<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Керуючись статтею 8 Закону, просимо надати роз’яснення на такі питання: у ДП «Одеський порт» виникла потреба із закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання з причини неможливості закупівлі такого товару до затвердження Фінансового плану підприємства на 2017 рік. Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» не передбачено відповідного коду щодо «оренди обладнання». Просимо надати консультацію, яким чином Замовником може бути визначений предмет закупівлі у означеному випадку - який код може бути використаний Замовником задля здійснення закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання. <b> Номер відповіді:</b> 359/2017

<b>Запит від:</b> Запит від МКП «Дніпропетровський електротранспорт» <b> Тема розширена:</b> придбання тролейбусів у лізинг (послуги фінансового лізингу), через міжнародну лізингову компанію <b>Суть питання:</b> МКП «Дніпропетровський електротранспорт» має намір придбати в 2017 році 50 нових тролейбусів з низькім рівнем підлоги , але наше підприємство немає достатньої кількості коштів для закупівлі 50 тролейбусів. Тому наше підприємство має намір придбати тролейбуси у лізинг (послуги фінансового лізингу), через міжнародну лізингову компанію. П.3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», дія закону «Про публічні закупівлі не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. Таким чином на підставі вищевикладеного: Просимо, 1. Надати роз’яснення: чи можливе укладання договору фінансового лізингу без проведення процедури закупівлі (відкриті торги). 2. Яким Законом України регулюється закупівля послуг фінансового лізингу <b> Номер відповіді:</b> 360/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Сумської районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги по закупівлі природного газу <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи можуть проводити діяльність з постачання природного газу підприємства, які мають ліцензії з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом? <b> Номер відповіді:</b> 361/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі           від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено  на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої   статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014  № 715. Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" <b> Тема розширена:</b> відкриті торги з публікацією англійською мовою <b>Суть питання:</b> Підприємство проводить торги на закупівлю палива. На етапі предвкаліфікації Замовнику та іншим користувачам відкрилася цінова пропозиція одного з учасників. На даному етапі цінова пропозиція не повинна відкриватися. Скоріш за все, учасник не вірно здійснив загурзку документів в систему. Всі інші документи такого Учасника відповдіють вимогам тендерної документації. Які дії Замовника будуть законними: 1) відмінити торги у звязку неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель (ст 31) 2) відхилити пропозицію учасника у звязку з тим, що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації ( ст.30). 3) допустити до оцінки такого учасника. <b> Номер відповіді:</b> 362/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 208/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca05941-4c7d-4a4f-ad29-dc82a1c81970&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Контакт" <b> Тема розширена:</b> Поняття замовник в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня,КП "Контакт" ДМР відповідно до покладених на нього статутних завдань здійснює діяльність у сфері громадського харчування (столова в приміщенні міської ради). Свою діяльність підприємсвто здійснює на комерційній основі, з метою отримання прибутку. У 2017 році за рішенням міської ради на поповнення статутного фонду підприємства було виділено 4 млн. гривень. Чи являється наше підприємство замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 364/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП "Іванов Ігор Борисович" <b> Тема розширена:</b> Закупівля №758302. Ігнарування замовником торгів свїх власних вимог що до одного з учасників торгів <b>Суть питання:</b> Закупівля №758302. Замовник торгів "Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва" при виявленні переможця торгів ігнорує свої ж власні вимоги до учасників торгів, а конкретно до ФОП Мельчуцького Ігоря Миколайовича. 1)Замовник ігнорує, що у даного учасника КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, хоча є конкретні - 47.43 - Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення, або 46.43 - Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення. 2)"Учасник повинен надати список (назва, адреса, телефони) сервісних центрів в місті Київ" - учасник не надав. Замовник мотивує, що на бланку вказани координати, але на бланку зазначені координати реєстрації ФОП Мельчуцького І.М., а згідно умов проведення тендеру треба вказати адресу і телефон сервісного центру. До того ж, за адресою місто Київ, пров. Кустанайський, 7 розташовано гуртожиток №1 Національного університету фізичного виховання і спорту, в якому навряд чи можливо проводити роботи по ремонту підсилювача і акустичних систем. Тобто, учасник даних по сервісному центру не надав. Викликає подив, чому деяких учасників за це замовник дискваліфікуєте, а для ФОП Мельчуцьким І.М. - висуваєте виправдовування, чому цей пункт можна не виконувати? 3)"Запропонований товар повинен бути виробленим не раніше 2016 року" - учасник цього не підтвердив. ФОП Мельчуцьким І.М. взагалі не вказав, коли виготовлений, чи якого року поставки товар. <b> Номер відповіді:</b> 350/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору. У свою чергу повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від міська дитяча лікарня № 2 <b> Тема розширена:</b> Обсяг закупівлі <b>Суть питання:</b> З відповіді Департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку на запит 196/2017 стосовно визначення поняття "обсяг" випливає, що воно стосується робіт та послуг, та є еквівалентом поняття "кількість", яке стосується товарів. Але згідно п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі при здійсненні закупівлі лікарських засобів замовник може визначати частини такого предмету (лоти) у тому числі за ОБСЯГОМ. З огляду на дефініцію у ст. 2 ЗУ "Про лікарські засоби" та п.32 ч.1 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі" лікарські засоби є товаром. <b> Номер відповіді:</b> 351/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (далі –Порядок). Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу (абзац шостий пункт 1 Порядку). Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Ураховуючи викладене, замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі лікарських засобів за обсягом. При цьому обсяг та кількість є тотожними поняттями.

<b>Запит від:</b> Запит від Лебединський Максим Анатолійович <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг з ремонту доріг відповідно до ч.4 ст.10 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В 2017 році замовником проведено процедуру закупівлі послуг з поточного ремонту доріг на суму 3,5млн.грн. В подальшому бюджетом міста на вказані цілі було додано ще 1,5млн.грн. Питання: чи необхідно проведення торгів відповідно до ч.4 ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» у зв’язку з тим, що загальна річна сума складає більше 133 тис. євро? Чи можливо проведення відкритих «українських» торгів на суму 1,5млн.грн. без виконання вимог ч.4 ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 352/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Київський університет імені Бориса Грінченка <b> Тема розширена:</b> Чи можливе укладання додаткових угод до договорів, які було укладено з переможцем допорогових закупівель? <b>Суть питання:</b> Добрий день! При проведенні допорогових закупівель визначено учасників-переможців щодо постачання товару та надання послуг, з якими за результатами закупівель укладено договори. Надайте будь ласка роз'яснення чи можливо укладати з учасниками-переможцями допорогових закупівель додаткові угоди до 200,00 тис.гривень? Дякую за оперативну відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 353/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону). Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Основні вимоги до договору про закупівлю визначені статтею 36 Закону. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону. Поряд з цим Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок), застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону (далі – допорогова закупівля) (пункт 1.1 Порядку). При цьому під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 9.4 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та учасником, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі, поза електронною системою закупівель згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця допорогової закупівлі. Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону та Порядку. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі. Так, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" <b>Суть питання:</b> Керуючись п.11, 12, 13 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), просимо надати роз’яснення з такого питання. В листі від 24.11.2016 р. N 3302-06/38090-06 Щодо застосування санкцій МЕРТ рекомендував замовникам при здійсненні закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" ураховувати вимоги Закону України "Про санкції" та Указу Президента від 17.10.2016 N 467/2016 "Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі – Санкції). Наразі незрозумілими є такі моменти: 1) В якому розділі тендерної документації замовник повинен враховувати (встановлювати вимогу) зазначене рішення РНБО. 2) Яким чином повинен діяти замовник в разі, якщо він виявить, що до засновника(ів) та/або кінцевого(их) бенефіцара(ів) учасника процедури закупівлі застосовано Санкції. Просимо надати відповіді на поставлені питання. <b> Номер відповіді:</b> 354/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, який містить інформацію щодо встановлення вимог у тендерній документації. При цьому підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені у статті 30 Закону та є вичерпними.

<b>Запит від:</b> Запит від КЛПЗ "Ніжинська ЦМЛ ім. М.Галицького" <b> Тема розширена:</b> Кваліфікація Учасника <b>Суть питання:</b> 1. Чи мають право платники єдиного податку на ІІ групі працювати з бюджетними установами? 2. Чи має право Учасник дозавантажувати документи, які є в кваліфікаційних вимогах Замовника після проведенння аукціону? Та чи має право Замовник оголосити його переможцем, якщо не вистачає документів в пропозиції Учасника на сайті, але він має змогу надати їх у паперовому вигляді ? <b> Номер відповіді:</b> 355/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. У свою чергу, відповідно до статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Разом з тим, згідно з Положенням про Державну фіскальну службу України (ДФС), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та надає консультації відповідно до Податкового кодексу України, а також проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, затверджує узагальнюючі податкові консультації. Таким чином, з приводу особливостей застосування суб"єктами системи оподаткування, передбаченої податковим законодавством, пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади. Щодо питання 2 Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Поряд з цим, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №23 <b>Суть питання:</b> https://www.dzo.com.ua/tenders/839223, Прошу допомогти у вирішенні питання щодо скарги по допороговій закупівлі. Учасник у скарзі наполягає на зверненні до МЕРТ України щодо правомірності обрання Переможцем узагальненого КВЕД. Учасник вважає, що Переможець не має права продавати звукове обладнання (акустичні системи та підсилювач), так як працює по КЕКВ 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. Учасник вважає, що звукове обладнання можуть продавати лише ті, у кого є КВЕД 47.43 - Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення. Якщо це є дійсно порушенням, прошу підказати, на який нормативний документ необхідно посилатися в даному випадку, для того щоб обґрунтовано дискваліфікувати Переможця. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 347/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору. У свою чергу, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належать питання визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.