<b>Запит від:</b> Запит від Владимир Юриков <b>Суть питання:</b> Як може здійснити платіж за подання скарги в орган оскарження нерезидент? В якій валюті? На які рахунки? Що будет підтвердженням здійснення платежу? Чи буде відсутність будь-якої інформації для неризидентів дискримінаційною вимогою? <b> Номер відповіді:</b> 410/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Котелевський центр первинної медико-санітарної допомоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо чітко визначити, хто відноситься до службових (посадових) осіб, які повинні входити до складу тендерного комітету. Чи може головою тендерного комітету бути економіст, юрист, інженер чи бухгалтер, а також весь тендерний комітет складатися з простих посад, якщо в установі є керівник, заступник та інші керівники структурних підрозділів, які не є депутатами рад. <b> Номер відповіді:</b> 403/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету , зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника . До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника. Пунктами 2.3. і 2.4  Примірного положення установлено, що керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства. Голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету. Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону. При цьому обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені  у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону, якою передбачено, що не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами саме посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути будь-які посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕДНА Н" <b> Тема розширена:</b> Проведення процедури закупівлі послуги Енергосервіс <b>Суть питання:</b> Поясніть, якими законодавчими актами регламентується проведення процедури закупівлі послуг з енергосервісу. На даний час: 1.Виходячи з положень Закону України «Про публічні закупівлі» 25.12.2015 № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема абз. 7 п. 5 ст. 2 передбачено, що особливості здійснення процедур закупівлі для послуг енергосервісу встановлюються окремими законами. 2.Правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності регулюються Законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 327-19 від 09.04.2015р., стаття 2 якого передбачає, що державні закупівлі (далі - закупівлі) енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. 3.Однак, на підставі Закону № 922-VIII від 25.12.2015р. Закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив чинність. <b> Номер відповіді:</b> 404/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги енергосервісу. Так, правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності встановлені Законом України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" від 09.04.2015 № 327-VIII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2015 року N 922-VIII) (далі – Закон № 327-VIII ) . Відповідно до статті 2 Закону № 327-VIII державні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про здійснення державних закупівель” для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Водночас інформуємо, що 23.03.2017 Верховна Рада України прийняла у другому  читанні Закон України  № 4549 "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", який 31.03.2017 направлено на підпис Президенту України згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58925

<b>Запит від:</b> Запит від Концерн "Міські теплові мережі" <b> Тема розширена:</b> про надання документів відповідно до вимог статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Чи потрібно вимагати від учасника переговорної процедури закупівлі ( застосування процедури відповідно до пункту 4 частини 2 статті 35: двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) надання документів на підтвердження вимог статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 405/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ганчак Олег Васильович <b>Суть питання:</b> Двічі проводились відкриті торги, які не відбулися з різних причин. За цей період потреба у наданні послуг була нагальна. Ці послуги надавались ПП без договору. Чи може замовник прописати в тендерній документації відкритих торгів і в умовах проекту договору таку умову, що зобов'язання, які виникли до моменту укладення договору, будуть виконані сторонами у повному обсязі. В сумі предмету закупівлі і в річному плані буде передбачено ці видатки? Чи можливе інше вирішення питання?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 406/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 91/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Коменергосервіс" <b> Тема розширена:</b> Забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю № UA-2017-03-02-001790-a робіт по реконструкції котельні. Замовником вимагається забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії з терміном дії 90 днів. Питання: з якої дати визначається строк дії банківської гарантії, якщо замовник переніс дату розкриття тендерних пропозицій. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 397/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимог щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . При цьому відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана, та є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Варто також зазначити, що перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону. Зокрема забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації. Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому учасник має право відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції або погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції та наданого забезпечення тендерної пропозиції. У свою чергу, кожна фізична/юридична особа має право зверненутись до замовника за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ <b> Тема розширена:</b> відображення інформації про закупівлю в додатку до річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Одним із таких полів в електронній системі закупівель є поле «процедура закупівлі». Замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори, оскільки вартість закупівлі перевищує 50,0 тис. грн. однак не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Інформація про таку закупівлю вноситься в додаток до річного плану закупівель відповідно до Закону. Під час складання додатку до річного плану закупівель шляхом внесення інформації про закупівлю, очікувана вартість якої не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, але перевищує 50,0 тис. грн., при заповнення поля в електронній системі закупівель «процедура закупівлі» електронним майданчиком пропонується обрати одну з наступних процедур для такої закупівлі: «Без застосування електронної системи», «Допорогові закупівлі», «Звіт про укладений договір». Зважаючи на наведене, прошу надати роз’яснення щодо наступного: чи правомірними будуть дії замовника щодо зазначення «Звіт про укладений договір» у додатку до річного плану закупівель у полі «процедура закупівлі» при умові послідуючого оприлюднення Звіту про укладений договір зважаючи на те, що Законом не визначено такої процедури закупівлі, як «Звіт про укладений договір»? <b> Номер відповіді:</b> 398/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У свою чергу, відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. При складанні додатку до річного плану замовник заповнює відповідне поле “Процедура закупівлі” форми річного плану закупівель шляхом вибору  зі списку, який пропонує система. Так, вид закупівлі “Звіт про укладені договори” у зазначеному полі обирається замовником у разі здійснення закупівель із використанням системи, за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас інформуємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори та реалізації в системі вимог законодавства розглянуто відповідно в листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "Делойт енд Туш ЮСК" <b> Тема розширена:</b> Реорганізація юридичної особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Компанія розглядає можливість зміни організаційно правової форми юридичної особи шляхом перетворення. Схематично назвемо припинену юр. особу Компанією А, а її правонаступника - Компанією Б. Однією з вимог до потенційного виконавця аудиторських послуг є наявність в учасника досвіду надання аудиторських послуг. Відповідно, чи збережеться такий досвід Компанії А про надання аудиторських послуг після реорганізації шляхом перетворення в Компанію Б, яка буде її правонаступником. Відповідно до частини першої статті 104 у разі реорганізації юридичної особи майно, права та обо'язки юридичної особи переходять до її правонаступника. Зрозуміло, що нас цікавить перехід таких прав (досвіду) саме у процедурі державних закупівель. Під збереженням досвіду розуміється: Можливість використання підтверджуючих документів Компанії А про надання відповідних аудиторських послуг її правонаступником - Компанією Б. Буду дуже вдячним за грунтовну відповідь, Якщо у Вас виникають додаткові запитання, буду радим відповісти. З повагою, Дмитро. <b> Номер відповіді:</b> 399/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону т ендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Водночас частиною першою статті 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника, зокрема за роз'ясненнями щодо тендерної документації . Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Поряд з цим, оскільки  згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми та у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, щодо способу підтвердження учасником відповідності кваліфікаційним критеріям у випадку правонаступництва юридична особа може звернутись безпосередньо до замовника згідно зі статтею 23 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> ДП «НАЕК «Енергоатом» було об’явлено торги на закупівлю мобільних насосних установок для відокремлених підрозділів «Запорізька АЕС» та «Хмельницька АЕС» (торги № 4774). Для участі в торгах подали свої документи наступні учасники (резиденти України) – ТОВ НВП «КОНТАКТ», ТОВ «БІЛТІМ», ТОВ «КОМПАНІЯ ТІТАЛ». ТОВ НВП «КОНТАКТ» та ТОВ «КОМПАНІЯ ТІТАЛ» пропонують до закупівлі мобільні насосні установки, які монтуються на шасі виробництва ПАТ «КАМАЗ» (Російська Федерація). Однак, відповідно до пункту 3 Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016, введено персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до юридичних осіб згідно з додатком 4. Зокрема, до ПАТ «КАМАЗ» (РФ) застосовано санкції, вид обмежувального заходу – обмеження торговельних операцій (додаток 4, № 36). Враховуючи вищевикладене прошу надати роз’яснення щодо можливості допуску до оцінки зазначених учасників, які у своїх пропозиціях надали у складі обладнання продукцію, до виробника якої застосовано обмежувальні заходи. Оскільки кінцева дата проведення оцінки пропозицій учасників та допуск їх до аукціону закінчується 24.03.2017, прошу надати відповідь не пізніше 22.03.2017 року. Додатково інформую, що запит щодо порушеного питання було розміщено в розділі «Запити користувачів» сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 03.03.2017, але відповіді станом на 14.03.2017 не отримано. <b> Номер відповіді:</b> 402/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі         від 24.11.2016 № 3302-06/38090-06 “Щодо застосування санкцій”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому інфомуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.

<b>Запит від:</b> Запит від Литвиненко Кристина Ігорівна <b> Тема розширена:</b> Виконання договору про закупівлю правонаступником <b>Суть питання:</b> Як правильно вчинити державному органу, яким було проведено переговорну процедуру та укладений договір про закупівлю у разі його реорганізації (злиття, приєднання): - розірвати договір про закупівлю? - або лише повідомити контрагента про зміну сторони договору на правонаступника та повідомити про зміну реквізитів? <b> Номер відповіді:</b> 388/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються зокрема статтею 106 ЦК України. У свою чергу, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема правонаступництва. Таким чином, правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю, за умови, що правонаступництво стосовно передачі прав та обов’язків особи, що припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> Замовником було розпочато процедуру закупівлі послуг річна вартість якої перевищує суму еквівалентну 133 тисячам євро. Участь прийняли 5 учасників, перший з яких був визначений переможцем, але перможець не надав документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст. 17, інші 2 учасники були відхилені за невідповідність тендерній документації, 4 учасник був визначений переможцем. Учасник №3 подав оскарження до Антимонопольного комітету України, який задовільнив скаргу та зобов'язав замовника відмінити два останні рішення. Та на теперішній час у Замовника не має технічної можливості виконати рішення Антимонопольного комітету через те, що веб-портал Уповноваженого органу ДП "Прозорро" відмінив усі рішення замовника, та пропонує почати кваліфікацію з першого учасника, аргументуючи це своїм внутрішнім технічним завдвнням. Прошу надати розяснення що має робити замовник? Кваліфікація учасників проведена, починати зпочатку кваліфікацію в замовника немає жодних законних підстав, рішення Антимонопольного комітету скасувати лиш два останніх прийнятих рішення? Крім того, прошу зауважити в Законі України" Про публічні закупівлі" встановлено, що він обовязковий до виконання не тільки замовника, а й усіх суб'єктів яких він стосується, прошу налагодити роботу веб-порталу Уповноваженого органу.Дякую <b> Номер відповіді:</b> 389/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Одеський морський торговельний порт" <b>Суть питання:</b> ДП «Одеський морський торговельний порт» звернулось до МЕРТ із наступним питанням: Керуючись статтею 8 Закону, просимо надати роз’яснення на такі питання: у ДП «Одеський порт» виникла потреба із закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання з причини неможливості закупівлі такого товару до затвердження Фінансового плану підприємства на 2017 рік. Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» не передбачено відповідного коду щодо «оренди обладнання». Просимо надати консультацію, яким чином Замовником може бути визначений предмет закупівлі у означеному випадку - який код може бути використаний Замовником задля здійснення закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання. Було отримано наступну відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Із цієї відповіді незрозуміло який код Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» не передбачено відповідного коду щодо «оренди обладнання» може бути використаний Замовником задля здійснення закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання.Повторно просимо розглянути це питання та надати більш конкретну відповідь <b> Номер відповіді:</b> 390/2017 <b> Відповідь:</b> Водночас повідомляємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі  розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06  “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Принагідно зазначаємо, що ураховуючи вимоги статті 19 Конституції України та виходячи з норм Закону, до компетенції Мінекономрозвитку, як Уповноваженого органу у сфері закупівель, не належить визначення предмету закупівлі у кокретних випадках.