<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою без використання бюджетних коштів <b>Суть питання:</b> У статті 136 Земельного Кодексу України зазначено, що закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (зокрема, оренди) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель. 1. Чи можна застосовувати законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель за умови відсутності бюджетних призначень, коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються у подальшому іншою юридичною особою за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота, тобто без використання бюджетних коштів? 2. Якщо так, то як проводити планування публічних закупівель за відсутності бюджетних призначень? Що може у цьому випадку бути підставою для внесення відповідного пункту до річного плану закупівель та (або) додатку до нього? <b> Номер відповіді:</b> 172/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підкажіть будь-ласка вирішення наступного питання: Учасник закупівлі подав пропозицію та підвантажив документи на які поставив гриф конфіденційно, згідно ст. 27 ЗУ "Про публічна закупівлі", Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону, але учасник визначив конфіденційною усю свою пропозицію. Чи має Замовник відхилити такого Учасника, і якщо так на як з посиланням на яку саме статтю Закону? <b> Номер відповіді:</b> 174/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому відповідно до пункту першого частини другої статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 27 Закону під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 Закону. Таким чином, Законом встановлена імперативна норма, згідно з якою вищазазначена інформація  не може бути визначена конфіденційною. Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Стаценко О.В. <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг поштового зв"язку <b>Суть питання:</b> Чи не втратив силу Закон України від 21.06.2012 № 4997-VI "Про здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв"язку, поштових марок та маркованих конвертів", оскільки він не приведений у відповідність до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи користуватися їм при закупівлі послуг поштового зв"язку <b> Номер відповіді:</b> 175/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги поштового зв'язку, поштові марки та марковані конверти. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів” від 21.06.2012  № 4997-VI (далі – Закон  № 4997-VI ) закупівля послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів здійснюється шляхом застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до статті 39 Закону України “Про здійснення державних закупівель”. Водночас Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур, зокрема переговорної процедури закупівлі. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Крім того, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний історико-культурний заповідник "Качанівка" <b> Тема розширена:</b> Публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть розібратися. Тендерним комітетом НІКЗ «Качанівка» 19.12.2016 та 05.01.2017 проведені відкриті торги (жодні не відбулися) на закупівлю природного газу по ДК 021:2015 код 09123000-7- Природний газ, ДК 016-2010 код 06.20.1 - Газ природний, скраплений або в газоподібному стані на очікувану вартість 850000грн. та кількість 100000 м.куб. Переговорна процедура ще не розпочата із-за відсутності річного кошторису (буде в кінці лютого або на початку березня), тобто договір можна буде підписати в кінці лютого або на початку березня. Плануємо провести переговорну процедуру на реальні показники, (сума орієнтовно по річному кошторису 400 000 грн. і відповідно на цю суму буде відповідна кількість газу) щоб не змінювати і не зменшувати суму договору відповідно до кошторису. Оскільки з 17 січня 2017 року предмет закупівлі визначається по четвертому знаку 09120000-6 Газове паливо. Як правильно і по якому предмету закупівлі оголосити переговорну процедуру? А також в річному кошторисі заплановані кошти по цьому предмету закупівлі на закупівлю скрапленого газу (балонного) в сумі 5000 грн., це що закупівля буде по лотах? Яка закупівля буде на скраплений газ? Дякуємо. Чекаємо відповіді. <b> Номер відповіді:</b> 176/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо заповнення форм Наказу №490 від 22.03.2016 року <b>Суть питання:</b> Наказом №490 від 22.03.2016 року було затверджено форми документів у сфері публічних закупівель, які формуються при проведені процедури закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ. Просимо надати роз’яснення, які форми документів формуються системою автоматично та потім роздруковуються для пакету документів необхідних для перевірки контролюючими органами , а які документи з переліку Наказу №490, Замовнику необхідно формувати самостійно, підписуючи головою тендерного комітету і тільки потім заповнювати обов’язкові поля на сайті . Також просимо надати перелік документів, які передбачені ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ та формуються системою автоматично без участі Замовника (наприклад повідомлення про відміну торгів). <b> Номер відповіді:</b> 177/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Перелік інформації, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, визначений у статті 10 Закону. Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 18.03.2016  № 477. Водночас форми документів у сфері публічних закупівель затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 № 490. Так, форми документів зокрема містять посилання “* Заповнюється електронною системою закупівель автоматично” щодо інформації, яка автоматично формується системою. Разом з цим, оскільки відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, пропонуємо для з’ясування питання щодо документів для перевірки звертатись до органів, які здійснюють контроль.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" <b> Тема розширена:</b> Щодо ліцензування господарської діяльності з постачання природного газу <b>Суть питання:</b> Відповідно до ТД учасник повинен мати ліцензію на постачання природного газу. Питання ліцензування господарської діяльності з постачання природного газу регулюється статтею 9 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII та статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 в чинній редакції від 26.11.2016 року. Зокрема законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» скасовано такі види ліцензійної діяльності як - постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом. У частині 2 статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що у разі скасування ліцензування виду господарської діяльності орган ліцензування втрачає повноваження органу ліцензування, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними. На сьогоднішній день постачальники природного газу мають два види ліцензій за регульованим та нерегульованим тарифом. Виходячи з норм законодавства викладених вище дані ліцензії не є дійсними, з чим згодна НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ. Так в листі № 5930/16.3.2/7-16 від 13.06.2016 опублікованому на своєму офіційному сайті 23.06.2016 НКРЕ КП посилаючись на Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» повідомляє, про те що на підставі статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» видані раніше ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом вважаються недійсними, а НКРЕКП позбавлена повноважень здійснювати ліцензування діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом. Враховуючи вищенаведене, чи буде допущений до оцінки учасник, який не має відповідної ліцензії щодо постачання природного газу? <b> Номер відповіді:</b> 178/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015  № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715.

<b>Запит від:</b> Запит від Калуська РДА <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу пятого частини першої статті 2 Закону у разі здійнення закупівель, робіт і послугбез використання електронної системи , за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис.грн.- оприлюднюється звіт про укладений договір. На даний час у нас діє тимчасовий кошторис по якому предмет закупівлі 10 тис.грн.і на який ми укладаємо договір, але за результатами минулого року ми знаємо, що на цей предмет нам до кінця року потрібно більше 50 тис.грн. Запитання: Чи потрібно робити звіт про укладений договір на 10 тис.грн, а пізніше на залишкову суму, якщо жоден із договорів не буде дорівнювати чи перевищувати 50тис.грн., а вартість предмета закупівлі буде становити 55 тис.грн.??? Якщо брати до уваги лист МЕРТ від 15.07.2016р., то не потрібно робити звіт??? <b> Номер відповіді:</b> 179/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Об єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності проведення процедури <b>Суть питання:</b> Договір на виконання робіт був укладений на початку 2016 року у відповідності з діючим Законом України «Про здійснення державних закупівель» за результатами проведеної процедури «відкриті торги». Строк дії договору-до 31.12.2018 року. Виникла необхідність проведення додаткових робіт, не зазначених у початковому проекті. Питання: Чи є правомірним проведення переговорної процедури на підставі пункту 6, частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо первинний договір з виконавцем був укладений на підставі Закону України «Про здійснення державних закупівель»? <b> Номер відповіді:</b> 180/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, в якому розглянуті питання, зокрема щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі допоміжних до банківських послуг <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Замовнику необхідно укласти договори з банками міста (більше 20 ) на послуги прийому платежів від абонентів замовника за послуги теплопостачання. Замовник буде оплачувати послуги банку за прийом платежів та перерахування коштів на рахунок замовника. Загальна вартість таких договорів перевищує 1 млн. грн, тобто порогову планку. Чи можна дану послугу віднести до допоміжної до фінансових послуг і не проводити процедуру закупівлі відповідно до част. 3 ст.. 2 Закону України №922. Якщо ні, то яку процедуру закупівлі необхідно провести, враховуючи що замовник немає можливості провести відкриті торги, оскільки замовник неможе вибрати один із банків міста і вимогати від споживачів оплачувати послуги тільки в одному банку міста, а кожний банк міста при укладанні договору виставляє свої умови розрахунків. Чи потрібно проводити переговорну процедуру з банками міста, тоді як їх обґрунтовувати. <b> Номер відповіді:</b> 154/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є послуги, визначені абзацом дев’ятим частини третьої статті 2 Закону, то така закупівля здійснюється замовником без застосування процедур визначених Законом. У свою чергу, визначення терміну “фінансова послуга” наведено відповідно в пункті 5 частини першої статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги). При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій   статті 4 Закону про фінансові послуги. Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття “послуги, допоміжні до фінансових послуг”. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/33709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «СТАРОБІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ′ЄДНАННЯ» СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> Маємо проблему з укладенням договору на постачання Природного газу на 2017р. Тендерним комітетом заздалегідь було вжито заходи з проведення тендеру на закупівлю Природного газу на 2017 рік на очікувану вартість до затвердження кошторису на 2017рік. Так було проведено чотири процедури відкритих торгів на закупівлю Природного газу на 2017рік. Перша процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Друга процедура - На участь в торгах подано дві пропозиції, які довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені з причини відхилення всіх тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Третя процедура - На участь в торгах подано дві пропозиції, які також довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені з причини відхилення всіх тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Четверта процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено додаткову угоду в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. Але суми даної угоди не вистачає для забезпечення нашої установи природним газом навіть на половину січня 2017р. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Чи маємо право на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази, але не підряд, а також на другому тендері було змінено кількість та очікувану вартість товару у зв’язку з затвердженням кошторису на 2017р. Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Природним газом на 2017р. до закінчення проведення тендерних процедур? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації. <b> Номер відповіді:</b> 156/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, у разі якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно статті 35 Закону. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та кількісних характеристик предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону. Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітетСлавутської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Згідно п.22 Закону «Про публічні закупівлі» роботи із виготовлення проектно-кошторисної документації (проектування) відносяться до поняття – роботи, проте у ДК 021:2015 в розділі 45000000-7 «Будівельні роботи» таке поняття відсутнє, натомість воно є у розділі 71000000-8 «Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги». Якщо вартість таких робіт понад 200,0 тис. грн., а код за ДК 021:2015 – це інженерні послуги, чи не буде порушенням проводити таку закупівлю без застосування визначених Законом процедур та як на таку невідповідність подивиться казначейство (купляємо роботи, які за визначенням класифікатора – послуги)? Ваша консультація дуже важлива для нас. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 157/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 25/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f3af7a17-cd22-487b-9305-c38fb124a39c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітетСлавутської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Питання щодо складання додатку до річного плану закупівель. Згідно роз’яснень Мінекономрозвитку, до річного плану закупівель на поточний рік не включаються ті об’єкти, проведення процедур та укладення договору по яких були здійснені у минулому році, але вони є незавершеними і їх фінансування буде продовжуватися. Наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель. Тож чи правомірним буде те, що аналогічно до вищевказаного, у додаток до річного плану на поточний рік замовником не буде включено об’єкти допорогових закупівель, договори на виконання яких укладені в минулому році, а їх фінансування триватиме і у поточному році? А включати лише ті об’єкти, за якими планується укладення нового договору? Якщо ж їх потрібно включати, то яку суму зазначати в полі «очікувана вартість предмету закупівлі»: суму договору за мінусом вже профінансованих видатків минулого року, чи суму коштів, виділену на фінансування даного об’єкту в поточному році, адже ці суми часто не співпадають через недостатність фінансування? Ваша консультація дуже важлива для нас. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 158/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. Таким чином, при складанні додатку до річного плану закупівель щодо допорогових закупівель, які планує провести, не зазначається інформація щодо виконання зобов’язань за укладеними договорами.