<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «СТАРОБІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ′ЄДНАННЯ» СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> Маємо проблему з укладенням договору на постачання Природного газу на 2017р. Тендерним комітетом заздалегідь було вжито заходи з проведення тендеру на закупівлю Природного газу на 2017 рік на очікувану вартість до затвердження кошторису на 2017рік. Так було проведено чотири процедури відкритих торгів на закупівлю Природного газу на 2017рік. Перша процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Друга процедура - На участь в торгах подано дві пропозиції, які довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені з причини відхилення всіх тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Третя процедура - На участь в торгах подано дві пропозиції, які також довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені з причини відхилення всіх тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Четверта процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено додаткову угоду в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. Але суми даної угоди не вистачає для забезпечення нашої установи природним газом навіть на половину січня 2017р. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Чи маємо право на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази, але не підряд, а також на другому тендері було змінено кількість та очікувану вартість товару у зв’язку з затвердженням кошторису на 2017р. Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Природним газом на 2017р. до закінчення проведення тендерних процедур? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації. <b> Номер відповіді:</b> 156/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, у разі якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно статті 35 Закону. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та кількісних характеристик предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону. Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітетСлавутської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно п.22 Закону «Про публічні закупівлі» роботи із виготовлення проектно-кошторисної документації (проектування) відносяться до поняття – роботи, проте у ДК 021:2015 в розділі 45000000-7 «Будівельні роботи» таке поняття відсутнє, натомість воно є у розділі 71000000-8 «Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги». Якщо вартість таких робіт понад 200,0 тис. грн., а код за ДК 021:2015 – це інженерні послуги, чи не буде порушенням проводити таку закупівлю без застосування визначених Законом процедур та як на таку невідповідність подивиться казначейство (купляємо роботи, які за визначенням класифікатора – послуги)? Ваша консультація дуже важлива для нас. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 157/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 25/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f3af7a17-cd22-487b-9305-c38fb124a39c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітетСлавутської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання щодо складання додатку до річного плану закупівель. Згідно роз’яснень Мінекономрозвитку, до річного плану закупівель на поточний рік не включаються ті об’єкти, проведення процедур та укладення договору по яких були здійснені у минулому році, але вони є незавершеними і їх фінансування буде продовжуватися. Наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель. Тож чи правомірним буде те, що аналогічно до вищевказаного, у додаток до річного плану на поточний рік замовником не буде включено об’єкти допорогових закупівель, договори на виконання яких укладені в минулому році, а їх фінансування триватиме і у поточному році? А включати лише ті об’єкти, за якими планується укладення нового договору? Якщо ж їх потрібно включати, то яку суму зазначати в полі «очікувана вартість предмету закупівлі»: суму договору за мінусом вже профінансованих видатків минулого року, чи суму коштів, виділену на фінансування даного об’єкту в поточному році, адже ці суми часто не співпадають через недостатність фінансування? Ваша консультація дуже важлива для нас. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 158/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. Таким чином, при складанні додатку до річного плану закупівель щодо допорогових закупівель, які планує провести, не зазначається інформація щодо виконання зобов’язань за укладеними договорами.

<b>Запит від:</b> Запит від Волинський обласний ЦППК держслужбовців <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Як визначати предмет закупівлі у 2017 році? У першому абзаці Порядку залишилась стара норма - тобто з посиланням на класифікатор ДК 016 2010 (п'ятий знак) і за третьою-п'ятою цифрою ДК 021 2015. Змінений лише другий абзац - за четвертою цифрою ДК 021 2015. То що робити з першим абзацом Порядку? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 159/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Мелітопольська районна рада <b> Тема розширена:</b> додаток до річного плану <b>Суть питання:</b> Бюджетна установа не проводить публічних закупівель, не планує закупівель вартістю вище, ніж встановлено ст.2 Закону №922. Тендерний комітет не створювався, уповноважена особа не визначалась. Бюджетна установа не проводить допорогових закупівель у системі Прозоро. Зобов*язана ли бюджетна установа складати та оприлюднювати додаток до річного плану в 5-денний строк у системі Прозоро? <b> Номер відповіді:</b> 160/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою  вартісних меж, встановлених  абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Борисенко Тетяна Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> З 17.01.2017 року вступив в дію Наказ №2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі". Як діяти замовникам, які затвердили та оприлюднили свої річні плани та додатки до них до 17.01.2017 р. відповідно до Наказу, який вступив в дію 01.01.2017 року? <b> Номер відповіді:</b> 161/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від виконавчий комітет Нікопольської міської ради <b>Суть питання:</b> Чи можуть до складу тендерних комітетів виконавчих органів Нікопольської міської ради входити члени Спостережної ради (яка утворена рішенням Нікопольської міської ради), як інші особи замовника на підставі розпорядження. Члени Спостережної ради не мають трудових відносин з Замовниками. <b> Номер відповіді:</b> 162/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 11 Закону визначено, що  до складу тендерного комітету входять службові (посадові) особи, які є у штатній чисельності працівників замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути саме працівники замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від філія "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту" ПАТ "Укрзалізниця" <b>Суть питання:</b> У 2015 році нашим підприємством було укладено договір на отримання унікальних послуг.В Україні є єдине державне підприємство, яке надає ці послуги. Строк укладеного договору 5 років.Чи треба реєструвати на сайті Prozorro цей договір? Чи потрібно у 2017 році зазначений договір розірвати і провести процедуру закупівлі з укладенням нового договору з цим державним підприємством? <b> Номер відповіді:</b> 163/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”,  який містить вичерпну відповідь щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства та будівництва <b> Тема розширена:</b> Використання кодів класифікатору під час планування закупівель <b>Суть питання:</b> День добрий. Скажіть, будь ласка, чи можна вважати предмет закупівлі товарів та послуг по коду класифікатора 51000000-9 Послуги зі встановлення суміжним (однаковим) з кодом класифікатора 51110000-6 Послуги зі встановлення електричного обладнання, чи діляться вони на два предмети закупівлі. Це один і той самий предмет закупівлі, чи два різних. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 164/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 щодо порядку визначення предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Визначення поняття допоміжні фінансові послуги <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.3 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ , дія закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: - послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. Просимо надати роз’яснення , якими законодавчими актами передбачено визначення поняття послуги допоміжні до фінансових. <b> Номер відповіді:</b> 148/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є послуги, визначені абзацом дев’ятим частини третьої статті 2 Закону, то така закупівля здійснюється замовником без застосування процедур визначених Законом. У свою чергу, визначення терміну “фінансова послуга” наведено відповідно в пункті 5 частини першої статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги). При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій   статті 4 Закону про фінансові послуги. Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття “послуги, допоміжні до фінансових послуг”.

<b>Запит від:</b> Запит від СКК <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас надати роз’яснення з наступного питання: Нами у 2016 роі було проведено відкриті торги на закупівлю бензину і за результатами проведеної процедури у квітні 2016 року було укладаено договір. Впродож 2016 року на підставі норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" п.2ч.5ст40 з документальним підтвердженим фактом Сторони вносили зміни до договору у часті зміни ціни за товар не більш ніж на 10%. На підставі ч.6 статті 40 цього Закону було укладено додаткову угоду на пролонгацію договору не більше ніж на 20% від договору достатнього для проведення процедури у наступному році з урахуванням того, що видатки на це затверджено. Проте, під час реєстрацію останньої додаткової угоди (на 20%) в органі казначейства - отримали відмову оскільки ціна за одиницю збільшалася більш ніж на 10% від попередньої додаткової угоди. Казначейство не бере до уваги частину 6 статті 40 Закону, а бере до уваги п.2ч.1 ст. 40. Просимо Вас надати роз’яснення чи має право казначейство не реєструвати додаткову угоду в такому випадку хоча сам пункт 6 не перелічує обмежень щодо збільшення ціни за одиницию. <b> Номер відповіді:</b> 149/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Листи інформативного характеру” розділу “Державні закупівлі (Архів)” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel , розміщено лист від 07.04.2015 № 3302-05/906-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”

<b>Запит від:</b> Запит від Високопільська спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість»Херсонської обласної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Керуючись Законом України від 25.12.2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» зі змінами (далі – Закон) Замовником було двічі оголошено конкурсну процедуру закупівлі з метою придбання природного газу протягом 2017 року: - за очікуваною вартістю закупівлі – 499 408,00 грн. з ПДВ, кількість – 53 тис. м.куб. - за очікуваною вартістю закупівлі – 499 408,00 грн. з ПДВ, кількість – 53 тис. м.куб. Проте двічі процедуру відкритих торгів було відмінено у зв’язку з недостатньою кількістю учасників. Статтею 35 Закону (п. 4 частини другої) передбачено виняткове право Замовника застосувати переговорну процедуру закупівлі у разі, якщо Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Чи може Замовник змінити кількість закупівлі з урахуванням доведених бюджетних призначень на 2017 рік? Оскільки п. 4 частини другої ст. 35 Закону не містить прямої заборони щодо зміни кількості закупівлі товару під час застосування переговорної процедури по відношенню до кількості, заявленої у відкритих торгах, які попередньо були відмінені двічі. <b> Номер відповіді:</b> 150/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни кількісних характеристик предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.