<b>Запит від:</b> Запит від Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У 2016 році відповідно до договору про науково-технічне співробітництво між науково-дослідним інститутом та приватним підприємством в рамках виконання науково-дослідної роботи, на безоплатній основі, було створено дослідний зразок спеціальної техніки. Майнові права інтелектуальної власності на зазначений виріб належать Інституту та приватному підприємству спільно. Також оформлено патент на корисну модель. Чи маємо ми право у 2017 році здійснити закупівлю зазначеної спеціальної техніки за переговорною процедурою (cт. 35, п 1. закупівля, пов’язана із захистом прав інтелектуальної власності) та які документи для цього потрібно? <b> Номер відповіді:</b> 95/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КНП "Центр медико-санітарної допомоги №1 Дарницького р-ну м. Києва <b> Тема розширена:</b> хто підписує рішення про переможця. <b>Суть питання:</b> Наша організація проводить лише один тендер на рік за переговорною процедурою, але по допорогам проходить багато закупівель. Хто підписує рішення про переможця? <b> Номер відповіді:</b> 96/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від товариство з обмеженною відповідальністю "ВИПРОБУВАЛЬНО-СЕРТИФІКАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "ПІВДЕНТЕСТ" <b> Тема розширена:</b> код відповідно до ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> Прошу зазначити код відповідно до ДК 021:2015 для діяльності: сертифікація системи управління якістю <b> Номер відповіді:</b> 97/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Херсонський державний університет <b> Тема розширена:</b> Формування Додатку до річного плану <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно із Наказом МІНІСТЕРСТВа ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 19.12.2016 № 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", а саме визначення предмету закупівлі за показником четвертої цифри основного словника, прошу Вашого роз'яснення щодо наступного питання: Чи може Замовник формувати Додаток до річного плану закупівель, в якому предмети закупівлі будуть визначені одночасно і за показником четвертої цифри основного словника, і за показником п'ятої цифри основного словника (якщо є потреба більш детально визначити предмет закупівлі)? Якщо так, то чи правильно я розумію, що загальна сума допорогових закупівель за предметами, визначеними за показником п'ятої цифри основного словника не повинна перевищувати граничну суму в 200 тис.грн? З повагою, Іщенко Наталя 067-18-15-152 <b> Номер відповіді:</b> 98/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У свою чергу, відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. Заповнення форми річного плану закупівлі зокрема передбачає внесення замовником інформації про коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі  (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, який установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Таким чином, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Костопыльська ЦРЛ <b>Суть питання:</b> Згідно наказу Мінекономрозвитку №2092 від 19.12.2016, що вступив у дію 17.01.2016, закупівля лікарських засобів визначається за третьою цифрою ЄЗС. Як діяти лікарні, якщо для закупівлі фармації необхідно провести відкриті торги, що тривають приблизно 1,5 місяці, якщо наявних лікарських засобів не вистачить на час проведення закупівель. Чм є можливість проведення закупівель у стисліші терміни? <b> Номер відповіді:</b> 99/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ державних закупівель ДГЗ СБ України <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення. Раніше, якщо Замовником не створювався тендерний комітет, то він вів реєстр закупівель. На сьогоднішній день замовником не створювався тендерний комітет так, як він проводить тільки допорогові закупівлі. Як саме замовнику назвати документ, в якому весь перелік допорогових закупівель без Річного плану закупівель так, як комітет не створювався. Просимо Вас в найкоротший термін надати роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 100/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 18/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=960e282c-52a6-46d8-a7f2-5780e0b76dce&lang=uk-UA.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Дозавантаження приведених до аукціону пропозицій <b>Суть питання:</b> Чи законно вимагати в тендерній документації надання переможцем цінової пропозиції приведеної у відповідності до останньої запропонованої ціни на аукціоні, або вимагати від учасника, пропозиція якого визначена електронною системою закупівель як найбільш економічно вигідна, завантаження "приведеної" цінової пропозиції у систему? Адже у пункті 5 статті 25 Закону зазначено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання...Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій. У абзаці 3 пункту 1 статті 35 зазначено, що учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію. Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом. Частиною 4 статті 36 Закону вже передбачено необхідність відповідності пропозиції за результатом аукціону умовам договору про закупівлю. Для чого вимагати "приведену" цінову пропозицію, якщо в договорі про закупівлю (який також буде розміщено в системі) та специфікації до договору (у разі її наявності) ми будемо бачити (принаймні повинні) останню пропозицію за результатами аукціону? Наприклад як під час цього тендеру UA-2016-11-15-000419-c найбільш економічно вигідну пропозицію було відхилено відповідно до частини 4 пункту 1 статті 30 Закону у зв'язку з невідповідністю тендерної пропозиції умовам тендерної документації (учасник не завантажив у електронну систему закупівель протягом двох робочих днів після аукціону "приведену" цінову пропозицію, як вимагалось у тендерній документації). Водночас, під час розгляду пропозицій учасників до проведення аукціону (закупівля більше 133 тис. євро), тендерні пропозиції такого учасника не були відхилені відповідно до Закону та допущені до аукціону. Виходить до аукціону тендерна пропозиція відповідала Закону та тендерній документації, а після аукціону вже ні, однак внести зміни до пропозиції відповідно до пункту 5 статті 25 Закону після закінчення строку її подання учасник не має права. Крім цього, у коментарях до статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що система має технічну можливість для завантаження документів після аукціону, які відповідно до пункту 3 статті 17 підтверджують заявлену учасником відсутність умов його дискваліфікації...Як бути у випадку з дозавантаженням "приведених" пропозицій...? На мою думку під час тендеру UA-2016-11-15-000419-c підстави для відхилення учасника після аукціону відповідно до частини 4 пункту 1 статті 30 Закону були відсутні. Заздалегідь вдячний за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 101/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону . У свою чергу, згідно зі статтею 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну. Статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Водночас учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі за результатами оцінки, може використовувати електронну систему закупівель для надання документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, відповідно до вимог Закону та тендерної документації. У свою чергу, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження. Ураховуючи зазначене, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суб”єкти можуть звертатись до органу оскарження та/або до органів, які уповноважені здійснювати контроль у сфері публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство оборони України <b> Тема розширена:</b> Еквівалент товару <b>Суть питання:</b> Міністерством оборони України (далі – Замовник) проводяться закупівлі для потреб Збройних Сил України відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон). Відповідно до пункту третього частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити технічну специфікацію, яка не повинна посилатися на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Просимо роз’яснити, яким чином Замовник повинен зазначати в договорі про закупівлю предмет договору та найменування продукції, якщо запропонований учасником товар визначено як еквівалент за процедурою закупівлі. Як приклад процедура закупівлі: UA-2016-11-25-001765-a “Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (нафта, вугілля і нафтопродукти) Лот 3. Олива марки “Р” або еквівалент”. Учасник надав цінову пропозицію з найменуванням товару “Олива для гідромеханічних та гідро об’ємних передач Агрінол Р”, що визначено Замовником як еквівалент товару, запропонованого до закупівлі. Просимо надати відповідь консультаційного характеру щодо зазначеного питання. Додаток: 1. Договір з ТОВ “ТД “Агрінол” від 19.12.2316 № 286/1/16/38 на 10 арк. 2. Цінова пропозиція ТОВ “ТД “Агрінол” за лотом № 3 <b> Номер відповіді:</b> 102/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Поряд з цим статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Таким чином, під час укладення договору про закупівлю сторони повинні погодити предмет договору відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому умови про предмет договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "СМСЧ №1" МОЗ України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Нашому державному закладу на початку року виділили кошти на закупівлю продуктів харчування для хворих сумою до 50 тисяч гривень. Відповідно буде проводитися допорогова процедура закупівлі. Однак ймовірна ситуація, що з бюджету будуть виділені додаткові кошти, і в подальшому загальна сума на закупівлю харчування збільшиться та перевищить 200 тисяч гривень, що є підставою для проведення відкритих торгів. Коли та в яких розмірах виділять кошти, чи їх взагалі виділять - поки що невідомо. Як нам правильно діяти в цій ситуації? Чи правильно буде, якщо ми спочатку проведемо допорогову закупівлю, а коли сума перевищить 50 тисяч гривень - опублікуємо звіт про укладений договір (договори)? Що ми повинні робити як замовник, якщо загальна сума виділених коштів протягом року перевищить 200 тисяч гривень? <b> Номер відповіді:</b> 80/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Херсонський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни" Херсонської обласної ради <b>Суть питання:</b> Нами було двічі відмінено відкриті торги по закупівлі природного газу по причині недостатньої кількості учасників. Процедури об'являлися по очікуваній вартості на певний облсяг закупівлі. Після цього застосовуємо переговорну процедуру, але при цьому зменшуємо обсяг закупівлі, так як на момент проведення переговорної процедури вже доведена річна сума коштів, яка нижча від очікуваної вартості. Питання: чи належать обсяги закупівлі товару до технічних та якісних характеристик, які не повинні змінюватися при застосуванні переговорної процедури після відмінидвох попередніх відкритих торгів (пункт 4 статті 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" - далі Закон)? Так в статті 22 ЗЗакону, де йдеться мова про умови складання тендерної документації, обсяги закупівлі зазначаються в пункті 4, а мова про технічні, якісні та кількісні характеристики йдеться у пункті 3 даної статті. Але, навіть, кількісні характеристики - це не є обсяг закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 81/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни обсягу предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону. Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням. При цьому виходячи зі змісту статті 38 Закону  відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний навчальний заклад "Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Виправлення технічної помилки <b>Суть питання:</b> В грудні 2016 року розпочато переговорну процедуру на предмет закупівлі електроенергії на 2017 рік. В оголошенні помилково вказано строк поставки не з 01.01.2017, а з 01.02.2017. Після завершення процедури укладено договір і в звіті виявлено технічну помилку: строк поставки з 01.02.2017. Як виправити дану помилку? <b> Номер відповіді:</b> 82/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 6 і пункту 11 частини першої статті 8 та статті 14 Закону наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель (далі – система). Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. Розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в системі в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель. Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації тендерний комітет (уповноважена особа) може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або уповноваженою особою. При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно абзацу четвертого пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора.

<b>Запит від:</b> Запит від КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва <b> Тема розширена:</b> Зазначення конкретної назви предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи можна при здійсненні допорогових закупілель зазначати конкретну марку та маркіровку предмету закупівлі? Наприклад, Замовник планує купити ПЕРФОРАТОР, саме Makita HR 2600, оскільки інструмент з такими параметрами підходить для виконання необхідних Замовнику робіт. Чи буде порушенням, якщо Замовник у оголошення (документації)зазначить конкретну назву предмета закупівлі: Перфоратор Makita HR 2600? <b> Номер відповіді:</b> 83/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому у разі здійсненні допорогових закупівель з використанням електронної системи закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом п’ятим Порядку одним з етапів проведення допорогової закупівлі є оголошення закупівлі. Про цьому відповідно до пункту 6 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі. У свою чергу, згідно з підпунктом 6.4 Порядку у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників допорогових закупівель.