<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауфбау" <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення звіту про укладені договори <b>Суть питання:</b> В електронній системі закупівель ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "ЛЬВІВ" ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО" опублікував звіт про укладений договір, номер у ЦБД UA-2016-09-27-000495-a. Згідно завантаженого у систему договору купівлі-продажу ОД/2016/09/27/1 від 27.09.2016 р. загальна вартість товару становить 349 440,00 грн. Відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до вищенаведеного, вартість товару згідно договору перевищує вартість встановлену в п.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже Замовник мав проводити процедуру відкритих торгів в електронній системі закупівель відповідно до Закону. В електронній системі закупівель prozorro.gov.ua, а також на електронних майданчиках зазначена форма проведення закупівлі - звіт про укладений договір; не визначені дати подачі пропозицій та аукціону; відсутня тендерна документація; перегляд аукціону не доступний. Відповідно до вищенаведеного відкриті торги по даній процедурі закупівлі не проводились. Просимо роз’яснити: 1. Відповідно до якої процедури Замовник провів зазначену вище закупівлю? 2. Чи є правомірним оприлюднення звіту про укладений договір та непроведення відкритих торгів у електронній системі закупівель, якщо очікувана вартість товару становить 350 000 грн? <b> Номер відповіді:</b> 215/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас з метою надання методологічної допомоги на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону (частина перша статті 1 Закону). Таким чином, у разі якщо  суб”єкт, який  є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці третьому частини першої статті 1 Закону, такому замовнику необхідно оприлюднити звіт про укладений договір в системі електронних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Відсутність в новому класифікаторі кодів для закупівлі <b>Суть питання:</b> При визначенні коду за новим класифікатором ДК 021:2015 не знайшли коди на закупівлю послуг: 1) з утримання дренажних насосних станцій; 2) знесення (розбирання) елементів благоустро; 3) розбирання металевих новорічних конструкцій та світлових прикрас на об'єктах благоустрою. Звертаємося до Вас з проханням внести зміни до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, або допомогти з визначенням кодів в діючому Єдиному закупівельному словнику ДК 021:2015. <b> Номер відповіді:</b> 218/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що інформація стосовно питання визначення предмета закупівлі  міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.

<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" <b>Суть питання:</b> За результатом проведення процедури державної закупівлі послуг з технічного обслуговування морських пошуково-рятувальних катерів державним підприємством (далі по тексту – «Замовник») був укладений договір про закупівлю вищенаведених послуг з переможцем процедури закупівлі, який також є державним підприємством (далі по тексту – «Учасник»), який є діючим станом на сьогоднішній день. Замовник, якому належать ці морські пошуково-рятувальні катери, планує передати їх іншому підприємству, що є казенним підприємством (далі по тексту – «Казенне підприємство»). Чи мають можливість Замовник, Учасник та Казенне підприємство, шляхом укладення договору провести заміну однієї сторони цього договору, а саме Замовника, на іншу особу – Казенне підприємство? <b> Номер відповіді:</b> 220/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України). Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи  згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.

<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" <b>Суть питання:</b> В переліку органів, уповноважених на здійснення контролю у сфері закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", відсутні органи Національної поліції України, просимо роз’яснити, чи уповноважені будь-які органи (структурні підрозділи) Національної поліції України здійснювати контроль у сфері закупівель, в тому числі: надсилати листи (запити, повідомлення, пропозиції тощо) та вимагати надання інформації про прийняті рішення під час проведення процедури закупівлі та після її закінчення та у який спосіб? <b> Номер відповіді:</b> 221/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Положенні про Національну поліцію. З огляду на викладене та виходячи з норм частини другої статті 19 Конституції України, інформація та/або документи з питань публічних закупівель можуть бути надані правоохоронним органам у разі, якщо запит на отримання такої інформації оформлений у відповідності до чинного законодавства України та містить посилання на відповідні нормативно-правові акти, якими визначені повноваження таких органів та підстави, у зв’язку із якими проводиться ознайомлення, перевірка або витребування документів тощо. Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики. Разом з тим, виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть саме члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Криворізька установа виконання покарань Управління ДПтС України (№ 3) <b> Тема розширена:</b> з постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Чи має прово постачальник природного газу за нерегульованим тарифом здійснювати постачання природного газу на підставі ліцензії(строк дії ліцензії з 2014-2019рр), яка була видана під час дії Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299 із наступними змінами) яка втратила чинність з дня набрання Закону України"Про ліцензування видів господарської діяльності"(Верховна Рада України) від 02.03.2015 № 222-VIII. <b> Номер відповіді:</b> 222/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015  № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715. Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕНЕРГОСЕРВИС» <b> Тема розширена:</b> Замовник неправомірно відхилив тендерну пропозицію учасника торгів – ТОВ «КОМЕНЕРГОСЕРВІС», який зайняв перше місце в аукціоні, зазначивши, що Учасник порушив процедуру закупівлі <b>Суть питання:</b> Учсник - ТОВ «КОМЕНЕРГОСЕРВІС», КОД ЄДРПОУ 34298194 Замовник - ККП "Маріупольтепломережа", Номер закупівлі UA-2016-11-18-000972-c Питання: Чи правомірно Замовник відхилив тендерну пропозицію, посилаючись на те, що після аукціону Учасник повторно загрузив на веб-сайт змінену цінову пропозицію у відповідності до результатів аукціону? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 223/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору. У свою чергу повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Ірститут проблем природокористування та екології Національної академії наук України <b> Тема розширена:</b> Додаткова угода до договору ,укладеному до набрання чинності Закону "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Як виконати вимоги ст. 10 Закону стосовно довгострокового договору на капітальне будівництво, укладеному у квітні 2016 р.(до набрання чинності Закону).Термін дії договору-2016-2017 рр. Сума-974000 грн.(допорогова).У серпні 2016 р.додатковою угодою сума договору була збільшена до 1600000 у звязку з перерахунком вартості будівництва обекту.Сума річних кошторисних призначень на 2016 рік - 340000.Оплата у повному обсязі (340000) перерахована у вересні і листопаді. <b> Номер відповіді:</b> 209/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> П. 2 частини 4 статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено право зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку. Учасники публічних торгів на підставі зазначеної норми після укладання з ними договорів використовують це право і бувають випадки, що не здійснивши поставку по ціні, яка зазначена в пропозиції, одразу звертаються до замовника щодо збільшення ціни на 10 %. В подальшому на протязі дії договору таке збільшення відбувається неодноразово, що в свою чергу нівелює принцип заощадження бюджетних коштів при публічних закупівлях. Враховуюче вищевикладене прошу надати відповідь на запитання: чи має право Тендерний комітет приймати рішення вносити до тендерної документації на закупівлю товарів в розділі Примірний Договір (проект), наприклад, наступне: -........зміна ціни за одиницю товару не більш, як на 10 відсотків............., але не частіше ніж два рази протягом дії договору? Наперед вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 210/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

<b>Запит від:</b> Запит від ДСП "Чорнобильська АЕС" <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані елекронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю. Просимо надати роз'яснення щодо оприлюднення укладенного договору з всіма додатками до нього? Чи потрібно оприлюднювати всі додатки до укладеного договору? <b> Номер відповіді:</b> 211/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Абзацом восьмим частини першої статті 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення. При цьому ураховуючи принципи здійснення закупівель, зокрема відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, які передбачені статтею 3 Закону, замовник оприлюднює на веб-порталі  договір про закупівлю, укладений за результатами проведення процедури закупівлі,  в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Іщук Дмитро олександрович <b> Тема розширена:</b> Питання щодо відміни торгів. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Я є учасником торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-16-000707-c/ і я є їх переможцем. Питання моє стосується подальших дій замовника, а саме відміни торгів. 16.11.16 - було створено тендер, отже кошти на тендер були у Замовника підтверджені, аукціон відбувся через 16 календарних днів і в мене виникає питання, чи можливо що на протязі цих 16 днів було змінено фінансування замовника? Чи можу я вимагати у замовника документального підтвердження щодо відмови у фінансуванні? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 202/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпний. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель. У свою чергу, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель. При цьому зокрема учасники процедур закупівель  повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України “Про громадські об’єднання”, “Про звернення громадян” і “Про інформацію”. Крім того, зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщено лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕДУМ" <b> Тема розширена:</b> Визначення Замовником конкретного виробника предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> ТОВ “Ледум” висловлює Вам свою повагу і звертається з проханням розглянути повідомлення про існуючі протиріччя між Порядком здійснення допорогових закупівель та ЗУ “Про публічні закупівлі”. Пункт 6.4. Порядку здійснення допорогових закупівель (Далі - Порядок) надає можливість Замовнику зазначати конкретного виробника предмету закупівлі. Згідно цього пункту: “У вимогах до предмета Закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях Учасників”. Зазначення конкретного виробника порушує принципи визначені Порядком та ЗУ “Про публічні закупівлі”. А саме: принципи недискримінації учасників, добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням (п. 6.2 Порядку та ст.3 Закону). Крім цього, надання права Замовнику визначати конкретного виробника порушує вимоги та принципи ЗУ “Про публічні закупівлі”, які розповсюджуються і на допорогові закупівлі. Прикладом таких дій, є закупівлі згідно оголошень UA-2016-10-12-000273-c та UA-2016-10-21-000456-b. Просимо Вас звернути увагу на ці протиріччя. Надаємо Вам детальні пояснення та копії документів. <b> Номер відповіді:</b> 203/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та якщо у разі таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка  розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону. Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок) одним з етапів проведення допорогової закупівлі є оголошення закупівлі. Відповідно до пункту 6 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі. У свою чергу, згідно з підпунктом 6.4 Порядку у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників допорогових закупівель. З огляду на зазначене, та оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, вимоги Закону щодо порядку проведення процедур закупівель, у тому числі вимоги щодо визначення замовником технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, не поширюються на допорогові закупівлі. Однак, замовникам слід ураховувати, що публічні закупівлі, у тому числі допорогові закупівлі, здійснюються за такими принципами, як зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням. При цьому зазначаємо, що інформація щодо вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель, міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти міської роди м.Костянтинівка <b>Суть питання:</b> Прошу Вас дати роз’яснення як у грудні 2016р подовжити договірні відносини(додаткова угода), на постачання електричної енергії з ДТЕК «Донецькобленерго» (монополіст) без зміни істотних умов договору? В зв'язку з тим що НКРЕКП в своїх постановах неодноразова піднімав ціни в поточному році, що привело к достроковим витратам кошторису і фактично грудень місяць не можливо сплатити без зміни суми договору. Враховуючи вище викладене я як голова тендерного комітету запропонував керуючись розділом VII ст. 36 ч.4 п.7 ЗУ «Про публічні закупівлі» укласти додатковий договір з зміною суми договору в бік збільшення так як ціна (тариф) є регульованим і п.7) не заперечує збільшенню суми так як п.2) п.4 Закону. Підкажіть я правильно зрозумів норму Закону? Крім цього неодноразово виникають питання що робити з договірними відносинами, якщо були підвищені ціни в зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016р. № 656 «Про реалізацію пілотного проекту щодо тимчасового обмеження застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222» на кінець поточного року якщо ціни не регульовані, потреби існують, а зміни приведуть до збільшення суми, визначеної в договорі? <b> Номер відповіді:</b> 204/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який  містить вичерпну відповідь щодо випадків зміни істотних умов та зокрема зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, збільшення суми договору.