<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ <b> Тема розширена:</b> відповідність укладеного договору оголошеній закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи є порушенням порядку проведення переговорної процедури закупівлі товару "електрична енергія", що проводиться у єдиного постачальника в межах області за 2-ма лотами (місцезнаходження відокремленого структурного підрозділу та основна адреса заклвду), якщо в укладених договорах в розділі "Предмет закупівлі" вказазувати "постачальник зобов'язується постачати електричну енергію" ( без вказівки тексту "лот 1" та "лот 2" відповідно). Казна зауважує на абз.3 п.2 ст. 7 Закону - "невідповідність документів вимогам законодавства", а саме порушення Порядку визначення предмета закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 429/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі , щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Водночас Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів. У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ <b> Тема розширена:</b> Відповідність понять "предмет закупівлі" та "предмет договору" <b>Суть питання:</b> Чи є законною вимога Казни з посиланням на наказ 454 (визначення предмету закупівлі) вказувати в предметі укладеного договору, що в свою чергу регламентується Господарським та Цивільним кодексами, код згідно Єдиного словника? <b> Номер відповіді:</b> 430/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Поряд з цим статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Водночас відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Жашківської РДА <b> Тема розширена:</b> Застосування положень ч. 5 ст. 28 Закону <b>Суть питання:</b> Чи має право Замовник з власної ініціативи здійснити оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів англійською мовою згідно ч. 4 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" у випадку, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує суми, визначені згідно вказаної частини, та застосувати у зв'язку з цим положення ч. 5 ст. 28 Закону (розгляд поданих пропозицій до проведення автоматичної оцінки зі складенням відповідного протоколу розгляду тендерних пропозицій), та за умови дотримання строків, передбачених згідно ч. 3 ст. 21 Закону <b> Номер відповіді:</b> 431/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Олена <b>Суть питання:</b> Доброго дня! В січні 2017 року був укладений договір на закупівлю на суму від 50 до 200 тис. грн, звіт про який був опублікований на веб-порталі уповноваженого органу. В березні цього ж року укладена додаткова угода до цього договору. Чи потрібно вносити зміни до звіту про укладений договір. <b> Номер відповіді:</b> 432/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті  № 320/2017, що розміщене на  інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Харитонський Владислав Ігорович <b>Суть питання:</b> Прошу надати розяснення, стосовно того чи має право військова частина, яка є одержувачем бюджетних коштів, застосовувати абз.3 ч.1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"(в частині обовязковості застосування процедур закупівель у разі перевищення їх вартості-1 млн гривень для товарів та послуг;а робіт - 5 мільйонів гривень ), за умови що військова частина фактично здійснює діяльність передбачену абз.12 п.4 ч. статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі"(а саме ремонтує тільки належну їй військову техніку, без отримання прибутку), якщо такий вид діяльності не реєструвався. <b> Номер відповіді:</b> 433/2017 <b> Відповідь:</b> Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07  “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна ММР <b> Тема розширена:</b> ------- <b>Суть питання:</b> Переможець відкритих торгів, виконавши частину договору зареєструвався в реєстрі платників ПДВ. Які зміни необхідно внести в договір? <b> Номер відповіді:</b> 434/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06  “Щодо зміни істотних умов договору”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо вибору процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Наше підприємство є виробником теплової енергії та підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі». На території районної котельні №1 підприємства встановлено турбоагрегат для вироблення електричної енергії, який належить сторонній організації та функціонує на підставі Договору про спільну діяльність від 27.02.2007 р. Вага турбогенератора становить 27 тонн. Турбогенератор складається з турбіни типа р-12-35/5М та генератора типа Т-12-2УЗ потужністю 12МВт. Даний турбогенератор встановлений в машзалі турбінного відділення стаціонарно, приєднаний до трубопроводів пари, зв’язаний з розподільчим пристроєм електричними кабелями, забетонований і зрушити без пошкодження його неможливо. Таким чином, враховуючи вищенаведене, предмет закупівлі приєднано до мереж та обладнання нашого підприємства та складає з ним єдиний технологічний комплекс, що підтверджується Сертифікатом відповідності від 22.02.2010 р. № ДП000063, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, згідно з яким технічне переоснащення котельної № 1 з встановленим електрогенеруючим обладнанням як закінчений будівництвом об’єкт відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, підтверджено його готовність до експлуатації. Встановлений предмет закупівлі разом з електрогенератором типу Т-12-2-У3 визнані кваліфікованою когенераційною установкою, що підтверджується Свідоцтвом про кваліфікацію когенераційної установки від 15.06.2011 р. №23, виданим Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), листами Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 12.06.2012 р. № 923-01/14/4-12 та від 10.12.2012 р. № 1911-01/14/4-12. Предмет закупівлі готовий до експлуатації, дозволить отримувати прибуток від реалізації електричної енергії, виробленої із використанням предмета закупівлі з моменту укладення договору. З метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення: - Чи можемо ми провести переговорну процедуру закупівлі з власником турбіни скориставшись абз. 2 част. 2 статті 35 вищевказаного закону,а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи? <b> Номер відповіді:</b> 423/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Звітність за формою №1-торги <b>Суть питання:</b> Для здійснення державного статистичного спостереження за формою № 1-торги, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 12.11.2014 № 334 (далі – № 1-торги), упродовж 2016 року звітували розпорядники бюджетних коштів у Дніпропетровській області, які закуповували товари, роботи та послуги відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” (далі – Закон). У зв’язку із тим, що Закон з 01 серпня 2016 року втратив чинність, а замовники відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” здійснюють процедури закупівель шляхом використання електронної системи закупівель, доступ до інформації безоплатний і вільний , просимо надати роз’яснення щодо необхідності подання замовниками у 2017 році форми № 1-торги. <b> Номер відповіді:</b> 424/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 50/2016 що розміщене на  інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/List?id=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA&fCtx=inAll&f=1-%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8&fThemeId=654bd1d4-4ca4-43e0-a896-53232dea3057&sortCtx=date

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький державний медичний університет <b>Суть питання:</b> Запорізькій державний медичний університет, керуючись вимогами ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі п.п. 57 п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 459 просить надати роз’яснення з наступних питань. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація документації не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". В університеті створений та вже кілька років функціонує потужний медико-діагностичний комплекс із медичним обладнанням преміум класу виробництва фірми «Sony». Вказане обладнання відрізняється підвищеною складністю та можливістю застосування у самих надскладних та високотехнологічних дослідженнях. Окрім того, наукові проекти (у тому числі міжнародні), в яких приймає участь університет, передбачають отримання наукових результатів, які можливо отримати при застосуванні особливо точного обладнання преміум-класу. В певному спектрі наукових досліджень таким унікальним обладанням виступає згаданий комплекс приборів виробництва «Sony». На даний час існує необхідність оновити та доповнити комплекс відповідним обладнанням. Планується закупівля як окремого обладнання, так і додаткових елементів до апаратів, що вже має університет виробництва «Sony». В той же час, внаслідок процедури відкритих торгів може перемогти представник іншого виробника ніж «Sony». Існує загроза, що медичне обладнання іншого виробника у комплексному застосуванні (внаслідок деяких технічних розбіжностей) зменшить ефективність діагностичних та лікувальних заходів. А в деяких випадках призведе до неможливості архівації медичних та наукових досліджень. Питання. Чи не буде визнано дискримінаційним, якщо замовник в даній ситуації прямо зазначить найменування обладнання яке закуповується, наприклад - «УЗІ апарат «Sony», або еквівалент», та одночасно визначить технічні вимоги, що повністю співпадають із зазначеним апаратом. Якого характеру та змісту повинно бути обґрунтування при посиланні в Тендерній документації на конкретну марку? <b> Номер відповіді:</b> 425/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні  технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Кроленко Анатолій Володимирович <b>Суть питання:</b> В тендері UA-2017-03-13-000970-a (замовник Львівська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини) нашу компанію - переможця цінової пропозиції дискваліфікували посилаючись на те, що ми як ФОП не є платниками ПДВ і ми мали б виставляти тендерну пропозицію на 20 % меньше ніж ТзОВ. Ця умова не була прописана в тендерній документації. Переможцем визнали організацію -ТзОВ з більшою ціновою пропозицією. Чи правомірним є таке рішення? <b> Номер відповіді:</b> 426/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 304/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1f8821f-d48a-4459-96eb-76d661ca1d9e&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Іванено Любов <b>Суть питання:</b> Замовником в 2016 році було проведено процедуру закупівлі на будівництво об'єкту. Пердіод будівництва 2016-2017 роки. Відповідно затверджено річний план закупівлель із загальною очікуваною вартістю робіт на 2 роки. Скажіть будь ласка, чи необхідно замовнику оприлюднювати річний план в 2017 році на частину суми, яку не використано в 2016 році? Якщо так, як вказувати орієнтовний початок процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 415/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради "Коледж культури і мистецтв" <b>Суть питання:</b> Нашою установою проведено процедуру закупівлі у системі електронних державних закупівель Рrozorro» пари та гарячої води у ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в обсязі 198,86 Гкал. (процедуру завершено 22 лютого 2017 року). У зв’язку з технічними особливостями у роботі системи «Рrozorro», після роздрукування звіту про результати проведення процедури виявилося, що цифра обсягу теплової енергії 198,86 Гкал. заокруглена до цифри 199,00 Гкал. Як на пояснили фахівці системи електронних закупівель, система не сприймає дробні числа і заокруглює їх. Головне управління державного казначейства України у Київській області не може провести платіж, у зв’язку з невідповідністю суми обсягу теплової енергії, визначеної у договорі – опублікованому звіту у системі електронних закупівель. Згідно закону України «Про публічні закупівлі», ми позбавлені можливості провести повторну процедуру, у зв’язку з відсутністю законних підстав для визнання договору (за результатами тендерної процедури) недійсним. Чи можемо укласти додаткову угоду до договору від 09 березня 2017 року № 521609 (за результатами процедури) на збільшення обсягу закупівлі пари та гарячої води та визначити його у обсязі: 199,00 Гкал. на суму: 275,324,46 грн.і таким чином вирішити проблему? <b> Номер відповіді:</b> 417/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі , за результатами якої укладено договір про закупівлю. Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю " та за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03  “ Щодо електронної системи закупівель ”.