<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Криничанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Зміна тарифу на передачу електричної енергії <b>Суть питання:</b> У грудні 2023 року було проведено відкриті торги з урахуванням Особливостей на електричну енергію, де вказано не вірний тариф на передачу. Якщо додатковою угодою урегулювати даний тариф (п.п.7 п.19 Особливостей), то це ж буде зміна ціни за одиницю товару, в сегмент якої входить послуга на передачу тарифу? <b> Номер відповіді:</b> 351/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено випадок внесення змін до істотних умов у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому підпункти 1-7, 9 пункту 19 Особливостей не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Поряд з цим, випадки, зазначені у підпунктах 3-5 пункту 19 Особливостей, не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Крім цього, питання  внесення змін до договору про закупівлю міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “ Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Принагідно інформуємо, що Міністерством економіки України як Уповноваженим органом у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом, з урахуванням  Особливостей, розроблено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені наказом Мінекономіки від 07.05.2024 No11712 (далі – методичні рекомендації), які визначають механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Методичні рекомендації носять рекомендаційний характер та містять приклади вимог, які можуть застосовуватися замовником, а також містять конкретні рекомендації щодо підготовки проєкту договору до закупівлі. При укладанні договору про закупівлю електричної енергії необхідно враховувати усі законодавчі норми , у тому числі встановлені Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про ціни і ціноутворення" та доцільно передбачити порядок перегляду ціни, індикатор ринку, зміна якого буде враховуватися при перегляді ціни, та показник затвердженого тарифу, який застосовується в договорі про закупівлю та може переглядатись органом, що такий тариф затвердив. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1G

<b>Запит від:</b> Запит від Кузікова Ольга Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Виправлення помилки 24 години <b>Суть питання:</b> В складі пропозиції учасника відсутній документ, надання якого передбачалося тендерною документацією, а саме "Форма тендерна пропозиція", яка, зокрема, передбачає таблицю із зазначенням найменування товару, ціни за одиницю, кількість, вартість по кожній позиції та загальну вартість. Найменування, технічні, якісні характеристики товару містяться й у інших документах, наданих учасником. Надано 24 години на усунення недоліків, тобто на підвантаження відсутнього документу. Учасник підвантажив документ з явними арифметичними помилками, а саме: Загальна сума відповідає запропонованій загальній ціні пропозиції, але в КОЖНІЙ позиції при множенні ціни за одиницю на кількість товару вартість майже вдвічі перевишує правильний арифметичний добуток. Замовник не може повторно звернутися щодо виправлень. Чи є підстави для відхилення? Якщо підстав для відхилення немає, то яким чином формулювати ціну за одиницю в договорі за наявності такого документа в пропозиції? Чи є підстави для відхилення переможця, та з яких підстав, якщо ним не надано документ, який визначає вірну ціну за одиницю? <b> Номер відповіді:</b> 352/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Питання усунення невідповідностей визначено пунктом 43 Особливостей. Згідно з абзацом третім пункту 43 Особливостей замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження. Крім цього, пункт 44 Особливостей містить перелік підтав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Водночас будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Ковтунович Вікторія Іванівна <b> Тема розширена:</b> Розгляд тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня!!!!! Замовником було оголошено закупівлю робіт по Капітальному ремонту протирадіаційного укриття (сховища). Умови ТД передбачають, що учасник повинен надати у складі пропозиції довідки з обслуговуючих банків, де зазначена інформація про наявність в учасника відкритого рахунку в таких банківських установах та довідки з обслуговуючих банків про відсутність простроченої заборгованості по кредитах не раніше дати оголошення закупівлі. Дана вимога не стосується відкритих рахунків учасника в органах ДКСУ. У складі пропозиції Учасник надав довідку з банку, в якій зазначено, що в Учасника діючих кредитних договорів у відповідному банку немає. Чи буде дана довідка вважатися підтвердженням відсутності заборгованості за кредитами???? І чи буде така форма довідки відповідати вимогам тендерної документації???? <b> Номер відповіді:</b> 348/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 291/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: При цьому зазначаємо, що оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АО "Ей.Джи.Ей та партнери" <b> Тема розширена:</b> Збір щодо подання скарги в АМКУ на неправоміну дискваліфікацію тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> При оплаті збору для подання скарги в АМКУ на замовника послуг чи варто враховувати ПДВ, якщо сума першочергової тендерної пропозиції вказана без ПДВ, але при заключенні договору з переможцем ПДВ буде нараховуватись зверху? <b> Номер відповіді:</b> 349/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 4 частини першої частини постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №  292 "Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження" установлено, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Детально з інформацією щодо здійснення оплати можна ознайомитись за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-potribno-znati-pro-oplatu-skarg на Prozorro Інфобокс.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення по внесених змінах до Особливостей №1178 <b>Суть питання:</b> 09.07.2024 набули чинності чергові, вже 23 зміни до Особливості, згідно з якими пункт 13 Особливостей було доповнено декількома підпунктами, зокрема підпунктом 21. Надайте будь ласка роз'яснення в яких випадках можна використовувати даний підпункт, якими замовниками та що має на увазі формулювання "...виконання договорів, що містять інформацію з обмеженим доступом, якщо така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил..."? <b> Номер відповіді:</b> 350/2024 <b> Відповідь:</b> https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 При цьому 12.07.2024 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, присвячений основним змінам, що внесені постановою № 782, який доступний за посиланнями: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/1670102923763748 або https://www.youtube.com/watch?v=ZyrKJvBkgoY

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Бердянської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про застосування пп.21) п. 13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Добрий день. Чи підпадають під дію цього підпункту (а саме під формулювання "...заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони...") придбання товарів (зарядні станції, шини, акумулятори, рації тощо) ОМС та військовою адміністрацією, за відповідними запитами військових підрозділів, за програмою, що має назву "Програма забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов’язаних з територіальною обороною та цивільним захистом у 2024 році, на виконання заходів та робіт з територіальної оборони з метою підвищення рівня обороноздатності та територіальної оборони України та забезпечення підтримання боєготовності та ефективного виконання завдань щодо захисту державного суверенітету і незалежності України" за умови дотримання всіх інших вимог (наявностіі запиту Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів (далі - запит), що погоджений (затверджений) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та містить обґрунтування нагальності потреби у здійсненні такої закупівлі)? 2) Якщо підпадають, то до 01.09.2024 року ці договори оприлюднюються в ЕСЗ без запиту та їх буде видно? В Програмі конкретні строки придбання товарів не передбачені. <b> Номер відповіді:</b> 346/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 15.07.2024 №3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару; щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому для випадків, передбачених підпунктами 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення закупівель до таких, які можуть здійснюватись згідно пункту 13 Особливостей у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна Фірма "Віспар" <b> Тема розширена:</b> Участь в торгах, які проводять шляхом використання електронного каталогу підприємств, які мають ліцензію на виробництво лікарських засобів в умовах аптеки <b>Суть питання:</b> Вих №01\07-9 від 01.07.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВІСПАР» є суб’єктом господарювання, що здійснює наступні види діяльності: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. Зазначена діяльність здійснюється ТОВ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВІСПАР», зокрема, на підставі ліцензії на виробництво лікарських засобів, роздрібну торгівлю лікарськими засобами (виробництво лікарських засобів в умовах аптеки) від 03.06.2015 № 415. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 27 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин. Відповідно до п. 1.8 Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України 17.10.2012 №812 Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх реалізація суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонена. Відповідно до 11-1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу Виходячи з цієї норми, замовники не можуть здійснити закупівлю наших препаратів, адже вони не підлягають державній реєстрації згідно з чинним законодавством. Водночас, п. 11-1 Особливостей не містить чіткого визначення "зареєстрованих лікарських засобів". Це призводить до неоднозначного тлумачення цієї норми та дискримінації виробників, які не зобов'язані реєструвати свою продукцію. П. 11-1 Особливостей не містить чіткого визначення "зареєстрованих лікарських засобів". Це призводить до неоднозначного тлумачення цієї норми та дискримінації виробників, які не зобов'язані реєструвати свою продукцію. Вважаємо, що така ситуація порушує принципи рівного доступу до публічних закупівель та права на вільне здійснення підприємницької діяльності. Тому просимо Вас надати відповіді на наступні питання: • Чи може підприємство, яке виробляє лікарські засоби в умовах аптеки та яке не повинно реєструвати свою продукцію, брати участь у закупівлях, які проводяться шляхом використання електронного каталогу та реалізовувати свою продукцію за допомогою закупівель, які проводяться шляхом використання електронного каталогу З повагою, Директор ______________ /Георгієв А.С./ <b> Номер відповіді:</b> 347/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 316/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи правомірно підчас здійснення запиту пропозицій постачальників з метою запобігання закупівлі медичних матеріалів, що перебувають в незаконному обігу та отримання гарантій на своєчасне постачання Товару у необхідній кількості та якості, на момент укладення договору надається: оригінал документу про походження товару та можливість його поставки, якою виробник або представник виробника (повноваження якого підтверджуються документами від виробника) Товару гарантує, що товар, який постачатиметься, не перебуває в незаконному обігу та буде поставлено вчасно. Довідка має бути адресована Покупцю та містити наступну інформацію: найменування та ідентифікаційний код Постачальника; назву предмета закупівлі; ідентифікатор закупівлі; найменування та кількість одиниць товару, що постачається; країна походження товару. Сторонами підписується Реєстр документів під час укладання договору, який є невід’ємною частиною цього Договору? Чи є дана вимога правомірною? <b> Номер відповіді:</b> 343/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 19.12.2018  № 3301-04/55905-03/01.7/33810 "Щодо закупівлі лікарських засобів" (пункти 8 і 9) та у запитах  №№ 42/2024 , 36/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&fNum=3301-04%2F55905-03%2F01.7%2F33810&fSort=name&fSdir=desc https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=64eb20b7-60c4-4c2c-a8f8-89f06a6515a2&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство Прилуцької міської ради комбінат шкільного харчування "Шкільний" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Замовник своїм рішенням відхилив першого учасника та визначив переможцем другого. Першим учасником подано скаргу щодо його дискваліфікації, при цьому скаргу щодо визначення переможця не подано (період оскарження завершився). У разі задоволення скарги першого учасника та скасування рішення про його дискваліфікацію чи може Замовник самостійно скасувати своє рішення про визначення переможця та повернути на кваліфікацію переможця? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 344/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 683/2023 та № 41/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Качан Вікторія Віталіївна <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення замовників <b>Суть питання:</b> Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%. <b> Номер відповіді:</b> 345/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 230/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=404f29ac-7ceb-4fb6-be9e-4a5ce48c2e93&lang=uk-UA Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=61ef9479-7eb5-4dcd-985e-3f5215813d52&title=InformatsiiniDzherelaTaAnalitichniInstrumentiSferiPublichnikhZakupivel розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw

<b>Запит від:</b> Запит від Якубович Віталій Петрович <b> Тема розширена:</b> Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу. <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.п. 13 п.13 Постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, у разі коли: здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Згідно абз.2 п.8 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 619 Бюджетні кошти спрямовуються: за напрямом, визначеним підпунктом 2-1 пункту 5 цього Порядку, - відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1482, згідно з переліком об’єктів ремонту та облаштування шляхом вжиття інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури та обсягами бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 185, з урахуванням того, що договорами про закупівлю, укладеними згідно з підпунктом 13 пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834), може бути встановлено, що їх умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладення таких договорів протягом періоду воєнного стану. Враховуючи наведене, просимо роз’яснити: 1. Чи існує можливість підписання прямого договору про закупівлю між Замовником і підрядником по факту здійснення заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, з врахуванням ст. 631 ЦК України та абз.2 п.8 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури? 2. Чи було законодавчо внормовано у 2022 році зобов’язання замовника у момент виникнення нагальної необхідності здійснення заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури проводити моніторинг виконавців/постачальників, а також вартості робіт/послуг в т.ч. запити цінових пропозицій потенційних постачальників/виконавців? <b> Номер відповіді:</b> 342/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Щодо питання 1 Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури,  затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 № 619 відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу. Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. З огляду на це з питань застосування постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 № 619 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури", слід звернутись до Мінфіну. Щодо питання 2 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Згідно з пунктому 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли наявні підстави визначені даним пунктом. Серед  цих підстав окремо визначені випадки, коли: - існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником (підпункт 4 пункту 13 Особливостей); - здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (підпункт 13 пункту 13 Особливостей). Однак, у будь-якому з випадків рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів згідно з пунктом 13 Особливостей, приймається замовником самостійно, і є правом, а не обов'язком замовника. При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими (наприклад, внутрішніми документами (наказом, розпорядженням, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо),  зовнішніми документами (листом компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо). Водночас розрахунок замовником очікуваної вартості предмета закупівлі є необхідною передумовою проведенню закупівлі, незалежно від способу її здійснення. Тому, для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема аналізу ринку. Згідно з пунктом 2 розділу I методики очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Виходячи з пунктів 2 розділів І "Загальні положення" і III "Методи визначення очікуваної вартості" примірної методики, для розрахунку очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін рекомендується, зокрема, з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни. В разі, якщо після виключення таких цін залишилось менше 3 цінових пропозицій, слід використовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель. Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг може здійснюватися на підставі закупівельних цін попередніх закупівель, тобто цін на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших організаторів закупівель, як вже виконаних, так і діючих. При цьому, у разі якщо закупівлі інших замовників співставні за параметрами, умовами закупівель тощо, замовник може використовувати вказані закупівельні ціни. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Водночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами " <b> Тема розширена:</b> Зміна (доповнення) предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підписаний договір на виготовлення проектної документації на об'єкт будівництва, в предметі закупівлі не була вказана адреса об'єкта, експертна організація наполягає на внесення змін в назву об'єкта. Чи можна внести зміни (доповнення) в предмет закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 340/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому зазначаємо, що позиція Уповноваженого органу із зазначеного питання є незмінною при проводенні закупівель відповідно до Закону з урахуванням Особливостей.