<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ" ОПТІМ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наша компанія приймала участь у відкритих торгах на платформі "Прозоро" (https://bid.e-tender.biz) закупівля UA-2016-11-16-001428-b. Узагальнена назва закупівлі: Роботи з Будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» ДСТУ БД.1.1-1.2013 (Код ДК:021-2015: 45200000-9 (Роботи, пов’язані з об’єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об’єктів цивільного будівництва) (В тому числі поставка та монтаж обладнання) (Внутрішні інженерні мережі кондиціювання та холодозабезпечення) Плануємо оскаржити рішення тендерного комітета та подати скаргу в Антимонопольний Комітет. Будь-ласка допоможіть розрахувати розмір плати за подання скарги. Вищевказанний предмет закупівлі кваліфікується як процедура закупівлі робіт, чи як закупівля товару? Заздалегіть вдячні. Дуже розраховуємо на оперативну відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 231/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx= inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі” та від  25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, які містять інформацію щодо визначення предметів закупівлі товарів, послуг і робіт. Разом з цим розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016  № 291. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є роботи, визначені  замовником за об”єктом будівництва та з урахуванням  ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, розмір плати за подання скарги до органу оскарження становить 15 тис. гривень.

<b>Запит від:</b> Запит від державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" <b> Тема розширена:</b> технічні умови тендерної документації та їх ініціювання, внесення змін <b>Суть питання:</b> Законом не визначено порядку ініціювання проведення процедур закупівлі послуг у формі відкритих торгів та визначення технічних вимог, що вносяться до тендерної документації. Відповідний структурний підрозділ Замовника службовою запискою визначив технічні вимоги, які були внесенні до тендерної документації. Чи може голова тендерного комітету вносити до порядку денного засідання тендерного комітету та пропонувати затвердження змін до тендерної документації в частині технічних вимог (і не тільки), у разі отримання ним від представників виробника рекомендованих відомостей, які свідчать про те, що надані технічні вимоги відповідальним структурним підрозділом Замовника, не відповідають вимогам, які ставить представник виробника відповідного обладнання? Хто має право ініціативи внесення до порядку денного тендерного комітету питань внесення змін до тендерної документації та на підставі яких документів? <b> Номер відповіді:</b> 232/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити : детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні  технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету , присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”  (далі -  Примірне положення). Так, відповідно до пункту 2.9. Примірного положення члени комітету мають право, зокрема виносити питання на розгляд комітету . При цьому згідно з пунктом 2.11. Примірного положення голова комітету, зокрема приймає рішення щодо проведення засідань комітету, пропонує порядок денний засідань комітету; веде засідання комітету .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради "Перша обласна спеціалізована лікарня м. Ромни" <b> Тема розширена:</b> внесення змін до додатку до плану закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме: Відповідно до ст. 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Також відповідно до ст. 4 Закону зміни до додатку до річного плану безоплатно оприлюднюються на веб – порталі Уповноваженого органу. У 2016р. Закладом було заплановано закупівлю вакцини на суму 18 тис. грн. (додаток до плану було оприлюднено через електронний майданчик zakupki.prom.ua). На протязі року, по незалежних от Закладу причинах, закупівлю не вдалося провести, тому тендерний комітет приймає рішення, з метою раціонального використання коштів, внести зміни у додаток, а саме: виключити з додатку закупівлю вакцин на суму 18 тис. грн.., та на цю суму здійснити закупівлю вати та клейонки, які теж необхідні Закладу. З розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що оприлюднення змін на веб – порталі, а саме ВИКЛЮЧЕННЯ закупівлі вакцини на суму 18 тис. грн. не можливо так як в системі не зберігається історія змін які відбуваються. Консультант порекомендував скласти протокол про виключення процедури але не оприлюднювати на веб – порталі та залишити все як є . Також консультант порекомендував зміни стосовно включення інших предметів закупівлі оприлюднити. Просимо надати роз’яснення як діяти комітету, тому що виключення процедури, призведе до зміни до додатку до річного плану. Але зазначену зміну (виключення) Замовник не може оприлюднити по причині недосконалої роботи електронного майданчика., що приведе до порушення ст. 4 Закону . <b> Номер відповіді:</b> 233/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому, оскільки Законом не визначено спосіб коригування річного плану закупівель та додатку до нього (зокрема шляхом виключення відповідної закупівлі), у разі відсутності подальшої потреби у закупівлі запланованого (відображеного у електронній системі закупівель) предмета закупівлі та виникненні потреби у закупівлі іншого предмета, замовник може прийняти відповідне рішення та внести зміни до додатку до річного плану закупівель шляхом відображення інформації щодо нового предмета закупівлі, керуючись статтею 4 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" <b> Тема розширена:</b> Про необхідність реєстрації учасником <b>Суть питання:</b> ПАТ "Черкасиобленерго" здійснює постачання електроенергії споживачам Черкаської області в т.ч. бюджетним установам. Проте, згідно вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" ми не реєструвались учасником на будь-якій площадці. Чи необхідно буде нам реєструватись учасником в системі електронних закупівель для укладання Договорів закупівель (в т.ч. і укладених на підставі переговорної процедури) з бюджетними установами. <b> Номер відповіді:</b> 234/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону. Використання замовником переговорної процедури закупівлі передбачає проведення переговорів з учасником (учасниками) за результатами яких замовник приймає рішення про намір укласти договір. Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”. При цьому Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог, які передбачають реєстрацію в електронній системі закупівель учасника, з яким проведено переговори, у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас зазначаємо, що питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Щодо включення до РЗП закупівель, за якими пролонгуються договори <b>Суть питання:</b> Чи потрібно включати до РПЗ на 2017 рік закупівлі, за якими були укладені договори у попередні періоди і вони пролонгуються на 2017 рік, а також закупівлі, за якими будуть укладені додаткові угоди до вже діючих договорів, укладених у попередні періоди. <b> Номер відповіді:</b> 235/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет. Разом з тим Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна <b> Тема розширена:</b> Як обчислюються строки відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема щодо строку розгляду замовником тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною. Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону строк розгляду цієї пропозиції не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня її визначення. З якого дня починається відлік 5 робочих днів: з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції чи з наступного після цієї дати (події) дня? <b> Номер відповіді:</b> 226/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління культури Бахмутської міської ради <b> Тема розширена:</b> Загальне питання по Закону України "Про публічні закупівлі" на прикладі укладання договорів на комунальні послуги (тепло, воду, світло) <b>Суть питання:</b> Сума договорів на воду та світло від 50 до 200 тис.грн., підприємство - монополіст. Чи можна укласти договори напряму, а потім просто викласти звіт про укладенний договір? Сума договору на тепло перевищує 200 тис.грн., підприємство - монополіст. Яку процедуру проводити у цьому випадку? Переговорну процедуру на електроному майданчику закупівель або укласти напряму? <b> Номер відповіді:</b> 228/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber =2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист   від 30.09.2016  № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, а також за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, які містять відповіді на порушені питання.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради" <b> Тема розширена:</b> Документи на відповідність кваліфікаційним критеріям згідно ст.16 Закону "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Відкриті торги на закупівлю "Послуги їдалень" Чи має право Замовник для підтвердження працівників відповідної кваліфікації вимагати від учасників надати у складі своєї пропозиції копію сертифікату на систему управляння якістю ДСТУ ISO 9001 та копію сертифікату на систему управління безпечністю харчових продуктів. <b> Номер відповіді:</b> 229/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону. При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Таким чином, у разі якщо замовником в тендерній документації встановлюється вимога щодо наявності документально підтвердженої інформації про  відповідність кваліфікаційним критеріям, то учасникам процедури закупівлі необхідно надавати тендерні пропозиції відповідно до вимог тендерної документації. Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону). Крім того, відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Піонтковська Людмила Миколаївна <b>Суть питання:</b> Вилілені кошти на закупівлю поштових послуг, електроенергії у 2016. Чи потрібно їх включати до річного плату закупівель на 2016 чи 2017 рік? <b> Номер відповіді:</b> 224/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи). Форму річного плану закупівель затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”. Відповідно до частин першої і третьої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) які, зокрема планують  та проводять процедури закупівель. Таким чином, замовник самостійно приймає рішення щодо внесення змін до річного плану закупівель поточного року або складання та затвердження річного плану закупівель на наступний рік. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня!в листопаді 2016 року, ми провели допорогову закупівлю згідно ДК 021:2015- 30200000-1 - Комп"ютерного обладнання та приладдя на суму 100тис. гривень через систему Prozorro.В грудні рішенням районної ради нам додатково виділили 150 тис.грн. на закупівлю комп"ютерного обладнання.Чи потрібно нам знову проводити допорогову закупівлю, через систему Prozorro.Чи маємо ми право здійснити закупівлю на виділені кошти прямим договором? <b> Номер відповіді:</b> 212/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький національний технічний університет <b>Суть питання:</b> Добрый день!У мене до вас питання, сума запланована згідно річного плану на наступний рік"Послуги міського телефонного зв'язку" перевущують вартісь предмета або послуг статті 2 Закону "Про публічні закупівлі" мова ведеться про послуги "Укртелеком"!Питання чи треба проводити процедуру закупівлі згідно чинного законодавства і яку! Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 213/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc  та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент праці та соціального захситу населення Житомирської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Департамент є виконавцем ряду загальнодержавних програм, де відбувається відшкодування установам та організаціям за навчання атошників, за отримані ліки тощо, а в деяких випадках є лише платником за тристоронньою угодою по відшкодуванню. Чи потрібно проводити такі договори з використанням системи прозоро? Вдячні за найшвидшу відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 214/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюються відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. У свою чергу, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.