<b>Запит від:</b> Запит від КНП ЛОР "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи" <b> Тема розширена:</b> Щодо вибору процедури закупівлі за кошти міжнародної фінансової допомоги <b>Суть питання:</b> 11.07.2024 року між Львівським обласним госпіталем та Міністерством закордонних справ Чеської республіки було укладено договір про фінансову допомогу в розмірі 3000000,0 ( Три мільйони) чеських крон на проведення часткової реконструкції хірургічного ( операційного ) відділення шляхом закупівлі медичного обладнання для операційних. Враховуючи вищенаведене, з метою планування закупівель, просимо надати роз’яснення : - Чи зобов’язане підприємство при закупівлі обладнання за кошти міжнародної фінансової допомоги дотримуватися вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ? - Якщо так, то яку саме процедуру закупівельник повинен обрати для придбання високовартісного медичного обладнання( операційний стіл, операційні світильники, операційні консолі) на загальну суму 3 000 000 чеських крон ( орієнтовно 5 080 000 грн) <b> Номер відповіді:</b> 431/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 383/2024,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71bbd897-fe6e-4e31-93a7-e3d4f075e1dd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД <b> Тема розширена:</b> реалізація пп.8 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на будівництво житлового будинку за кодом ДК 021:2015:45211000-9 – Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків. В ході виконання робіт з’явилась необхідність у виконанні додаткових робіт, і у зв'язку з цим – необхідність укладення договору на додаткові роботи відповідно пп.8 п.13 Особливостей. Чи має право Замовник, враховуючи довготривалість робіт за основним договором, при виникненні потреби укладати не один, а декілька додаткових договорів до основного договору, загальна сума яких не перевищуватиме 50 % від суми основного договору <b> Номер відповіді:</b> 424/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД <b> Тема розширена:</b> застосування пп.5 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> В ході виконання робіт у Замовника з’явилась потреба у приєднанні об’єкту будівництва до електричних мереж ДТЕК, який згідно Зведеного переліку природних монополій 2024 є монополістом з розподілу електричної енергії по м. Київ, (код за ДК 021:201565310000-9 Розподіл електричної енергії), і власником цих мереж. Питання: чи має право замовник укласти прямий договір за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок, користуючись пп.5 п.13 Особливостей, на підставі Додатка до постанови НКРЕКП 13.11.2018 № 1411 «Місця провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ 1. Територія м. Києва в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Чи необхідно в даному випадку проводити відкриті торги за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок? <b> Номер відповіді:</b> 425/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Будь - які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ФИЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ <b> Тема розширена:</b> Видаленя випадково завантаженого документи <b>Суть питання:</b> При участі у відкритих торгах випадково завантажив аналогічний договір в якому не прибрана інформація про замовника (яка є конфеденціійною так як це є військова частина). Прошу надати інформацію чи можна прибрати чи видалити цій аналочний договір із тендерної пропозиції. Для забезпечення конфеденційності військовох части <b> Номер відповіді:</b> 426/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Адміністрація річкових портів <b> Тема розширена:</b> Закупівля Замовником, як юридичною особою та/або суб’єктом господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання. <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати відповідь: 1. Чи може Замовник, який здійснює свою діяльність, як юридична особа та/або суб’єкт господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання користуватись правом застосовувати положення частини 1 статті 3 Закону 922, а саме: 1. Цей Закон застосовується: 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень щодо спеціальних/підвищених лімітів, коли потрібно проводити процедуру закупівлі? 2. Чому положення Постанови 1178 мають вищу юридичну силу, ніж Закон Про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 427/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Глобинської міської ради <b> Тема розширена:</b> якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції? <b>Суть питання:</b> Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки). Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного. Виконавчим комітетом Глобинської міської ради (далі - Замовник) оголошено відкриті торги з особливостями. Під час розгляду тендерної пропозиції учасника, Замовником виявлені невідповідності в інформації та документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та подання яких передбачалося тендерною документацією. Керуючись п. 43 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), Замовником через електронну систему закупівель такому учаснику надано повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Пунктом 33 Особливостей та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель. Враховуючи, що документи, які подають Учасники на виконання повідомлення про усунення невідповідностей (далі - Повідомлення) стосуються саме документів тендерної пропозиції, то вони є її частиною. Отже, такі документи повинні бути датовані до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Проте, Учасник на виконання повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій. У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення: якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 428/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Глобинської міської ради <b> Тема розширена:</b> просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань: 1. Якщо документи тендерної прЧи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації? <b>Суть питання:</b> Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки). Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного. Пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель. У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань: 1. Якщо документи тендерної пропозиції не приймаються електронною системою закупівель після кінцевого строку їх подання, то Замовник теж не має права брати їх до уваги? 2. Чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції? 3. Чи мають документи, що видані іншими установами, а не Учасником та які подані останнім під час усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції, бути датовані до кінцевого строку тендерної пропозиції? 4. Чи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації? Дякуємо за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 429/2024

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа підприемець <b> Тема розширена:</b> прямі договори <b>Суть питання:</b> За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 422/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015  № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922). Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Днепартамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> щодо неможливості накладання КЕП на укладений договір (збій в роботі ЦБД) <b>Суть питання:</b> Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації (далі – Департамент, Замовник), було проведено відкриті торги з особливостями за предметом Матеріали для здійснення заходів правового режиму воєнного стану (Лотова закупівля. Лот № 1 «Cпіральний бар'єр безпеки по типу "Єгоза"». Лот № 2 «Малопомітна перешкода») згідно коду ДК 021:2015(CPV): 44310000-6: Вироби з дроту (Ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-08-011755-a). За результатами аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією було визначено пропозицію ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮГСТАЛЬ» (далі – ТОВ «ЮГСТАЛЬ»), за результатами розгляду пропозиції ТОВ «ЮГСТАЛЬ» визначено переможцем щодо закупівлі: Матеріали для здійснення заходів правового режиму воєнного стану (Лотова закупівля. Лот № 1 «Cпіральний бар'єр безпеки по типу "Єгоза"». Лот № 2 «Малопомітна перешкода») згідно коду ДК 021:2015(CPV): 44310000-6: Вироби з дроту, по Лот № 2 «Малопомітна перешкода», сума пропозиції 33 246 360,00 грн. (тридцять три мільйони двісті сорок шість тисяч триста шістдесят грн. 00 коп.) з ПДВ. Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Департаментом та ТОВ «ЮГСТАЛЬ» було підписано договір про закупівлю від 06 вересня 2024 року № 68/РМР (далі – Договір) з додержанням вищезазначених строків. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Так, уповноваженою особою Департаменту 09.09.2024 було оприлюднено Договір через електронний кабінет майданчику ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО». Проте після збереження інформації про укладений Договір накласти на Договір електронний підпис неможливо. Враховуючи зазначене, Департаментом було направлено лист від 09.09.2024 № 0.42/05-06/1089/0/100-24 до ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» щодо неможливості накладання електронного підпису на Договір.ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» направило відповідь до Департаменту від 09.09.2024 вих. № 09/09/ZK-1894, в якій повідомили, що проблема з публікацією договорів в системі виникла безпосередньо в центральній базі даних. Просимо вас надати методичну допомогу у вирішенні ситуації яка склалася. <b> Номер відповіді:</b> 423/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Поінт-Фуд" <b> Тема розширена:</b> Вимоги до постачальника у запиті пропозицій постачальників <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу другого п. 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого ПКМУ № 822 від 14.09.2020 у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Відповідно до абзацу третього п. 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Як вбачається зі змісту абзацу третього п. 57 Порядку в проект договору заборонено включати тільки характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Інших обмежень щодо змісту проекту договору, зокрема покладання на постачальника обов’язку документально підтверджувати свою відповідність певним вимогам, немає. З наведеного, на мою думку, випливає колізія, яка полягає в тому, що загальна норма (абзац другий п. 57 Порядку) забороняє замовнику у запиті пропозицій постачальників встановлювати до постачальників не передбачені Порядком вимоги. При цьому логічно припустити, що ця заборона поширюється на весь зміст запиту включно з проектом договору, адже цей проект договору є додатком до запиту, його невід’ємною частиною. Водночас абзац третій п. 57 Порядку є спеціальною нормою, яка стосується саме проекту договору, не містить заборони замовникам включати у проект договору вимоги до постачальників. Такою неоднозначністю користуються замовники, які з метою обмежити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного постачальника включають до проектів своїх договорів, які оприлюднюють разом із запитом пропозицій постачальників, вимоги до постачальників що фактично є вимогами документального підтвердження відповідності постачальника встановленим замовником кваліфікаційним критеріям. Такі дії суперечать суті закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників, перевагами якої порівняно з відкритими торгами є швидкість, зменшена кількість бюрократичних дій щодо збору, подання та перевірки документів, знижені корупційні ризики. Прошу роз’яснити чи має право замовник у проект договору включати зобов’язання постачальника після укладання договору надавати замовнику документи, які не передбачені Порядком, затв. ПКМУ № 822 від 14.09.2020, зокрема документи, що підтверджують наявність в постачальника матеріально-технічної бази (автотранспорт, складські, виробничі приміщення тощо), працівників, сертифікатів відповідності постачальника певним вимогам, наприклад відповідність системі управління безпечністю харчових продуктів ? <b> Номер відповіді:</b> 420/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023  № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://is.gd/Rpgx6m , http://surl.li/eurzdl , http://surl.li/jgcoul , http://surl.li/vyhnyl Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю необхідно звертатися до Держаудитслужби. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Гук Ірина-Марія Русланівна <b> Тема розширена:</b> Порядок проведення процедури закупівлі з військовими установами <b>Суть питання:</b> Чи можна укладати прямий договір з ВЧ на основі закупівлі товару до 200 000 грн. та посилатись на Постанову №1275 від 11 листопада 2022 р. Чи необхідно подавати в такому випадку калькуляцію? <b> Номер відповіді:</b> 421/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Титор Р.М. <b>Суть питання:</b> Чи може військова частина провести закупівлі через відкритті торги з особливостями провести закупівлю Автомобіля швидкої медичної допомоги для потреб цієї військової частини? Чи вказувати ціну для закупівлю такого автомобіля із ПДВ, чи без ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 419/2024