<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Бахмутський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" <b>Суть питання:</b> Чи розповсюджуються вимоги ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" на переговорну процедуру закупівлі товару, послуг, робіт? <b> Номер відповіді:</b> 266/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання викладена у запиті 86/2016, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8b1dd17-471d-4382-aaaf-2bde4221f72a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Хустської міської ради <b>Суть питання:</b> Чи обов"язково в договорі вказувати код класифікатора ДК 021:2015, якщо Замовник публікує звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 267/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з абзацами четвертим та п’ятим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Форма звіту про укладені договори затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі –форма). Так, при заповненні пункту 9 форми замовником указується конкретна назва предмета закупівлі. При цьому інформація щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Ледум" <b> Тема розширена:</b> ЕЦП на документах учасника <b>Суть питання:</b> Чи необхідно накладати Електронний Цифровий Підпис на документи учасника закупівлі, які скріплені мокрою печаткою Учасника та підписом Уповноваженої особи учасника? Подробиці в доданому файлі. <b> Номер відповіді:</b> 268/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Науково-технічний ліцей "Фабрика" <b> Тема розширена:</b> Подання тендерної документації замовником та дискваліфікація учасника. <b>Суть питання:</b> Маю кілька питань: 1. Оголошення Замовником подається в електронному вигляді на торгівельному майданчику. Питання: чи обов'язковим є прикріплення сканованих документів (оголошення, тендерна документація і ін.), чи достатньо оголошення, що вводиться в форму замовлення на майданчику? 2. Згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" будь-яке рішення тендерного комітету оформляється протоколом. Чи достатньо для інформування учасника тендеру в його дискваліфікації лише листом? 3. У разі дискваліфікації учасника чи повинен замовник тендеру навести чітке формулювання цього (а саме: якщо відсутні деякі документи, то вказувати які саме)? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 269/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Щодо питання 1 Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля , що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою. Водночас перелік інформації про закупівлю, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону. Поряд з цим інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb . Щодо питань 2 та 3 Виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У свою чергу, публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону. Так, зокрема відповідно до частини другої статті 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. При цьому, згідно з частиною третьою статті 30 Закону у разі якщо учасник , тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію , зазначену в повідомленні , такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Науково-технічний ліцей "Фабрика" <b> Тема розширена:</b> вимоги замовника. <b>Суть питання:</b> Чи є коректним те, що Замовник серед обов'язкових з точки зору законодавства кваліфікаційних та технічних критеріїв вимагає огляд об'єкта (технічна інвентаризація нерухомості) ДО подання учасником тендерної пропозиції? І серед тенедерної документації вимагає надання доказу такого перебування на об'єкті. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 270/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06  “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КЗОЗ "Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Виникла така ситуація: на початку січня (до 17.01.2017р.) укладено договір (до 50,0тис.грн.), де предмет закупівлі (кури) визначено по 5-му знаку ДК 021:2015. На теперішній час виникла потреба в закупівлі м'яса яловичого. Якщо визаначати предмет по 4-му знаку (згідно останніх змін до Порядку визначення предмета закупівлі ), то кури та м'ясо яловиче - це один предмет закупівлі. Як в такому випадку розрахувати вартість предмету закупівлі: - 1 варіант: сумма вже укладеного договору (по 5-му знаку) + сума нової закупівлі (по 4-му знаку), виходячи з того, що по 4-му знаку вони співпадають. - 2 варіант: договір по 5-му знаку та нова закупівля по 4-му знаку - окремі предмети закупівлі, виходячи з того, що на теперішній час діє інший (оновлений) Порядок визначення предмета закупівлі, на відміну від того, що діяв на момент укладання договору по 5-му знаку. Дякую. Довідково: Це питання було задано на форумі http://edubox.prozorro.org. Отримана відповідь звернутись з питанням до МЕРТУ (з конкретним посиланням на даний ресурс). <b> Номер відповіді:</b> 259/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на  звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне торвариство "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Зміна не істотних умов договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи потрібно замовнику оприлюднювати через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення до договору змін, які не являються істотними і не підпадають під дію частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", наприклад зміна поштового індексу однієї із сторін договору. З повагою, Валерій Ігнатенко <b> Номер відповіді:</b> 260/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06  “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області <b>Суть питання:</b> Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо Замовником двічі відмінено закупівлю за аналогічним предметом з різних підстав: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. <b> Номер відповіді:</b> 261/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників , при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону ( подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій). При цьому пункт 14 повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, має містити посилання на документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі. Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТЦ "Пратика" <b>Суть питання:</b> Чи має право замовник включати до переліку документи: 1.Баланс та фінансовий звіт підприємства за останній звітний період; 2.Довідка про відкриття поточного рахунку за реквізитами, вказаними в Договорі; 3.Довідка про відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство та відсутність рішення про визнання банкрутом, що має надати учасник? Не який законодавчий документ ми маэмо право надати замовнику посилання? Чи має право замовник,у разі не надання вище зазначених документів, дискваліфікувати учасника? <b> Номер відповіді:</b> 262/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06  “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Інфрапроекти" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь ласка, чи може замовник (за власним бажанням) здійснити закупівлю теплової енергії на підставі п.2 ст 35 на загальних умовах (з укладанням договору не раніше 10 днів і не пізніше 35 днів)? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 263/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно з абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів ( п'ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії , централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі . Відповідно до статті 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону , крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Водночас частиною четвертою статті 35 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів ( 20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії , централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Ситуація: під час розгляду пропозиції встановлено невідповідність вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав сертифікат відповідності (товар підлягає обов’язковій сертифікації) та надання цього сертифікату було вимогою тендерної документації). За наявності цієї підстави, пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначена підстава є достатньої для відхилення пропозиції учасника, тому не має сенсу продовжувати проводити аналіз такої пропозиції для з’ясування наявності ще й інших підстав для відхилення. В журналі «Фінансовий контроль» № 10 (105) 2014, надрукована стаття заступника начальника відділу моніторингу ризикових операцій Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України Ярослави Дуброви: «Розгляд пропозицій учасників торгів: як не схибити», в якій зазначено (стор.42): «Варто звернути увагу, що в разі наявності відповідної підстави для відхилення пропозиції учасника, передбаченої Законом, цей Закон не вимагає від замовника продовжувати здійснювати аналіз пропозиції такого учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення такого учасника». Питання: у випадку, якщо встановлена одна достатня підстава для відхилення пропозиції учасника, чи потрібно проводити подальший аналіз пропозиції учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення пропозиції такого учасника. <b> Номер відповіді:</b> 246/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. У свою чергу, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону). У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні , такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (частина третя статті 30 Закону). Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). Поряд з цим, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення  прийняття рішень та відповідальність, зокрема за відхилення тендерної пропозиції, покладено на тендерний комітет або уповноважену особу замовника. Водночас згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця. Крім того, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 3 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності однієї або декількох підстав, встановлених у статті 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний лікувальний заклад "Центральна міська клінічна лікарня" <b> Тема розширена:</b> Поточний ремонт медичного обладнання, закупівля лікарських та нелікарських засобів в оюному коді <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до наказу №454 2. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Але виникає потреба у проведенні поточного ремонту медичного обладнання. При цьому в кошторисі запланована сума на поточний ремонт медичного обладнання, що перевищує 50 000 грн. Ремонт буде проводитися у різний час та різними організаціями, так як різне медичне обладнання може бути відремонтоване зовсім різними постиачальниками послуг, які мають різні технічні можливості. Крім того, інколи неможиво передбачити час та вид облалнання,яку вийде з ладу. Як створити додаток до річного плану за вказаним предметом закупівлі. Чи можливо, кожен раз за нявності потреби, коли обладнання вихидить з ладу створювати план саме на суму очіваної вартості ремонту та кожен раз викладати звіт про укладений договір. Відповідно до наказу №454 Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Яким чином здійснювати процедуру закупівлі, якщо за третім знаком більшість лікарських засобів це "33600000-6 Фармацевтична продукція"; а реактиви та дезінфекційні засоби, що не вважаються лікарськими теж входять у групу Фармацевтична продукція (Код за ДК 021:2015 33631600-8 Антисептичні та дезінфекційні засоби та 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини) та не мають міжнародну непатентовану назву. Крім того, за четвертим знаком реактиви визначаються, як 33690000-3 Лікарські засоби різні. Відповідно до ст.2 Закону України «Про лікарські засоби» №123/96-ВР від 04.04.1996р. лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу; До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або пар. Отже, виникає потреба у роз’ясненні, чи відносяться дезінфекційні та антисептичні зоби до лікарських чи ні. Існує реєстр лікарських засобів, але є сумніви чи правильно введені назва. Таке роз’яснення було б корисним для всіх установ та медичних закладів, що проводять закупівлю лікарських засобів. <b> Номер відповіді:</b> 247/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Щодо питання 2 Відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .