зазначалося, що ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону. Наказом МЕРТ №477 від 18.03.2016 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» затверджено, що інформація про публічні закупівлі, яка формується в електронній системі закупівель, це інформація про закупівлі, яка підлягає оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до Закону. Наказом МЕРТУ №490 від 22.03.2016р. затверджені форми документів в сфері публічних закупівель відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону, які стосуються проведення процедур закупівель в електронній системі закупівель Замовниками у відповідності із Законом. Наказом МЕРТУ №473 від 18.03.2016р. визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua. Для публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу prozorro.gov.ua, ДП «КБ «Південне» було здійснено реєстрацію на авторизованому електронному майданчику за всіма рівнями акредитації відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", який забезпечує проведення публічних закупівель із використанням системи PROZORRO - "Zakupki UA". В процесі тестування вищезазначеного електронного майданчика, з’ясувалося, що публікація звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств технічно не передбачена електронною системою закупівель. Також, технічно не передбачена можливість публікації в електронній системі закупівель Інформації щодо змін істотних умов договорів. У відповідності з Інструкцією користувачам, яка надається на електронному майданчику передбачено публікувати звіти про укладені договори, в разі проведення процедур закупівель відповідно до Закону. Виходячи з вищезазначеного, на даний момент ДП «КБ «Південне» не має технічної можливості здійснювати публікацію відповідно до статті 75 Господарського Кодексу України звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів на авторизованих електронних майданчиках, які забезпечують проведення публічних закупівель (процедур закупівель) із використанням системи PROZORRO у відповідності із Законом. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення щодо подальших дій. <b> Номер відповіді:</b> 155/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо. Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за  правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та  проведення авторизації електронних майданчиків” (далі – Порядок функціонування електронної системи) затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків. При цьому користувач самостійно обирає авторизований електронний майданчик з відповідним рівнем акредитації. Відповідно до пункту 12 Порядку функціонування електронної системи акредитація за першим рівнем передбачає зобов'язання авторизованого електронного майданчика безоплатно забезпечувати надання замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об'єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, можливості щодо, зокрема оприлюднення звіту про укладені договори. Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 “Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування” визначено веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі – веб-портал). Державне підприємство “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) визначене відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. З огляду на зазначене, рекомендуємо з питань технічної реалізації вимог Господарського Кодексу України в частині оприлюднення відповідної інформації на веб - порталі звертатися до  ДП “Прозорро”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Веселинівської райдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Перші торги не відбулись по причині відсутності учасників, сума торгів - 3075744,00 грн. Другі торги не відбулись по причині відсутності учасників, сума торгів - 3383320,00 грн. Предмет закупівлі - - ДК 016:2010 - (06.20.1) Газ природний, скраплений або в газоподібному стані, ДК 021:2015 - (09123000-7) природний газ. Що робити далі: - проводити 3-ті торги на - 3383320,00 грн. - чи можна проводити переговорну процедуру <b> Номер відповіді:</b> 156/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформуємо, що відповідь на аналогіче питання міститься у запиті 16/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Щодо термінів та строків <b>Суть питання:</b> Відповідно до Статті 34 Закону Конкурентний діалог проводиться у два єтапи: "Строк подання тендерних пропозицій для участі в першому етапі конкурентного діалогу не повинен бути меншим, ніж 30 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентного діалогу на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10". Тут зрозуміло - не менше 30 днів. А от скільки днів конкретно (чи не більше/ не менше), після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники. Замовник проводить переговори з кожним окремо, а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками...? Скільки днів може Замовник проводити діалог з учасниками(м)? Де це визначено? З Якого для Замовник зобов"язаний надіслати запрошення учасникам? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 157/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 34 Закону конкурентний діалог проводиться у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю без зазначення ціни. Строк подання тендерних пропозицій для участі в першому етапі конкурентного діалогу не повинен бути меншим, ніж 30 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентного діалогу на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону (частина друга статті 34 Закону). Після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники. Замовник проводить переговори з кожним окремо , а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками . Таким чином, оскільки Законом не визначено та не обмежено строків для розгляду пропозицій учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу, та для проведення переговорів, замовник самостійно розглядає такі  пропозиції протягом достатнього та необхідного йому строку і визначає дату запрошення учасника(ів) для проведення переговорів, ураховуючи при цьому принципи здійснення закупівель та мету Закону.