<b>Запит від:</b> Запит від Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> поділ предмета закупівлі на частини <b>Суть питання:</b> На початку року через електронну систему ProZorro придбано паливо на суму 58 тис. грн. для службового автомобіля, за допомогою якого здійснюється щоденний паперовий документообіг. У жовтні місяці планується ще придбати паливо за процедурою «відкриті торги» на суму 451 тис. грн. для проведення ярмарку. Чи порушили ми Закон, коли розбили предмет закупівлі на частини? <b> Номер відповіді:</b> 476/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" <b>Суть питання:</b> У 2011 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник, який є замовником будівництва, визначив генеральну підрядну організацію та уклав з нею договір генпідряду на виконання будівельних робіт, які були розпочаті в тому ж році. У зв’язку з затримками фінансування, строк виконання робіт та строк дії договору генпідряду було продовжено. У 2016 році проект будівництва об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт. З метою їх виконання, Замовником у відповідності до пункту 6 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» було проведено переговорну процедуру закупівлі, за результатами якої укладено договір генпідряду на виконання додаткових будівельних робіт з попереднім виконавцем цих робіт (з тою ж генеральною підрядною організацією), при цьому загальна вартість цих додаткових робіт не перевищувала 50 відсотків вартості основного договору. Просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи правильно вчинив Замовник, уклавши окремий договір генпідряду з тою ж самою генеральною підрядною організацією. 2. Чи повинен був Замовник укласти додаткову угоду до основного договору генпідряду, збільшивши таким чином обсяг робіт та суму договору. <b> Номер відповіді:</b> 477/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Разом з тим згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Ураховуючи викладене, за результатами проведення переговорної процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Крім того, відповідно до частини четвертої татті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону. Поряд з цим, пунктами 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачено випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура з постачальником-монополістом <b>Суть питання:</b> У січні місяці поточного року було проведено переговорну процедуру та укладено договір з теплопостачальною організацією-монополістом на закупівлю послуг центрального опалення офісного приміщення.Сума договору складає 344 тис. грн. З причини відсутності на той час необхідних розрахунків та схем розподілу мереж, в договір не було включено послуги гарячого водопостачання. На теперішній час казначейська служба не реєструє прямий договір постачання гарячої води на суму 1тис. грн. без проведення переговорної процедури.Причина відмови:предмети закупівель мають однакові коди Державного класифікатора, тому порушується вимога ст.2 Закону«Про публічні закупівлі», відповідно до якої забороняється поділ предмета закупівлі на частини.Чи повинні ми проводити переговорну процедуру щодо гарячого водопостачання на суму 1 тис. грн.,якщо за цим кодом раніше проведена переговорна процедура з постачальником-монополістом? <b> Номер відповіді:</b> 478/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Natalia Didenko <b>Суть питання:</b> Відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (редакція яка діяла під час проведення тендеру) ТОВ «Будівельно проектна фірма Україна» (надалі - Підрядник) було оголошено переможцем тендерних торгів, за результатом чого було укладено договір підряду (надалі - Договір) на виконання робіт з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу на території спортивного майданчику (надалі – об’єкт). Відповідно до умов п. 3.2. Договору сторони визначили що, договірна ціна встановлюється твердою і незмінною на весь обсяг виконання робіт і не уточняється, за винятком випадків визначених ч. 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (надалі - Закон). А так, відповідно до ч. 5 статті 40 Закону та умов Договору, сторонами було погоджено зміни твердої договірної ціни. Відповідно до, п. 24 Постанови № 668 КМУ від 01 серпня 2005 року «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. Згідно із, умовами Договору Підрядник розпочав роботи на об’єкті, натомість натрапив на наступні перепони у проектній документації, з причин які не залежать від Підрядника. У наданій Замовником проектній документації закладені несучі конструкції зі збірних залізобетонних елементів. Підрядник звернувся до виробників залізобетонних елементів для замовлення і поставки їх на будівельний майданчик. Натомість виробники повідомили Підрядника що, залізобетонні елементи згідно нашого замовлення, не є складською позицією, що тягне за собою збільшення термінів їх виготовлення та постачання на об'єкт, що призведе до збільшення терміну виконання робіт. На підставі наведеного Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією здійснити заміну конструкції з залізобетонна на моноліт, так дані зміни є необхідні, враховуючи їх кращу технологічну якість, яка має значні переваги, та по терміну виконання робіт затрачено буде менше часу для їх виконання. Враховуючи вищенаведене, просимо Вас надати наступні роз’яснення : 1. Чи має право Замовник будівництва на даному етапі дії Договору, внести зміни до проектної документації та до договору, а саме, змінив вид робіт замість будівництва залізобетонного каркасу на моноліт. У зв’язку з чим, зміниться перелік та характер робіт, що за собою тягне збільшення ціни на товар. 2. Чи може бути підстава зміни робіт за Договором з залізобетонна на моноліт, відповідно до наданого Підрядником документально висновку компетентного органу. 3. Які необхідно здійснити дії, та які погодити документи Замовнику, для внесення змін до проектної документації та договору, у разі зміни робіт за Договором. 4. Через який час, після підписання угоди з Замовником, про внесення змін до проектної документації, можна підняти ціну на товар, якщо підвищення твердої договірної ціни відбулося, внаслідок істотного зростання після укладення договору підряду цін на ресурси, забезпечення якими здійснює Підрядник, а також, цін на послуги, що надавалися йому третіми особами. Враховуючи вищенаведене, просимо надати відповідь у встановлений строк відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». З повагою, Директор _______________ К.В. Ляшук <b> Номер відповіді:</b> 479/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc ,   розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить питання щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим, на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Листи інформативного характеру” розділу “Державні закупівлі (Архів)” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel , розміщено лист від 07.04.2015 № 3302-05/906-07 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах. Тому, з питання щодо необхідних документів та подальших дій для внесення змін до проектної документації пропонуємо звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» <b> Тема розширена:</b> стаття 17 Закону <b>Суть питання:</b> Згідно ч.3 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі": "замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав визначених у частинах першій і другій цієї статті надається в довільній формі." Чи потрібно вимагати в тендерній документації від учасників інформацію в довільній формі про відсутність підстав визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" , якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним? А також, просимо вказати перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним. <b> Номер відповіді:</b> 480/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb ,   розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”. При цьому інформація щодо питання про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, міститься в листах від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 та від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №3" <b> Тема розширена:</b> Документи, які вимагають Замовники <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи правомірно при закупівлі медичного обладнання на суму 168000,00 грн Замовником прописувати конкретну назву обладнання БЕЗ позначки "еквивалент" та вимагати обов'язкове надання "оригіналу гарантійного листа від виробника або офіційного представника виробника (статус офіційного представника повинно бути підтверджено листом від виробника виданим не раніше 2017 р), яким виробник або офіційний представник підтверджує можливість поставки предмету закупівлі цих електронних торгів зі строками придатності та в терміни, визначені замовниками торгів. Гарантійний лист повинен включати: повну назву замовника та учасника, предмет закупівлі згідно специфікації, номер оголошення про проведення закупівлі. Гарантійний лист повинен бути виданий на кожну позицію предмета закупівлі. " ? Дякуємо за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 481/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з підпунктом 6.4 Порядку у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників допорогових закупівель. Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, вимоги Закону щодо порядку проведення процедур закупівель, у тому числі вимоги щодо визначення замовником технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, не поширюються на допорогові закупівлі. Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог. Водночас замовник має право вносити зміни в інформацію та документи щодо оголошеної закупівлі до початку прийому пропозицій (пункт 7.1 Порядку). Крім того, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Волинській області <b> Тема розширена:</b> Обрання коду ЄЗС для визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Служба автомобільних доріг у Волинській області планує проводити закупівлю робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне км 0+420 - 13+420 за рахунок кредитних коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №73 від 14.02.2017 року "Деякі питання реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польщі про надання кредиту на умовах повязаної допомоги". Який код Єдиного закупівельного словника нам необхідно обрати для визначення предмету закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне км 0+420 - 13+420 за принципом Design & Build, що передбачає одночасну закупівлю робыт з проектування даного обєкту та робіт з капітального ремонту. <b> Номер відповіді:</b> 482/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами" та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Упир Павло Іванович <b> Тема розширена:</b> Зміна банківської гарантії <b>Суть питання:</b> Банківська гарантія є чинною протягом строку дії тендерної пропозиції. У гарантії містяться умови про порядок внесення змін у неї. Чи може банківська гарантія, яка не є тендерною пропозицією, а є її забезпеченням, бути зміненою у час від дня розкриття тендерних пропозицій до визначення переможця? Проблемне питання: банківська гарантія в цілому відповідає тендерній документації, але містить положення, які не у повній мірі відповідають вимогам тендерної документації, наприклад: відсутня вказівка на безвідкличність, незрозуміло визначений строк дії гарантії, не вказаний МФО банку, хоча дані відомості є обов'язковими відповдіно до вимог до банківської гарантії. Формально, є підстава визнати учасника таким, що не відповідає вимогам, через невідповідність його забезпечення вимогам документації, хоча за суттю дані порушення не є значними. Тому, чи можуть принципал, бенефіціар і банк змінити текст банківської гарантії у період з дня розкриття тендерних пропозицій і до укладення договору з переможцем. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 468/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерних пропозицій розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb . Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства встановлює в тендерній документації вимоги щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції. При цьому, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій . Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. У свою чергу, встановлення для банків правил проведення банківських операцій є функцією Національного банку України (пункт 4 статті 7 Закону). При цьому Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, регулює порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання. Ураховуючи викладене, з зазначеного питання пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу державного управління.

<b>Запит від:</b> Запит від Упир Павло Іванович <b> Тема розширена:</b> Банківська гарантія <b>Суть питання:</b> Забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії має відповідати вимогам тендерної документації. Складаючи гарантії, банки, час від часу,включають у текст гарантії положення про те, що вони "на першу письмову вимогу Бенефіціара здійснються платіж у розмірі гарантійної суми, якщо у запиті буде вказано, що Принципал порушив свої зобов'язання передбачені Тендерною пропозицією, та що настала одна з таким підстав: ... (за ст. 24 ЗУ Про публічні закупівлі)". Питання: ані ЗУ Про публічні закупівлі, ані самими тендерними пропозиціями не встановлені обов'язки для учасників/переможця укладати договори, продовжувати участь, брати участь в аукціоні, бо це є їх права. Чи можна розглядати формулювання "якщо у запиті буде вказано, що Принципал порушив свої зобов'язання передбачені Тендерною пропозицією" є таке, що унеможливлює отримання Бенефіціаром гарантійної суми, оскільки він ніколи не зможе вказати у запиті на адресу банку зобов'язання, яке порушив Прнципал, і що передбачене його тендерною пропорзицією? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 469/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерних пропозицій розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb . Поряд з цим перелік випадків, у разі настання яких забезпечення тендерної пропозиції не повертається, визначений частиною третьою статті 24 Закону. Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації вимоги щодо оформлення та надання учасником забезпечення тендерної пропозиції з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи можливо замовнику вимагати від переможця торгів надання оригіналів документів тендерної пропозиції у паперовому вигляді? <b> Номер відповіді:</b> 470/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Ляшко Карина Михайлівна <b> Тема розширена:</b> Скарга на невиконання рішення органу оскарження <b>Суть питання:</b> 29.03.2017 р. АМКУ прийняв рішення, яким зобов'язав організатора торгів скасувати рішення про визнання переможцем учасника. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Водночас Законом не встановлено строку для виконання замовником рішення органу оскарження. 1. До яких органів можливо звернутися для оскарження невиконання рішення органу оскарження організатором? 2. Якими діями можливо спонукати організатора виконати рішення органу оскарження? <b> Номер відповіді:</b> 471/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника , що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" <b> Тема розширена:</b> Щодо експертних висновків <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми як Замовник проводимо переговорну процедуру закупівлі. До зазначеної процедури закупівлі додаються експертні висновки, які підтверджують застосування Замовником переговорної процедури. Питання? Підскажіть будь ласка який повиненен бути термін (строк) видачі екпертного(их) висновків,відносно дати проведення переговорної процедури Замовником і яким документом (у разі наявності) це регламентується. <b> Номер відповіді:</b> 473/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc ,  розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”. Разом з тим, Законом не передбачено встановлення строків видачі експертних висновків. При цьому замовнику слід ураховувати, що метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас принципи здійснення закупівель визначені статтею 3 Закону.