<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Пегас Аероспейс Україна" <b>Суть питання:</b> Вітаю! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно буде долучати довідку про кінцевих бенефеціарних власників Товариства, якщо товариство буде брати участь у публічних/оборонних закупівлях? Якщо у товариства не буде зазначено фізичної особи, яка є кінцевим бенефеціарним власником, чи є перешкодою для участі у тендері та чи потрібно змінювати структуру власності Товариства? Для конкретизації запиту: 100 % статутного капіталу товариства володіє Інкорпорація зі Сполучених Штатів Америки (Штат Делавер), у цьому Штаті не відображається повна інформація ні щодо директорів, ні щодо кінцевих бенефеціарних власників, це можна побачити лише по внутрішній документації Інкорпорації, яка не підвантажена до Штату Делавер. Щиро дякую. <b> Номер відповіді:</b> 354/2024

1. Щодо ступеню локалізації 2. Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару 3. Щодо тендерної документації та підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції 4. Щодо публікації в ЕСЗ інформації про місцезнаходження 5. Щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року --- Документ: c90bc784-5b09-4856-a8e8-b3f5011e808d.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, інформує. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 09.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.2024 № 782 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 782), крім пункту 2, підпункту 4 пункту 3 та пункту 4 змін, які набирають чинності з 01.09. 2024. Відповідно до пункту 2 постанови № 782 закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. Щодо ступеню локалізації Згідно зі змінами, внесеними постановою № 782, зокрема абзацу третього пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим – шостим 2 цього пункту) замовники застосовують положення пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель товару у складі робіт чи послуг (якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону), у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень. Особливості також доповнено абзацом п’ятим пункту 3, який передбачає, що положення пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”. Таким чином, замовник здійснює закупівлю товару з переліку, визначеного підпунктом 2 пункту 61 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, у тому числі у разі набуття замовником у власність товару під час здійснення закупівлі робіт чи послуги (послуг), з країн, які підпадають під дію положень Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, незалежно від монетарних (вартісних) порогових меж таких угод та рівня покриття (за суб’єктами), на яких вони поширюються. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: http://surl.li/scwfhf; https://cutt.ly/bXOOz1H; https://cutt.ly/cXOQ4P1; https://cutt.ly/4XOWyAi. 3 Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару Постановою № 782 внесено зміни до пункту 13 Особливостей, якими доповнено перелік випадків, у разі яких передбачена можливість замовникові здійснити придбання товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, без використання електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ) шляхом укладення прямого договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Так, пункт 13 Особливостей доповнено підставами, коли: здійснюється закупівля товарів, необхідних для проведення ремонту та відновлення техніки, на виконання договору про спільну діяльність, стороною якого виступає АТ “Укрзалізниця” та укладеного з метою підвищення обороноздатності держави на період дії правового режиму воєнного стану в Україні; здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, виконання мобілізаційних завдань (замовлень), заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, виконання договорів, що містять інформацію з обмеженим доступом, якщо така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача. Запит Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів погоджується (затверджується) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та повинен містити обґрунтування нагальності потреби у здійсненні закупівлі відповідно до цього підпункту; здійснюється закупівля газопоршневих, газотурбінних когенераційних установок, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень (їх складових), їх оренда, а також закупівля товарів, робіт та послуг, пов’язаних з їх будівництвом та введенням в експлуатацію, для підготовки до опалювального сезону 2024/2025 року. При цьому для випадків, передбачених підпунктами 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. Крім цього, постановою № 782 підпункт 15 пункту 13 Особливостей викладений в новій редакції та стосується випадків, коли здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об'єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об'єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для 4 організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об'єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об'єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу. Щодо тендерної документації та підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції Постановою № 782 передбачено, що тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації. Відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до 44 пункту Особливостей. Щодо публікації в ЕСЗ інформації про місцезнаходження Постановою № 782 в Особливостях надано можливість замовникові в інформації про закупівлю вказувати укрупнено адміністративно-територіальні одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) замість населеного пункту. У випадках, коли розголошення місцезнаходження замовника або постачальника в ЕСЗ несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація в звіті про виконання договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 10 цих особливостей, може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги). Щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року З 1 вересня 2023 року набирають чинності положення пункту 2, підпункту 4 пункту 3 та пункту 4 змін постанови № 782, якими відкориговано норму, яка стосується оприлюднення змін до істотних умов договору про закупівлю, у випадках їх внесених на підставі пункту 19 Особливостей, до укладених відповідно до пункту 13 Особливостей договорів про закупівлю. При цьому абзац тридцять п’ятий пункту 13 Особливостей буде замінено абзацами такого змісту: 5 У разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, оприлюднює в ЕСЗ договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 13, 15, 17, 18, 20, 21 цього пункту замовник не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору розміщує в ЕСЗ договір про закупівлю та додатки до нього, а також отриманий від Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів запит — у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 21 цього пункту, що автоматично оприлюднюються в ЕСЗ через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. У разі внесення змін до договору про закупівлю, укладеного відповідно до підпунктів 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, у випадках, передбачених пунктом 19 цих особливостей, разом з повідомленням про внесення змін до договору про закупівлю замовник розміщує в ЕСЗ зміни до договору про закупівлю, що автоматично оприлюднюються в ЕСЗ через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, укладеного відповідно до підпунктів 13, 15 цього пункту, протягом трьох робочих днів з дня їх внесення до договору про закупівлю замовник розміщує в ЕСЗ такі зміни до договору про закупівлю, що автоматично оприлюднюються в через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. Отже, зазначеними нормами передбачено забезпечення розміщення замовниками в ЕСЗ договорів про закупівлю, укладених відповідно до підпунктів 13, 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, а також змін до них. При цьому оприлюднення таких договорів буде здійснено ЕСЗ автоматично через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. Тому, для забезпечення технічної реалізації в ЕСЗ ці положення будуть діяти з 1 вересня 2024 року. Принагідно інформуємо, що 12.07.2024 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, присвячений основним змінам, що внесені постановою № 782, який доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/1670102923763748 Виконувач обов’язків директора департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Ірина РЯБА, 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Зміна тарифу на передачу електричної енергії <b>Суть питання:</b> У грудні 2023 року було проведено відкриті торги з урахуванням Особливостей на електричну енергію, де вказано не вірний тариф на передачу. Якщо додатковою угодою урегулювати даний тариф (п.п.7 п.19 Особливостей), то це ж буде зміна ціни за одиницю товару, в сегмент якої входить послуга на передачу тарифу? <b> Номер відповіді:</b> 351/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено випадок внесення змін до істотних умов у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому підпункти 1-7, 9 пункту 19 Особливостей не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 19 Особливостей, не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Крім цього, питання  внесення змін до договору про закупівлю міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “ Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Принагідно інформуємо, що Міністерством економіки України як Уповноваженим органом у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом, з урахуванням  Особливостей, розроблено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені наказом Мінекономіки від 07.05.2024 No11712 (далі – методичні рекомендації), які визначають механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Методичні рекомендації носять рекомендаційний характер та містять приклади вимог, які можуть застосовуватися замовником, а також містять конкретні рекомендації щодо підготовки проєкту договору до закупівлі. При укладанні договору про закупівлю електричної енергії необхідно враховувати усі законодавчі норми , у тому числі встановлені Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про ціни і ціноутворення" та доцільно передбачити порядок перегляду ціни, індикатор ринку, зміна якого буде враховуватися при перегляді ціни, та показник затвердженого тарифу, який застосовується в договорі про закупівлю та може переглядатись органом, що такий тариф затвердив. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G

<b>Запит від:</b> Запит від Кузікова Ольга Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилки 24 години <b>Суть питання:</b> В складі пропозиції учасника відсутній документ, надання якого передбачалося тендерною документацією, а саме "Форма тендерна пропозиція", яка, зокрема, передбачає таблицю із зазначенням найменування товару, ціни за одиницю, кількість, вартість по кожній позиції та загальну вартість. Найменування, технічні, якісні характеристики товару містяться й у інших документах, наданих учасником. Надано 24 години на усунення недоліків, тобто на підвантаження відсутнього документу. Учасник підвантажив документ з явними арифметичними помилками, а саме: Загальна сума відповідає запропонованій загальній ціні пропозиції, але в КОЖНІЙ позиції при множенні ціни за одиницю на кількість товару вартість майже вдвічі перевишує правильний арифметичний добуток. Замовник не може повторно звернутися щодо виправлень. Чи є підстави для відхилення? Якщо підстав для відхилення немає, то яким чином формулювати ціну за одиницю в договорі за наявності такого документа в пропозиції? Чи є підстави для відхилення переможця, та з яких підстав, якщо ним не надано документ, який визначає вірну ціну за одиницю? <b> Номер відповіді:</b> 352/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Питання усунення невідповідностей визначено пунктом 43 Особливостей. Згідно з абзацом третім пункту 43 Особливостей замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Крім цього, пункт 44 Особливостей містить перелік підтав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Водночас будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Ковтунович Вікторія Іванівна <b> Тема розширена:</b> Розгляд тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня!!!!! Замовником було оголошено закупівлю робіт по Капітальному ремонту протирадіаційного укриття (сховища). Умови ТД передбачають, що учасник повинен надати у складі пропозиції довідки з обслуговуючих банків, де зазначена інформація про наявність в учасника відкритого рахунку в таких банківських установах та довідки з обслуговуючих банків про відсутність простроченої заборгованості по кредитах не раніше дати оголошення закупівлі. Дана вимога не стосується відкритих рахунків учасника в органах ДКСУ. У складі пропозиції Учасник надав довідку з банку, в якій зазначено, що в Учасника діючих кредитних договорів у відповідному банку немає. Чи буде дана довідка вважатися підтвердженням відсутності заборгованості за кредитами???? І чи буде така форма довідки відповідати вимогам тендерної документації???? <b> Номер відповіді:</b> 348/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 291/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому зазначаємо, що оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АО "Ей.Джи.Ей та партнери" <b> Тема розширена:</b> Збір щодо подання скарги в АМКУ на неправоміну дискваліфікацію тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> При оплаті збору для подання скарги в АМКУ на замовника послуг чи варто враховувати ПДВ, якщо сума першочергової тендерної пропозиції вказана без ПДВ, але при заключенні договору з переможцем ПДВ буде нараховуватись зверху? <b> Номер відповіді:</b> 349/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 4 частини першої частини постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №  292 "Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження" установлено, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Детально з інформацією щодо здійснення оплати можна ознайомитись за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-potribno-znati-pro-oplatu-skarg на Prozorro Інфобокс.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення по внесених змінах до Особливостей №1178 <b>Суть питання:</b> 09.07.2024 набули чинності чергові, вже 23 зміни до Особливості, згідно з якими пункт 13 Особливостей було доповнено декількома підпунктами, зокрема підпунктом 21. Надайте будь ласка роз'яснення в яких випадках можна використовувати даний підпункт, якими замовниками та що має на увазі формулювання "...виконання договорів, що містять інформацію з обмеженим доступом, якщо така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил..."? <b> Номер відповіді:</b> 350/2024 <b> Відповідь:</b> https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 При цьому 12.07.2024 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, присвячений основним змінам, що внесені постановою № 782, який доступний за посиланнями: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/1670102923763748 або https://www.youtube.com/watch?v=ZyrKJvBkgoY

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Бердянської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про застосування пп.21) п. 13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи підпадають під дію цього підпункту (а саме під формулювання "...заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони...") придбання товарів (зарядні станції, шини, акумулятори, рації тощо) ОМС та військовою адміністрацією, за відповідними запитами військових підрозділів, за програмою, що має назву "Програма забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов’язаних з територіальною обороною та цивільним захистом у 2024 році, на виконання заходів та робіт з територіальної оборони з метою підвищення рівня обороноздатності та територіальної оборони України та забезпечення підтримання боєготовності та ефективного виконання завдань щодо захисту державного суверенітету і незалежності України" за умови дотримання всіх інших вимог (наявностіі запиту Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів (далі - запит), що погоджений (затверджений) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та містить обґрунтування нагальності потреби у здійсненні такої закупівлі)? 2) Якщо підпадають, то до 01.09.2024 року ці договори оприлюднюються в ЕСЗ без запиту та їх буде видно? В Програмі конкретні строки придбання товарів не передбачені. <b> Номер відповіді:</b> 346/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 15.07.2024 №3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару; щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому для випадків, передбачених підпунктами 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення закупівель до таких, які можуть здійснюватись згідно пункту 13 Особливостей у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна Фірма "Віспар" <b> Тема розширена:</b> Участь в торгах, які проводять шляхом використання електронного каталогу підприємств, які мають ліцензію на виробництво лікарських засобів в умовах аптеки <b>Суть питання:</b> Вих №01\07-9 від 01.07.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВІСПАР» є суб’єктом господарювання, що здійснює наступні види діяльності: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. Зазначена діяльність здійснюється ТОВ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВІСПАР», зокрема, на підставі ліцензії на виробництво лікарських засобів, роздрібну торгівлю лікарськими засобами (виробництво лікарських засобів в умовах аптеки) від 03.06.2015 № 415. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 27 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин. Відповідно до п. 1.8 Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України 17.10.2012 №812 Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх реалізація суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонена. Відповідно до 11-1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу Виходячи з цієї норми, замовники не можуть здійснити закупівлю наших препаратів, адже вони не підлягають державній реєстрації згідно з чинним законодавством. Водночас, п. 11-1 Особливостей не містить чіткого визначення "зареєстрованих лікарських засобів". Це призводить до неоднозначного тлумачення цієї норми та дискримінації виробників, які не зобов'язані реєструвати свою продукцію. П. 11-1 Особливостей не містить чіткого визначення "зареєстрованих лікарських засобів". Це призводить до неоднозначного тлумачення цієї норми та дискримінації виробників, які не зобов'язані реєструвати свою продукцію. Вважаємо, що така ситуація порушує принципи рівного доступу до публічних закупівель та права на вільне здійснення підприємницької діяльності. Тому просимо Вас надати відповіді на наступні питання: • Чи може підприємство, яке виробляє лікарські засоби в умовах аптеки та яке не повинно реєструвати свою продукцію, брати участь у закупівлях, які проводяться шляхом використання електронного каталогу та реалізовувати свою продукцію за допомогою закупівель, які проводяться шляхом використання електронного каталогу З повагою, Директор ______________ /Георгієв А.С./ <b> Номер відповіді:</b> 347/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 316/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи правомірно підчас здійснення запиту пропозицій постачальників з метою запобігання закупівлі медичних матеріалів, що перебувають в незаконному обігу та отримання гарантій на своєчасне постачання Товару у необхідній кількості та якості, на момент укладення договору надається: оригінал документу про походження товару та можливість його поставки, якою виробник або представник виробника (повноваження якого підтверджуються документами від виробника) Товару гарантує, що товар, який постачатиметься, не перебуває в незаконному обігу та буде поставлено вчасно. Довідка має бути адресована Покупцю та містити наступну інформацію: найменування та ідентифікаційний код Постачальника; назву предмета закупівлі; ідентифікатор закупівлі; найменування та кількість одиниць товару, що постачається; країна походження товару. Сторонами підписується Реєстр документів під час укладання договору, який є невід’ємною частиною цього Договору? Чи є дана вимога правомірною? <b> Номер відповіді:</b> 343/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 19.12.2018  № 3301-04/55905-03/01.7/33810 "Щодо закупівлі лікарських засобів" (пункти 8 і 9) та у запитах  №№ 42/2024 , 36/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&fNum=3301-04%2F55905-03%2F01.7%2F33810&fSort=name&fSdir=desc https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=64eb20b7-60c4-4c2c-a8f8-89f06a6515a2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Прилуцької міської ради комбінат шкільного харчування "Шкільний" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Замовник своїм рішенням відхилив першого учасника та визначив переможцем другого. Першим учасником подано скаргу щодо його дискваліфікації, при цьому скаргу щодо визначення переможця не подано (період оскарження завершився). У разі задоволення скарги першого учасника та скасування рішення про його дискваліфікацію чи може Замовник самостійно скасувати своє рішення про визначення переможця та повернути на кваліфікацію переможця? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 344/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 683/2023 та № 41/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Качан Вікторія Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення замовників <b>Суть питання:</b> Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%. <b> Номер відповіді:</b> 345/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 230/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=404f29ac-7ceb-4fb6-be9e-4a5ce48c2e93&lang=uk-UA Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=61ef9479-7eb5-4dcd-985e-3f5215813d52&title=InformatsiiniDzherelaTaAnalitichniInstrumentiSferiPublichnikhZakupivel розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw