<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа " Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України " <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі медикаментів <b>Суть питання:</b> Чому в проекті вилучили таке поняття як номенклатура? Раніше ми визначали окремі частини предмету закупівлі на закупівлю ліків за номенклатурою (кодом АТХ). Як тепер проводити закупівлю ліків близько 300 найменувань, якщо нам необхідні: Лот 1 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРАВНУ СИСТЕМУ І МЕТАБОЛІЗМ -44 найменувань Лот 2 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ І ГЕМОПОЕЗ-36 найменувань Лот 3 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ-22 найменувань Лот 4 ЛІКИ З УМІСТОМ ГОРМОНІВ АБО АНТИБІОТИКІВ-10 найменувань Лот 5 ЛІКИ ПСИХОТРОПНІ та НАРКОТИЧНІ -5 найменувань Лот 6 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ-8 найменувань Лот 7 ЛІКИ, ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-45 найменувань Лот 8 ЛІКИ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ та ПРОТИПАРКІНСОНІЧНІ-15 найменувань Лот 9 ЛІКИ ПСИХОЛЕПТИЧНІ-36 найменування Лот 10 ЛІКИ-ПСИХОАНАЛЕПТИКИ-24 найменувань Лот 11 ЛІКИ ІНШІ,ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-29 найменувань Лот 12 ЛІКИ,ЩО ДІЮТЬ НА РЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ -19 найменувань Лот 13 Залози та інші органи, екстракти цих речовин та інші речовини людського чи тваринного походження-7 найменувань З досвіду відомо, що жодна фармацевтична фірма не може поставити всі необхідні , без винятку, ліки, а має якусь вузьку спеціалізацію поставки для бюджетних установ. У тендері повинно приймати участь , як мінімум 2 учасника. Тому велика вірогідність відміни торгів, якщо не буде можливості розподілу ліків за номенклатурою на частини (Лоти). Визначення окремої частини предмету закупівлі за дозуванням , за формою випуску вважаю недоречним, бо в одному лоті будуть ліки неврологічної дії , психолептики, наркотичні ( не у всіх фармфірмах є дозвіл на наркотичні ліки , а також не всі фірми мають такий різний асортимент ліків , який дозволить нам лікувати хворих з психічним розладом, або з неврологічними патологіями, або дітей з ДЦП, з епілепсією ) Тому залишається два виходи : закупляти одним списком ( будуть запити учасників, чому не розподілили на лоти та 100% гарантую, що торги не відбудуться, або проводити 300 лотів ( по кожному найменуванню-лот)? Практично, Ви розумієте, який це обсяг роботи?! Це, що мені 300 договорів необхідно укласти ? И ще одне питання, дуже для нас важливе. Що мається на увазі у визначенні окремої частини закупівлі медикаментів за обсягом? Що таке обсяг медикаментів :це- у грошовому виміру, або у кількісному, або кількість найменувань? Поясніть, будь ласка, бо думки різняться. З повагою , секретар ТК Наталія Михайлівна <b> Номер відповіді:</b> 458/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowl , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”. Поряд з цим, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання щодо визначення окремої частини предмета закупівлі (лоти) лікарських засобів за обсягом міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93de54a6-d99b-4937-8f98-b67dd814fd9b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ” <b>Суть питання:</b> Чи узгоджуються із ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та є законними умови тендерної документації, якими Замовник публічних закупівель встановлює: а) конкретні часові рамки (обмеження) для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання із прив’язкою до моменту початку здійснення поставок товарів за тендерною ціною; б) про поставку певного (визначеного) обсягу (частини) закупівлі до моменту внесення змін до істотних умов договору про закупівлю; в) про поставку товару на конкретну визначену Замовником суму договору до моменту внесення змін до істотних умов договору згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 459/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

1. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону 2. Щодо закупівлі послуг фінансових установ 3. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням 4. Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно 5. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат --- Документ: 48991917-2a47-4d4a-9570-f84d83f24f31.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо випадків, наякі не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі " Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), повідомляє. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Разом з тим частиною третьою статті 2 Закону, та додатково для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, частиною четвертою статті 2 Закону встановлено перелік випадків, на які не поширюється дія Закону. При цьому вищезазначений перелік випадків, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними y статті 2 Закону. 2 При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на виконання Закону, також не поширюється на закупівлі предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону. Щодо закупівлі послуг фінансових установ Абзацом дев'ятим частини третьої статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України. Відповідно до Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Державного реєстру фінансових установ. Документом, що підтверджує статус фінансової установи, є свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. 3 Поряд з цим визначення терміну “фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги. При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій статті 4 Закону про фінансові послуги, зокрема фінансовий лізинг, надання коштів позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надання гарантій поручительств. У та Визначення понять "гарантія”, “договір лізингу" та "кредитний договір наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно. Крім того, загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг" Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг". Варто також зазначити, що державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері здійснює в межах своїх повноважень Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Крім того, Національний банк України відповідно до покладених на нього функцій здійснює банківське регулювання, яке полягає зокрема у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків. Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ або міжнародних фінансових організацій, а саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуг, допоміжних до фінансових послуг, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі абзацу дев'ятого частини третьої статті 2 Закону. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". 4 У свою чергу, Закон України "Про державне оборонне замовлення" (далі - Закон про оборонне замовлення) визначає загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги). Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону про оборонне замовлення державне оборонне замовлення (далі — оборонне замовлення) — засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг. При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону про оборонне замовлення державні замовники з оборонного замовлення здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг: якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, - у порядку, передбаченому Законом про оборонне замовлення; в інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі” та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю, державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", державною таємницею і підлягають охороні державою. Варто також зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" забезпечення охорони державної таємниці є завданням Служби безпеки України. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом. 5 Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме Згідно з абзацом сьомим частини третьої статті 2 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. y свою чергу, відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абзацу сьомого частини третьої статті 2 Закону. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. 6 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Діон В.В. 596-67-24

<b>Запит від:</b> Запит від КП ММР "Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін" <b>Суть питання:</b> Чи вважається одержанням бюджетних коштів внесок до статутного фонду підприємства Засновником (Миколаївська міська рада)? <b> Номер відповіді:</b> 452/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику . Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Смілапостач" <b> Тема розширена:</b> Щодо однакових закупівель <b>Суть питання:</b> Чи може замовник об'явити закупівлю (багатолотову) та не об'являючи цю закупівлю такою, що не відбулася, об'явити за окремими частинами цієї закупівлі окремі більш дрібні процедури закупівлі? Виявляється, що на одне бюджетне призначення замовник оголосив 2 або, навіть, 3 активні процедури закупівлі. Такі дії, на нашу думку, пов'язані з небажанням замовника укладати договір з переможцем та бажанням просунути своїх постачальників. Приклад 1: Військова частина 1471 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-23-000749-c та через декілька днів оголосила кілька більш дрібних складових частин лотів закупівлі UA-2017-03-23-000749-c, а саме: 1) UA-2017-03-29-001012-b 2) UA-2017-03-29-000272-a 3) UA-2017-03-29-000400-a 4) UA-2017-03-29-000400-a 5) UA-2017-03-29-000401-a 6) UA-2017-03-29-000487-c Аналогічна ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-23-000480-a. Та це при тому, що є ще більша закупівля риби замороженої UA-2017-02-01-000774-a, яка знаходиться на етапі кваліфікації та стосується всього того об'єму риби та місць поставки, які Військова частина 1471 оголошувала в подальшому. Приклад № 2: Військова частина 1498 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-20-000712-a на 28 лотів. Через деякий час оголошуються 28 окремих закупівель які ідентичні з 28 лотами закупівлі UA-2017-03-20-000712-a. Та ж ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-20-000765-c. <b> Номер відповіді:</b> 453/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Повідомляємо, що питання оскарження закупівель висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням : http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Уманської міської ради <b>Суть питання:</b> При заповнені форм документів у сфері держаних закупівель, під час оприлюднення через електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель, допущені помилки технічні (механічні). Закон не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок допущених комітетом конкурсних торгів, просимо надати роз’яснення щодо виправлення зроблених помилок. <b> Номер відповіді:</b> 454/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 82/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Східне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України <b> Тема розширена:</b> Необхідність застосування Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> До мене, як керівника Східного УКБ МОУ, надійшла пропозиція від юридичної особи, резидента України, здійснити реконструкцію будівель, що є власністю держави в особі Міністерства оборони України, за небюджетні кошти, про що укласти відповідні договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти. Відповідно до умов вказаних договорів потенційний виконавець реконструкції (далі - виконавець) зобов’язується виконати роботи із реконструкції об’єктів нерухомого майна згідно з проектно-кошторисною документацією та вимогами чинного законодавства. Для реалізації цього договору Міністерство оборони України передає, а виконавець приймає частину функцій замовника. На здійснення виконавцем переданих йому функцій замовника, він здійснює фінансування робіт із реконструкції зазначених у договорі об’єктів нерухомого майна за власні кошти. Право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, що підлягають реконструкції, внаслідок виконання цього договору не переходить до виконавця. За вказаними договорами на проведення реконструкцію будівель під житло за небюджетні кошти не відбувається закупівля товарів, робіт чи послуг, а також державні кошти не витрачаються. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення, чи підпадають описані вище договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти під дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) та чи є необхідним проведення процедури закупівлі за цими договорами. <b> Номер відповіді:</b> 455/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі перевищує відповідні вартісні межі, визначені абзацами другим та третім статті 2 Закону. Визначення поняття “замовник” наведено в пункті 9 статті 1 Закону. Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, визначених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. При цьому, якщо замовником не передбачається здійснення придбання та укладення договору про закупівлю в розумінні Закону, такі правовідносини не є предметом регулювання  цього Закону. У свою чергу, оскільки відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення механізмів інвестування та фінансування у будівництві та житлово-комунальному господарстві, із зазначеного питання пропонуємо  звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від господарський суд Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Технічна неможливість оприлюдення повідомлення про внесення змін до договору. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Функціоналом авторизованого електронного майданчика «Держзакупівлі. Онлайн» передбачені поля для заповнення інформації у відповідності до форми повідомлення про внесення змін до договору (яка затверджена Наказом МЕРТ № 490 від 22.03.2016 зі змінами ) якою встановлені випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті (дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку). Враховуючи те, що при заповненні форми обов’язковим є вибір підстав зміни договору відповідно до частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в свою чергу додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під жодну з вищенаведених підстав (зміна розрахункових рахунків та назви підприємства учасника), а функціоналом авторизованого електронного майданчика «Держзакупівлі.онлайн» не передбачено можливості встановлення іншої підстави для змін договору, оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом є неможливим, оскільки електронний майданчик не зберігає таке повідомлення та не відправляє його на веб-портал Уповноваженого органу. Неодноразові звернення до служби підтримки майданчика «Держзакупівлі.онлайн» не дали жодних результатів. Що робити замовнику аби всеж виконати вимоги Закону? <b> Номер відповіді:</b> 447/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06  “Щодо застосування законодавства в сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Мельник Віта Вікторівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня,роз'ясніть будь ласка, в нас по одному предмету закупівлі,тобто по коду ДК: 021-2015 3(три) договори на різні суми ( 5 тис., 25 тис.,30 тис.),загальна вартість за цим договорами перевищує 50 тис.) відповідно до Закону нам необхідно публікувати всі три договори, чи публікуються договори де вартість за одним договором перевищує 50 тис. грн.? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 448/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07  “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням h ttp://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" <b> Тема розширена:</b> щодо оприлюднення інфо по договорам 50+ <b>Суть питання:</b> Відповідно до НАКАЗУ N 490 від 22.03.2016 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель а саме «форма звіту про укладені договори», постанови №166 від 24 лютого 2016 р Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків а саме: …9. Авторизовані електронні майданчики повинні відповідати вимогам щодо наявності залежно від рівня акредитації:… інструкції з детальною інформацією про користування таким електронним майданчиком, описом умов реєстрації та механізму завантаження документів для участі в тендерах. Інструкція повинна бути розміщена на сайті електронного майданчика українською мовою; просимо надайте роз’яснення для замовників, які звертаються на майданчики з питанням: зважаючи на те що інструкцією прописано необов’язковість розміщення копій таких договорів. Чи є обов’язком розміщення копій договорів ( з додадками і т.ін.), які укладено відповідно до ч.2 Закону України «про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель ТРП без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис грн, та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст 10 цього Закону? В тому числі чи є обов’язком розміщення змін до вищезазначених договорів, та інформації щодо виконання договорів?. Наперед, дякуємо за оперативну розгорнуту відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 449/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 61/2017 та 447/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3488dbfa-a76b-4400-b8ba-c3dd58df91cd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "Старокостянтинівський завод ЗБШ" ПАТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> щодо поділу предмету закупівлі для зміни процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи законним буде здійснення Замовником поділу предмету закупівлі,з метою заміни процедури відкриті торги з публікацією на англійській мові на процедуру - відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 451/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Мелітопольське училище культури" Запорізької обласної ради <b> Тема розширена:</b> Додаток до річного плану <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка, хто повинен складати додаток до річного плану: тендерний комітет або ж відповідальна особа за проведення допорогових закупівель, якщо на підприємстві проводяться як допорогові так і закупівлі згідно ст.12 Закону 922-VII? <b> Номер відповіді:</b> 435/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06  “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc