<b>Запит від:</b> Запит від Новотроїцький районний центр з обслуговування навчальних закладів та установ освіти <b> Тема розширена:</b> Продовження дії договору на наступний рік <b>Суть питання:</b> Добрий день. 1.Чи може Замовник продовжити дію договору на 2017 рік на 20 % по переговорній процедурі закупівлі, якщо вона проведена по закону "Про здійснення державних закупівель" і чи можливо буде оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору на веб-порталі державних закупівель чи оприлюднювати іх на електронному майданчику. 2. Перш, ніж продовжити дію договору на закупівлю електроенергії на 20% чи потрібно розпочинати саму процедуру закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 251/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=des розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”,  які  містять вичерпну відповідь щодо продовження строку дії договору на початку наступного року та оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Natalia Didenko <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному : Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи. Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника. Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення: - чітке визначення спільної господарської мети учасників договору - склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору - порядок покриття спільних витрат і збитків - частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання. Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі. А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах. <b> Номер відповіді:</b> 252/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою . Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників. При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровська обласна рада <b> Тема розширена:</b> банківська гарантія <b>Суть питання:</b> У зв’язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників прийняли рішення запросити на переговори учасника, який подавав тендерну пропозицію. Відповідно до п.4 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» вимоги до учасника переговорів не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Крім кваліфікаційних вимог ми вимагали банківську гарантію для забезпечення тендерної пропозиції. Зараз банк відмовляє нашему учаснику в наданні банківської гарантії, т.к. переговори не вважають торгами. Що робити? Дійсно ми повинні її вимагати чи ні? Ми маємо право прийняти їх пропозицію без банківської гарантії? Всі інші документи відповідають нашим вимогам. <b> Номер відповіді:</b> 248/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом ( крім переговорної процедури закупівлі ). Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції , у вигляді такого забезпечення, як гарантія. При цьому визначення поняття тендерної пропозиції наведене у пункті 30 частини першої статті 1 Закону. Ураховуючи викладене, вимоги щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції встановлюються лише при проведенні ним торгів згідно з процедурами, встановленими Законом, крім переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Коломийська РДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня! підкажіть будь ласка як діяти в такій ситуації. Ми державна установа, провели відкриті торги за кошти державного бюджету на закупівлю двох одиниць обладнання та визначили переможця. в процесі укладення договору переможець надіслав листа що до кінця бюджетного року не забезпечить поставку однієї одиниці обладнання. чи можемо ми підписати з ним тендерний договір лише на одну одиницю з тим щоб не всі кошти повернулися в держбюджет з нового року. крім того, було два учасники, у другого теж така проблема <b> Номер відповіді:</b> 246/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю саме відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. При цьому згідно зі статтею 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків , зокрема: зменшення обсягів закупівлі , зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження , у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, інформація щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом, висвітлена у листі від 27.10.2016 № 3303-02/06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Ігольник Пилип Володимирович <b> Тема розширена:</b> Єдиний закупівельний словник <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 448/28578 (дія якого застосовуються з 01 січня 2017 року) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Також, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.01.2016 №3302-06/1430-06 код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: Перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y); Перші три цифри визначають групу (ХХХ00000- Y); Перші чотири цифри визначають клас (ХХХХ0000- Y); Перші п’ять цифр визначають категорію (ХХХХХ000- Y). Отже, чи має право Замовник починаючи з 01.01.2017 року здійснити закупівлю деревини хвойних порід (03411000-4) на загальну суму 199.999,00 грн., деревину тропічних порід (03412000-1) на загальну суму 199.999,00 грн., деревина м’яких порід (03415000-2) на загальну суму 199.999,00 грн. (загальна вартість трьох договорів складає майже 599.997,00 грн.) без проведення відкритих торгів з обов’язковим дотримання абзацу 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 247/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення статті 2 абзацу 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме якщо при закупівлі товарів, робіт чи послуг по одному предмету закупівлі укладаються декілька договорів загальна вартість цих договорів перевищує 50 000 грн., але окремо вартість кожного договору не перевищує 50 000 грн., чи потрібно розміщувати кожний договір по одному предмету закупівлі (не перевищуючий 50 000 грн.) в електронній мережі Інтернет, чи тільки ті договори де вартість договору вище 50 000 грн.. <b> Номер відповіді:</b> 239/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Бердянський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Публікація повідомлення про внесення змін до договору. <b>Суть питання:</b> Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель. 1) Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює протягом трьох днів з дня внесення змін повідомлення про внесення змін до договору. У формі повідомлення про внесення змін до договору, затвердженого наказом МРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено тільки випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Чи повинен Замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до умов договору при зміні не істотних, а інших умов договору? Обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель на електронному майданчику не передбачають публікацію повідомлення про внесення змін до договору у інших випадках. З повагою. <b> Номер відповіді:</b> 240/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприемство "Дніпровський проектний інститут" <b> Тема розширена:</b> Щодо звіту про укладення договору за кошти підприємств <b>Суть питання:</b> Прошу Вашої допомоги з такого питання: Раніше наше підприємство оприлюднювало на веб-порталі "Державні закупівлі" tender.me.gov.ua , звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього, якщо сумма для робіт дорівнювала або перевищувала 1,5 мільйона, а для товарів та послуг дорівнювала або перевищувала 200 тисяч грнвень. Зараз, відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України, державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Пропублічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Підкажіть, будь ласка, з якоі вартості договіру на закупівлю товарів робіт та послуг за кошти підприємства треба розміщувати звіт і де розміщуються ці звіти? (Чи залишились ті ж самі суми гнаничні? Для товарів та послуг сума договору дорівнює або перевищує 200 тисяч грнвень, а для робіт дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень?) Чи є форми цих документів? <b> Номер відповіді:</b> 241/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо. Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за  правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та  проведення авторизації електронних майданчиків” (далі – Порядок функціонування електронної системи) затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків. При цьому користувач самостійно обирає авторизований електронний майданчик з відповідним рівнем акредитації. Відповідно до пункту 12 Порядку функціонування електронної системи акредитація за першим рівнем передбачає зобов'язання авторизованого електронного майданчика безоплатно забезпечувати надання замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об'єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, можливості щодо, зокрема оприлюднення звіту про укладені договори. Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 “Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування” визначено веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі – веб-портал). Державне підприємство “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) визначене відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. З огляду на зазначене, рекомендуємо з питань технічної реалізації вимог Господарського Кодексу України в частині оприлюднення відповідної інформації на веб - порталі prozorro.gov.ua звертатися до  ДП “Прозорро”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту наслення Охтирсьукої міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності дій <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати розяснення з наступного питання: Управлінням укладеного договір на закупівлю твердого палива учасникам АТО в травні 2016 року на суму 45 тис. грн., термін дії договору до 31.12.2016 У звязку з виділенням додаткових коштів до договору було внесено зміни шляхом укладення додаткової угоди, ціна договору збільшена до 70 тис. грн., потім до 164 тис. грн., в грудні 2016 виділено додаткові кошти в результаті загальна вартість закупівлі склала 214 тис. грн. Підписану угоду було передано до управління казначейства для реєстрації та взяття бюджетних зобовязань, однак, в управлінні казначейства було відмолвлено в реєстрації угоди з посиланням на те, що вартість закупівель перевищує 200 тис. і має проводитись тендер або на додатково виділені кошти (50 тис)необхідно укласти окремий договір. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 243/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”. При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "БломІнфо-Юкрейн" <b> Тема розширена:</b> Ціна договору <b>Суть питання:</b> Просимо Вас дати однозначну відповідь на такі запитання: 1. Суперечить чи ні зміст оголошення про відкриті торги вимогам п.2 статті 21 «Інформування про проведення процедури відкритих торгів» Закону України «Про публічні закупівлі», якщо в оголошенні вказується ціна на послуги без урахування ПДВ? Наприклад: «Очікувана загальна вартість закупівлі: 600000,00 грн., без урахування ПДВ: Очікувана вартість надання послуг, вартість тендерної пропозиції, приведена ціна послуг при проведені торгів і визначені переможця надаються Учасником без урахування ПДВ. Договір, якої буде укладатися з Переможцем торгів, якщо він є платником податку на додану вартість, буде включати суму ПДВ, що змінить вартість надання послуг на відповідну суму ПДВ». 2. Можливо при такій формі оголошення, якщо Переможець торгів є платником податку на додану вартість, укладаючи договір збільшити суму договору на відповідну суму ПДВ? 3. Виходячи з цього, як потрібно Замовнику формувати звітність про здійснення конкурсних торгів за умови, що система PROZORRO не має відповідного механізму звітності. <b> Номер відповіді:</b> 244/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/.

<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" <b>Суть питання:</b> У державному підприємства, що знаходиться у стані ліквідації відсутні штатні працівники. Але на сьогоднішній день виникла нагальна потреба здійснити закупівлі з метою збереження державного майна. Чи належить до сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі юридичної особи (замовника), яка не має штатних працівників; як оранізувати юридичній особі (замовнику), яка не має штатних працівників, проведення закупівель та за якими процедурами; чи правомірно здійснювати закупівлі за результатами моніторингу цін на товари та послуги, що визначаються у загальнодоступній електронній сістемі закупівель без проведення процедур, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 236/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”. Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону. Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). При цьому повноваження та функції тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”. При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ «Дитячий оздоровчий центр соціальної реабілітації санаторного типу «Перлина Придніпров'я» ДОР» <b> Тема розширена:</b> Щодо укладення договору, без проведення тендера, на закупівлю послуг з охорони на 2017р. до визначення переможця та закінчення проведення відкритих торгів на закупівлю даних послуг на очікувану вартість 500тис. грн., якщо сума такого договору не буде більше чим 200тис.грн. <b>Суть питання:</b> Добрий день. 14.12.2016 року розпочата процедура відкритих торгів на закупівлю послуг з цілодобової охорони діючого дитячого закладу, системою визначена дата аукціону 03.01.17р., тобто договір з переможцем аукціону може бути укладено після 15.01.2017р. Чи має право комунальне підприємство заключити прямий договір на закупівлю послуг з цілодобової охорони на суму що не перевищує 200тис.грн. з 01.01.17р. до завершення процедури відкритих торгів (15.01.17р.) з постачальником даних послуг 2016р., якщо з ним укладено допороговий договір, допорогова закупівля проводилися через систему ProZorro. <b> Номер відповіді:</b> 237/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. При цьому, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону та Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Таким чином, у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник може провести зазначену закупівлю після відповідного внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, шляхом проведення однієї з з процедур, передбачених статтею 12 Закону.