Новини Мінекономіки
Консультація
№ 190/2017
03.02.2017
Інше
# Аналіз консультації Мінекономіки (відповідь № 190/2017): Суть питання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на договори консигнації з ФОП щодо реалізації квитків, укладені до набрання чинності Законом, враховуючи, що витрати на оплату послуг реалізації квитків перевищують 200 тисяч гривень? Висновки/Відповідь: 1. Закон України «Про публічні закупівлі» регулює придбання товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади (пункт 20 частини першої статті 1 Закону). 2. Договір про закупівлю – це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). 3. Договір доручення: відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України, повірений зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії. Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку (стаття 1002 Цивільного кодексу України). 4. Агентський договір: згідно зі статтею 297 Господарського кодексу України, комерційний агент зобов’язується надати послуги в укладенні угод або сприяти їх укладенню від імені суб’єкта, якого він представляє. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою (стаття 301 Господарського кодексу України). 5. Висновок: Якщо видатки здійснюються за договором доручення або агентським договором та не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю, норми Закону "Про публічні закупівлі" на такі правовідносини не розповсюджуються. В іншому випадку, якщо передбачається здійснення закупівлі (придбання) товарів, робіт та послуг, то замовнику необхідно здійснити таку закупівлю з дотримання вимог Закону, застосувавши одну із процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. 6. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Інше
Консультація № 190/2017Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (відповідь № 190/2017)
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на договори консигнації з ФОП щодо реалізації квитків, укладені до набрання чинності Законом, враховуючи, що витрати на оплату послуг реалізації квитків перевищують 200 тисяч гривень?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України «Про публічні закупівлі» регулює придбання товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
2. Договір про закупівлю – це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
3. Договір доручення: відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України, повірений зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії. Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку (стаття 1002 Цивільного кодексу України).
4. Агентський договір: згідно зі статтею 297 Господарського кодексу України, комерційний агент зобов’язується надати послуги в укладенні угод або сприяти їх укладенню від імені суб’єкта, якого він представляє. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою (стаття 301 Господарського кодексу України).
5. Висновок: Якщо видатки здійснюються за договором доручення або агентським договором та не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю, норми Закону "Про публічні закупівлі" на такі правовідносини не розповсюджуються. В іншому випадку, якщо передбачається здійснення закупівлі (придбання) товарів, робіт та послуг, то замовнику необхідно здійснити таку закупівлю з дотримання вимог Закону, застосувавши одну із процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
6. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАУД театр ім. М. Заньковецької"
<b>Суть питання:</b> На сьогодні на Державному підприємстві «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» (надалі – Театр) використовується агентська система реалізації квитків на вистави та заходи на підставі договорів консигнації. За умовами укладених договорів Театр зобов’язується передати Агенту, а Агент зобов’язується за дорученням Театру прийняти для продажу третім особам та реалізовувати від імені та за дорученням Театру квитки на театральні вистави та заходи за обумовлену Договором винагороду (встановлено відсоток від обсягу реалізації квитків Агентом) протягом строку цього Договору.
Вказані договори укладені з окремими фізичними особами-підприємцями у жовтні 2015 року із застереженням про безстрокову їхню дію.
Згідно з фінансовим планом діяльності Театру, витрати на оплату послуг реалізації квитків (предмет закупівлі визначено нами згідно з ДК 021:2015 за кодом 55900000-9 «послуги з роздрібної торгівлі») у 2017 році становлять понад 200 тисяч гривень.
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між Театром та агентами, які виникли на підставі таких договорів, укладених до набрання ним чинності ?
<b>
Номер відповіді:</b> 190/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Так, відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Згідно з частиною першою статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим відповідно до статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.
Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Частинами першою та другою статті 301 Господарського кодексу України передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються за договором доручення або агентським договором та не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю, норми Закону на такі правовідносин не розповсюджуються.
В іншому випадку, якщо передбачається здійснення закупівлі (придбання) товарів, робіт та послуг, то замовнику необхідно здійснити таку закупівлю з дотримання вимог Закону, застосувавши одну із процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить відповідь щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.
Консультація
№ 191/2017
03.02.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 191/2017: Суть питання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання робіт/послуг у фізичних осіб за рахунок коштів фонду оплати праці державного підприємства? (Ситуація, коли контролюючі органи розцінюють договори ЦПХ як трудові). Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 3. Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який є фізичною особою, за результатами застосування процедури закупівлі (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону). 4. Щодо укладання трудових договорів та оплати праці за рахунок коштів фонду оплати праці слід звертатись до Міністерства соціальної політики України. 5. Публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону). 6. Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
Предмет закупівлі
Консультація № 191/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 191/2017
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання робіт/послуг у фізичних осіб за рахунок коштів фонду оплати праці державного підприємства? (Ситуація, коли контролюючі органи розцінюють договори ЦПХ як трудові).
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
3. Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який є фізичною особою, за результатами застосування процедури закупівлі (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону).
4. Щодо укладання трудових договорів та оплати праці за рахунок коштів фонду оплати праці слід звертатись до Міністерства соціальної політики України.
5. Публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону).
6. Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАУД театр ім. М. Заньковецької"
<b>Суть питання:</b> На виконання робіт чи послуг з метою здійснення господарської діяльності та виконання статутних завдань, які не можуть бути виконані чи надані штатними працівниками або щодо здійснення яких існує недостатність штатних працівників, Театром укладаються договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності. До таких послуг належать як специфічні – створення творів мистецтва (режисерських постановок, музичного або художнього оформлення), залучення на ролі акторів у вистави, так і загальні – послуги молодшого медичного персоналу, водіїв, слюсарів, працівників будівельних спеціальностей.
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці Театру (п. 1.5 та п. 2.1.8).
Відповідно до цього та нормативних вимог щодо здійснення планування фінансово-господарської діяльності (при складанні фінансового плану), вказані виплати за договорами віднесені до фонду оплати праці у Театрі з відповідними нарахуваннями загальнообов’язкових платежів. Водночас, за вказаною ознакою контролюючі органи (органи доходів і зборів, інспекція праці) відносять укладені договори та правовідносини, які виникають на їх підставі, до трудових, що виключає поширення дії Закону України «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за рахунок коштів фонду оплати праці державного підприємства ?
<b>
Номер відповіді:</b> 191/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади
здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) -
придбання
замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю -
договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає
надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі -
фізична особа,
у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який є фізичною особою, за результатами застосування процедури закупівлі.
При цьому щодо укладання трудових договорів та оплати праці за рахунок коштів фонду оплати праці слід звертатись до Міністерства соціальної політики України, як до
центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
Консультація
№ 192/2017
03.02.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 192/2017 Суть питання: Виправлення технічної помилки в оприлюдненій інформації про завершену закупівлю. Висновки/Відповідь: Повідомляється, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 82/2017, з яким можна ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 192/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 192/2017
Суть питання:
Виправлення технічної помилки в оприлюдненій інформації про завершену закупівлю.
Висновки/Відповідь:
Повідомляється, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 82/2017, з яким можна ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Суть питання:
Виправлення технічної помилки в оприлюдненій інформації про завершену закупівлю.
Висновки/Відповідь:
Повідомляється, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 82/2017, з яким можна ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут ім. О.О. Шалімова
<b>Суть питання:</b> В оприлюдненій інформації про закупівлю (закупівля завершена) була допущена технічна помилка, як можна її виправити? Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 192/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформуємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі, з яким можна ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Консультація
№ 193/2017
03.02.2017
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№193/2017): Суть питання: Чи може замовник допустити до аукціону та визначити переможцем учасника, пропозиція якого (з усіма документами) визначена як конфіденційна та доступна для перегляду лише замовнику, при умові відповідності пропозиції технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям, та оприлюдненні оголошення згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: На аналогічне питання надано відповідь у запиті 174/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ac8fb7e-17c3-4ddb-9d57-fa6a5976f7e7&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 193/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№193/2017)
Суть питання:
Чи може замовник допустити до аукціону та визначити переможцем учасника, пропозиція якого (з усіма документами) визначена як конфіденційна та доступна для перегляду лише замовнику, при умові відповідності пропозиції технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям, та оприлюдненні оголошення згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
На аналогічне питання надано відповідь у запиті 174/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ac8fb7e-17c3-4ddb-9d57-fa6a5976f7e7&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики
<b>Суть питання:</b> На закупівлю послуг надійшла пропозиція Учасника, усі документи якої визначені Учасником, як конфіденційні та доступні для перегляду лише Замовнику. Оголошення процедури закупівлі було оприлюднено відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі». При розгляді Замовником пропозиції визначено, що вона цілком відповідає технічних вимогам та кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Чи може Замовник допустити до аукціону пропозицію Учасника доступну для перегляду тільки Замовнику, та у разі визначення її найбільш економічно вигідною визначити переможцем такого Учасника, при тому, що документи будуть доступні лише Замовнику?
<b>
Номер відповіді:</b> 193/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 174/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ac8fb7e-17c3-4ddb-9d57-fa6a5976f7e7&lang=uk-UA
.
Консультація
№ 194/2017
03.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи правомірно проводити відкриті торги на закупівлю природного газу, якщо лише одна компанія (ПАТ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ») має необхідну ліцензію в Донецькій області, і чи не доцільніше застосувати переговорну процедуру? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для державних потреб. 2. Інформація щодо закупівлі природного газу міститься в листі Мінекономіки від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06: http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel 3. Переговорна процедура (стаття 35 Закону) застосовується як виняток і лише за наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. 4. Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа згідно зі статтею 11 Закону.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 194/2017Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно проводити відкриті торги на закупівлю природного газу, якщо лише одна компанія (ПАТ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ») має необхідну ліцензію в Донецькій області, і чи не доцільніше застосувати переговорну процедуру?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для державних потреб.
2. Інформація щодо закупівлі природного газу міститься в листі Мінекономіки від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06: http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
3. Переговорна процедура (стаття 35 Закону) застосовується як виняток і лише за наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
4. Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа згідно зі статтею 11 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Мар'їнської райдержадміністрації
<b>
Тема розширена:</b> Обгрунтування процедури
<b>Суть питання:</b> ПАТ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» єдиний, хто має ліцензію в донецькій області на постачання природного газу за регульваним тарифом (це зазначено на оф.сайтіНКРЕКП; Додаток до листа НКРЕКП від 09.07.2015 № 6697/16/61-15). Враховуючи вищенаведене, чи доцільно оголошувати відкриті торги,які двічі не відбудуться, адже вимоги до учасників - наявність ліцензії, а учасників повинно бути не менш двох за законом?
<b>
Номер відповіді:</b> 194/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.
При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та саме у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону.
Разом з тим вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.
Консультація
№ 195/2017
03.02.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 195/2017 щодо визначення предмету закупівлі лікарських засобів: Суть питання: Чи відносяться реактиви до предмету закупівлі "Лікарські засоби" (код ДК 021:2015: 33600000-6), враховуючи, що вони не є лікарськими засобами згідно із Законом України "Про лікарські засоби", і чи можна закупати реактиви за четвертим знаком класифікатора? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі
Консультація № 195/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 195/2017 щодо визначення предмету закупівлі лікарських засобів
Суть питання: Чи відносяться реактиви до предмету закупівлі "Лікарські засоби" (код ДК 021:2015: 33600000-6), враховуючи, що вони не є лікарськими засобами згідно із Законом України "Про лікарські засоби", і чи можна закупати реактиви за четвертим знаком класифікатора?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дитяча клінічна лікарня № 8
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі при закупівлі лікарських засобів
<b>Суть питання:</b> Що відноситься до предмету закупівлі "Лікарські засоби", які закуповуються за третім знаком класифікатора 33600000-6? Адже реактиви згідно Закону України "Про лікарські засоби" не є лікарськими засобами але в класифікаторі ДК 021:2015 знаходяться за цим же кодом ( 33600000-6). Чи можна закупати реактиви за четвертим знаком класифікатора???
<b>
Номер відповіді:</b> 195/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Консультація
№ 181/2017
02.02.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 181/2017: Суть питання: Чи можуть члени Спостережної ради (не перебувають у трудових відносинах із Замовником) входити до складу тендерних комітетів виконавчих органів міської ради? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. * Відповідь на аналогічне питання міститься в консультації № 162/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b646dfa-d4ef-41f3-ac35-2ffba5c57eeb&lang=uk-UA). * Відповідно до статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі", громадський контроль забезпечується через доступ до інформації про закупівлі, її аналіз, моніторинг та інформування контролюючих органів про порушення.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 181/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 181/2017
Суть питання: Чи можуть члени Спостережної ради (не перебувають у трудових відносинах із Замовником) входити до складу тендерних комітетів виконавчих органів міської ради?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Нікопольської міської ради
<b>Суть питання:</b> До міського голови письмово звернувся голова Спостережної ради, яка створена рішенням Нікопольської міської ради для участі громадян міста у місцевому самоврядуванні для ефективної взаємодії між владою та громадою з питання:
включення до складу тендерних комітетів виконавчих органів міської ради членів Спостережної ради,як інших осіб Замовника.
Члени Спостережної ради в трудових правовідносинах з Замовниками не перебувають.
Чи можуть члени Спостережної ради входити до складу тендерних комітетів виконавчих органів Нікопольської міської ради?
<b>
Номер відповіді:</b> 181/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 162/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b646dfa-d4ef-41f3-ac35-2ffba5c57eeb&lang=uk-UA
При цьому згідно з статтею 9 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.
Консультація
№ 182/2017
02.02.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 182/2017 * Суть питання: Чи є порушенням Закону, якщо замовник спочатку визначає предмети закупівлі за окремими кодами (наприклад, молоток, плоскогубці, викрутка) під час дії тимчасового кошторису, а після затвердження постійного кошторису закуповує набір інструментів, що містить ці предмети, під іншим кодом? * Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі
Консультація № 182/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 182/2017
Суть питання: Чи є порушенням Закону, якщо замовник спочатку визначає предмети закупівлі за окремими кодами (наприклад, молоток, плоскогубці, викрутка) під час дії тимчасового кошторису, а після затвердження постійного кошторису закуповує набір інструментів, що містить ці предмети, під іншим кодом?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, надайте будь-ласка відповідь на наступне запитання:
- Наприклад Замовником під час дії тимчасового кошторису визначено наступні коди предметів закупівлі (коди придумані), а саме: молоток 111100000, плоскогубці 111200000, викрутка 111300000. Потім після затвердження постійного кошторису Замовником наприклад визначено інший код предмету закупівлі для набору інструментів в якому (в наборі інструментів) є і молоток і плоскогубці і викрутка і код наприклад 122200000, тобто інший код предмету закупівлі. Чи буде це вважатися порушенням Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 182/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 183/2017
02.02.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 183/2017) Суть питання: До якого коду ДК 021:2015 відносити дезінфекційні та антисептичні засоби для дезінфекції приміщень в лікувальних установах: 33631600-8 "Антисептичні та дезінфекційні засоби" чи 24455000-8 "Дезінфекційні засоби"? Висновки/Відповідь: Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг встановлені для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Детальна відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Предмет закупівлі
Консультація № 183/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 183/2017)
Суть питання: До якого коду ДК 021:2015 відносити дезінфекційні та антисептичні засоби для дезінфекції приміщень в лікувальних установах: 33631600-8 "Антисептичні та дезінфекційні засоби" чи 24455000-8 "Дезінфекційні засоби"?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг встановлені для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Детальна відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Суть питання: До якого коду ДК 021:2015 відносити дезінфекційні та антисептичні засоби для дезінфекції приміщень в лікувальних установах: 33631600-8 "Антисептичні та дезінфекційні засоби" чи 24455000-8 "Дезінфекційні засоби"?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг встановлені для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Детальна відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Городенківська центральна районна лікарня
<b>
Тема розширена:</b> Код ДК 021:2015 - 24455000-8 Дезинфікаційні засоби
<b>Суть питання:</b> Доброго Дня! Будь-ласка підскажіть до якого коду ДК021:2015 віднести дезинфікаційні та антисептичні засоби (які використовуються для дезинфекції приміщення в лікувальних установах)до 33631600-8- Антисептичні та дезінфекційні засоби чи до 24455000-8 Дезинфікаційні засоби
<b>
Номер відповіді:</b> 183/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Консультація
№ 185/2017
02.02.2017
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 185/2017: Суть питання: Чи можливо оприлюднити зміни до договору (зміна обсягу закупівлі, без зміни суми договору) на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якщо система електронних закупівель вимагає зміни суми договору? Висновки/Відповідь: У відповіді зазначено, що Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. Надано посилання на лист Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) для ознайомлення з позицією Уповноваженого органу щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 185/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 185/2017
Суть питання:
Чи можливо оприлюднити зміни до договору (зміна обсягу закупівлі, без зміни суми договору) на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якщо система електронних закупівель вимагає зміни суми договору?
Висновки/Відповідь:
У відповіді зазначено, що Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
Надано посилання на лист Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) для ознайомлення з позицією Уповноваженого органу щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
При оприлюдненні повідомлення про внесення змін до договору у зв'язку зі зміною тарифів (при чому сума, визначена в договорі залишається без змін, а змінюється лише обсяг закупівлі), на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" - зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни,система електронного майданчика не дає змоги оприлюднити вищезазначену інформацію без зміни суми, визначеної в договорі, цим самим змушуючи замовника обирати іншу підставу ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" для оприлюднення змін істотних умов договору.
Який законний вихід з даної ситуації?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 185/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Консультація
№ 186/2017
02.02.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 186/2017 Суть питання: Чи потрібно ставити печатку на протоколах тендерного комітету замовника? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (частина четверта статті 11) визначає, що рішення тендерного комітету оформлюється протоколом з результатами поіменного голосування. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні. * Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (пункт 2.6 розділу ІІ), також визначає порядок оформлення протоколу та його підписання. * Висновки: Ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані Примірне положення не вимагають проставлення печатки на протоколах тендерного комітету.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 186/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 186/2017
Суть питання: Чи потрібно ставити печатку на протоколах тендерного комітету замовника?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” (частина четверта статті 11) визначає, що рішення тендерного комітету оформлюється протоколом з результатами поіменного голосування. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні.
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (пункт 2.6 розділу ІІ), також визначає порядок оформлення протоколу та його підписання.
Висновки: Ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані Примірне положення не вимагають проставлення печатки на протоколах тендерного комітету.
Суть питання: Чи потрібно ставити печатку на протоколах тендерного комітету замовника?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Коваль Ганна Миколаївна
<b>
Тема розширена:</b> оформлення протоколу тендерного комітету
<b>Суть питання:</b> Прошу надати інформацію щодо питання чи потрібно ставити на протоколі тендерного комітету Замовника печатку та яку саме.
<b>
Номер відповіді:</b> 186/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання.
Протокол підписується всіма членами комітету,
присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення визначено, що рішення комітету оформлюється протоколом, який підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання.
Таким чином, Законом та Примірним положенням не передбачено проставлення печатки на протоколах тендерного комітету.
Консультація
№ 165/2017
01.02.2017
Інше
Консультація № 165/2017 Суть питання: Чи може фізична особа брати участь у публічних закупівлях, і чи має переваги юридична особа або ФОП при визначенні переможця? Висновки/Відповідь: * Участь фізичної особи: Фізична особа, у тому числі ФОП, може бути учасником процедури закупівлі (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Договір про закупівлю: Договір укладається між замовником та учасником за результатами процедури закупівлі (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону). * Укладання договору: Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей Закону (ч. 1 ст. 36 Закону). * Переваги: Закон не передбачає переваг для юридичних осіб або ФОПів при визначенні переможця. Рішення приймається на основі критеріїв, визначених у тендерній документації.
Інше
Консультація № 165/2017Огляд:
Консультація № 165/2017
Суть питання: Чи може фізична особа брати участь у публічних закупівлях, і чи має переваги юридична особа або ФОП при визначенні переможця?
Висновки/Відповідь:
Участь фізичної особи: Фізична особа, у тому числі ФОП, може бути учасником процедури закупівлі (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").
Договір про закупівлю: Договір укладається між замовником та учасником за результатами процедури закупівлі (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
Укладання договору: Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей Закону (ч. 1 ст. 36 Закону).
Переваги: Закон не передбачає переваг для юридичних осіб або ФОПів при визначенні переможця. Рішення приймається на основі критеріїв, визначених у тендерній документації.
Суть питання: Чи може фізична особа брати участь у публічних закупівлях, і чи має переваги юридична особа або ФОП при визначенні переможця?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Трощилова Вікторія Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Чи може приймати участь у закупівлях фізична особа? Якщо так, то яким саме чином укладається договор і не віддають перевагу при призначенні переможця юр.особі або ФОП?
<b>
Номер відповіді:</b> 165/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі -
фізична особа
, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що
укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі
та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.