<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний економічний університет <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації по договорах без суми і укладених кілька років тому (комуналка) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! 1) Прошу підказати правильний алгоритм дій щодо оприлюднення інформації по довгострокових договорах, які укладені кілька років тому а ще виконуються і будуть виконуватись (електроенергія і водопостачання). Ці договори, як я вже написав, укладались ще в "нульових" роках, суми договору у них немає, але відомо, що за рік по них буде оплачено більше 50 тис. грн. Тож виходить, що з початку 2017 року по цих договорах будуть реєструватись бюджетні зобов'язання, річна сума яких буде перевищувати 50 тис. грн. - тобто з метою виконання Закону 922 потрібно оприлюднити звіт про укладення договору. Але як його оприлюднити, якщо дата договору кількарічної давності, а суми договору немає? 2) Інше питання стосується договорів про відшкодування вартості комунальних послуг орендарем. Ситуація майже аналогічна - хоч дата договору буде першими числами січня, проте суми договору немає? Потрібно звіт про укладення договору оприлюднювати (очікувана сума річна буде більше 50 тис. грн.). 3) Ну і ще питання, яке випливає із попереднього - як визначити предмет закупівлі для договорів відшкодування? Який код ДК використовувати - код відповідного енергоносія/компослуги чи для відшкодування окремий якийсь використовувати? 4) З 01.01.2017 р. укладається багато річних договорів по утриманню будівель і прибудинкової території (вивезення сміття, охорона, профдезінфекція тощо). Відповідно, потрібно внести ці закупівлі в додаток до РПЗ і оприлюднити звіти про укладення договорів (суми більше 50 тис. грн.). Інформація ця буде оприлюднюватись вже в перших днях січня, отже мав би використовуватись тільки код ДК 021:2015. Яку форму додатку до РПЗ використовувати, якщо врахувати, що в теперішній є ще колонка із кодом ДК 016:2010? Просто залишати її порожноьою? З паперовим варіантом з цим проблем не буде, а от в електронній формі така можливість буде? 5) Чи обов'язковим є прикріплення скан-копії самого підписаного договору при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи прикріпити можна і певне рішення замовника про укладення цього договору? Якщо це рішення то якої форми воно мало б бути (протокол ТК якщо допороги закріплені за ним чи якесь "рішення про укладення договору", яке можна було б прикріпити нескановане)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 260/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1-3 Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Щодо питань 4 та 5 Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель (в тому числі форми річного плану закупівель та звіту про укладені договори) затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою Ураховуючи зазначене, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми звіту про укладені договори, передбачені системою. У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі, оскільки згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону, відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління охорони здоровья Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Чи можливо на рівні Міської ради або його виконкому організувати один (єдиний) тендерний комітет, який би проводив публічні закупівлі (закупівлю товарів, робіт і послуг) для розпорядників нижчого рівня (як от: управління соц. захисту, управління охорони здоровья, відділ освіти і таке інше)? Чи відповідає це чинному законодавству? <b> Номер відповіді:</b> 261/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах  18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, виходячи зі змісту пункту 20 частини першої статті 1 Закону у разі якщо замовником є головний розпорядник бюджетних коштів, придбання товарів, робіт або послуг у порядку, встановленому Законом, здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою такого замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від лукашова олена борисівна <b>Суть питання:</b> чи є предметом закупівлі витрати, що компенсуються при відряджені (покупка квитків на проїзд до міста відрядження та назад, проживання в гостиниці, вартість палива, якщо відрядження на автомобілі та інші) ? <b> Номер відповіді:</b> 262/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 255/2016 відповідь надавалась, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62e25a58-adf3-4e40-a227-99f3cdb92072&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> На даний час діючими є декілька ТЕНДЕРНИХ договорів, заключених за результатами проведених процедур закупівлі ВІДКРИТІ ТОРГИ за ЗУ "Про здійснення державних закупівель". В яких, при складанні тендерних пропозицій УЧАСНИКАМИ/ПЕРЕМОЖЦЯМИ врахований рівень заробітної плати на 1 робітника (розряд робіт - 3,8) в режимі повної зайнятості 3000,00 грн. Законом України №5000 "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено підняття рівня мінімальної зарплати до 3200 грн. з 1 січня 2017р. ПИТАННЯ: Чи повинен/має право ЗАМОВНИК, за результатами розгляду письмових звернень відповідних підрядних оганізацій, вносити зміни в діючі тендерні договора в частині підвишення рівня заробітної плати до рівня не менше встановленого вищезазначеним Законом, що призведе до збільшення суми договору (зміна договірної ціни)??? <b> Номер відповіді:</b> 256/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КНП КДЦ Святошинського р-ну м.Києва <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть,будь ласка, чи буде вважатися порушенням, якщо ми зараз оголошуємо закупівлю враховуючи ДК 016:2010 як основний,ДК 021:2015 як додатковий, якщо закупівля стосується вже 2017 року (тобто проводимо закупівлю на очікувану вартість для задоволення потреб 2017)? <b> Номер відповіді:</b> 257/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі № 3302-06/37708-07 від 22.11.2016 “Щодо визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Луцький національний технічний університет <b> Тема розширена:</b> Кошти по гранту <b>Суть питання:</b> Як проводити закупівлі за гроші по гранту? Суми від 200000,00 грн. <b> Номер відповіді:</b> 258/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону). У залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. Водночас згідно з частиною першою статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом, така закупівля здійснюється відповідно до положень міжнародного договору України.

<b>Запит від:</b> Запит від Херсонський обласний краєзнавчий музей <b> Тема розширена:</b> договора нетендерні у 2016 - у 2017 код закупівлі підпадає під тендер <b>Суть питання:</b> У 2016 р. предмет закупівлі по договорам визначали згідно ДК 016:2010 і договори не підпадали під тендерні процедури закупівель. Оскільки у 2017 р. предмет закупівлі визначаємо за ДК 021:2015 послуги, які надавалися за договорами у 2016 р. підпадають під проведення відкритих торгів. Чи можна на період проведення відкритих торгів у 2017 заключити додаткові угоди у розмірі 20% від нетендерних договорів 2016 р.? <b> Номер відповіді:</b> 259/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від лукашова олена борисівна <b>Суть питання:</b> Казенне підприємство учасник ДК "Укроборонпром" основний вид діяльності - виробництво зброї та боєприпасів, все майно належить державі Чи є це підприємство замовником в особливій сфері господарювання? <b> Номер відповіді:</b> 254/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від лукашова олена борисівна <b>Суть питання:</b> Будь-ласка поясніть чи є предметом закупівлі в розуміні ЗУ "Про публічні закупівлі" витрати на відрядження (квитки на проїзд до міста відрядження, проїзд по місту, витрати на проживання в гостиниці, бензин придбаний у відряджені та інші витрати)? <b> Номер відповіді:</b> 255/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюються відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. У свою чергу, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Глобинська міська рада <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі по тексту Закон) передбачено: «1. Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: … звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;». В ч.1 ст.1 передбачено «У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:…5) договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;». Суть питання: Якщо замовник, відповідно до ст.ст.2,10 Закону, оприлюднив звіт про укладений договір вартість предмета закупівлі якого перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1. Ст..2 Закону, чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання даного договору? <b> Номер відповіді:</b> 253/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону . Форма звіту про виконання договору про закупівлю на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Луцький національний технічний університет <b> Тема розширена:</b> переговорна скорочена процедура <b>Суть питання:</b> В яких випадках застосовується переговорна скорочена процедура закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 249/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, пунктом 3 частини другої статті 35 Закону та абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону визначені підстави, за наявності яких замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж п'ять днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 №3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Терміни оприлюднення інформації, якщо останній день оприлюднення припадає на вихідний, св'ятковий, неробочий день <b>Суть питання:</b> Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено терміни оприлюднення інформації. Договір про закупівлю, відповідно до цієї статті, Замовник зобов’язаний оприлюднити через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу протягом двох днів з дня його укладення. Договір укладено в п’ятницю. Відповідно до припису ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Чи вправі Замовник оприлюднити інформацію про укладення договору на третій день в понеділок. <b> Номер відповіді:</b> 250/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема  договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення. Відповідно до частини п’ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. З огляду на викладене, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. Таким чином, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.