Новини Мінекономіки
Консультація
№ 474/2017
04.04.2017
Інше
Суть питання: Чи зобов'язана ДК "Укр ДО "Радон" проводити тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг за кошти міжнародної технічної допомоги, отримані згідно з контрактом з Black & Veatch International Ltd., зареєстрованим у Мінекономрозвитку? Чи підпадають ці кошти під дію Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Більш детальна відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb)
Інше
Консультація № 474/2017Огляд:
Суть питання: Чи зобов'язана ДК "Укр ДО "Радон" проводити тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг за кошти міжнародної технічної допомоги, отримані згідно з контрактом з Black & Veatch International Ltd., зареєстрованим у Мінекономрозвитку? Чи підпадають ці кошти під дію Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель для забезпечення потреб держави та територіальних громад.
Більш детальна відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна корпорація "Українське державне обєднання "Радон"
<b>
Тема розширена:</b> Використання коштів міжнародної-технічної допомоги
<b>Суть питання:</b> На підставі контракту, укладеного між Black & Veatch International Ltd. (BVIL) та Державною Корпорацією «Українське державне об`єднання «Радон» Уряд Великобританії погодився спонсорувати певні послуги для підтримки процесу введення в експлуатацію, ліцензування та управління централізованим сховищем відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання на комплексі «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження. Контракт зареєстровано в Мінекономрозвитку та отримано картку проекту. Згідно умов контракту оплата донором буде здійснюватись поетапно в фунтах стерлінгах Великобританії на підставі технічного завдання та інвойсу, виставленого Виконавцем (ДК "Укр ДО "Радон")та підтверджуючих документів наданих суббідрядними організаціями, що визначені у тех. завданні. Питання: чи зобовязана ДК "Укр ДО "Радон", як виконавець міжнародного контракту та замовник послуг у субпідрядників та території України, проводити тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг, а також чи підпадають кошти міжнародної технічної допомоги під дію Закону України "Про здійснення публічних закупівель".
<b>
Номер відповіді:</b> 474/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 475/2017
04.04.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки (№475/2017): Суть питання: Чи є порушенням з боку замовника (Державний науково-дослідницький експертно-криміналістичний центр МВС України) оголошення декількох процедур закупівель з ідентичним предметом, бюджетом та технічним завданням, їх відміна/зміна без пояснень, та внесення змін до річного плану закупівель? Чи можливо оскаржити такі дії? Висновки/Відповідь: * Планування закупівель (складання та затвердження річного плану, внесення змін) є функцією тендерного комітету/уповноваженої особи (статті 4 та 11 Закону України “Про публічні закупівлі”). Періодичність та характер змін до річного плану законодавством не обмежені. * Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. * Закупівлі мають здійснюватися за принципами, визначеними статтею 3 Закону. * У разі порушення прав та законних інтересів внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель, учасник має право подати скаргу до органу оскарження (стаття 18 Закону), згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону. * Мінекономіки не визначає правомірність дій замовника в конкретних випадках, посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459. * Додатково рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" та від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель".
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 475/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№475/2017)
Суть питання: Чи є порушенням з боку замовника (Державний науково-дослідницький експертно-криміналістичний центр МВС України) оголошення декількох процедур закупівель з ідентичним предметом, бюджетом та технічним завданням, їх відміна/зміна без пояснень, та внесення змін до річного плану закупівель? Чи можливо оскаржити такі дії?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ОПТЕК"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо законності дій замовника
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Наша компанія є офіційним представником компанії Carl Zeiss GmbH, Німеччина, відомого виробника оптичних, лазерних скануючих, електронних та іонних мікроскопів. Більше 10 років ми маємо честь поставляти, вводити в експлуатацію, проводити гарантійне та постгарантійне обслуговування вищеназваного обладнання для установ та підприємств різних галузей України.
Нажаль, при підготовці тендерних пропозицій ми зіткнулися з чисельними зловживаннями посадових осіб Державного науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України (далі – Замовник), які на нашу думку суперечать принципам проведенням Публічних закупівель.
Суть проблеми полягає в тому, що Замовником одночасно оголошується декілька процедур закупівель, які мають однакову назву, бюджет, технічне завдання, кількість одиниць обладнання, що закуповується. Замовник проводить чи відміняє одну з таких процедур на свій розсуд не пояснюючи та не попереджаючи учасників.
Наприклад відкриті торги:
1. № огол. 086469 № ВДЗ 58(25.03.2016), 25.03.16
Предмет: код 26.51.6 (38515100-9) - інструменти та прилади вимірювальні, контрольні та випробовувальні, інші (Інструменти та прилади вимірювальні, контрольні та випробовувальні, інші (Поляризаційні мікроскопи, код ДК 021:2015 – 38515100-9; обладнання для дослідження мікрооб’єктів методами оптичної мікроскопії з метою виявлення діагностичних та ідентифікаційних ознак, а також проведення підготовки проб, 26.51.61-00.00)) - 1 комплект
Очікувана вартість закупівлі: 8300000 (вісім мільйонів триста тисяч) грн.
ОГОЛОШЕННЯ ОПУБЛІКОВАНО – ПРОТЕ ТОРГИ НЕ ВІДБУЛИСЬ.
2. № огол. 086568 № ВДЗ 58(25.03.2016), 25.03.16
Предмет: код 26.70.2 (38515100-9) - прилади оптичні, інші, та їхні частини (Прилади оптичні, інші, та їхні частини (Поляризаційні мікроскопи, код ДК 021:2015 – 38515100-9; обладнання для дослідження мікрооб’єктів методами оптичної мікроскопії з метою виявлення діагностичних та ідентифікаційних ознак, а також проведення підготовки проб, 26.70.22-70.00)) - 1 комплект
Очікувана вартість закупівлі: 8300000 (вісім мільйонів триста тисяч) грн.
Відбулись Інформація про акцепт:№122863, "ВДЗ" №98(25.05.2016) від 25.05.2016р.
Інформація про те, що торги за № огол. 086568 № ВДЗ 58(25.03.2016), 25.03.16 не відбудуться, не була оприлюднена Замовником ні під час проведення тендера, ні зараз.
«07» березня 2017 Замовником було оголошено процедуру відкритих торгів з публікацією англ.мовою, на закупівлю:
Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-07-000263-c
Очікувана вартість: 14`080`000.00 грн
Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-07-000481-a
Очікувана вартість: 24`667`500.00 грн
Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-07-000249-c
Очікувана вартість: 4`702`500.00 грн
Процедури було заблоковано у зв’язку зі скаргами направленими в АМКУ, у зв’язку з встановленням Замовником дискримінаційних умов в тендерній документації (скарги зареєстровано 31.03.2017р)
Проте, 03.04.2017р, Замовником на підставі внесених змін до річних планів закупівель (03.04.2017р),
було оголошено закупівлі того ж обладнання, з тими ж технічними характеристиками та в тій самій кількості:
• Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-04-03-002195-b
Очікувана вартість: 14`080`000.00 грн
• Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-04-03-000676-a
Очікувана вартість: 4`702`500.00 грн
• Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-04-03-000672-c
Очікувана вартість: 24`667`500.00 грн
Оголошення можна назвати близнюками, адже навіть документація та вимоги є аналогічними.
Зважаючи на постійні відміни та внесення змін у річні плани закупівель, Замовник штучно унеможливлює прозоре проведення закупівель. Такі дії обмежують добросовісну конкуренцію серед учасників та призводять до непрозорої цінової політики з боку постачальників продукції та неефективного використання бюджетних коштів .
Просимо вказати на наявність порушень діях Замовника та надати роз’яснення щодо можливості оскарження таких дій.
<b>
Номер відповіді:</b> 475/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Повідомляємо, що питання оскарження закупівель висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випдаках.
Консультація
№ 464/2017
03.04.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 464/2017 (ДВНЗ "Олександрійський політехнічний коледж"): Суть питання: Порушення строків проведення закупівлі (детальний опис у додатку). Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. * Перелік підстав для відміни переговорної процедури закупівлі, визначений у частині четвертій статті 35 Закону, є вичерпним. * Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів закупівель у конкретних випадках.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 464/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 464/2017 (ДВНЗ "Олександрійський політехнічний коледж")
Суть питання: Порушення строків проведення закупівлі (детальний опис у додатку).
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДВНЗ "Олександрійський політехнічний коледж"
<b>
Тема розширена:</b> порушення строків проведення закупівлі
<b>Суть питання:</b> Опис у доданому файлі
<b>
Номер відповіді:</b> 464/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відміни переговорної процедури закупівлі, визначений у частині четвертій статті 35 Закону, є вичерпним.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
Консультація
№ 465/2017
03.04.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 465/2017: Суть питання: Чи може замовник провести тендер на 150 000 грн., якщо в річному плані була передбачена сума 199 999 грн., з яких 190 000 грн. використано на допорогову закупівлю? Висновки/Відповідь: Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” установлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Конкретна відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Предмет закупівлі
Консультація № 465/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 465/2017
Суть питання: Чи може замовник провести тендер на 150 000 грн., якщо в річному плані була передбачена сума 199 999 грн., з яких 190 000 грн. використано на допорогову закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” установлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Конкретна відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет радіоелектроніки
<b>Суть питання:</b> Харківський національний університет радіоелектроніки просить надати роз’яснення з наступного питання.
Сума предмету закупівлі, яка була запланована згідно додатку до річного плану складало 199 999,00 грн., з них 190 000,00 грн. було використано (тип процедури – допорогова закупівля з оприлюдненням звітів про укладені договори). На даний час виникла додаткова потреба в закупівлі товарів на суму 150 000,00 грн., яка була не передбачена у 2017 р.
Питання: ми маємо можливість провести тендерні процедури закупівлі на суму 150 000,00, якщо у додатку до річного плану була запланована сума 199 999,00 грн., з них на суму 190 000,00 грн. була проведена допорогова закупівля.
<b>
Номер відповіді:</b> 465/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 467/2017
03.04.2017
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо невідповідності технічних вимог майданчиків нормативно-правовій базі у сфері публічних закупівель: Суть питання: Запит щодо невідповідності технічних вимог авторизованого електронного майданчика Zakupki.prom.ua (модуль "Контракт") вимогам законодавства при оприлюдненні додаткових угод до договорів, укладених за результатами допорогових закупівель. Зокрема, вимога обирати причину внесення змін згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", яка не застосовується до допорогових закупівель. Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що відповіді на питання містяться в листах: * від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) У тексті запиту згадано наступні НПА: * Закон України "Про публічні закупівлі" (згадуються абзаци 2 та 3 частини 1 статті 2, а також стаття 36) * Наказ ДП "Зовнішторгвидав" від 13.04.2016 №35 "Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель" * Цивільний кодекс України * Господарський кодекс України
Допорогові закупівлі
Консультація № 467/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо невідповідності технічних вимог майданчиків нормативно-правовій базі у сфері публічних закупівель
Суть питання:
Запит щодо невідповідності технічних вимог авторизованого електронного майданчика Zakupki.prom.ua (модуль "Контракт") вимогам законодавства при оприлюдненні додаткових угод до договорів, укладених за результатами допорогових закупівель. Зокрема, вимога обирати причину внесення змін згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", яка не застосовується до допорогових закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що відповіді на питання містяться в листах:
У тексті запиту згадано наступні НПА:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Кам`янської міської ради Дніпропетровської області
<b>
Тема розширена:</b> Про невідповідність деяких технічних вимог майданчиків нормативно-правовій базі у сфері публічних закупівель
<b>Суть питання:</b> Міністерство економічного
розвитку і торгівлі України
01008, м.Київ,
вул. Михайла Грушевського, 12/2
Про невідповідність деяких технічних
вимог майданчиків нормативно-правовій
базі у сфері публічних закупівель
Департамент економічного розвитку Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (далі - департамент) звертається з наступного питання.
Під час здійснення закупівель, вартість яких є менше за вартість, встановлену в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники керуються наказом ДП "Зовнішторгвидав" від 13.04.2016 №35
"Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель".
Під час укладання договорів, за результатами проведених допорогових закупівель, замовники керуються нормами Цивільного кодексу України
та Господарського кодексу України.
Під час здійснення в електронній системі закупівель ProZorro допорогової закупівлі та розміщення інформації на авторизованому електронному майданчику Zakupki.prom.ua, департаментом було виявлено невідповідність деяких технічних вимог зазначеного авторизованого електронного майданчика чинному законодавству у сфері публічних закупівель.
Побудова електронної закупівлі у системі складається з окремих блоків, один із яких, а саме модуль "Контракт", містить опцію "працювати з договором". ЇЇ застосування дозволяє завантажувати до системи додаткові угоди до укладених договорів, протоколи розбіжностей тощо.
При оприлюдненні додаткової угоди до договору, укладеного у результаті здійснення допорогової закупівлі, із застосуванням модулю "Контракт", департамент зіткнувся з необхідністю зазначити причину внесення змін
у відповідності до 36 ст. Закону "Про публічні закупівлі" у зв'язку із відсутністю будь-якої альтернативної причини, серед запропонованих системою.
Відомо, що статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено виключний перелік випадків, у яких дозволено вносити зміни в істотні умови договорів, укладених лише у результаті проведених процедур закупівель (тендерів). Вимоги зазначеної статті не застосовуються у разі проведення допорогових закупівель.
Ураховуючи зазначене вище, просимо надати відповідне доручення ДП "Прозорро" щодо приведення технічних вимог майданчиків у відповідність
до чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
Заздалегідь вдячні за порозуміння та співпрацю.
Перший заступник міського голови
з питань діяльності виконавчих
органів міської ради О.А. ЧЕРНИШОВ
Єрмоленко Галина Валеріївна
Гончаренко Людмила Іванівна (0569) 50-57-42
<b>
Номер відповіді:</b> 467/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Новина
№ 3304-06/10825-06
03.04.2017
Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо здійснення публічних закупівель за міжнародними договорами, посилаючись на численні звернення суб'єктів цієї сфери. Роз'яснення стосується застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" у випадках, коли міжнародні договори України (згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України) передбачають інший порядок закупівель. У випадках, коли міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Це стосується, зокрема, закупівель за кошти кредитів та позик від міжнародних фінансових організацій, таких як Міжнародний банк реконструкції та розвитку. У разі відсутності встановлених правил і процедур цими організаціями, закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Лист підписаний директором департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександром Стародубцевим.
Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами
Документ № 3304-06/10825-06Огляд:
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо здійснення публічних закупівель за міжнародними договорами, посилаючись на численні звернення суб'єктів цієї сфери. Роз'яснення стосується застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" у випадках, коли міжнародні договори України (згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України) передбачають інший порядок закупівель.
У випадках, коли міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Це стосується, зокрема, закупівель за кошти кредитів та позик від міжнародних фінансових організацій, таких як Міжнародний банк реконструкції та розвитку. У разі відсутності встановлених правил і процедур цими організаціями, закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Лист підписаний директором департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександром Стародубцевим.
У випадках, коли міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Це стосується, зокрема, закупівель за кошти кредитів та позик від міжнародних фінансових організацій, таких як Міжнародний банк реконструкції та розвитку. У разі відсутності встановлених правил і процедур цими організаціями, закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Лист підписаний директором департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександром Стародубцевим.
Повний текст документа:
1. Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами
--- Документ: 2323821e-3c62-4bbd-bdd8-f3827de39b6a.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На №_________від __________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб'єкти сфери публічних
закупівель
Щодо здійснення закупівель за
міжнародними договорами
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення
суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері
закупівель повідомляє.
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
Закону.
Визначення поняття "замовники" наведено в пункті 9 частини першої статті
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на
обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок
закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення
міжнародного договору України.
Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані
відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та
розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з
гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком
реконструкції та розвитку, Світовим інвестиційним банком, Північним
2
інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними
організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими
організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цьог
Закону.
ΓΟ
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках
проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці перершому
цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановлевленими
відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процецедур
відповідно до цього Закону.
При цьому відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України"
надання Верховною Радою України згоди на обов'язковість міжнародного договору
України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору.
Статтею 9 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено
чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації.
Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість
якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж
порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного
договору України. В іншому випадку при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг
замовнику необхідно дотримуватись вимог Закону.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання публічних закупівель
Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Меркушева Я А. 596-67-31
Консультація
№ 460/2017
31.03.2017
Відкриті торги
Суть питання: Які строки для прийняття рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця на підставі п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю укладається згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" протягом строку дії пропозиції переможця, але не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. 2. Переможець повинен надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону, протягом 5 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону). 3. Замовник відхиляє пропозицію, якщо переможець не надав ці документи (п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону). 4. У разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув (ч. 3 ст. 32 Закону). 5. Замовник укладає договір з переможцем або приймає рішення про відхилення його пропозиції. 6. Замовникам слід керуватись принципами публічних закупівель, закріпленими у ст. 3 Закону.
Відкриті торги
Консультація № 460/2017Огляд:
Суть питання:
Які строки для прийняття рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця на підставі п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Договір про закупівлю укладається згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" протягом строку дії пропозиції переможця, але не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.
2. Переможець повинен надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону, протягом 5 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону).
3. Замовник відхиляє пропозицію, якщо переможець не надав ці документи (п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону).
4. У разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув (ч. 3 ст. 32 Закону).
5. Замовник укладає договір з переможцем або приймає рішення про відхилення його пропозиції.
6. Замовникам слід керуватись принципами публічних закупівель, закріпленими у ст. 3 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
<b>
Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції переможця
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
У разі настання обставин, вказаних в п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію переможця. Разом з цим, Законом не визначено строки, протягом яких замовник має прийняти рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця.
У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення з цього питання.
<b>
Номер відповіді:</b> 460/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону
замовник укладає договір
про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції,
не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір
про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю
не може бути укладено раніше ніж через 10 днів
з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
При цьому переможець торгів
у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення
на веб-порталі Уповноваженого органу
повідомлення про намір
укласти договір,
повинен надати
замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону (абзац другий частини третьої статті 17 Закону). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця
серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув
.
Таким чином, замовник відповідно до частини другої статті 32 Закону укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів або приймає рішення про відхилення його тендерної пропозиції, зокрема за наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 30 Закону.
Водночас, оскільки метою цього Закону є забезпечення
ефективного
та прозорого
здійснення закупівель
, замовникам під час здійснення закупівель слід керуватись принципами, закріпленими у статті 3 Закону, зокрема такими як
максимальна
економія та
ефективність
, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій,
запобігання
корупційним діям і
зловживанням
.
Консультація
№ 461/2017
31.03.2017
Відкриті торги
Суть питання: 1. Чи зобов'язані адміністратори "ПРОЗОРРО" встановлювати дату аукціону, виходячи з максимального строку, передбаченого законом для початку його проведення при закупівлях від 133 тис. євро? 2. Чи вправі учасники не визначати остаточну ціну до аукціону при закупівлях від 133 тис. євро? 3. Чи вправі учасники змінювати або відкликати пропозицію до аукціону (ст. 28 ч.5 Закону)? Висновки/Відповідь: * Тендерна пропозиція, зокрема, містить інформацію про ціну (ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі"). * В оголошенні про торги обов'язково зазначається кінцевий строк подання пропозицій (ст. 21 Закону). * Учасник може вносити зміни або відкликати пропозицію лише до закінчення строку подання (ст. 25 Закону). * Дата і час аукціону визначаються автоматично системою в день оприлюднення оголошення (ст. 21 Закону). * Ціна договору формується за результатами аукціону (ст. 36 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 461/2017Огляд:
Суть питання:
1. Чи зобов'язані адміністратори "ПРОЗОРРО" встановлювати дату аукціону, виходячи з максимального строку, передбаченого законом для початку його проведення при закупівлях від 133 тис. євро?
2. Чи вправі учасники не визначати остаточну ціну до аукціону при закупівлях від 133 тис. євро?
3. Чи вправі учасники змінювати або відкликати пропозицію до аукціону (ст. 28 ч.5 Закону)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ”
<b>Суть питання:</b> У разі закупівлі товарів та послуг, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, електронний аукціон проводиться лише після проведення оцінки відповідності тендерних пропозицій технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Проте, з моменту фактичного опублікування тендерної документації до моменту проведення електронного аукціону щодо предмета закупівлі, вартість якого перевищує 133 тисячі євро може пройти досить великий період часу (20 робочих днів для оцінки відповідності Учасника публічних закупівель кваліфікаційним та технічним вимогам та додатково 5 днів з моменту опублікування протоколу розгляду тендерних пропозицій), що істотно може вплинути на зміну ринкової ціни на товари, які виступають предметом закупівлі.
Суть питань: 1. Чи зобов’язані адміністратори електронної системи закупiвель «ПРОЗОРРО» за умови здійснення закупівлі товарів та послуг, очікувана вартість яких перевищує 133 тисячі євро у відповідності до ч.4 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлювати дату проведення електронного аукціону, виходячи із законодавчо визначеного максимального строку для початку його проведення?
2. Чи вправі Учасники публічних закупівель за умови участі у закупівлі, предметом якої виступають товари та послуги, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, до моменту проведення електронного аукціону подавати тендерні пропозиції без визначення остаточної ціни закупівлі та формувати остаточну ціну предмета закупівлі безпосередньо перед проведенням електронного аукціону?
3. Чи вправі Учасники публічних закупівель у порядку, встановленому ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», ініціювати зміну або відкликання тендерної пропозиції до моменту проведення електронного аукціону?
<b>
Номер відповіді:</b> 461/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається зокрема
інформація про ціну
.
У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію
лише до закінчення строку подання
тендерних пропозицій.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 21 Закону дата і час проведення електронного аукціону
визначаються
електронною системою закупівель
автоматично
в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу.
Питання оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель міститься в листі від 27.10.2016 №3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Варто також зазначити, що виходячи зі змісту частини четвертої статті 36 Закону ціна договору про закупівлю формується за результатами проведення аукціону. При цьому електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки.
Консультація
№ 06/1287
31.03.2017
Інше
Суть питання: Чи зобов'язане КП "Сумитеплоенергоцентраль" використовувати систему "Прозоро" при закупівлі товарів, послуг та робіт за власні кошти, враховуючи, що підприємство вважає себе таким, що не підпадає під визначення "Замовник" згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" з огляду на джерела фінансування та конкурентне середовище. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 06/1287Огляд:
Суть питання:
Чи зобов'язане КП "Сумитеплоенергоцентраль" використовувати систему "Прозоро" при закупівлі товарів, послуг та робіт за власні кошти, враховуючи, що підприємство вважає себе таким, що не підпадає під визначення "Замовник" згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" з огляду на джерела фінансування та конкурентне середовище.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Сумитеплоенергоцентраль" Сумської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Про застосування системи "Прозоро" в діяльності підприємства
<b>Суть питання:</b> Відповідно до роз’яснення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 29.04.2016 року № 3302-06/12875-06 КП«Сумитеплоенергоцентраль» не є «Замовником», оскільки:
1. Здійснює свою діяльність по наданню послуг з обслуговування житлових будинків м. Суми, згідно тарифів розрахованих відповідно до постанови КМУ № 869 та затверджених виконавчім комітетом Сумської міської ради, що включає в себе одержання прибутку від діяльності. Оплату за надані послуги Підприємство отримує від споживачів послуг (населення).
2. На конкурентному ринку, оскільки на ринку надання житлово-комунальних послуг міста працює не одно підприємство, а декілька, в тому числі приватної форми власності, а ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дає право співвласникам будинку самостійно визначати порядок управління багатоквартирним будинком.
3. За рахунок прибутку, відповідно до п. 6.1. Статуту - «Основним узагальнюючим показником фінансових результатів при проведенні діяльності Підприємства є прибуток (дохід)».
На підставі викладеного вважаємо, що КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР не підпадає під визначення терміну «Замовник», відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно не є суб’єктом зазначеного Закону та не зобов’язано у своїй діяльності при закупівлі товар, послуг і робіт використовувати систему електронних закупівель «Прозоро».
Враховуючі зазначене, прошу дати роз’яснення, щодо обов’язковості та необхідності використання системи електронних закупівель «Прозоро» в фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради при закупівлі товарів, послуг та робіт за власні кошти.
<b>
Номер відповіді:</b> 462/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 463/2017
31.03.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки №463/2017 щодо визначення вартості предмета закупівлі (фіз. особа): Суть питання: Чи входить до вартості предмета закупівлі, при укладенні договору з фізичною особою (не ФОП), нарахування ЄСВ, яке здійснюється юридичною особою при виплаті доходу? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) регулює закупівлі для потреб держави та територіальних громад. 2. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від тендерної пропозиції переможця (ч. 4 ст. 36 Закону). 3. Учасником закупівлі може бути фізична особа (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону). 4. Питання збору та обліку ЄСВ регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон про ЄСВ). 5. Державна фіскальна служба України (ДФС) адмініструє ЄСВ та надає консультації з питань його сплати (ст. 12 Закону про ЄСВ, Положення про ДФС, затверджене постановою КМУ від 21.05.2014 № 236, пп. 3 п. 4). 6. Мінекономіки рекомендує з питання нарахування та сплати ЄСВ звертатися до ДФС.
Предмет закупівлі
Консультація № 463/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки №463/2017 щодо визначення вартості предмета закупівлі (фіз. особа)
Суть питання: Чи входить до вартості предмета закупівлі, при укладенні договору з фізичною особою (не ФОП), нарахування ЄСВ, яке здійснюється юридичною особою при виплаті доходу?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) регулює закупівлі для потреб держави та територіальних громад.
2. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від тендерної пропозиції переможця (ч. 4 ст. 36 Закону).
3. Учасником закупівлі може бути фізична особа (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону).
4. Питання збору та обліку ЄСВ регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон про ЄСВ).
5. Державна фіскальна служба України (ДФС) адмініструє ЄСВ та надає консультації з питань його сплати (ст. 12 Закону про ЄСВ, Положення про ДФС, затверджене постановою КМУ від 21.05.2014 № 236, пп. 3 п. 4).
6. Мінекономіки рекомендує з питання нарахування та сплати ЄСВ звертатися до ДФС.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАУД театр ім. М. Заньковецької"
<b>
Тема розширена:</b> Визначення вартості предмету закупівлі
<b>Суть питання:</b> Просимо роз’яснити як визначається вартість предмету закупівлі при укладенні договору про закупівлю із фізичною особою, що не має статусу підприємця. Чи входить до вартості предмету закупівлі нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться юридичною особою при виплаті доходу фізичній особі за договором ?
<b>
Номер відповіді:</b> 463/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Поряд з цим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі може бути фізична особа.
Водночас правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон про єдиний внесок).
Так, відповідно до статті 12 Закону про єдиний внесок, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
У свою чергу, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (ДФС), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до законодавства з питань сплати єдиного внеску (підпункт 3 пункту 4 Положення про ДФС).
Ураховуючи викладене, з питань нарахування та сплати єдиного внеску пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 456/2017
31.03.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки №456/2017: Суть питання: Чи є порушенням законодавства вимога замовника (згідно ст.16 Закону №1197-VII від 10.04.2014р.) надати довідки у довільній формі для підтвердження кваліфікаційних критеріїв? Висновки/Відповідь: Замовник мав право самостійно визначати кваліфікаційні критерії до учасників (частина перша статті 16 Закону). Зміст інформації для підтвердження та перелік документів визначався замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі (частина третя статті 5 Закону) та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону. Документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина третя статті 22 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 456/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки №456/2017
Суть питання: Чи є порушенням законодавства вимога замовника (згідно ст.16 Закону №1197-VII від 10.04.2014р.) надати довідки у довільній формі для підтвердження кваліфікаційних критеріїв?
Висновки/Відповідь:
Замовник мав право самостійно визначати кваліфікаційні критерії до учасників (частина перша статті 16 Закону). Зміст інформації для підтвердження та перелік документів визначався замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі (частина третя статті 5 Закону) та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону. Документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина третя статті 22 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"
<b>
Тема розширена:</b> Кваліфікаційні критерії
<b>Суть питання:</b> Згідно ст.16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VII від 10.04.2014р. (зі змінами) Замовник вимагав від Учасників довідки у довільній формі, за підписом і печаткою Учасників оскільки форми цих довідок не встановлені законодавством. Чи є цей факт порушенням законодавства?
<b>
Номер відповіді:</b> 456/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону документація конкурсних торгів -
документація, що розроблялася та затверджувалася замовником
, оприлюднювалася для вільного доступу та безоплатно подавалася замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не була об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Водночас частиною третьою статті 22 Закону було передбачено, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Частиною першою статті 16 Закону було передбачено, що замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті.
Таким чином, Законом було передбачено право замовника самостійно визначати кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою статті 16 Закону. При цьому слід зазначити, що документація конкурсних торгів могла містити як весь перелік таких критеріїв, так і один або кілька. Разом з тим зміст інформації, яку необхідно було підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність кваліфікаційному критерію, визначався замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Консультація
№ 457/2017
31.03.2017
Переговорна процедура закупівлі
# Консультація Мінекономіки щодо впровадження "Картки Дніпрянина": Суть питання: Чи правомірно застосовувати процедуру конкурентного діалогу згідно ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» для вибору (1) банку-партнера та (2) виробника "Картки Дніпрянина", враховуючи важливість надійності партнера, а не найнижчої ціни, та необхідність визначення технічних можливостей? Висновки/Відповідь: 1. Відповідно до частини першої статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі” конкурентний діалог може бути застосовано замовником за певних умов, зокрема коли: * замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками; * предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. 2. Вибір процедури закупівлі здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) згідно з частиною третьою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом. 3. За результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”. 4. Рекомендовано ознайомитися з листом від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу, за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 457/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо впровадження "Картки Дніпрянина"
Суть питання: Чи правомірно застосовувати процедуру конкурентного діалогу згідно ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» для вибору (1) банку-партнера та (2) виробника "Картки Дніпрянина", враховуючи важливість надійності партнера, а не найнижчої ціни, та необхідність визначення технічних можливостей?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідно до частини першої статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі” конкурентний діалог може бути застосовано замовником за певних умов, зокрема коли:
* замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
* предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів.
2. Вибір процедури закупівлі здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) згідно з частиною третьою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом.
3. За результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”.
4. Рекомендовано ознайомитися з листом від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу, за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Городская администрация Днепра
<b>
Тема розширена:</b> Выдача в Днепре Карточки Жителя
<b>Суть питання:</b> На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо.
В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера:
- принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення;
- на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати;
- вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів.
Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини.
Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста.
Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро.
<b>
Номер відповіді:</b> 457/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог
може бути застосовано замовником за таких умов
:
- замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
- предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону.
Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом.
Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем.
Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.