<b>Запит від:</b> Запит від УДППЗ "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі паливно-енергетичних ресурсів для виробництва теплової енергії <b>Суть питання:</b> Стаття 4 Закону "Про публічні закупівлі" передбачає: "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:... 2) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів);". Чи означає цей пункт, що у разі закупівлі газу виключно для потреб обігріву власних приміщень підприємства, УДППЗ "Укрпошта" може не проводити процедуру закупівлі, і укласти договір без застосування Закону? <b> Номер відповіді:</b> 192/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів). Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону. При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197,  Мінрегіон України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі ,   з питання віднесення газу  до паливно-енергетичних ресурсів для виробництва теплової енергії пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> щодо застосування п. 5 ст. 28 Закону, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує розмір визначений п. 4 ст. 10 Закону <b>Суть питання:</b> Управлінням капітального будівництва була проведена процедура відкритих торгів з закупівлі робіт, очікувана вартість яких не повинна була перевищувати 65 млн. грн. Було заявлено дві тенедерні пропозиції. Після аукціону система розтавила участників відповідно до Закону. Під час дослідження документів на їх відповідність ст.ст. 16 та 17 Закону, одна тенедерна пропозиція була відхилена, а за результатом розгляду другої - виявлено намір укласти договір. Після підписання договору та формування звіту, він був переданий для реєстраціїї казначейській службі. В реєстраціїї договору відмовлено з посиланням на п. 5 ст. 28: якщо за результатами розгляду ТП до оцінки допущено ТП меньше ніж двох участників, процедура закупівель відміняється. На думку Замовника правила цього пункту повинні застосовуватись якщо очікуванна вартість закупівлі відповідає п. 4 ст. 10 Закону. Просимо надати розяснення з цього питання та висловити свою думку щодо дій казначейської служби. <b> Номер відповіді:</b> 188/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке обласне управління водних ресурсів <b> Тема розширена:</b> Продовження дії договору про закупівлю, укладеного на початку 2016 року. Оприлюднення повідомлення про внесення змін до зазначеного договору та звіту про його виконання. <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 7 Прикінцевих положень Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» - «Процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону». Тобто, замовник має право дію договору про закупівлю, укладеного на початку 2016 року згідно з Законом України «Про здійснення державних закупівель», продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в вищезазначеному договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Тоді ми повинні вже після 01.01.2017 оприлюднити Повідомлення про внесення змін до договору та Звіт про виконання договору на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель tender.me.gov.ua, який з 01.01.2017 не буде приймати ніяких повідомлень. До того ж, з 01.01.2017 втрачає чинність і наказ Мінекономрозвитку від 15.09.2014 № 1106 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель». У своїх відповідях на численні запитання замовників з цього питання Ви відповідаєте узагальнено та направляєте до листа від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Чи правильно я зрозуміла, узагальнюючи інформацію з листів Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 «Щодо застосування законодавства у сфері закупівель»: - замовники мають право продовжити дію договору про закупівлю, укладеного на початку 2016 року згідно з Законом України «Про здійснення державних закупівель», на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в вищезазначеному договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку; - повідомлення про внесення змін до зазначеного договору та звіт про його виконання не потрібно ніде оприлюднювати? <b> Номер відповіді:</b> 183/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06  “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, які містять вичерпну відповідь щодо можливості продовження строку дії договору на початку наступного року та щодо відсутності підстав для оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”, у зв”язку із  втратою ним чинності.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть, будь ласка, замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповуючи електроенергію за бюджетні кошти, для виробництва теплової енергії повинен проводити тенедрную процедуру? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 185/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів). Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону. При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197,  Мінрегіон Укрїни є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі ,  пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b> Тема розширена:</b> Визначення обєкта в поточному ремонті доріг <b>Суть питання:</b> Згідно Наказу №454 "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури", яким чином визначити саме лінійний обєкт дороги та чи можливо проводити процедуру лотово у рамках однієї процедури? дякую. <b> Номер відповіді:</b> 186/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. Щодо поділу предмета закупівлі на лоти Визначення термінів “предмет закупівлі” та “частина предмета закупівлі (лот)” наведено в пунктах 18 та 37 частини першої статті 1 Закону відповідно. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (далі –Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Згідно з пунктом 2 Розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку). Разом з тим, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац третій пункту 1 розділу ІІ Порядку). Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі та окремих частин предмета закупівлі (лотів), здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Агентство "Консалт" <b> Тема розширена:</b> Подання пропозиції згідно лотів <b>Суть питання:</b> Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Запитання: якщо замовником визначено окремі частини предмету закупівлі (лоти), а учасник процедури закупівлі подає пропозицію щодо декількох лотів, чи повинен такий учасник завантажувати всі документи тендерної пропозиції, що вимагаються згідно тендерної документації (довідки про відповідність вимогам ст. 16-17 Закону, тощо), до кожного лоту окремо? Відповідно чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника щодо окремого з декількох лотів, якщо за таким лотом учасником не завантажено відповідних документів тендерної пропозиції, але при цьому учасником завантажено всі необхідні документи щодо іншого лоту (лотів), згідно якого (яких) учасником подано тендерну пропозицію, та такі документи у повній мірі відповідають вимогам тендерної документації, підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, тощо? <b> Номер відповіді:</b> 187/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції , у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) , яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі. При цьому, у випадку якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота). Поряд з цим виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо. При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі для будівельних та проектних робіт <b>Суть питання:</b> Замовник має в наявності робочий проект (стадія "П"), згідно якого планує провести відкриті торги. Чи можливо в межах однієї процедури відкритих торгів здійснити закупівлю "будівельних робіт+проектні роботи (Стадія "Робоча документація")"? <b> Номер відповіді:</b> 174/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb  , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку  визначення предмета закупівлі робіт. При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно. Разом з тим, оскільки  відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах,  пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство" <b> Тема розширена:</b> Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? Через великі коливання ціни на ринку, наші Учасники тільки те й роблять, що підвищують ціну перед кожним нашим замовленням товару, а от знижувати її і не думають. Для нас, як для комунального підприємства, якому доводиться дану закупівлю проводити за власні кошти, але через державні закупівлі в Прозоро, не виходить економити ніяк, навпаки, коли ціни на ринку приходять в норму і після зниження стабільно тримаються - то наші Учасники нам ціни не знижують. Для цього, на нашу думку, було б краще нам проводити дану закупівлю хоча б поквартально ( чи на півріччя) Дуже Вам дякую!!! <b> Номер відповіді:</b> 175/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. При цьому відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. У свою чергу частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства (частини перша статті 526 Цивільного кодексу України). При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зокрема зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство" <b> Тема розширена:</b> Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? <b>Суть питання:</b> Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? Через великі коливання ціни на ринку, наші Учасники тільки те й роблять, що підвищують ціну перед кожним нашим замовленням товару, а от знижувати її і не думають... Для нас, як для комунального підприємства, якому доводиться дану закупівлю проводити за власні кошти, але через державні закупівлі в Прозоро, не виходить економити ніяк, навпаки, коли ціни на ринку приходять в норму і після зниження стабільно тримаються - то наші Учасники нам ціни не знижують. Для цього, на нашу думку, було б краще нам проводити дану закупівлю хоча б поквартально ( чи на півріччя) Дуже Вам дякую!!! <b> Номер відповіді:</b> 176/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 175/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2666207-2913-4492-ae4f-1596e0ff526e&lang=uk-UA.

<b>Запит від:</b> Запит від ГУ ДКСУ у Запорізькій області <b> Тема розширена:</b> Підстави для відхилення пропозиції <b>Суть питання:</b> Добрий день! Просимо надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання. У статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), міститься вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій. Так в пп.4 п.1 ст. 30 Закону зазначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника якщо вона не відповідає умовам тендерної документації. При проведені Замовником відкритих торгів за результатами аукціону визначено пропозицію з найменшою ціною, підстав щодо відхилення її по ст. 16 та 17 Закону в Замовника не має, при перевірці відповідності товару умовам визначеним в Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі виявлено відсутність одного документу, який вимагався замовником, а саме будь-якого підтвердження від виробника товару, що постачається, на право постачальника розповсюджувати даний товар. У всьому іншому (у тому числі технічні параметри та можливості товару, що пропонується)відповідають вимогам замовника. Питання: Чи повинен Замовник в даному випадку відхилити пропозицію учасника, що має наймешу ціну, як таку що не відповідає умовам тендерної документації чи повинен прийняти його пропозицію вважаючі відсутність такого документу не суттєвим, та не впливаючим в цілому на відповідність товару технічним вимогам? <b> Номер відповіді:</b> 178/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації . Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Луцький національний технічний університет <b> Тема розширена:</b> про структурні підрозділи <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь ласка. Наш університет має структурні підрозділи (Коледжі) вони не являються юридичними особами. Ми надали їм доручення на підписання договорів. Створили в кожному коледжі тендерний комітет, затвердили в університеті. Склали їм положення тендерного комітету, порядок проведення допорогових електронних закупівель. І наказом дозволили проводити допорогові закупівлі і надпорогові закупівлі. Тепер вони можуть самостійно робити всі закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 180/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради <b> Тема розширена:</b> чи відшкодування коштів за спожиту електроенергію є предметом закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо дії Закону України «Про публічні закупівлі» за наявності наступних обставин. Балансоутримувачами мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів є комунальні підприємства. Вказані підприємства для забезпечення мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів електроенергією здійснюють закупівлю електроенергії у постачальника-монополіста за переговорною процедурою. Департамент міської ради, як розпорядник коштів відшкодовує кошти за електроенергію для мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів. Поясніть чи буде в даному випадку відшкодування коштів за спожиту електроенергію мережею зовнішнього освітлення та світлофорними об’єктами предметом закупівлі. Яким чином розпорядник коштів повинен проводити відшкодовання коштів за електроенергію. <b> Номер відповіді:</b> 181/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Поряд з цим, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України зокрема надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції казначейства,  з питань здійснення відшкодування витрат рекомендуємо додатково звернутись до вищевказаних органів виконавчої влади.