<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Укргазвидобування <b>Суть питання:</b> Чи необхідно при формуванні плану закупівель визначати предмет закупівель по будівельним роботам (розділ 45000000-7 )по показникам четвертої цифри ДК 021:2015, якщо будівельні роботи передбачають комплекс будівельно-монтажних робіт (підготовчі,влаштування фундаментів,електромонтажні,сантехнічні,пусконалагоджувальні та інші) <b> Номер відповіді:</b> 218/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо визначення предмета закупівлі робіт міститься в листах від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповідно.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Каховської міської ради <b> Тема розширена:</b> вугільна ПДВ пільга <b>Суть питання:</b> Замовником проведено відкриті торги на закупівлю кам'яного вугілля та укладено договір 30.01.2017р., в якому зазначена загальна вартість договору, у т.ч. сума ПДВ 20%. Також у специфікації зафіксовано ціну за 1т вугілля без ПДВ + ПДВ. З 01.02.2017 постачальник вугілля вирішив скористатися податковою вугільною пільгою та підготував додаткову угоду, де сума договору, обсяг закупівлі та ціна за 1 продукції не змінюється, тобто ціна вугілля що з ПДВ що без ПДВ однакова. Надайте, будь-ласка, роз'яснення, чи правомірна така зміна договору, і якщо так, то яку частину п.4 ст.36 Закону застосувати? <b> Номер відповіді:</b> 219/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “Щодо зміни системи оподаткування”.

<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація “Центр адвокації соціальних, наукових і ділових ініціатив” <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості зміни кількісних характеристик предмета закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону <b>Суть питання:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через їх неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Виходячи з цього, під час проведення відкритих торгів у тендерній документації замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі шляхом зазначення інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація. У той же час, з комплексного аналізу норм статті 35 Закону у їх взаємозв’язку з іншими положеннями Закону (зокрема, пунктом 18 частини першої статті 1, пунктом 3 частини другої статті 22) вбачається, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено обмежень, відповідно до яких кількісні характеристики предмета закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації. Виходячи з викладеного, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання: Чи може замовник у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, порівняно із тими, що були зазначені у тендерній документації (за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), зокрема, шляхом: 1) зменшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у зв’язку зі скороченням потреби у відповідних товарах (послугах) та/або зменшенням фінансування закупівлі; 2) збільшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі відповідних товарів (послуг), яку замовник не міг об’єктивно передбачити під час проведення тендерів, які були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості учасників. <b> Номер відповіді:</b> 220/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація “Центр адвокації соціальних, наукових і ділових ініціатив” <b> Тема розширена:</b> Щодо початку переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі. Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону. Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону. Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі. У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання: Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі: – прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або – запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або – проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або – прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або – оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або – інший момент у часі? <b> Номер відповіді:</b> 221/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на  Інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Подання документів на вимогу АМКУ <b>Суть питання:</b> У вимозі зазначено "На виконання листа СБУ Полтавське обласне територіальне відділення здійснює дослідження ринку закупівель товарів, робіт, послуг на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при проведенні КП "Кременчукводоканал" процедури відкритих торгів". Далі вимагається повний перелік документів (план, реєстр отриманих пропозицій, протокол розкриття, пропозиції учасників, тощо) у друкованому вигляді. Чи повинно підприємство надавати ці документи та чи не може АМКУ або СБУ переглядати документи в системі Прозорро? <b> Номер відповіді:</b> 222/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. У свою чергу, Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, а також  обов'язок надання інформації передбачені статтями 22 і  22-1  Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" <b> Тема розширена:</b> Про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи необхідно державному комерційному підприємству статутний капітал якого 100 відсотків належить державі, у разі здійснення ним закупівель вартість предмета якого дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі", застосовувати процедуру відкритих торгів як це встановлено ЗУ "Про публічні закупівлі", чи потрібно керуватись статтею 75 Господарського кодесу України і лише оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємства <b> Номер відповіді:</b> 223/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06  “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація "Центр адвокації соціальних, наукових і ділових ініціатив" <b>Суть питання:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому у ст. 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені п.12, п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм ст. 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів змісту поняття “вимоги до учасника” у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити і не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У той же час Закон не містить визначення поняття “вимоги до учасника”, в тому числі в контексті п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступні питання: 1. Чи охоплює поняття “вимоги до учасника”, яке вживається у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, зазначені замовником у тендерній документації: – кваліфікаційні критерії згідно із ст. 16 Закону та вимоги щодо способу їх документального підтвердження? – вимоги до учасників згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 17 Закону та щодо надання учасником (переможцем) процедури закупівлі підтвердження його відповідності встановленим вимогам відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону? – інші вимоги до учасників, які були зазначені замовником згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону як інша інформації (зокрема, щодо наявності в учасника спеціального дозволу або ліцензії, сертифікованої системи управління якістю тощо)? 2. Чи поширюється п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону на випадки, коли замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, у разі якщо під час проведення двох тендерів замовником у тендерних документаціях були зазначені різні кваліфікаційні критерії (наприклад, у першому випадку – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, а також наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а у другому випадку – лише наявність обладнання та матеріально-технічної бази) за умови незмінності вимог до предмета закупівлі, його технічних, якісних та інших характеристик. Просимо також розглянути можливість надання узагальненої відповіді на питання, які були порушені у цьому та попередніх запитах нашої організації щодо переговорної процедури. <b> Номер відповіді:</b> 224/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. У свою чергу, тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2 частини другої статті 22 Закону). Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Натомість під час проведення переговорів згідно частини першої статті 35 Закону замовник вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону. Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію. Таким чином, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону. У інших випадках підстави для застосування замовником переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні. Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою  Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, а саме таких як максимальна економія, недискримінація учасників, запобігання зловживанням.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство “Центр управління інформаційними технологіями” <b>Суть питання:</b> З 01 січня 2017 року до основної діяльності нашого КП міською радою тимчасово було включено додаткову програму діяльності іншого ліквідованого КП. Під цю тимчасову додаткову програму нам виділено кошти в розрахунку орієнтовно на ПІВРОКУ (можливо, що всередині року цю програму буде передано до нового спеціального новоствореного КП). Вартість предметів закупівлі в річному плані зазначено у межах виділених міською радою коштів (орієнтовно на ПІВРОКУ) і не перевищує відповідних порогів (менше 200 тис.грн.) для товарів та послуг. Але в другій половині року цю програму можуть залишити за нашим КП і під неї будуть віділені кошти ще на ПІВРОКУ. В такому разі РІЧНА вартість предметів закупівлі може перевищити порог (200 тис.грн.). Як потім пояснювати контролюючим органам, чому підприємство в 1 півріччі здійснювало закупівлі без застосування процедури... <b> Номер відповіді:</b> 225/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Зміна форми власності <b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р. З 20.02.2017 року змінюємо форму власності на Публічне акціонерне товариство з часткою держави більше 50% акцій. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки ми є монополістами і здійснюємо діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії), ми незалежно від форми власності підпадаємо під дію Закону України №922 –VIII та просимо надати роз’яснення чи розповсюджується на нас вимога ст.79 Господарського кодексу щодо звітування по договорам. <b> Номер відповіді:</b> 226/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07  “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Як правильно оголошувати закупівлю робіт. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Порадьте будь ласка, як правильно вийти з ситуації. Розроблений проект та пройдена експертиза на будівництво об'єкту. В проекті та експертному звіті розділено об'єкт на 8 черг (загальна вартість ..... в тому числі 1 черга...; 2 черга ......). Запитання: процедуру відкритих торгів оголошуємо на весь проект і обсяг будівельних робіт чи можливо на кожну чергу окремо? Кошти на будівництво 1 черги передбачено в 2017 році. <b> Номер відповіді:</b> 228/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва та розвитку Державної пенітенціарної служби України <b> Тема розширена:</b> Об'єм файлів перевищує 5 ГБ <b>Суть питання:</b> Добрий день! Нам для прикладу будівництва нового СІЗО переданий відсканований проек (польська тюрма) від колег з Польщі. Плануємо зробити екпертну оцінку вказаної проектної документації. Це допорогова закупівля, передбачені витрати на експертизу 50 000 грн. Один файл має розмір від 40 і більше Мб, Всього 5 Гб, майданчик newtend приймає файли до 25 Мб. Як бути в такому випадку? <b> Номер відповіді:</b> 229/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Головченко Дмитро Олександрович <b> Тема розширена:</b> Розрахунок ціни <b>Суть питання:</b> Я, ФОП Головченко Дмитро Олександрович є участником тендерних закупівель послуги їдалень та кейтерингові послуги, послуги горячого харчування. Суть питання чи можу я при розруханку ціни діто дня свої витрати крім продуктів харчування розподілити на одну вікову группу чи повинен розподілити пропорційно на всі групи? Приклад: Найменування Кількість Вартість Дітей Харчування 1. Вікова група (років) від 6 до 10 1-4 класи 194 54 грн. 2 Вікова група (років) від 10 до 13 5-7 класи 100 72 грн. 3 Вікова група (років) від 13 і старше 8-9 класи 54 55 грн. Витрати на продукти харчування згідно затвердженого меню та норм харчування розподілені пропорційно, а витрати на зарабітну платі працівників, оренду а все інше розподілив на 2 вікову группу. <b> Номер відповіді:</b> 230/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Мінекономрозвитку як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономрозвитку визначено статтею 8 Закону. Ураховуючи вищезазначене, а також частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, порушені в листі питання не належать до компетенції Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. Довідково повідомляємо, що інформація про публічні закупівлі розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу за адресою: www.prozorro.gov.ua . Так, зокрема у розділі “Підтримка” міститься інформація щодо питань користувачів системи, про он-лайн ресурси, відеоролики тощо. При цьому долучитися до обговорення актуальних питань можна на форумі, за посиланням: infobox.prozorro.org. Разом з тим  зазначаємо, що тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. При цьому згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника, зокрема за роз'ясненнями щодо тендерної документації . Усі звернення за роз'ясненнями автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.