<b>Запит від:</b> Запит від Департамент культури <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлено, що проведення процедури закупівлі обов’язково оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг 133 тисячі євро. Планується проведення переговорної процедури по закупівлі послуг, сума якої буде перевищувати 133 тисячі євро. Замовник зареєстрований на торгівельному майданчику E-tender. Нажаль, інтерфейс торгівельного майданчику та платформи PROZZORO не має функції «переговорна процедура з публікацією англійською мовою». Також, у практикумі PROZZORO «Публічні закупівлі» відсутня інформація з цього приводу. Враховуючи вищевикладене, замовник з технічних причин, обмежений в додатковому оприлюдненні оголошення англійською мовою. Просимо надати роз’яснення щодо ситуації, що склалась. <b> Номер відповіді:</b> 128/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Разом з тим, згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі - оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу . При цьому статтею 35 Закону, яка встановлює умови застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення оголошення не передбачено.

<b>Запит від:</b> Запит від Антонюк О.А. <b>Суть питання:</b> Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита. Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього. Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір. Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України. Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів. Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій. У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів? <b> Номер відповіді:</b> 129/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Виходячи зі змісту частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації. Відповідно до частини другої статті 28 Закону, зокрема у разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни. Крім того, у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону). Ураховуючи викладене та норми Закону, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Антонюк О.А. <b>Суть питання:</b> 1. Чи є порушенням з боку замовника вимог п. 7 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону) в частині оголошення декількох п’яти ( UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) відкритих торгів на придбання товарів за одним і тим самим предметом закупівлі згідно ДК 016:2010 очікувана вартість кожної окремо закупівлі становить в еквіваленті менше 133 тис. євро. Разом по п’яти торгах очікувана вартість становить більше 133 тис.євро та, відповідного, не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю англійською мовою, як це визначено п.4 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі»? 2. Чи не обмежують права учасників-нерезидентів, вимоги, встановлені замовником у тендерній документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) щодо надання учасниками-нерезидентами тендерної пропозиції в доларах США або Євро, за умови, що згідно з Порядком заповнення тендерної документації для процедури закупівлі – відкриті торги, затвердженої наказом Мінекономрозвитку України від 13.04.2016 № 680 у разі якщо учасником процедури є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у валюті, а валютою тендерної пропозиції є гривня? 3. Чи відповідає вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) подання учасником торгів (нерезидент) в межах однієї закупівлі двох тендерних пропозиції: однієї у гривні іншої у євро, за умови, що п.1 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота)? 4. Чи відповідає вимогам п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону) договір про закупівлю, укладений з ціною у іноземній валюті (євро) за умови оцінки згідно аукціону тендерної пропозиції у гривні (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b)? <b> Номер відповіді:</b> 130/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Разом з тим відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури. Щодо питання 2 Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з пунктом 11 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Ураховуючи викладене, замовник самостійно та з дотриманням законодавства в цілому, визначає вимоги щодо валюти, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції. Щодо питання 3 Відповідно до частини першої статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. Разом з тим, кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом (абзац третій частини першої статті 25 Закону). Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації із завантаженням необхідних документів. Щодо питання 4 Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Згідно Інформаційного листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.08.2014 N 3302-05/27478-03 та відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", початком проведення переговорної процедури закупівлі є оприлюднення інформації про застосування вказаної процедури на веб-порталі Уповноваженого органу. У зв’язку з втратою сили Закону України "Про здійснення державних закупівель", що саме/яку саме дату треба розуміти під початком проведення переговорної процедури згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?. Друге запитання, чи можна укласти договір за результатом переговорної процедури, наприклад 25.01.2017 року (повідомлення про намір укласти договір опубліковано 29.12.2016р.), але в умовах договору прописати, що його дія розповсюджується на взаємовідносини сторін, які склалися з 01.01.2017 року на підставі частини 3 ст.631 Цивільного кодексу України. <b> Номер відповіді:</b> 131/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені статтею 35 Закону. Виходячи із норм статті 35 Закону, для укладення договору про закупівлю замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками, за результатами яких приймає рішення про намір укласти договір, яке обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. До того, тендерний комітет або уповноважена особа (особи) замовника здійснює вибір процедури закупівлі (абзац третій частини третьої статті 11 Закону). Разом з цим згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Таким чином, переговорна процедура закупівлі використовується замовником після прийняття відповідного рішення. Щодо питання 2 Відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 91/16, що розміщений на  інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Прошу надати роз"яснення, щодо правильності застосування процедури закупівлі робіт. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз’яснення, щодо правильності застосування процедури закупівліробіт. Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі вказано, що «роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт». Згідно розділу III Наказу Мінекономрозвитку і торгівлі від 17.03.2016 року №454 (зі змінами) вказано, що «визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»…, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника». Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання , тому Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт 5 мільйонів гривень. Прошу надати роз’яснення, яку процедуру закупівлі необхідно застосувати для закупівлі : окремо проектно - вишукувальних робіт (ПВР), а згодом будівельних робіт(БР) по одному і тому ж об’єкту, якщо загальна кошторисна вартість об’єкту, згідно ЗКР становить 20 млн.грн ( із них проектно- вишукувальні роботи- 1,2 млн.грн, а будівельні роботи – 12млн.грн ) <b> Номер відповіді:</b> 132/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України <b> Тема розширена:</b> Електронний цифровий підпис <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу Вас надати відповідь на наступне запитання: - В нашій організації впроваджено електронний документообіг. Чи буде вважатися порушенням Закону "Про публічні закупівлі" або Положення про тендерний комітет якщо протоколи засідань тендерного комітету будуть підписуватися кожним членом комітету за допомогою електронного цифрового підпису, тобто по суті як такого живого засідання небуде. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 115/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення). Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Відповідно до пункту 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Засідання комітету скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. При цьому згідно з пунктом 2.11 Примірного положення прийняття рішення щодо проведення засідань комітету належить до обов’язків голови тендерного комітету. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій (частина друга статті 11 Закону). Таким чином, організація діяльності тендерного комітету визначається положенням про тендерний комітет, яке затверджується рішенням замовника. При цьому Закон та Положення не містять обмежень щодо форми засідань тендерного комітету. Разом з тим основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлені Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”. У свою чергу, Закон України “Про електронний цифровий підпис” визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.

<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звітів по договорам вартістю більше 50 тис. грн. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Просимо надати питання щодо оприлюднення звітів про укладенні договори (далі - Звіт) за умови що вартість предмету закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. Питання: Замовник повинен оприлюднювати Звіт в разі якщо вартість окремо по кожному договору за предметом закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. чи повинен оприлюднювати в разі, якщо вартість предмету закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. Тобто, наприклад: є три договори по одному коду 97890000-0, вартість кожного договору 20 тис.грн. Чи повинні ми оприлюднювати Звіт, якщо так то по якому договору, по останньому який перевищив 50 тис.грн. чи по всім договорам? <b> Номер відповіді:</b> 116/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Дубіковська Галина Михайлівна <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Набули зміни до Порядку визначення предмету закупівлі. Скажіть,за яким, нарешті, класифікатором та по якому знаку визначати предмет закупівлі. Замовник може обирати по-новому, чи по-старому, чи повинен якось об`єднювати і стару і нову норму визначення? <b> Номер відповіді:</b> 117/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Шполянський районний центр первинної-медико-санітарної допомоги" Шполянської районної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання стосується договору щодо відшкодування лікарських засобів пільговій категорії населення.Ситуація наступна: сума договору на відшкодування більше 200 тис. грн. Це є тендерна процедура в системі ProZorro згідно Закону України №922 "Про публічні закупівлі" чи даний вид відшкодування оминає електронну процедуру закупівлі? Якщо "так" то чим це регламентовано? <b> Номер відповіді:</b> 118/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 208/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f7065d7f-3c7c-40ec-b155-8d15b1c8bd3a&lang=uk-UA.

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Тендерний комітет і закінчення процедур закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підкажіть, будь ласка, що потрібно вважати закінченням процедур закупівель? Це оприлюдненням звіту про проведення процедури закупівель чи оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю? Також чи потрібно скликати тендерний комітет для вирішення питання (з відповідним протоколом тендерного комітету) щодо укладення додаткової угоди? <b> Номер відповіді:</b> 119/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення  процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю. Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення. Щодо питання 2 Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель . До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону). Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель. Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від КП КМР "Телекомпанія "КИЇВ" <b> Тема розширена:</b> Правильна організація сервісного обслуговування та ремонту нашого обладнання при використанні тендерних процедур <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Телекомпанія звертається до Вас за роз’ясненням з приводу правильної організації сервісного обслуговування та ремонту нашого обладнання при використанні тендерних процедур. Особливість нашої ситуації в тому, що кількість офіційно сертифікованих сервісних центрів, здатних обслуговувати професійне телевізійне обладнання, в Україні невелика. По друге: досить часто виникає ситуація, коли зразу неможливо встановити несправність навіть з використанням спеціальних стендових засобів. Тому діагностика практично переходить в ремонт з заміною окремих елементів, на які падає підозра. А коли з ладу виходить ціла низка елементів, то практично діагностика закінчується ремонтом з послідовною заміною несправних. Ще виникають ситуації, коли через складність поломки діагностика і ремонт переходять в почасовий режим роботи спеціаліста сервісу з відповідною вартістю послуг. Але все одно це значно дешевше, ніж замінити ввесь несправний вузол. Подібна ситуація в нас на підприємстві виникає і з сервісним обслуговуванням кондиціонерів, автомобілів та іншої складної техніки. Тож, хочемо отримати кваліфіковну відповідь, як саме проводити тендерні закупівлі в таких ситуаціях, коли неможливо визначитися ні з обсягом роботи, а ні з сумою закупівлі обслуговування та ремонту телевізійного та іншого обладнання. <b> Номер відповіді:</b> 120/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 30.09.2016 № 3302-06/ 31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”  розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Уманьводоканал" Уманської міської ради <b> Тема розширена:</b> Застосування пп. 2 п. 4 с. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Наше підприємство відноситься до замовників, які проводять діяльність в окремих сферах господарювання. П. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи, послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. На які послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади ....... розповсюджується пп. 2 п. 4 с. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 121/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Мінекономрозвитку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.